хочу сюди!
 

Любов

55 років, овен, познайомиться з хлопцем у віці 50-57 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Капітулював

  • 10.09.22, 02:26
Три години Гриць Наталку,
Вперто домагався.
І в довічному коханні,
До неї він клявся.
Та азарт його швиденько,
Людоньки, пропав,
Коли номер йому дати
В жінки попрохав.
-Тобі Віза? Мастеркард? -
Відповідь почув.
То миттєво чоловіка,
Ніби вітер здув.

13юм

  • 09.09.22, 22:22
ua_flag

Пережурилося - і глухо...

Пережурилося - і глухо,

У неба - місяць на лиці,

У ніч зайці встромили вуха,

Іще нелякані зайці.

А у луни немає слова,

А в далини немає дна,

І ходить тиша чорноброва,

І снів виводить письмена.



Побачити хоча б раз у житті!

Шторм сфотографований у затоці Маніли
 



[ Читати далі ]

Таланти як у Сальвадора Далі, графіки-грати, танцюємо

  • 09.09.22, 16:38
Все літо я протанцювала як та дзига. Бо виявилось, що це класний спосіб дати вихід поганим емоціям, страхам, розачаруванням та ненависті.

Допомагає дригання під рокову музику, а ще, коли є роздратування на роботі - проспівати щось ну дуже душевно, з надривом. Можна навіть слегонця з фальшою у нотах.

А ще раніше після 24.02 виявилося, що я малюю. Але не буду робити з цього таланту, бо на все не вистачить відведенного часу. Треба обирати - наш ресурс обмежений. Але я точно хочу - різномаїття у своєму житті, і щоб кожен день був особливий. Чого і вам бажаю ))


"Я не вживаю наркотики, я і є наркотик"

Adagio (Johann Sebastian Bach)

По случаю кончины Елизаветы //  

*****

То ли новостей перебрал,
То ли вина в обед,
Только ночью к Сергею пришёл его воевавший дед.
Сел на икеевскую табуретку, спиной заслоняя двор
За окном. У меня, говорит, к тебе,
Серёженька, разговор.

Не мог бы ты, дорогой мой, любимый внук,
Никогда, ничего не писать обо мне в фейсбук?
Ни в каком контексте, ни с буквой зэт, ни без буквы зэт,
Просто возьми и не делай этого, просит дед.
Никаких побед моим именем,
Вообще никаких побед.

Так же, он продолжает, я был бы рад,
Если бы ты не носил меня на парад,
Я прошу тебя очень, (и делает так рукой),
Мне не нужен полк,
Ни бессмертный, ни смертный, Серёженька, никакой.
Отпусти меня на покой, Серёжа,
Я заслужил покой.

Да, я знаю, что ты трудяга, умница, либерал,
Ты все это не выбирал,
Но ведь я-то тоже не выбирал!
Мы прожили жизнь,
Тяжёлую и одну.
Можно мы больше не будем
Иллюстрировать вам войну?
Мы уже всё, ребята,
Нас забрала земля.
Можно вы как-то сами.
Как-то уже с нуля.
Не нужна нам ни ваша гордость,
Ни ваш потаённый стыд.
Я прошу тебя, сделай так,
Чтоб я был наконец забыт.

Но ведь я забуду, как в Русском музее
Мы искали девятый вал,
Как я проснулся мокрый,
А ты меня одевал,
Как читали Пришвина,
Как искали в атласе полюса,
Как ты мне объяснял, почему на небе
Такая белая полоса
За любым самолётом,
Как подарил мне
Увеличительное стекло…

Ничего, отвечает дед,
Исчезая.
Тебе ведь и это не помогло... (с)

Українська музика 1932







33%, 1 голос

33%, 1 голос

33%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.