хочу сюди!
 

Лилия

49 років, лев, познайомиться з хлопцем у віці 45-53 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Щастя не могли приховати ні ті, ні інші...))

Коли люди забирали тварин з притулку, і щастя не могли приховати ні ті, ні інші...))

 

[ Читати далі ]

З Днем військової розвідки України! Ждуни - готуйтеся.

  • 07.09.22, 22:43



Ми повернемось. І ми знаємо всіх і про всіх. Тож чекайте, вже недовго вам топтати землю.


100%, 11 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

За подихом небесної блакиті...

За подихом небесної блакиті,
За ламаними спинами горбів,
Є дивний кінь, якого я не видів,
І навіть уявить собі не смів.
У нього з літа бабиного грива,
У нього хвіст з туманів і дощів,
На ньому тихо їде Бозя сивий
І висипає зорі з рукавів.


Проти кого дружити будемо?

  • 07.09.22, 13:07

Доброго для всім, Я новеький

Я тут нічого не змінилося. Раніше дружили естети проти подонків, згодом українці проти імперців москалів та імперців малоросів.

А зараз, я так бачу, дружать порохоботи проти зелеботів.

п.і. Да якщо хто не знає, то я подоноГ, українець, і порохобот.

п.п.і. Якщо брати до уваги історію то в 19 ст. були мазепенці, потім на початку 20 ст. петлювовці, трохи пізніше бендеровці, а от зараз порохоботи.

Українська музика 1930







0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

100%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Маніфест російськомовного. Післямова.

  • 07.09.22, 11:48
Ну шо, панове, я навіть радий що збурив таку хвилю негативу. «Побісяться – вспокоються. А в голові щось зостанеться». Тепер по суті.
У СРСР у школах обов’язково вивчали іноземну мову. Перед другою світовою німецьку, після англійську. Чому такий вибір? А то була «мова майбутнього супротивника». Це я до чого.
У нашій державі зараз відбувається небезпечна підміна понять, коли акцент робиться не на знищенні, насамперед зсередини (не можна знищити ядерну державу зовні) імперії бидлостану як такої, а на боротьбі з її державною мовою. Ви щиро вірите в те, що мовне питання надало «казус бейлі» хуйлу для вторгнення в нашу країну? Тоді почитайте ще раз його ультиматум перед війною – це питання навіть не другорядне. Держави Заходу під час «холодної війни» вкладали мільярди доларів задля розповсюдження вільного слова на території СРСР. У нас же вважають що ми зможемо перемогти відгороджуючись від «мови агресора». Чого ми так доб’ємося коли звільнимо наші території? Тільки відтермінування наступного нападу орди на нашу державу. І війна не з причиною, а з наслідками – шлях до поразки. З російською не треба воювати – її треба знати. Це така ж зброя яку можна і потрібно використовувати проти бидло стану доносячи бидлу слова Правди. Вода камінь точить.
Ще одне. Я живу не на небі, я живу у Горенці. Спілкуюся з людьми. І якось спілкування на український загалом менше ніж спілкування на російський. Переважна більшість тих, хто зі зброєю захищав село від орків, теж розмовляє на російський і це аж ніяк не робить їх не патріотами своєї держави. Село російськомовне десь на 40 - 50 відсотків. І знаєте, що станеться коли скінчиться війна?
Переобуті опзжшники з новоствореної партії, підкормлені кацапськими грошима, усі у вишиванках, на чистій українській мові, під ура-патріотичними гаслами, будуть підманювати оцей російськомовний електорат (а він нікуди не дінеться, хіба що скоротиться максимум на 10 відсотків) роззброючи його свідомість призовами до «м’якої українізації» та європейською поваги до прав мов меншин. Тобто теми гаслами, котрими повинні оперувати реальні патріоти своєї держави і її влада. І тоді хуйло повернеться в мізки пересічних одеситів і харків’ян, навіть деяких горенчан. Розкол що почав потроху загоюватись знову почне кровоточити. Дай боже щоби моє пророцтво не здійснилося, але. На жаль, це навряд.
Прохання задуматися над тим, що я написав. Як кажуть на сході, «Хто не думає про наслідки, до того не прихильна доля». Клянуся Богом, усіма святими, своїм життям, що до кінця війни ані слова У ФБ не напишу. Сперечатися з пустоголовими – марна трата часу. А ось після війни, перед виборами, я обов’язково з’явлюся та нагадаю громаді – про що я її попереджав.
Tatiana Tratsevska, Yevhe