хочу сюди!
 

Лилия

49 років, лев, познайомиться з хлопцем у віці 45-53 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Знову сварки / Блекаут / Можливе вторгнення з Білорашки

Поки дали електрику (не було світла 2 доби) мама встигла пересваритись. Плач та істерика. Гра в мовчанку. Причому, за її версією, завжди винний я.
Ну і, як завжди, пересварились через дрібницю. Потім — хитке примирення. Але знову знаходиться причина для сварки.

Тепер мама хоче поїхати до брата. Причому є два варіанти: сама і з батьком. Але прикол у тому, що мама з батьком теж конфіктує. Виходить трикутник, у якому всі троє конфліктуємо між собою. З цього приводу брат навіть пропонував всім роз'їхатись окремо. Однак і такому разі потрібно шукати житло хоча б для когось і вирішувати хто куди поїде.

В ідеалі я б виїхав на Закарпаття. Знайшов би якусь хатку з газопостачанням, електрикою та інтернетом. Потихеньку копав бункер. Познайомився би з людиною зі схожими поглядами на життя. Змінив би прізвище (вже вигадав на яке хочу поміняти). І розпочав би життя з нової сторінки.
Правда, сусіди б совали свій ніс, але можна вибрати якийсь хутір.

Цікаво, як будуть уживатись мама з батьком, якщо вони разом переїдуть до брата? І ще цікаво, чи навчить батько племінника матюкатись? Хоча в дитсадку, напевно, малого вже навчили.
-------
У разі від'їзду батьків можна знайти й плюси. Але суттєвим мінусом є відсутність електропостачання, адже багато що працює від електрики. Навіть газова плита з електропідпалом. А сірниками запалювати й у батьків виходить погано. Що вже казати про мене.

Про електрику. У нас світла не було 2 доби. Нарешті ввімкнули. Поки всі сплять.

За відсутності електропостачання довелося шукати місце, де можна зарядити смартфон. Одразу вирішив піти у так званий "Пункт нескореності" (такий "креатив" від 95 кварталу). По факту — пункт обігріву і заряджання. Намісці вмявилось, що нема солярки. Ще й обурюються, що у мене не було електрики добу, а їм відключали на 4 доби. Заздрість — "найкраща" риса українця.

Такий розклад мене взбісив. Тому "подалі від гріха" пішов у інше місце. По радіо чув, що зарядити телефони можна і у поліції.

А з поліцією цікава річ. Місцевий відділок після адміністративно-територіальної реформи віддали Бучанській поліції. А наша поліція тепер підпорядковується Фастівському району. Але попри те, що поліція не місцева, не відмовили. Причому у відділку була не лише електрика, а й тепло. І чемно. Не те, що у школі.

-----------
Ще одна тема, яка додає роздратування — можливе повтороне вторгення рашистів з Білорашки (так, не Білорусі, а Білорашки, яка фактично стала російською квазідержавою).

Причин для занепокоєння декілька: візити Путлєра до Дукашеску (напевно, бункерний дід вмовляв бульбофюрера вступити у відкриту війну проти України, взамін списання кредитів Білорашці); збільшення військ біля кордонів з Україною. І чомусь мені здається, що Путлєр не заспокоїться, поки не спробує повторити наступ з усіх фронтів. Це мене найбільше лякає, бо від Білорашки до Києва близько. За першої спроби русня майже дійшла до сусіднього села. Так що страшно.

Звичайно, ЗСУ відіб'ють русню з бульбашами, яким промили мізки кремлівською пропагандою. Але боюся, що новий наступ супровджуватиметься бомбардуваннями і блекаутом. Я навіть не знаю що робити в такому разі.

Підсумовуючи можна сказати, що звиздець не приходить сам.

нардыческий

  • 21.12.22, 23:19
прячась в стенАх и шкерясь
с горем от умы турман
штора скрывает ересь
ересь вещает шкурман
морзой стучит по жести
оттепель аморозна
курс на благие вести
в шкурево вечности поздно
вечера вход в десятку
некой породы робкой
умственные иссякли
пёстрая ест коробка
ёлки и палки феи
тьмой декабря кумарясь
кушаются трофеи
кокс и домашний марс

«Істота»


Найсумнішим із поглядів горизонту подій,
Проводжаю я попіл, бувший хмарою мрій,
Я в безодні без імені, що повільно горить,
Відчуваю всередині - помираючу мить.

Я безмежно закоханий у життя між рядків,
Мов астральна проекція кармічних батьків,
Безпідставна агонія самих щирих бажань,
Ще одне переродження у колі страждань.

Так повільно і лагідно з неба падає сніг,
Світлий розум поранений, та все ж переміг,
Десь у сірому просторі, серед моря турбот,
Я істота, що губиться серед інших істот.

© William van Warg

Не повіриш своїм очам...

Реальність зрозуміла і передбачувана. Якщо ви один з тих, хто думає так само, ця добірка точно змусить вас засумніватися в своїй правоті. Зелене небо, рожеві коники і трипалі сліди динозаврів – навіть звучить абсурдно. Однак це не чийсь жарт і не витівки майстрів фотошопу, це реальність!


1. Землетрус на Тайвані

 

2. Тиранозавр згорів в музеї динозаврів...[ Читати далі ]

Важко повірити, що вони реально існують...)))

Від захоплюючих природних явищ до неймовірних істот світу ще є чим поділитися з нами. Тому ми підготували 15 чарівних зображень, щоб помилуватися нашою дикою природою у всій її красі та витонченості.

Дитинча кайманової черепахи, що тільки вилупилося.

  


[ Читати далі ]

І таким чином, через карикатуру, бачимо суть.

  • 21.12.22, 16:18



91%, 10 голосів

9%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Українська музика 2035







0%, 0 голосів

67%, 2 голоси

33%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.