Крим — це Україна! Cумую за Кримом, але поки там окупанти...
- 01.03.21, 22:59



14:05 01 березень Київ, Україна

Контррозвідники Служби безпеки України викрили і припинили протиправну діяльність діючих та колишніх посадовців МЗС України. Чиновники використовували офіційні документи зовнішньополітичного відомства для перевезення диппошти та контрабанди підакцизних товарів.
Оперативники спецслужби задокументували, що учасники оборудки переміщували через державний кордон України валюту, золото та підакцизні тютюнові вироби. Усе це - за використання дипломатичних привілеїв та імунітетів.
Зокрема, на митному посту «Ягодин» Волинської митниці контррозвідники СБУ, спільно із слідчими ДБР, затримали вантажний транспортний засіб з дипломатичними номерними знаками. На ньому посадовці МЗС України намагалися перевезти до Європейського Союзу:
Тривають оперативно-слідчі дії у межах кримінального провадження. За їх результатами вирішуватиметься питання про повідомлення підозр фігурантам.
Припинення протиправної діяльності здійснювалось спільно з територіальним управлінням ДБР, розташованим у м. Львів, під процесуальним керівництвом Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону.




Три роки тому, 7 лютого 2018 року, під сирійським містом Дейр-ез-Зор стався чотиригодинний бій. США знищили кілька десятків найманців ПВК Вагнера, яку контролює Євген Пригожин. Детальну історію цієї сутички описали журналісти New York Times.
У статті фігурує цифра 200-300 загиблих, включаючи військовослужбовців сирійської сторони. Хоча ні сирійці, ні Кремль не визнали ці дані. Зате точно відомо, що жоден військовий США в зіткненні не постраждав.
Про інцидент активно писали російські медіа. Багато загиблих російських найманців було встановлено, хоча ФСБ і ГРУ провели ретельну роботу, щоб родичі загиблих не поспілкувалися з журналістами.
До цього моменту історія цього бою і причини таких принизливих наслідків для ПВК Вагнера встановлені практично повністю. Виною всьому стала, як зазвичай, боротьба між різними «наближеними» президента Путіна. В даному випадку - між міністром оборони Сергієм Шойгу і -кухарем Путіна- Євгеном Пригожиним.
Після бою, 13 лютого, на зустріч з журналістами прийшов командувач ВПС Центрального командування Збройних сил США генерал-лейтенант Джеффрі Херріган. Він заявив: -Ми негайно зв'язалися з російськими представниками по спецлінії для врегулювання конфліктних ситуацій, щоб оповістити їх про неспровоковану атаку на позиції СДС і коаліції.
Також генерал-лейтенант уточнив, що російське командування і до того попереджалося про дислокацію американських збройних сил в цьому районі. Всі вони все знали. Але офіційні представники РФ в Сирії діяли в своєму улюбленому репертуарі та відповіли в звичному стилі - -їх там немає-. Раз -їх там немає-, то тепер їх дійсно немає. Підлеглі Шойгу в Сирії офіційно не відповіли на заклик американських збройних сил -не губити своїх і зупинити атаку-. -Дикі гуси- вирушили на забій за вказівкою власного командування.
Чорна кішка пробігла між міністром і -кухарем- задовго до цих подій, ще в 2016 році - після першого взяття сирійської Пальміри. За словами аноніма, який воював на Донбасі і в Сирії, Шойгу першим поспішив доповісти Путіну про успішне захоплення цілі. Пригожин тоді -завівся- з пів-оберта: -Це ж ми брали Пальміру, а не ви!- Не виключено, що саме після цієї суперечки сирійське місто знову опинилося в руках терористів. Пригожин дійсно міг віддати наказ відвести підрозділи ПВК Вагнера для того, щоб Шойгу міг показати, як насправді -візьме Пальміру-.
Але можливо то вже були наслідки, а не причини зіткнення амбіцій Шойгу і Пригожина.
13 травня 2017 року саудівський видання «Аль-Ватан» написало про те, що в Сирії з'явився батальйон під назвою «Туран», до складу якого входять підготовані в Росії представники мусульманських громад з кавказьких регіонів (Чечня, Дагестан і т.д.). Правда, перші згадки про ПВК -Туран- почали з'являтися в російських виданнях ще раніше. Вони мали великий резонанс. Стали з'являтися фотографії бійців цього самого -Турана-.
Одразу після -чорного дня -Вагнера- під Дейр-ез-зором почали з'являтися дані про ще одну ПВК, яка присутня в Сирії під назвою -Патріот-. У ЗМІ почали множитися -інтерв’ю- з бійцями цих ПВК. З іншого боку, так звані журналістські розслідування інших ЗМІ вказували на те, що і -Туран- і -Патріот- - це вигадки -жовтої преси-.
Пояснюється все досить просто і логічно. За словами представників Телеграм-каналу -Reverse side of the medal-(RSOTM) - ПВК -Туран- і -Патріот- в чомусь схожі. Обидва формування є не більше ніж юридичним і медійним прикриттям для Сил Спеціальних Операцій при Міноборони РФ. Така думка виглядає достовірно. Таке використання дійсно має сенс, а озвучені в ЗМІ легенди - не дуже.
Схоже на те, що на певному етапі Сергій Шойгу перейнявся лаврами переможця - мовляв, надто багато їх забирає кремлівський кухар. Міністр теж людина, йому дуже хочеться мати свою частку в розподілі величезних коштів, якими Кремль «кормить» війни. І зовсім не хочеться мовчки передавати озброєння головорізам Пригожина, не маючи свого зиску.
Так Шойгу і приходить до простого висновку. У конкурента є ПВК Вагнера, у тебе немає. Що робити? У терміновому порядку створювати свої. А вже вони будуть прикриватися чужим брендом і виконувати твої завдання. Так заробляються величезні гроші, навколо яких з самого початку виник конфлікт.
Виходячи з таких роздумів, вбивство російських журналістів зі знімальної групи Орхана Джемаль, які приїхали в ЦАР від імені «Центру управління розслідуваннями» Михайла Ходорковського, щоб знімати фільм про діяльність ПВК «Вагнера», виглядає під новим кутом. Той самий канал «Дощ», який раніше повідомив про ПВК «Патріот» в Сирії, поклав відповідальність за це вбивство на ... ПВК «Патріот» - структуру, підконтрольну Шойгу. Таким чином, або журналісти «Дощу» на замовлення Пригожина підставляють Шойгу. Або Шойгу дійсно віддав наказ убити журналістів, щоб підставити найманців Пригожина і видавити його з ЦАР.
Хто ж насправді воює в Африці? Найманці Пригожина або позаштатні бійці російського ССО під брендом Шойгу і ПВК «Патріот»? А може, і ті, і інші - як завжди, борючись між собою за контроль над багатствами цілої країни?
Вже неодноразово в медіа з'являлася інформація про те, що після сварки Пригожина і Шойгу матеріальне забезпечення ПВК Вагнера катастрофічно погіршилося. Про це пише в своїй неопублікованій книзі екс-найманець скривдженої ПВК Вагнера Марат Габідуллін. Інтерв'ю з ним опублікувала журналістка «Медузи» Лілія Яппарова.
Як Пригожину, так і Шойгу абсолютно плювати на життя тих, кому вони дають зброю для захисту власних меркантильних інтересів. У жовтні 2019 року стало відомо мінімум про п'ятьох бійців ПВК Вагнера, загиблих в Мозамбіку. Їх обезголовили повстанці, які влаштували засідку і розстріляли автомобілі. І знову офіційні органи відразу ж відрапортували: їх там немає...
Так чи інакше, війна між Шойгу і Пригожиним забрала більше життів російських найманців, ніж ісламські терористи. І чим далі, тим більше зростають їх апетити. Але Росія – багата країна. Тому гарматне м’ясо в російських селищах, яке не вміє нічого, крім як тримати в руках автомат, найближчим часом вже точно не закінчиться. Їх не шкода ... Бо "ЇХ ТАМ НЕМАЄ"!

Росія початку 20-х років 21 століття, після двох десятиліть путінського правління, являє собою абсолютно особливий геополітичний феномен. Будь-які перспективні цілі втрачені. Ідеологія відсутня настільки, що нею намагаються назвати патріотизм. Економічна мобілізація неможлива, про що говорить провал більшості програм розвитку. Корупція перетворилася з девіантної поведінки в нормальний стан владних структур.
Державна служба стала бізнесом. Зовнішня політика відіграє роль пропагандистського інструменту, потрібного лише для підняття рейтингу влади. Населення перетворено в сіру масу, якій дозволено жити на державному утриманні або робити свій гешефт, поки це не заважає бюрократії. Сім років застою «на рівному місці» говорять про те, що політична система Росії досягла свого максимуму та зайшла у глухий кут.
Кремлю сьогодення не притаманні будь-які цілі, крім збагачення своїх, як нині прийнято говорити, бенефіціарів. Влада отримала контроль над багатствами країни і фінансовими потоками і зацікавлена лише в його утриманні. Власність в Росії і за кордоном, таємні рахунки, палаци, винокурні і т.п. - це єдине, що цікавить російську еліту.
«Недоімперія» поступово перетворилася на комерційний проект для «своїх».
Фантастичне збагачення «еліти» за рахунок «кріпаків» досягло свого максимуму за останні роки і загрожує повною втратою реалій для тих, хто опинився поруч з «годівницею». Ніякого розвитку, ніякого руху вперед, ніяких конструктивних рішень від «переївшої еліти» росіяни вже не очікують. А «еліта» намагається робити все, що б їй не заважали жерти. Вона, як тварина, дуже агресивно реагує на будь які спроби відірвати її від годівниці. І, де далі, така агресія стає все більш дикою та непрогнозованою.
Доведена до крайнощів своєю ненажерливістю, нинішня влада перебуває в такому положенні, коли доводиться одночасно відмахуватися кийками і переконувати країну в тому, що «викриття є наклепами, системні проблеми - тимчасовими труднощами, а курс в цілому вірний і відповідає запиту на справедливість». Дефіцит будь яких розумних аргументів і постійне публічне розкриття нових неприємних фактів спонукають Кремль згортати будь які розмови і вимагати від населення і зовнішніх партнерів не переходити «червоної лінії».
Кремль повністю вичерпав конструктивні підходи до вирішення суперечностей як всередині країни, так і на зовнішньому периметрі.
І поза кордонів, і в середину країни влада посилає однаковий меседж про те, що при подальшій ескалації винні в будь-якому випадку будуть опонуючі сторони, які зайшли занадто далеко у своїх «завищених і вкрай несвоєчасних вимогах». У зверненнях до країни влада робить наголос на зарубіжних ворогів, які хочуть зруйнувати державність і зробити бідних росіян ще біднішими і безправних, а нинішню недосконалу модель «комерційної держави» спотворити до повного розвалу. Але слабка сторона таких аргументів в тому, що зубожілі мільйони громадян Росії вже перебувають «на дні», і на них не справляє враження загроза подальших руйнувань і погіршень. При цьому позитивний порядок відсутній, плани-проекти зверху годяться хіба що для телевізійних картинок. У такій ситуації Кремль потребує негайного тайм-ауту, щоб виробити подальшу стратегію, оскільки її пошук в робочому режимі зайшов в глухий кут.
Нинішній Кремль та його довічний керманич власноруч сформували для власної країни клубок протиріч. Зовнішній та внутрішній тиск з усіх боків в одну точку – діючу владу – рано чи пізно призведе до остаточної дестабілізації державної системи і виплеску колосальної народної енергії. Цей процес чимось нагадує вибух наднової зірки. В результаті відбувається розвал старої системи і зародження нової.
А називається це одним словом - РЕВОЛЮЦІЯ!
https://censor.net/ru/blogs/3250536/scho_dal?fbclid=IwAR3_r5JVeJaSFmT7zxu0xZpiQeg_VQU1i3iUgbhlveqcHAgr_MstiQ-G3yg

Утро как-то сразу не задалось. Не понедельник, чай?
Проснулся за полтора часа до будильника, поэтому не стал тратить время на завтрак, а сразу побежал на работу.
По дороге вспомнил, что вроде-как уходя не зажег ни одной конфорки. Возвращаться – проверять было лень и я радостно побежал домой.
Но опасения оказались напрасны. Утюг включен - рубашка дымит.
Тут вдруг громогласно замолчал телефон. Наверное, начальник видеть меня не желает. Нужно поторапливаться. Очень быстро в течении получаса прошел к кровати – лег.
На работе аврал – уснул.
