На улице шёл дождь, а я шёл домой.
Вокруг мокро, уныло, безлюдно.
Собака у мусорника мокнет, вижу.
Присмотрелся - знакомый пёс! Старушки соседской. И радость - значит она его ждёт, выглядывает, зовёт. Переживает, что не дома. Хорошо...
Стало противно от радости этой - вот как так?!
Вернулся. Свистнул. Псина глянула в мою сторону и ни с места. Ну, не моё дело...

Старость прекрасна! По возрасту судим людей, не по поступкам. Да?
Люблю бабулек. Ну не так, конечно, как Леонид Космос Черновецкий. Пользы от них не ищу потому что.
А вы?

[ Читати далі ]

[ Читати далі ]

...колись тут у блозі вирувало моє життя, геть усе без прикрас було вийнято з середини і покладене на огляд , звісно не вистачало лиш слів "мій милий щоденник"... Тут були друзі ,неймовірно цікаві особистості, творчі, веселі, сором'язливі , відкриті і готові впасти в це буремне життя навіть не хапанувши повітря на останок... Тут було усе , зустрічі м'яско на природі, коктейлі в барах, фотосесії ...
...зараз я неймовірно вдячна за ту частину життя, вона була неймовірно прекрасна, через увесь морок сьогодення, ті колишні зустрічі на березі Дніпра, на сторінках блогу зігрівають пам'ять теплими промінями щирості...
...нереальне і.ua-життя ...
...десь там у мирні Україні
Цілую, обіймаю ...ваша Уляшка