Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг підтвердив відкритість НАТО до вступу нових членів.
Так у Брюсселі на зустрічі з міністром оборони України Степаном ПолторакомСтолтенберг відповів на запитання щодо перспектив вступу України до оборонного союзу, інформує Економічні новини.
«Принцип відчинених дверей, один з основних принципів НАТО, є актуальним як для України, так і для інших країн. Вважаю історичною подією, що в новій будівлі штаб-квартири альянсу я першим міністром з країн-партнерів приймаю міністра оборони України Степана Полторака», – сказав голова НАТО.
Читайте: Полторак: Чи чекає на українців нова хвиля мобілізації
Під час зустрічі Полторак поінформував Столтенберга про особливості військово-політичної ситуації в Україні, а також розповів про реформи в українському оборонному відомстві.
«Ми усвідомлюємо, що майбутнє української держави нерозривно пов’язано з членством у системі колективної безпеки й оборони НАТО. Попри складну ситуацію на сході України, наш внесок в операції альянсу буде збережено та нарощено», – цитує слова міністра оборонне відомство України.
ГОЛОВНЕ ДОСЯГНЕННЯ
Чотири роки тому Петро Порошенко став президентом України. Сьогодні будуть з цього приводу багато писати. Будуть перелічувати його досягнення. Так, ProZorro. Так, прибутковий «Нафтогаз». Так, в Україні з’явилася дипломатія. Так, армія. Так, квоти на українську мову. Так, безвіз.
Але я напишу про одну єдину реформу, яку я особисто вважаю не просто найбільшим досягненням, а більше – ґрунтом для будівництва нової України. України наших мрій.
Про – децентралізацію.
Що таке децентралізація? Це передача на місця, органам місцевого самоврядування частини повноважень та фінансів від центральної влади. Робота з підготовки реформи децентралізації була розпочата ще у квітні 2014 р., тодішнім міністром регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Володимиром Гройсманом. Так – нинішнім прем’єр-міністром. Саме тоді почали готувати під децентралізацію законодавчу базу. Роботу зробити треба було пекельну – було потрібно внести зміни до Конституції України. А всі пам’ятають які баталії гриміли навколо змін до Конституції – аж до гранат і загиблих нацгвардійців під будівлею ВР. Опір реформі долати довелося жорстокий.
Які ж результати децентралізації ми маємо зараз? Я хочу щиро подякувати команді Дніпровської ОДА - завдяки їй, біля місяця тому, я побував на Дніпропетровщині і на власні очі побачив децентралізацію в дії. Опустимо емоції – наведу чисті цифрі по одній конкретній ОТГ.
Межівська об’єднана територіальна громада Дніпропетровської області. Утворена в листопаді 2017 р. Об’єднує 30 населених пунктів. Населення – 15780 осіб, серед них 8340 – міське населення, 7440 – сільське. У березні 2018 р. відкритий Центр надання адміністративних послуг – за 2 місяці надано 774 послуги. Був створений мобільний офіс ЦНАП, який обслуговує людей з особливими потребами – вдома або у лікарні. Було придбано комплекс очищення води. Були проведені реконструкція одного дитячого садка і ремонт іншого. Купили обладнання для виробництва тротуарної плитки – заходилися ремонтувати тротуари. В місцях перебування людей встановили 6 камер відео-спостереження – зразу зменшилася вулична злочинність. З’явилася приватна сонячна електростанція на 30 кВт. Встановлені 4 автономні системи освітлення переходів зі світлофорами. Заходилися капітально ремонтувати дороги і водогін. Почали будувати нову амбулаторію. Подано більше двох десятків інвестиційних проектів. Ми спілкувалися з головою Межівської ОТГ Володимиром Зражевським – він сповнений планів і ідей.
Як так вийшло? За децентралізацією, в ОТГ лишаються: 60% податку на доходи фізосіб, 100% податку на майно, 100% єдиного податку, тощо й тощо. Розпоряджатися цими коштами тепер може сама ОТГ. Як похідне – стало поліпшуватися збирання податків. З іншого боку – підприємці теж зацікавлені в розвиткові інфраструктури, тож коли вони бачать, що їхні податки вкладаються в реальні справи – готові співпрацювати. ОТГ зацікавлена залучати до себе інвесторів. В іншій – Іларіонівській ОТГ інвестори-чехи відкрили цех з виробництва взуття (ТОВ «Прабос-Україна») – а це вже робочі місця.
Звісно, не скрізь все гладко. Гарно тим громадам, де існують прибуткові підприємства або міцні фермерські господарства. Гірше там де їх нема. Грішми кожен розпоряджається по-своєму. Хтось заходився ремонтувати палац культури часів совка – хтось створив пересувні кінотеатри і тепер кіно крутять не тільки в райцентрах, а й по селах. Багато залежить і від голови ОТГ. Хтось будує у себе Європу – хтось розвинутий совок.
Дніпропетровська область наразі територіальних громад має найбільше. В п’ятірці лідерів також Житомирська, Хмельницька, Запорізька та Волинська області. Наразі в Україні 731 ОТГ об’єднують 6,4 мільйони людей (18% населення України) на площі 180 тис. кв. км. (32,2% країни).
Але головне – не кількість. Головне те, що у керівництва країни є розуміння – не можна вирішувати через Київ або обласний центр те, що мусять вирішувати самі люди на місцях. Залишення коштів на місцях убиває корупцію – у центрі красти нічого. Приклад успішних ОТГ УЖЕ переймають нові і нові наші громадяни. І це – ґрунт для створення зовсім іншої України. Без перебільшення – України майбутнього. Де люди просто не дадуть себе грабувати корумпованому чиновнику. Де прямо на місцях громади самі залучатимуть до себе бізнес, самі забезпечуватимуть його трудовими ресурсами і самі розбудовуватимуть свій добробут. І це – уже працює!
Це – серйозний заділ на майбутнє.
Все це створено командою президента Порошенка за президентства Петра Порошенка.
Але тут існує ще одна небезпека.
Мої сільські родичі на все, що я їм розповів про побачене на Дніпропетровщині, лише відмахнулися: «Зміниться влада – буде вам децентралізація. Все зразу повернеться як було».
Голови ОТГ з якими ми спілкувалися, неодноразово зазначали, що на організацію ОТГ вони зважилися, бо відчували підтримку з боку обласного центру – команди ДніпроОДА на чолі з Валентином Резніченко. Під час розмови, голови ОТГ обережно подейкували про це – чи не закінчиться децентралізація разом з виборами?
Я переконаний – не закінчиться.
Дмитро Вовнянко
Росія намагатиметься показати Україну територією, де держава існує тільки на папері, вважає експерт США Кіт Александер.
Експерт США Кіт Александер не виключає, що на енергетичну та фінансову систему, урядові структури України може бути спрямовано декілька кібернетичних атак з боку РФ напередодні виборів. Про це він сказав в інтерв’ю Бі-бі-сі Україна, інформує Економічні новини.
“Росія намагатиметься показати Україну територією, де держава існує тільки на папері, не здатна функціонувати. І вам треба готуватися до цієї ситуації”, – наголосив Александер.
За його словами, для України важливо точно визначати джерело атак і розкрити їхню природу всьому світу. “Що більше країн світу розумітимуть природу цих атак, то більше Україна отримуватиме допомоги та підтримки ззовні”, – зазначив експерт.
Читайте: США взялися за створення потужної ядерної зброї
Відповідаючи на запитання, як можна зменшити загрозу кібератак, наприклад в енергетиці, Александер сказав: “Загроза тут полягає як у кібератаках, так і фізичних нападах. Те, що не весь ваш енергетичний сектор автоматизовано, робить кібератаку складнішою, хоча вже були атаки на нього. І він буде атакований, я в цьому впевнений”.
Фахівець уважає, що потрібно створити навколо енергетичних компаній інфраструктуру, яка дасть їм змогу побачити, що відбувається кібератака. “І швидко поділитись інформацією з іншими енергетичними компаніями”, – пояснив він.
У 2010-2014 роках Кіт Александер обіймав посаду директора кібернетичного командування США (USCYBERCOM).
Читайте: Назвали серйозні наслідки удару США по Росії новими санкціями
12 жовтня 2017 р. Служба безпеки України попередила про підготовку нової хвилі масштабної кібератаки на державні структури і приватні компанії.
Богдан Гордасевич: Саме тому є реальною загрозою "розстрільний список 47-ми" з журналістів та блогерів, бо вони подають правдиву інформацію, що не вигідна керівництву РФ. Розуміючи проблемність атак зовні, рефи будуть намагатися влаштувати хаос в Україні з середини, чим довести її неспроможність. В інформаційній війні особливу роль відіграють персоналі, які мають авторитет і довіру, зокрема провідні працівники ЗМІ та знані блогери.
Кабмін опублікував дві постанови, що запускають процес малої приватизації.
5 червня набули чинності затверджені Кабінетом міністрів правила прозорого продажу невеликих державних підприємств і компаній. Про це повідомляє прес-служба Міністерства економічного розвитку і торгівлі, інформує Економічні новини.
Отже, повністю сформовано нормативну базу, потрібну для старту в Україні програми малої приватизації, пояснює міністерство.
Відповідно до закону “Про приватизацію державного та комунального майна” мала приватизація відбуватиметься через електронну систему ProZorro.Продажі. Водночас вартість активів таких об’єктів не має перевищувати 250 млн грн.
Читайте: Новини України: Кабмін прийняв рішення по ціні на газ для населення
“Ми чітко, крок за кроком, наближаємося до старту малої приватизації. Уперше в історії країни вона буде відбуватиметься виключно на відкритих електронних аукціонах… Спочатку ухвалили новий закон, тепер розроблено вся потрібну нормативну базу. Найближчими тижнями мають з’явитися перші лоти в системі” , – зазначив перший заступник міністра економрозвитку Максим Нефьодов.
Нефьодов нагадав, що Фонд державного майна (ФДМУ) вже визначив перелік з понад 700 підприємств, які планують виставити на продаж у межах малої приватизації цього року. Перелік містить об’єкти в усій країні, пояснив він.
“Ми вже маємо зацікавленість від бізнесу щодо окремих лотів малої приватизації. Це дає нам право очікувати значну конкуренцію, а отже, і вигідну для держави ціну”, – додав заступник міністра.
У міністерстві зазначили, що раніше ФДМУ визначив понад 700 об’єктів у всій країні, що підлягають цього року малій приватизації. За даними Мінекономрозвитку, серед затверджених об’єктів – бази відпочинку, будівлі та навчальний комбінат в Одеській області, лікарня, цехи та кафе у Львівській області, а також піонерський табір, автостоянка та газове господарство в Миколаївській області тощо.
Нагадаємо, 18 січня цього року Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроект №7066 “Про приватизацію державного майна”. 2 березня закон підписав президент Петро Порошенко, і 7 березня він офіційно набув чинності.