Олександр Турчинов: і кров, і слово, і діло
- 14.06.18, 14:08
Українська гривня посіла перше місце в рейтингу валют, які за перше півріччя 2018 року більше інших зміцнилися по відношенню до американського долара. Про це повідомило видання Bloomberg.
ЗМІЦНЕННЯ. З початку 2018 року гривні вдалося зміцнитися по відношенню до долара на 7,5%, що дозволило їй обійти грузинський ларі і колумбійське песо. Відзначається, що значне зміцнення української національної валюти відбувається всупереч військовому конфлікту на сході держави, високому рівню корупції, нестачі міжнародної фінансової підтримки та інших проблем в економіці країни.
Як стверджують в НБУ, досягти такого результату вдалося завдяки жорсткій монетарній політиці, яку пом’якшать після того як буде зафіксована тенденція до зниження інфляції.
У Парижі біля посольства РФ українська громада напередодні провела акцію, закликаючи до бойкоту ЧС 2018 року з футболу та вимагаючи звільнення українських політв'язнів Кремля.
У четвер, 14 червня, розпочинається третій етап глобальної акції #SaveOlegSentsov, який проводиться під гаслом "На чемпіонаті світу з футболу в Росії ми граємо за політв’язнів".
Головна диригентка Опери Граца Оксана Линів отримала нагороду Steirerin Awards 2018 від жіночого журналу Die Steirerin, за свої досягнення у сфері мистецтва.
ВИСНОВКИ
Президент України Петро Порошенко заявив, що він мріє про вступ країни до Європейського Союзу та НАТО до 2030 року. “Ключове, про що я мрію, – дві речі. Я дуже хочу, щоб до 30-го року Україна була членом Європейського Союзу. І я дуже хочу, щоб Україна до 30-го року була членом Північноатлантичного Союзу”, – сказав Порошенко. “Після того, як Росія, коли вона здійснила незаконну анексію Криму, знехтувавши Будапештським меморандумом, Великим договором про дружбу і співпрацю, міжнародним правом, зруйнувавши всю світову глобальну систему безпеки… єдиний ефективний механізм залишився – НАТО”, – пояснив глава Української держави.
Державна прикордонна служба Україна повідомила, що за перший рік понад 555 тисяч громадян України скористалися всіма перевагами безвізу. Виконавчий директор громадської організації “Європа без бар’єрів” Ірина Сушко заявила, що за перший рік дії безвізового режиму з країнами Європейського Союзу більшість громадян України, які їздили в європейські країни, дотримувалися законодавства і не становили загрозу масової, безладної міграції.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав зосередитися на проблемах миру на Донбасі перед зустріччю глав МЗС Нормандського формату. України Павло Клімкін заявляє, що обговорив з німецькими посадовцями спільні дії щодо тимчасово окупованих Криму і Донбасу перед сьогоднішньою зустріччю глав МЗС країн “нормандської четвірки”. “Перед зустріччю у Нормандському форматі багато класних зустрічей з німецькими друзями. Обговорили все: від спільних дій щодо окупованих Криму і Донбасу до євроінтеграції і Північного потоку – 2”, – написав Клімкін. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас заявляє, що Україна і Росія мають значні розбіжності в багатьох питаннях з урегулювання конфлікту на Донбасі. Як сказав Маас, він не очікує, що відновлення переговорів буде легким завданням. Також він висловив сподівання, що під час зустрічі глав зовнішньополітичних відомств країн “нормандської четвірки” вдасться домовитися про дату мирних переговорів до початку липня, у тому числі з питання направлення миротворчої місії ООН на схід України. Родичі українських полонених спеціально прилетіли в Берлін. Вони вимагають введення миротворчої місії на Донбас, звільнення полонених українців і хочуть, щоб їх вимоги озвучили на мінських переговорах.
США запровадили санкції проти трьох росіян і п’яти російських компаній. США ввели санкції проти компаній Digital Security, ERPScan, Embedi, Kvant Scientific Research Institute (Kvant) Divetechnoservices, а також проти їх керівників Александра Трібуна, Олєга Чірікова, Владіміра Каганского.
Президент України Петро Порошенко підписав закон “Про Вищий антикорупційний суд”. Він також обіцяє у найближчі кілька днів завершити підготовку розробки технічного законопроекту про створення Вищого антикорупційного суду. Петро Порошенко також просить міжнародних партнерів найближчим часом визначитися з кандидатурами членів громадської ради міжнародних експертів при відборі суддів до Вищого антикорупційний суд.
Директор НАБУ Артем Ситник вважає, що півроку буде достатньо для створення Вищого антикорупційного суду. «Чи буде такий ентузіазм у нашої влади? Чесно кажучи, у мене є певні сумніви», – додав він. Ситник також заявив, що справа про можливу корупцію при формуванні ціни на вугілля “Роттердам+” є однією з найбільш актуальних для детективів Національного антикорупційного бюро. За його словами, найважче у цій справі буде оцінити розмір збитків від методики “Роттердам+”. Артем Ситник також повідомив, що Олександр Онищенко не передав НАБУ матеріали, які підтвердили б його заяви про політичну корупцію в Україні.
В.о. глави ФДМ Віталій Трубаров підписав накази про приватизацію 22 великих об’єктів. До затвердженого переліку увійшли, зокрема, п’ять обленерго, “Центренерго”, Одеський припортовий завод, “Турбоатом”, Запорізький титано-магнієвий комбінат (ЗТМК), Об’єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК) і “Сумихімпром”.
У ЗМІ з’явилася інформація про те, що в листопаді 2016 року Єнін і Стрижевська відвідали Ізраїль для проведення таємної зустрічі зі Ставицьким в одному з готелів Тель-Авіва. Журналісти припускали, що тоді прокурори пробували домовитися з екс-міністром, тому його справу передали до суду лише цієї весни, хоча вона була готова ще півтора роки тому. Генеральна прокуратура заявляє, що метою зустрічі в листопаді 2016 року з підозрюваним у крадіжці кількох об’єктів екс-міністром енергетики та вугільної промисловості Едуардом Ставицьким була перевірка його готовності до співпраці зі слідством.
Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський заявив про те, що йде з поста – 9 червня він подав відповідну заяву президенту України Петру Порошенку і глава держави її прийняв.
НБУ подав нові позови в суди Швейцарії та України проти одного з колишніх акціонерів Приватбанку Ігоря Коломойського. Судові справи стосуються виконання Коломойським його зобов’язань за наданими у 2016 році особистими поруками на користь Національного банку. Мета позовів – забезпечити погашення кредитів рефінансування, які Національний банк надав Приватбанку в період між 2008 та 2015 роками. Загалом позови спрямовані на погашення заборгованості за п’ятьма кредитними угодами на суму близько 10 млрд грн.
Екс-депутат російської Держдуми Ілля Пономарьов заявив, що американо-британський фінансист Джордж Сорос і глава НАК “Нафтогаз України” вели переговори про умови приватизації найбільшого газодобувного підприємства в Україні – ПАТ “Укргазвидобування”.
Активіст “Правого сектора”, монах-волонтер Олексій Цимбалюк, якому замовили вбивство російського журналіста Аркадія Бабченка, стверджує, що організатор вбивства Борис Герман спочатку говорив про список з 30 потенційних жертв, потім озвучив число 60.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
За рік з початку введення безвізового режиму до країн Європейського Союзу прослідувало майже 20,3 мільйона громадян, з яких майже 4,8 мільйона осіб за біометричними паспортами та понад 555 тисяч громадян України скористалися всіма перевагами безвізу. Про це повідомляє сайт Державної прикордонної служби України. “Певний “ажіотаж” серед бажаючих безперешкодно подорожувати спостерігався у перші місяці дії безвізу – в середньому прикордонники оформляли до 90 тисяч українців за місяць. У листопаді минулого року цей показник становив вже 32,5 тисячі осіб. З настанням літа, тобто періоду активних відпусток та мандрівок, очікуєтеся знову збільшення пасажиропотоку”, – йдеться у повідомленні.
За перший рік дії безвізового режиму з країнами Європейського Союзу більшість громадян України, які їздили в європейські країни, дотримувалися законодавства і не становили загрозу масової, безладної міграції. Про це на брифінгу в понеділок у Києві повідомила виконавчий директор громадської організації “Європа без бар’єрів” Ірина Сушко, передає “Інтерфакс-Україна”. За її словами, поступово громадяни України переорієнтувалися з візових на безвізові короткострокові поїздки і за півроку дії безвізового режиму кількість звернень за шенгенськими візами знизилася вдвічі.
МІНСЬКИЙ ПРОЦЕС.
Міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас у понеділок заявив, що глави МЗС країн “Нормандське четвірки” планують обговорити в першу чергу можливу місію ООН на сході України. “Нова тема на сьогодні – це місія ООН в Україні. Це допоможе пожвавити мирний процес в Україні, спираючись на нашу оцінку ситуації, а також (надасть змогу – ІФ) запропонувати нові рамки для врегулювання (конфлікту – ІФ)”, – сказав Х. Маас, виступаючи перед журналістами.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін прибув до Берліна, де в понеділок відбудеться зустріч глав МЗС у “нормандському форматі”, повідомив посол України в Німеччині Андрій Мельник. “Ласкаво просимо до Берліна, пане міністре Павло Клімкіне! Це ваш 30-й візит до Німеччини! В очікуванні успішної зустрічі міністрів у форматі Нормандії”, – написав посол у “Твіттері”. Він проілюстрував свій допис фотографією зустрічі з П. Клімкіним в аеропорту.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що українська влада повинна повернутися на окуповану територію Донбасу. “Всі ЗМІ говорять про Сінгапур, а нам своїм займатися: реальна безпека під контролем ОБСЄ і миротворців, звільнення наших хлопців і справжні вибори, організовані Україною та міжнародною спільнотою – це шлях до миру… Сьогодні на окупованому Донбасі українська земля і українські громадяни, але немає України. Повинні туди повернутися”, – написав глава МЗС на своїй сторінці в “Твіттер” у понеділок.
САНКЦІЇ США ПРОТИ РОСІЇ.
Про це йдеться у повідомленні на сайті Мінфіну США. “Сьогодні Офіс контролю за закордонними активами Мінфіну США додав п’ять російських компаній і трьох російських громадян до переліку, передбаченого наказом 13694 “Блокування власності окремих осіб, причетних до істотної зловмисної кіберактивності” – йдеться у повідомленні. Санкції були введені в тому числі на підставі ухваленого майже рік тому закону про посилення режиму санкцій відносно РФ. Як зазначається, особи і компанії, проти яких запроваджуються санкції, надавали підтримку російські ФСБ.
УТВОРЕННЯ АКС.
Президент України Петро Порошенко в понеділок підписав закон “Про Вищий антикорупційний суд”. “У вашій присутності я підписую закон України… про Вищий антикорупційний суд України”, – сказав П. Порошенко на зустрічі зі студентами Української академії лідерства в понеділок у Києві та підписав цей закон. Він нагадав, що минулої суботи голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав цей документ.
Президент України Петро Порошенко обіцяє у найближчі кілька днів завершити підготовку розробки законопроекту про створення Вищого антикорупційного суду. “Я завершу розробку цього закону на цьому тижні”, – сказав П. Порошенко на зустрічі зі студентами Української академії лідерства в понеділок у Києві. Водночас він зазначив, що можливий варіант, коли норми про створення Вищого антикорупційного суду будуть імплементовані в будь-який із законопроектів про судоустрій, що перебуває у Верховній Раді.
Президент України Петро Порошенко просить міжнародних партнерів найближчим часом визначитися з кандидатурами членів громадської ради міжнародних експертів при відборі суддів до Вищого антикорупційний суд. “Прошу за дуже короткий час … мінімум 12 кандидатів мають бути внесені до Вищої кваліфікаційної комісії суддів для того, щоб ми запустили процес створення суду”, – сказав П. Порошенко на зустрічі зі студентами Української академії лідерства в понеділок у Києві. Він заявив, що Вищий антикорупційний суд має запрацювати вже в цьому році.
Півроку буде достатньо для створення Вищого антикорупційного суду, упевнений директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник, але сумнівається, що у влади буде відповідний ентузіазм. “Я, зі свого боку, можу сказати, що півроку достатньо для створення цього суду. Чи буде такий ентузіазм у нашої влади? Чесно кажучи, у мене є певні сумніви”, – сказав А. Ситник журналістам у Києві в понеділок. Він зазначив, що ухвалення закону – перша і важлива стадія, але набагато відповідальніший етап – процес імплементації закону та створення суду.
ПРИВАТИЗАЦІЯ.
В.о. глави Фонду державного майна України Віталій Трубаров підписав накази про приватизацію 22 великих об’єктів. “Шляху назад немає. Фонд підписав 22 накази про приватизацію об’єктів великої приватизації. Це перший великий перелік підприємств для продажу за останні, як мінімум, 10 років”, – написав він на своїй Facebook-сторінці.
ЕКОНОМІКА.
Національний банк готує план дій на випадок зриву співпраці України з МВФ. Про це розповів глава НБУ Яків Смолій в інтерв’ю ZN.ua. “Коли у нас запитували, що ви будете робити, якщо не буде програми співпраці з МВФ, ми озвучили, що у нас вже є кілька опрацьованих альтернативних сценаріїв і навіть продумані критерії, за якими ми будемо впроваджувати ті чи інші заходи в разі настання тієї або іншій ситуації “, – зазначив Смолій. За його словами, публікуватися ці критерії не будуть, так як це “внутрішні напрацювання”. Відзначається, що зрив кредитної програми з МВФ може призвести до посилення валютних обмежень.
ПРИВАТБАНК.
Національний банк подав нові позови в суди Швейцарії та України проти одного з колишніх акціонерів Приватбанку Ігоря Коломойського. Про це повідомляє прес-служба НБУ. Судові справи стосуються виконання Коломойським його зобов’язань за наданими у 2016 році особистими поруками на користь Національного банку. Мета позовів – забезпечити погашення кредитів рефінансування, які Національний банк надав Приватбанку в період між 2008 та 2015 роками. Загалом позови спрямовані на погашення заборгованості за п’ятьма кредитними угодами на суму близько 10 млрд грн.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Справа про можливу корупцію при формуванні ціни на вугілля “Роттердам+” є однією з найбільш актуальних для детективів Національного антикорупційного бюро. Про це на брифінгу заявив директор НАБУ Артем Ситник, передає Громадське. “Ця справа є однією з найбільш актуальних, які розслідують детективи НАБУ. Там потрібна допомога наших міжнародних партнерів. Ми надали запити на міжнародну правову допомогу і тепер чекаємо відповідей”, — сказав Ситник. За його словами, найважче у цій справі буде оцінити розмір збитків від методики “Роттердам+”.
Директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник сподівається, що найближчим часом президент призначить аудитора НАБУ за своєю квотою. “Сподіваюся, що найближчим часом буде обраний третій аудитор, і тоді, зі свого боку, єдине, що можу сказати, що я і мої співробітники відкриті до спілкування. Прозорість і відкритість ми готові продемонструвати під час аудиту, який проводитиметься відповідно до закону про НАБУ”, – сказав А. Ситник на брифінгу за підсумками роботи НАБУ в понеділок в Києві.
Народний депутат-втікач Олександр Онищенко не передав Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) матеріали, які підтвердили б його заяви про політичну корупцію в Україні, заявляє директор НАБУ Артем Ситник. “Пан Онищенко давно почав робити гучні заяви. І було зареєстровано провадження за цими заявами. Дуже багато разів пропонувалося пану Онищенку і дати свідчення, і передати ці матеріали. Але він цього не робив. Він обмежився виключно заявами”, – сказав А. Ситник на прес-конференції в понеділок у Києві. Директор НАБУ зазначив, що кримінальне провадження за заявами нардепа-втікача не було закрито.
Генеральна прокуратура заявляє, що метою зустрічі в листопаді 2016 року з підозрюваним у крадіжці кількох об’єктів екс-міністром енергетики та вугільної промисловості Едуардом Ставицьким була перевірка його готовності до співпраці зі слідством. Про це йдеться в спеціальному коментарі заступників генпрокурора Євгена Єніна й Анжели Стрижевської, викладеному у Facebook 11 червня
Президент Петро Порошенко має подати технічний законопроект, який точно запустить роботу Антикорупційного суду та дозволить уникнути подальших спекуляцій щодо законності його створення.
Про це у вівторок заявив журналістам директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник.
За його словами, це "маленький, технічний" закон, який має бути проголосований у найближчий час.
"Це маленький технічний закон і думаю, що його дуже швидко проголосує парламент. Наскільки я знаю, це буде фінальна версія закону про Вищий Антикорупційний суд і його треба ухвалювати, щоб потім не було спекуляцій, що цей суд створено незаконно", - сказав Ситник.
На питання, якщо не буде цього закону, чи буде можливість запустити роботу Антикорупційного суду, директор НАБУ відповів, що якщо не буде закону, то не буде і суду.
Він зазначив, що наразі є вироки судів на підставі угоди, коли особа йшла на умови співпраці і здавали інших посадовців-корупціонерів.
Проте, за його словами, мета НАБУ не такі вироки.
Він додав, що наразі справи щодо корупціонерів високопосадовців затягуються у судах на нескінченний термін і саме Антикорупційний суд має вирішити цю проблему.
"Головне, що ми встигли зробити, це похитнути касту недоторканих, яка була до революції. Ми її хитнули. Але це тактична перемога", - сказав Ситник.
Він пояснив, що стратегічна перемога буде тоді, коли справи, щодо представників цієї касти будуть розглянуті "у дуже швидко створеному, прозорому вищому Антикорупційному суді".
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила президентський закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав документ 9 червня.
11 червня президент Петро Порошенко підписав закон про Вищий антикорупційний суд.
Його ухвалення домагалися як українські активісти, так і міжнародні інституції.
Як повідомляв нардеп Мустафа Найєм, для того, аби Вищий антикорупційний суд почав функціонувати, ухваленого закону 7440 замало.
За його словами, Антикорупційний суд неможливо створити без ще одного закону, який має подати президент Порошенко.
Він має визначити механізм створення такого суду.
Що ближче до запланованих на 2019 рік президентських та парламентських виборів – то більше політичних технологій політики відпрацьовують на електораті. І поки «старі» гравці щосили намагаються завоювати лояльну аудиторію, «нові» хочуть заявити про себе за будь-яку ціну, аби закріпитись серед лідерів. Запит на нові обличчя в державі є, кажуть соціологи. Проте нерідко виявляється, що так звані «нові політики» зовсім не новачки, і застосовують багаторічні технології роботи з електоратом.
Більшість (62%) українців вважають, що державі потрібні нові лідери. І лише кожен четвертий (25%) вірить, що вони є.
І наразі соціологічний прогноз на президентські перегони-2019 наразі виглядає таким чином. Серед тих, хто планує піти на президентські вибори навесні 2019 року, Юлія Тимошенко має 13,3% рейтингу, Анатолій Гриценко – 9,4%, Юрій Бойко – 8,4%, Петро Порошенко – 7,6%, Олег Ляшко – 7,4%, Святослав Вакарчук – 5,6%, Вадим Рабінович – 5,5%, Володимир Зеленський – 5%. Ще 14.6% не визначились, кому віддати голос.
Про це свідчать результати опитування фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва й соціологічної служби Центру Разумкова, оприлюднені 5 червня.
Серед кандидатів немає однозначних лідерів, і розрив між багатьма кандидатами – у межах статистичної похибки, кажуть дослідники. Тож політики не гребують усіма можливостями, аби привернути до себе увагу.
Мураєв: Негативний піар – теж піар
Скажімо, депутат та власник телеканалу «NewsOne» Євген Мураєв опинився на перших шпальтах через заяву в ефірі телеканалу «112.Україна». Він сказав, що «Сенцова можна сприймати по-різному, з точки зору того, що людина готувала вибухи й підпали, для частини населення він є терористом, для частини – героєм».
Резонанс від його слів був великим, адже наразі у багатьох містах та країнах відбуваються акції підтримки політичному бранцю Кремля Олегу Сенцову, який голодує 29-ий день із вимогою звільнити інших заручників.
Один за одним – чиновники та лідери думок коментували одіозну заяву Мураєва. Генеральна прокуратура навіть відкрила щодо нього провадження за двома статтями: державна зрада і умисно неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
Та його заява про Сенцова цілком може виявитись не випадковістю, а свідомою технологією, аби заробити рейтинг. Політолог Петро Олещук вважає, що депутат таким чином працює на радикальну частину проросійського електорату.
Мураєв буде працювати на впізнаваність. Зараз великої насиченості в тій електоральній ніші, яка раніше асоціювалась із «Партією регіонів», немаєПетро Олещук
«Буде працювати на впізнаваність. Зараз великої насиченості в тій електоральній ніші, яка раніше асоціювалась із «Партією регіонів», немає. Там стабільні лідерські позиції має Опоблок. Вони мають більш помірковану позицію, не схильні робити такі різкі заяви, апелюють до економічних проблем, у тому числі відновленням економічних зв’язків із Росією.
Привернувши увагу, Мураєв не розгубився – і назвав резонанс навколо своїх слів «елементом політичної розправи». Він також зняв та запустив у соцмережі відео з нібито вибаченням на адресу Сенцова.
«Там він ніби вибачається, що «здали» Крим, що залишили місцевих українців без підтримки, що Сенцов залишається там, що героїв використовують, поки вони сидять. Тобто і у вибаченні лише ретранслював свої ідеї», – каже Олещук.
Для кращого ефекту – Мураєв використовує рекламу у Фейсбуці.
«Він пише «звернення», бере невідому сторінку «Позитивные новости» у Фейсбуці з 228 прихильниками, востаннє яка оновлювалася 31 серпня 2017 року, вкидає в рекламу приблизно 1-2 тисячі доларів – і «вибачення» бачить добре націлена частина українського Фейсбуку. Перший пост отримує 257 поширень, другий – вже 422 поширення + тисячі лайків», – пише керівник програм нових медіа «Інтерньюз-Україна» Віталій Мороз.
Мороз додає, що якщо хтось просуває контент через рекламу за допомогою маловідомих сторінок – це підозріло, адже замість системної й кропіткої роботи в соцмережах політик намагається миттєво купити прихильність.
Гриценко: Сидіти тихо
Ще один досвідчений політик, який впевнено повернувся у соціологічні рейтинги й позиціонує себе як нову альтернативу діючим, – Анатолій Гриценко.
Після посади міністра оборони в 2005-2007 роках він намагається повернутись на Олімп, і на майбутніх парламентських виборах пропонуватиме українцям свою політичну силу «Громадянська позиція» та власне себе в якості президента.
Зростання рейтингів Гриценка пов’язано з тим, що він нічого поганого не встиг зробити, нічого зовсім дурного – сказатиСашко Кульчицький
Гриценко ніколи не був кандидатом, за якого виборець віддав би голос у першу чергу. Проте завжди був надійним «запасним варіантом», каже менеджер з комунікацій Центру політичних студій та аналітики «Ейдос» Сашко Кульчицький.
«Поки він не веде активну кампанію, тому я би не пов’язував різке зростання його рейтингів за останні півроку з якимись активними діями. Це, радше, пов’язано з тим, що він нічого поганого не встиг зробити за цей час, нічого зовсім дурного – сказати. І ближче до виборів – тим активніше працюватимуть проти Гриценка. Як показують попередні вибори – ця робота спрацьовує», – каже експерт.
Вакарчук та Зеленський: інтригуюче мовчання
А от зовсім новачки рейтингів – шоумен Володимир Зеленський та співак Святослав Вакарчук поки зберігають інтригу: чи балотуватимуться на президента? І хоч однозначної заяви «так чи ні» не зробив жоден із них – їх активно обговорюють як ймовірні кандидатури, каже Кульчицький.
Зеленський і Вакарчук не мають своїх команд, не мають політичного минулого, управлінського досвіду. Проте мають упізнаваність і якусь народну любовСашко Кульчицький
«Обидві ці кандидатури, по суті, є технологічними – складно до кінця серйозно сприймати обох. Вони не мають своїх команд, не мають політичного минулого, управлінського досвіду. Проте мають упізнаваність і якусь народну любов. І, можливо, такого ми й не спостерігали. Але поки рано говорити, чи йтимуть вони на президентські вибори. Тут більше йдеться про підготовку до парламентських, і от це вже було – зірок у нас люблять використовувати для парламентських перегонів», – пояснює експерт.
Загалом, зараз на українцях відпрацьовуються, переважно, традиційні технології – ті, що діяли ще 20 років тому, каже Кульчицький.
Кампанія Тимошенко «Новий курс для країни» – це повторення «Жити по-новому» 4-річної давниниСашко Кульчицький
«Кампанія Юлії Тимошенко, яка от зараз запускається, про «Новий курс для країни» – це повторення «Жити по-новому» чотирирічної давнини. Повторення програми «новий український курс», здається 2008 року. Дуже нових меседжів поки спостерігати не можна. Є нові канали, які використовуються – значно більше уваги приділяється роботі в онлайні, активніше використовують фейкові новини, поширення непов’язаних із реальністю інформаційних повідомлень», – додає Кульчицький
Та поки передвиборчі кампанії лише розігріваються. А «спека», кажуть експерти, почнеться з осені.
Міністерство внутрішніх справ тисне на експертів, які досліджували речові докази, що фігурують у справі про розтрату держкоштів відомства при закупівлі рюкзаків для Нацгвардії за участю сина міністра Арсена Авакова - Олександра.
Про це у понеділок журналістам повідомив директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник.
"Є служби, які дотичні до нашої роботи. В першу чергу, це експертні служби, які пишуть висновки експертиз. Особливо це стосується тих справ, де встановлені збитки. На них здійснюється тиск, в тому числі, з боку МВС", - сказав він.
За його словами, наразі на одного з експертів, який досліджував якість рюкзаків, Міністерством внутрішніх справ зареєстроване кримінальне провадження, в якому значиться, що він нібито підробив висновок про неналежну якість вказаних рюкзаків.
Ситник додав, що на його думку, тиск на експерта чиниться тому, що якість рюкзаків має визначальне значення у справі.
Також він зазначив, що це непоодинокий випадок тиску на експертів.
Раніше Апеляційний суд Києва переніс на 27 червня розгляд апеляційної скаргина арешт майна сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова – Олександра.
Як повідомлялося, Олександр Аваков є фігурантом справи про розтрату держкоштів МВС при закупівлі рюкзаків для Нацгвардії.
У справі НАБУ затримало 3 осіб: сина голови МВС Олександра Авакова, екс-заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря та Володимира Литвина, який у 2014 році керував ІТ-компанією "Turboseo". Їм було оголошено про підозру.
1 листопада 2017 року суд обрав синові Авакова запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з носінням електронного браслета. Аналогічний запобіжний захід обрали Чеботарю.
На початку листопада 2017 року Солом'янський райсуд Києва заарештував нерухомість усіх трьох підозрюваних у справі, але у грудні Апеляційний суд Києва скасував рішення про арешт майна сина Авакова.
25 квітня Солом'янський райсуд Києва повторно скасував арешт нерухомостісина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Олександра, якого підозрюють у розкраданні грошей при закупівлі МВС рюкзаків для Нацгвардії. Йшлося про 3 паркомісця та 2 квартири.
Також зазначалося, що ухвала оскарженню не підлягає.
Але 4 травня Солом’янський суд Києва знову наклав арешт на квартири, паркомісця та акції сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова.
Читайте також: Справа сина Авакова. Усі подробиці і реакція в оточенні міністра та президента
10 фактів, які ви маєте знати про збройну агресію Росії проти України.
ФАКТ 1: РОСІЯ ЗАПЛАНУВАЛА ЗБРОЙНУ АГРЕСІЮ ПРОТИ УКРАЇНИ ЗАЗДАЛЕГІДЬ. ПЕРЕМОГА РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ СТАЛА ЛИШЕ ЗРУЧНИМ ПРИВОДОМ
Спланована збройна агресія Росії проти України розпочалася 20 лютого 2014 року з військової операції Збройних Сил РФ із захоплення частини території України – Кримського півострова. Ця дата не заперечується навіть Міністерством оборони РФ, оскільки вказана на відомчій медалі «За повернення Криму». Між тим, лише наступного дня В.Янукович втік з Києва, а Постанова ВРУ «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України», яка стала приводом для звинувачень з боку РФ у нібито «антиконституційному заколоті в Україні», була прийнята лише 22 лютого 2014 року.
ФАКТ 2: РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ МАЛА НА МЕТІ ЗНИЩЕННЯ УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ
Незаконна окупація АР Крим та м.Севастополь стала лише першим кроком РФ, спрямованим на підрив незалежності і суверенітету України. Керівництво Кремля завжди було твердо переконане, що без контролю над Україною Росія ніколи не стане державою-світовим лідером, а демократична і заможна Україна загрожуватиме збереженню нинішньої авторитарної влади в Росії. Саме тому наступним етапом російської агресії стала спроба дестабілізувати ситуацію у східних та південних регіонах України з метою утворення на цій території квазі-держави «Новоросія». Ці плани були оприлюднені російським президентом В.Путіним у ході телевізійної програми «Діалог з росіянами» на Першому каналі 17 квітня 2014 року. Повній реалізації цих планів вдалося перешкодити, але російські регулярні війська та керовані РФ НЗФ окупували окремі райони Донецької та Луганської областей України.
ФАКТ 3: ЗБРОЙНА АГРЕСІЯ – ЛИШЕ ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ
Збройна агресія є лише одним з елементів гібридної війни Росії проти України. Іншими елементами стали:
1) пропаганда, що базується на брехні та підміні понять; 2) торговельно-економічний тиск; 3) енергетична блокада; 4) терор і залякування громадян України; 5) кібер-атаки; 6) категоричне заперечення самого факту війни попри наявність безлічі неспростовних доказів; 7) використання у своїх інтересах проросійських сил та держав-сателітів; 8) звинувачення іншої сторони у власних злочинах.
ФАКТ 4: МУЖНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ТА СОЛІДАРНІСТЬ МІЖНАРОДНОГО СПІВТОВАРИСТВА З УКРАЇНОЮ СТАЛИ НА ЗАВАДІ РЕАЛІЗАЦІЇ АГРЕСИВНИХ ПЛАНІВ КРЕМЛЯ
Активну фазу збройної агресії Росії проти України вдалося зупинити завдяки мужності українського народу, який став на захист своєї Батьківщини у складі Збройних Сил України, Національної гвардії України та інших оборонних та правоохоронних органів.
Важливим елементом протидії агресору стали спільні політико-дипломатичні зусилля міжнародного співтовариства. 27 березня 2014 року Генеральна асамблея ООН схвалила Резолюцію 68/262 «Територіальна цілісність України», в якій підтвердила міжнародно визнані кордони України та відсутність будь-яких правових підстав для зміни статусу АР Крим та м.Севастополя. Аналогічна позиція ГА ООН була підтверджена у Резолюції 71/205 «Ситуація з правами людини в АР Крим та місті Севастополь (Україна)», схваленій 19 грудня 2016 року. Окрім того, в Резолюції вперше в офіційних документах ООН Росія визнається державою-окупантом. Численні документи на підтримку територіальної цілісності України в рамках міжнародно-визнаних кордонів приймалися КМРЄ, ПАРЄ, ПА ОБСЄ тощо.
Найбільш ефективним інструментом тиску на державу-агресора стали політичні та економічні санкції країн Заходу. Вони дозволили пригальмувати російську агресію проти України, знизити ймовірність широкомасштабного вторгнення та примусили РФ сісти за стіл переговорів, зокрема в рамках Тристоронньої контактній групи (сторони конфлікту – Україна та РФ, а також ОБСЄ як посередник) та Нормандській четвірці (сторони конфлікту – Україна та РФ, посередники – Франція та ФРН). Рішення про послаблення або скасування санкцій дасть старт для нового витка російської збройної агресії.
ФАКТ 5: РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ ПРИЗВЕЛА ДО ЖАХЛИВИХ ГУМАНІТАРНИХ НАСЛІДКІВ
У результаті збройної агресії Росії проти України загинули близько 9940 осіб, близько 23455 було поранено (за даними ООН). Ці показники, зокрема, включають 298 пасажирів рейсу MH17, у тому числі 80 дітей, які стали жертвами терористичного акту 17 липня 2014 року, коли літак Малайзійських авіаліній був збитий російськими військовими із ЗРК «Бук», що був доправлений на окуповану територію Донбасу з території РФ.
Близько 1 млн. 584 тис. мешканців Криму та Донбасу були змушені покинути свої домівки як внутрішньо переміщені особи.
Станом на сьогодні окупованими залишаються: Автономна Республіка Крим (26 081 км), м.Севастополь (864 км), частина Донецької та Луганської областей (16799 км) – всього 43744 км, що складає 7,2% території України.
На окупованих територіях панує страх та терор, окупаційна влада діє репресивними методами і залякуваннями, системно і масово порушує права людини і свободи. Критична ситуація у сфері прав людини в окупованому Криму була засуджена Резолюцією ГА ООН 71/205 «Ситуація з правами людини в АР Крим та місті Севастополь (Україна)» від 19 грудня 2016 року.
Економіка Донбасу повністю зруйнована. Устаткування багатьох колись потужних українських заводів вивезено на територію РФ. Ситуація з затопленими гірничо видобувними шахтами загрожує потужною екологічною катастрофою. Російська влада не допускає експертів для оцінки ситуації та її можливого виправлення.
На сході непідконтрольною Уряду України залишається ділянка українсько-російського державного кордону протяжністю 409,7 км.
ФАКТ 6: МІНСЬКІ ДОМОВЛЕНОСТІ РЕГУЛЯРНО ПОРУШУЮТЬСЯ РОСІЄЮ
Мінські домовленості (Протокол від 5 вересня 2014 року, Меморандум від 19 вересня 2014 року та Комплекс заходів від 12 лютого 2015 року) є основою політичного врегулювання конфлікту на Донбасі. Вони постійно порушуються Російською Федерацією. Підписання Тристоронньою контактною групою перших документів у вересні 2014 року відбулося відразу після прямого вторгнення підрозділів регулярної армії РФ на Донбас та жорстоких боїв біля Іловайська, що став місцем одного з найганебніших злочинів російської армії на Донбасі. Щонайменше 366 українських військовослужбовців були вбиті та 429 поранені під час виходу з міста по так званому «зеленому коридору» під гарантії командирів російських підрозділів.
Всупереч положенням Мінського Меморандуму російськими військами та підпорядкованими їм НЗФ було захоплено 8 ділянок території загальною площею 1696 км в районах, які у відповідності до лінії, визначеної Меморандумом, повинні знаходитись на території, підконтрольній українському уряду.
Серед найбільш промовистих порушень Мінських домовленостей з боку РФ – наступ та захоплення російсько-терористичними силами міста Дебальцеве та навколишніх населених пунктів 16-18 лютого 2015 року, відразу після підписання Мінського комплексу заходів, який встановлював режим негайного та всеохоплюючого припинення вогню з 15 лютого 2015 року.
ФАКТ 7: РОЗПОЧАВШИ ЗБРОЙНУ АГРЕСІЮ ПРОТИ УКРАЇНИ, РОСІЯ ПОРУШИЛА ФУНДАМЕНТАЛЬНІ НОРМИ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА, НИЗКУ ДВОСТОРОННІХ ТА БАГАТОСТОРОННІХ ДОГОВОРІВ ТА УГОД
Здійснивши збройну агресію проти України, Росія порушила фундаментальні принципи та норми міжнародного права, зокрема ті, що містяться у:
- Статуті ООН 1945 року;
- Заключному акті НБСЄ (Гельсінському Заключному акті) 1975 року;
- Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин між державами у відповідності до Статуту ООН 1970 року;
- Резолюції ГА ООН «Визначення агресії» 1974 року;
- Декларації про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про захист їх незалежності та суверенітету 1965 року;
- Декларації про неприпустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав 1981 року;
- Декларації про посилення ефективності принципу утримання від погрози силою чи застосування сили у міжнародних відносинах 1987 року;
Росія також порушила низку двосторонніх та багатосторонніх договорів та угод, зокрема:
- Будапештський меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року;
- Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ 1997 року;
- Договір між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 2003 року;
- Договір між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року;
- Угода між Україною та РФ про статус та умови перебування Чорноморського флоту РФ на території України 1999 року.
Окупація та подальша спроба анексії Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, а також протиправні дії РФ на Донбасі, цілковито підпадають під визначення агресії відповідно до пунктів а), b), c), d), e) і g) статті 3 додатка до резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії» (3314(XXIX)). Такі дії є важким злочином проти міжнародного миру, який тягне за собою міжнародно-правову відповідальність Російської Федерації як держави та міжнародну кримінальну відповідальність її вищого керівництва.
ФАКТ 8: РОСІЯ РЕГУЛЯРНО НАПРАВЛЯЄ КАДРОВИХ ВІЙСЬКОВИХ ТА ЗБРОЮ НА ДОНБАС ЧЕРЕЗ НЕКОНТРОЛЬОВАНУ ДІЛЯНКУ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ
Через неконтрольовану ділянку українсько-російського державного кордону Росія продовжує постачання зброї, боєприпасів та пального на окуповану територію Донбасу для посилення підрозділів регулярних військ РФ та підтримуваних нею НЗФ.
Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ неодноразово інформувала про присутність на Донбасі озброєнь та військової техніки, що знаходиться лише на озброєнні армії РФ. Спостерігачі СММ зафіксували на Донбасі важку вогнеметну систему «Буратіно», комплекс радіоелектронного придушення Р-330 «Житель», безпілотники «Орлан-10», мобільні ЗРК «Град-П» тощо.
Через неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону з РФ на Донбас продовжують прибувати регулярні війська РФ та найманці. Російські найманці підпадають під кваліфікацію «іноземних бойовиків-терористів» відповідно до Резолюції РБ ООН 2178 (2014) від 24 вересня 2014 року. Вони складають значну частину рядового складу створених Росією на Донбасі 1 та 2 армійських корпусів (командний склад формується з кадрових офіцерів та генералів РФ). Чисельність регулярних російських військ на Донбасі коливається від 3,6 до 4,2 тис. військовослужбовців.
Всупереч Мінським домовленостям Росія та контрольовані нею НЗФ продовжують перешкоджати доступу СММ ОБСЄ до неконтрольованої ділянки кордону. Візити спостерігачів носять спорадичний та нетривалий характер у присутності членів НЗФ.
Росія єдина з держав-учасниць ОБСЄ блокує розширення мандату Спостережної місії ОБСЄ, яка працює нині на двох російських пунктах перетину кордону «Гуково» та «Донецьк», на всю ділянку російсько-українського державного кордону, прилеглу до неконтрольованої Урядом України території Донбасу.
Росія відмовляється виконувати своє зобов’язання згідно з пунктом 4 Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року щодо створення безпекових зон у прикордонних територіях України та РФ із забезпеченням постійного моніторингу та верифікації ОБСЄ на кордоні.
ФАКТ 9: ПОРУШЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ ТА НЕДОТОРКАННОСТІ КОРДОНІВ, ПОГРОЗИ СИЛОЮ, ВТРУЧАННЯ У ВНУТРІШНІ СПРАВИ ІНШИХ ДЕРЖАВ СТАЛИ ЗВИЧНОЮ ПРАКТИКОЮ РОСІЇ
Агресивна політика Росії спрямована не лише проти України. Росія порушила територіальну цілісність Молдови та Грузії, заявляла про територіальні претензії та про готовність «захищати» російськомовне населення країн Балтії. Росія підтримує євроскептичні та радикальні рухи в Європі. Зафіксовані втручання російських спецслужб у виборчий процес у ході виборів Президента США у 2016 році, кібератаки РФ проти ОБСЄ, ФРН, Франції.
Жорстока воєнна кампанія Росії у Сирії спричинила потужну хвилю біженців до Європи. Існує багато досліджень про тісні зв’язки спецслужб РФ з терористичними організаціями ІДІЛ та Аль-Каїда.
ФАКТ 10: ЗУПИНИТИ РОСІЙСЬКУ АГРЕСІЮ МОЖНА ЛИШЕ ПОСИЛЕННЯМ СКООРДИНОВАНОГО ТИСКУ МІЖНАРОДНОГО СПІВТОВАРИСТВА НА РФ
Політичні та економічні санкції були введені у відповідь на російську агресію проти України, тому лише припинення збройної агресії Росії проти України та відновлення суверенітету й територіальної цілісності України може бути підставою для їхнього скасування. За інших обставин Росія продовжуватиме свою агресію, поширюючи її на інші держави регіону.