Вітаю! Щиро всіх вітаю, хто того вартий! Сьогодні знаменуємо Велику Перемогу Євромайдану! Саме сьогодні 13 липня 2017 року, коли Президент України Петро Порошенко підняв високо Угоду про асоціацію України з Європейським Союзу. Перемога! Ми перемогли! Viktoria!
Найбільше вітаю українську молодь, бо саме вона першою вийшла на протести і першою прийняла удар злочинної імперської сили.



Без потреби описувати що і як було, а важливо інше: гарно, що не марно! Багато було героїчного і перед Євромайданом, як і під час його, але перемога настала саме зараз! Точніше: 12 липня 2017 року було підписано остаточно у ЄС нашу Угоду. НАШУ УГОДУ! Зрозумійте і цінуйте це! Будьмо! Будьмо! Будьмо! Гей! Гей! Гей! Вітаю!



СЛАВА УКРАЇНІ !!!    ГЕРОЯМ СЛАВА !!!

Куме!!! Я все зрозумів!!! Росія - це держава-трансвистит!!!
- !?!?
- Ну а як ще зрозуміти їх постійне бубоніння "Матушка Росєя - єто старший брат".

Не надо демонизировать Путина - его надо утилизировать.

С помощью дипломатического искусства и личного обаяния Путину удалось предотвратить отмену санкций на G20 в Гамбурге.

Россию никому не сбить с пути - ей всёравно куда идти!

Депутаты в панике! Они не ожидали, что кому-то может придти в голову требовать от них соблюдения законов, которые они принимают для народа...

Два политолога в РФ:
- Слушай, ты можешь понять, что вообще происходит?
- Тебе объяснить?
- Да нет, объяснить я и сам могу. Ты ПОНЯТЬ можешь?

Два українця про політику:
- Ти розумієш, що говорять наші політики і хто вони насправді?
- Розумію! Абсолютно!
- Як тобі це вдається?
- А я їх не слухаю...
- Не зрозумів?..
- Все просто: я дивлюсь на конкретний результат роботи кожного.
© Богдан Гордасевич

- Я знаю, як вирішити проблему з брехнею політиків і різних аналітиків!
- Це неможливо...
- Можливо! Запросити треба японську "Якудзу"!
- Навіщо?
- Як навіщо?! Приобіцяв політик щось зробити, або аналітик заявив про зміну уряду чи перевибори тоді і тоді, а всього того немає і йому чик фалангу пальця відрізали за брехню.
- Ага! Будуть боятися брехати...
- Та хрін з ними: най брешуть скільки схочуть! Просто як почнуть руками вимахувати - ясно буде людям скільки раз вже збрехало це падло.
© Богдан Гордасевич

Довгий шлях до НАТО: про що насправді домовився Порошенко з країнами-членами Альянсу Сергій Сидоренко, Європейська правда _ Вівторок, 11 липня 2017

Україна ініціювала діалог з НАТО про надання Плану дій щодо членства в Альянсі (ПДЧ). Країни-члени НАТО "із задоволенням прийняли" дану ідею української сторони. Саме такою заявою вразив журналістів Петро Порошенко на прес-конференції в понеділок.

От тільки за деякий час оголошена перемога обернулася на розчарування. Надвечір прес-служба НАТО поширила офіційний коментар про те, що жодної домовленості про рух до ПДЧ досягнуто не було.

"Європейська правда" з’ясувала, що ж насправді сталося в понеділок та який шлях здатен привести Україну до Альянсу.

Незнайома ідея

Вечірня заява НАТО справді виявилася несподіваною, адже генсек Альянсу мав можливість виправити Порошенка ще до того, як новина розійшлася в ЗМІ, та не скористався нею.

Єнс Столтенберг стояв поруч із Петром Порошенком на прес-конференції, де той зробив заяву про ПДЧ, але не став сперечатися  з колегою та обмежився кількома стандартними фразами про те, що Україна рухається до стандартів НАТО незалежно від членства. У його подальших виступах, в тому числі під час дискусії у Верховній раді, також не прозвучало жодних ремарок.

Співрозмовники ЄП називають дві причини цього.

По-перше, такою є особливість генсека. Столтенберг відомий вмінням уникати конфліктних висловлювань; публічна полеміка з президентом України точно не входила в його плани. По-друге, він не мав мандату від країн-членів на обговорення цієї теми. Це так, адже

НАТО наразі просто не має офіційної позиції щодо ідеї Порошенка!

Та передусім варто зазначити: в Альянсі не чекали на таку заяву від українського президента.

Саме тому промовчав Єнс Столтенберг: заява його українського візаві так само стала для нього несподіванкою.

Відразу кілька джерел "Європейської правди" підтвердили: принаймні частину іноземних учасників Комісії Україна-НАТО  (КУН) здивувало не лише те, що вони "позитивно сприйняли" пропозицію Порошенко, але й те, що вони взагалі її обговорювали!

"Схоже, президент говорив розмито – не всі звернули увагу на його слова про  новий формат. Виступ Порошенка справді був сприйнятий позитивно, але саме виступ, а не ця ідея", - зауважив один зі співрозмовників. "Посли, виходячи з засідання, говорили протилежне – що Порошенко зміг уникнути всіх спірних моментів та пропозицій. Тобто цю ідею вони не почули", - зазначив ще один співробітник структур альянсу, що не був особисто присутній під час дискусії.

То що ж було насправді?

Наразі дипломати відсилають до тексту спільної заяви Комісії Україна-НАТО, оприлюдненої в понеділок ввечері. В цьому документі немає ані згадок, ані навіть натяків на новий формат співпраці чи то консультації з приводу ПДЧ.

Водночас, кілька учасників зустрічі підтвердили: Порошенко справді говорив послам про такий діалог.  "Так, президент чітко заявив, що ми хочемо вести діалог про надання Україні ПДЧ, і я на власні вуха це чув", - запевнив один з українських посадовців.

Та проблема в іншому – насправді жоден з представників Альянсу під час засідання КУН не заявив про підтримку цієї  ініціативи. А отже, ремарка президента про те, що Альянс "із задоволенням сприйняв його пропозицію", виявилася чи то помилкою, чи свідомим блефом.

Наразі більше схоже на друге:

Порошенко піднімає ставки. І має підстави для цього.

"Європейська правда" вже писала про те, що багато хто на Заході вкрай негативно поставився до рішення Києва законодавчо закріпити мету вступу України до Альянсу (детальніше про це – в публікації Європравди "Реформи без права на НАТО").

В політичних та дипломатичних колах цей опір ще більший, аніж у експертних. Кажуть, що під час підготовки до зустрічі КУН окремі країни навіть переконували колег не їхати до Києва через небезпеку того, що Україна "подасть заявку на вступ".

Авторові цих рядків достеменно відомо, що понеділкова заява Порошенка спричинила справжню бурю в альянсі (цікаво, що найбільше обурювалися деякі центральноєвропейські держави, які у нас часом зараховують до друзів Києва).

І саме тому надвечір з’явилася заява прес-служби альянсу про те, що НАТО не підтверджує домовленість щодо офіційного запуску діалогу з Україною.

Заборонити не можна дозволити

Хай там як, але процес розпочався.

Київ оголосив, що буде йти до ПДЧ і, без сумніву, скоро знову підніме це питання. А отже, рано чи пізно альянс буде змушений дати на нього офіційну відповідь.

І знайти консенсус з цього питання для Альянсу буде вкрай непросто.

Згоди на зближення з Україно в Брюсселі немає і близько, чимало країн хотіли би відкласти це питання у довгу шухляду.  Але водночас, принцип "відкритих дверей" не дозволяє Альянсу сказати тверде "ні" у відповідь на запит Києва. 

Дуже показовою  є відповідь Столтенберга  на запитання в парламенті про прагнення України отримати План дій щодо членства. Генсек уникнув коментарів щодо заяви українського президента, але чітко заявив:

Україна має повне право заявляти про свої прагнення вступити до НАТО.

А альянс, зі свого боку, не має права обмежувати євроатлантичні прагнення України.

"Для НАТО абсолютним та фундаментальним принципом є те, що кожна країна має право обирати свій шлях. В тому числі – визначати, чи хоче вона стати членом певного безпекового альянсу. Тому ми поважаємо ваше рішення (яке законодавчо визначило вступ до НАТО метою України – ЄП)", - заявив Столтенберг.

А отже, восени 2017 року на нас чекають непрості дискусії у штаб-квартирі Альянсу. І є високий шанс на те, що за їх підсумками Україна та НАТО святкуватимуть нехай невелику, але спільну перемогу.

Та найголовніше – пам’ятати, що діалог про ПДЧ хоча і є політично важливим, але на практиці – ані на крок не наближає Україну до повноцінного членства. Щоби просуватися цим шляхом, Україні потрібно проводити реформи, як політичні (зокрема, у сфері протидії корупції), так і військові (структура ЗСУ та Міноборони має бути повністю перебудована) .

Без цих кроків всі розмови про Україну в НАТО та закони про прагнення до членства залишаться лише красивими словами.

Автор: Сергій Сидоренко,

http://www.pravda.com.ua/

В Одесі стартували українсько-американські навчання «Сі Бриз-2017» – Міноборони Київ, 11 липня 2017.

Вчора в Одесі розпочалися українсько-американські військово-морські навчання «Сі Бриз-2017». Темою навчань є проведення багатонаціональної морської операції з безпеки у кризовому регіоні. У «Сі Бриз-2017» долучилися представники Збройних сил 16 країн світу. Про це повідомив речник Міністерства оборони України полковник Дмитро Гуцуляк під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «У заходах задіяні 31 корабель, катер і судно, 29 літальних апаратів, понад 3 тисячі чоловік особового складу. Навчання проводитимуться на території Одеської і Миколаївської областей, а також у визначених морських полігонах Північно-Західної частини Чорного моря», – повідомив він.

Під час навчань відпрацьовуватимуть, як організувати протичовнову, протикорабельну, протиповітряну оборони, а також дії з силового звільнення захопленого судна. «Крім того, планується проведення десантної та річкової операцій, навчання з пошуку та рятування, підводних робіт з розмінування, проводки за тралами тощо», – додав речник Міністерства оборони України. Заходи триватимуть до 23 липня.

Сьогодні до Києва прибуває інспекційна група з Туреччини. Мета її візиту – проведення інспекції за Договором про звичайні Збройні сили в Європі. «Метою заходу є контроль за дотриманням Україною кількісних обмежень озброєння та військової техніки, що підпадають під дію Договору. Про місце інспекції буде повідомлено через годину після прибуття інспекційної групи до пункту в’їзду – виїзду», – пояснив полковник Гуцуляк. У свою чергу, інспекційна група України вчора відбула до Литовської та Латвійської Республік для проведення інспекції за Віденським документом 2011 року про заходи зміцнення довіри та безпеки. Ця ж група здійснить спостережний політ над Литовською Республікою за Договором про відкрите небо. «Ще одна інспекційна група у складі трьох військовослужбовців Збройних сил України невдовзі відбуде до Румунії, де візьме участь у спостереженні за військовою діяльністю – проведенням на території цієї країни міжнародних навчань «Сейбер гардіан – 2017», – додав Дмитро Гуцуляк
http://uacrisis.org/ua/58488-mod-sea-breeze

 У компанії M.E.Doc підтвердили, що їхнє програмне забезпечення зламали Вперше за історію існування ПЗ "M.E.Doc" стався безпрецедентний факт злому, в результаті якого в продукт був внесений шкідливий програмний код у пакет оновлення.

Український кризовий медіа-центр закликає лідерів G20 подивитися у вічі українським патріотам
Kyiv, 05 липня 2017.

Сьогодні, 5 липня, у Гамбурзі, де цієї п’ятниці розпочнеться саміт «Великої двадцятки», Український кризовий медіа-центр розмістив плакати з портретами українських військових, волонтерів, медиків та інших патріотів, котрі протистоять російській агресії проти України.

Ці мужні люди об’єднані проектом «Уважно подивіться на ці обличчя» – «Look closely at their faces», що був започаткований УКМЦ, Посольством України у США та фотографом Романом Ніколаєвим у вересні 2016 року.

«Цей проект має дуже важливу мету – нагадати лідерам вільного світу, що Україна у 1994 році отримувала гарантії безпеки згідно з Будапештським меморандумом, коли віддала, третій за величиною у світі, ядерний арсенал. А тепер мужньо протистоїть російській агресії і боронить кордони цивілізації», – розповів Геннадій Курочка, співзасновник Українського кризового медіа-центру.

«Вільний світ повинен бути рішучішим і більш активно протидіяти спробам реставрувати Імперію зла. Саміт G20 – це вдала нагода для світових лідерів змусити Росію зупинитися та почати діяти у правовому полі», – зазначила співзасновниця Українського кризового медіа-центру Наталя Попович.

http://uacrisis.org/ua/58244-podivitisya-u-vichi-ukrayinskim-patriotam

Київ, 05 липня 2017.

Платформа «Українська мить» – унікальна національна світлинотека візуального контенту від XIX століття до сьогодення. Працює ресурс з кінця травня. Головна ідея – це концентрація та систематизація старої та сучасної української фотографії. «Приємно дивитися на світлини старого Харкова, порівнюючи їх з сучасними новими фотографіями», – зазначив керівник та співзасновник національної світлинотеки «Українська мить» Юрій Баланюк під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

На сайті вже розмістили близько 1700 фотографій українських фотографів. Серед них – Костянтин Грішин, Богдан Бабак, Юлія Кулеба, Анатолій Ігнатович, Ірина Старик та інші. Однією з ідей «Українською миті» є створення позитивного іміджу України у світі. «Це найдешевший спосіб популяризувати Україну як країну, її культуру, її життя, її проблеми», – додав відомий український фотограф Ігор Гайдай, автор 3-х фотокниг: «Українці. Початок третього тисячоліття» (1996-2003), «9 місяців + 3 дні» (2006-2008), «РАЗОМ.UA» (2004-2011).

Платформа має два основні завдання. «Перше – розкрити грані українських традицій, історії та позиціонувати нас у світовому контексті. Друге – платформа консолідує у собі українську фотографію», – зауважив співзасновник національної світлинотеки «Українська Мить» Данило Цьвок.

Назва світлинотеки обрана невипадково.  «Ці два слова – українська мить – дуже чітко передають головний меседж платформи: ціну миті, вартість миті, вартість історичного моменту, який зафіксований у світлинах майстрами і який в цей же момент стає історією», – підкреслив Сергій Проскурня, театральний режисер, культурний діяч та креативний директор «Євробачення-2017».

Серед головних задач платформи – просування ідеї національної ідентичності українського народу. «Я дуже хотів би, щоб кожен громадянин, який проглядає світлини чи то історії, чи то сучасності, відчував себе українцем. Історія завжди з нами», – зауважив співзасновник світлинотеки Олександр Святоцький, академік Національної академії правових наук України, Президент Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд європейської інтеграції, безпеки і гуманітарних проектів «Відродження України».

Директор Центрального державного кінофотоархіву України ім. Г.С. Пшеничного Владислав Берковський наголосив на тому, що платформа є одним з можливих шансів просування не лише українського продукту, але й українського духу та ідеї. «Це можливість показати, що Україна існує з давніх часів… і український народ – це не є якась придумка», – підкреслив пан Берковський.

«Українська мить» гарантує повне забезпечення авторських прав, дотримання прав людини та гарантування юридичного захисту тих учасників, що завантажують власні світлини на платформу», – додав Микола Стефанчук, директор видавничого дому «Ін Юре».

«Дизайн сайту – поєднання зручного та функціонального змісту. Мінімалізм, лаконічність та простота в зовнішньому вигляді», – зазначила дизайнер та співзасновник платформи Юлія Мартин. Поки що сайт працює у тестовому режимі.

Уряд вирішив приватизувати майже 900 підприємств, ліквідувати понад 1 тис.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства економічного розвитку України в мережі Facebook.

Згідно з повідомленням, уряд ухвалив проект закону “Про приватизацію державного майна”, за яким 893 державних підприємства будуть приватизовані. Таким чином в державній власності залишиться лише 15 особливо важливих підприємств, це зокрема  "Нафтогаз", "Укрзалізниця" та інші державні монополії. Окрім того за державою залишаться ще 363 важливих об'єкта державної власності - це медичні,соціальні, метрологічні та інші суспільно важливі установи.

Близько 1255 підприємств державної власності будуть ліквідовані, через їх повну господарську неефективність. 

Також 359 об'єктів, а саме: дороги, лісові господарства, аеропорти будуть передані в концесію (в оренду приватному сектору).

"Зменшення кількості державних підприємств дозволить державі скоротити бюджетні витрати на підтримку значної кількості малоефективних підприємств",- пояснюють в уряді.

http://espreso.tv/news/2017/07/04/uryad_planuye_pryvatyzuvaty_blyzko_900_pidpryyemstv_ta_likviduvaty_bilshe_1000

На сьогодні інтереси України і Великої Британії доповнюють одне одного – дослідження Інституту світової політики



Київ, 03 липня 2017.

На сьогодні інтереси України і Великої Британії доповнюють одне одного. У Великій Британії переконані, що від успіху змін в Україні значною мірою залежить майбутній вектор розвитку регіону загалом, тому офіційний Лондон активно підтримує ці трансформації. Це відкриває можливості для офіційного Києва максимально задовольнити власні інтереси у процесі взаємодії із британськими партнерами. Таким є висновок аналітичної записки «Аудит зовнішньої політики: Україна – Велика Британія», презентованої в Українському кризовому медіа-центрі.

Ключові тези аналітичної записки

За оцінкою експертів, на даному етапі Лондон зацікавлений у вирішенні російсько-українського конфлікту відповідно до норм міжнародного права; забезпеченні ефективних реформ шляхом надання фінансової і технічної допомоги; перетворенні України на надійного партнера на міжнародному рівні та максимальному збільшенні двосторонньої торгівлі.

Україна, зі свого боку, зацікавлена у максимальному залученні Великої Британії до посилення обороноздатності та збільшення тиску на РФ для імплементації Мінських угод відповідно до українського бачення і деокупації Криму; отриманні різнопланової допомоги для проведення реформ; активній позиції Лондона на міжнародній арені, попри процес виходу із ЄС, та залученні британських інвестицій.

Серед потенційних ризиків – можлива неспроможність Великої Британії вести активну зовнішню політику на європейському континенті на фоні процесу виходу із ЄС. У цій ситуації Україна більшою мірою буде змушена рахуватися із ситуацією. Другий ризик – неспроможність офіційного Києва продемонструвати необхідний прогрес у реформах, що призведе до «втоми від України», зважаючи на значні масштаби прямого і опосередкованого залучення Великої Британії до цього процесу. Щоб уникнути такого розвитку подій, бажано сприймати цю допомогу як інвестиції в Україну і більше зосередитися на роботі над критичними сферами – антикорупційній та судовій.

Третя загроза – імовірність радикального перегляду політики США щодо України за нової президентської адміністрації, що поставить Лондон перед вибором продовжувати нинішній курс щодо України або змінювати його в угоду Вашингтону. На думку експертів, офіційному Києву варто апелювати до задекларованого бажання Великої Британії і далі відігравати активну роль у Європі, попри вихід із ЄС, а також використовувати відносити із Великою Британією як додатковий канал комунікації із Білим Домом.

Рекомендації за підсумками дослідження

Перша рекомендація – ширше залучати Велику Британію до протидії агресії Росії. «Україні потрібно шукати стандартні і нестандартні способи, щоб залучати Велику Британію. Потенціал для такого залучення існує, і я належу до оптимістів, які вважають, що навіть у пост-брекзитівському світі роль Британії буде ключовою для безпеки України, позаяк санкції однієї Великої Британії щодо Росїі можуть переважити санкції десятка інших європейських країн», – зауважив Сергій Солодкий, перший заступник директора Інституту світової політики.

Друга рекомендація – інтенсифікувати міжпарламентський діалог, хоча і зараз він досить активний. «Останній великий візит – це жовтень 2016 року. Цікаво, що він відбувся до звільнених територій на сході України, і те, що британські депутати інформацію, яку отримали, активно використовували у доповіді щодо перспектив британсько-російських відносин, і що висновки, запропоновані у цій доповіді, відповідають українським національним інтересам»,- зауважив Микола Бєлєсков, аналітик Інституту світової політики. Він зазначив також, що завдяки зустрічі народного депутата України Світлани Заліщук із прем’єр-міністром Великої Британії Терезою Мей напередодні її візиту до США, прем’єр-міністр Великої Британії визнала за необхідне переконати Вашингтон, що санкції проти РФ за агресію проти України не можна скасовувати, якщо не буде досягнуто відповідного прогресу у врегулюванні конфлікту.

Аналітики ІСП також радять розробити чітку шкалу успішності проведення реформ; посилити взаємодію з лідерами думок для протидії гібридним загрозам з боку Росії, зокрема, дезінформації через британські мас-медіа; розвивати співпрацю із Лондоном для протидії відмиванню коштів; розпочати переговори щодо взаємної торгівлі без Угоди про асоціацію, щоб бути готовими до пост-брекзитівської взаємодії в економічній сфері.

Рекомендують також ініціювати спрощення візового режиму з боку Великої Британії, зважаючи на те, що цей крок вже здійснили щодо низки інших країн – Китаю, Оману, ОАЕ. Також бажано організувати візит прем’єр-міністра Великої Британії до України, оскільки 20-річна перерва не відповідає заявленому стратегічному характеру відносин.

Коментарі та зауваження

На думку Джудіт Гоф, Надзвичайного і Повноважного Посла Великої Британії в Україні, «Брекзит» не погіршить відносин між країнами. «Я не вважаю, що «Брекзит» вплине на українсько-британські відносини. І, на мою думку, вже є достатньо доказів для цього: після референдуму відбулося більше міністерських візитів до України, ніж до нього. Британія виходить із ЄС, але не покидає європейський континент. Україна є європейською країною, і безпека України – це безпека Європи. Ви маєте справу із дуже складним агресором, і ми продовжимо підтримувати Україну […] – і через наземні військові навчання, і технічну підтримку реформ, гуманітарну допомогу для територій,що постраждали внаслідок конфлікту, та підтримку на міжнародній арені», – заявила Джудіт Гоф.

Джудіт Гоф зазначила, що міжнародна конфереція, присвячена українським реформам, яка пройде 6 липня у Лондоні, має на меті привернути світову увагу до успіхів України і консолідувати міжнародну підтримку навколо неї. «Зазвичай, якщо ви читаєте щось про Україну, ви читаєте про конфлікт, кризу і корупцію. Проте є і позитивний момент, про які люди повинні знати: за ці три роки Україна досягла більшого прогресу у реформах, ніж за часів будь-якого попереднього уряду», – підкреслила Джудіт Гоф. Вона наголосила, що Україна має продовжувати курс реформ наполегливо, рішуче і натхненно. «Найкращий захист України від зовнішньої дестабілізації та недружніх сил – це сильні інституції та боротьба з корупцією… а також демонстрація, що Україна є європейською країною і поділяє європейські цінності та принципи», – підкреслила пані посол.

На думку народного депутата Світлани Заліщук, сьогодні Великобританія – найпотужніший союзник України у Європі; співпраця між парламентарями обох країн і підтримка України з боку парламенту Великої Британії – на дуже високому рівні. «Роль британських парламентарів у ПАРЄ була визначальною щодо санкцій по відношенню до російської делегації, починаючи із 2014 року. Фактично усі найжорсткіші резолюції щодо Росії були ініційовані і підтримані Великою Британією. […]. Також можна згадати парламентську асамблею НАТО, ОБСЄ і ООН», – нагадала вона.

Володимир Хандогій, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії (2010-2014), президент Української асоціації зовнішньої політики, нагадав цікаві моменти з історії встановлення відносин між Україною та Великою Британією, які свідчать, що підтримка України завжди була значною. Водночас, він наголосив на необхідності повернутися до обговорення Будапештського меморандуму. «На мій погляд, Велика Британія до кінця не скористалася можливостями Меморандуму на початку російської агресії проти України. […] Мені здається, потрібно переглянути це питання і подумати, у який спосіб ми можемо ревіталізувати цей документ, що є абсолютно необхідним на сьогоднішній день», – наголосив він.

Коментуючи економічну співпрацю, Василь Мирошниченко, директор та голова українського представництва Україно-Британського Сіті Клубу, нагадав, що товарообіг між країнами на сьогодні складає близько 2 мільярдів доларів, потенційно він міг би бути більшим, як і британські інвестиції в Україну, які також сягають 2 мільярдів доларів. Зокрема, бажано стимулювати експорт товарів із доданою вартістю. Він також погодився із рекомендацією починати роботу над механізмом на заміну ЗВТ, дія якої припиниться після закінчення виходу Великої Британії із ЄС. «Я думаю, що українському уряду потрібно вже починати піднімати це питання на обговорення із британським урядом. Воно наразі не є актуальним для Британії, тому що для них більш актуально як структурувати вихід [із ЄС], але не вбачаю непередбачуваних обставин, за яких дія ЗВТ після виходу Британії припиниться», – зазначив Василь Мирошниченко

http://uacrisis.org/ua/58188-audit-of-foreign-policy-uk-ukraine

Реформи повинні приносити користь для кожного громадянина. Про це не втомлюються говорити експерти та європейські чиновники, коли пояснюють наступні пріоритети “євроінтеграції”. Адже терпіння людей не безмежне, на відміну від вигадливості популістів. Позитивні історії на рівні громад та громадян поки обмежені—все лише починається. Цього тижня “досягнення” були знову теоретичними—в царинах якості продуктів харчування, енергетичної безпеки.

УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ: довга дорога пиріжка

Як ЄС може захистити українського споживача? Сторого кажучи—ніяк, але завдяки угоді про Асоціацію з ЄС Україна повинна дуже багато зробити для імплементації стандартів якості. Формально—для того, щоб ми могли вільно торгувати з ринками ЄС. Але насправді доволі жорстка структура вимог до харчів— від корму який використовувався для тварин до кінцевого продукту—дозволить нам бути більш впевненими в якості того, що купуємо. Відповідний законопроект ухвалено і навіть підписано Президентом. Але експерти попереджають—попереду дуже багато роботи. І щоб ми були переконані, що будь-який пиріжок, куплений в 30-градусну спеку, був нешкідливим змінюватися мають і чиновники, і виробники, і продавці.

Імплементація Угоди про асоціацію—найбільш важливий і найбільш важкий процес. В кожній сфері депутати та уряд повинні ухвалити та втілити сотні рішень. Про це нагадали також на конференції “ Україна—ЄС: інтеграція у мінливому світі”. Власне впровадження реформ (не плутати з ухваленнями рішень про них) є ключем до здобуття довіри до ЄС. Адже презентоване дослідження показало: в 24% громадян ставлення до євроінтеграції погіршилося. Причина—зниження рівня життя. Експерти знають, що ЄС тут ні при чому. Але експертна думка не змінює точку зору людей. Її змінюють реальні кроки з покращення життя.

«Наступний крок після Угоди про асоціацію та угоди про запровадження безвізового режиму—це імплементація цих угод. Тому що підписання і ратифікація для середньостатистичного українця не має ніякого значення»: голова Представництва ЄС в Україні Х’юг Мінгареллі

«Відсутність в Угоді перспективи членства часто використовують ті, хто хоче популістських рішень, хто прагне реваншу і зміни курсу України. Я сподіваюся, що нашої виваженості і мудрості вистачить, аби не дозволити заперечити обраний нами курс. І я тішуся, що в нас є підтримка громадян. 57% українців підтримують вступ країни до ЄС. Це є та основа, на яку ми можемо спертися в подальшій діяльності». віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе

РЕФОРМА ЕНЕРГЕТИКИ: шанс на для інтеграції з ЄС

Україна поволі продовжує відриватися від Росії в галузі енергетики. Цього тижня державний оператор мереж “Укренерго” підписав угоду про правила приєднання до європейських мереж ENTSO-E. Вони передбачають не лише технічні умови, але і зміни функціонування ринку як такого. Сьогодні ми досі ближчі до Росії (і енергетичні системи працюють спільно—час від часу обмінюючись потужностями). Щоб це змінити потрібно багато років.

Песимізму додають лише в Асоціації газовидобувних компаній України. Там підрахували скільки інвестицій потрібно, щоб зменшити залежність від Росії і видобувати більше газу. Суми дуже значні, і без спрощення надання ліцензій плани щодо їх залучення—малореальні. Якщо Україна хоче залучити гроші бізнесу—вона має дати йому працювати. Як—запропонували в спеціальних рекомендаціях щодо дерегуляції видобутку газу.

ПЕНСІЙНА РЕФОРМА: початок змін чи PR?

Урядовці, заручившись підтримкою низки експертів, запустили інформаційну кампанію, на підтримку пенсійної реформи. #ПенсіїНеГречка—закликають експерти та урядовці. Визнаючи, що реформа по суті робить справедливішою лише формули системи нарахування пенсії. На зустрічі з експертами глава Уряду Володимир Гройсман пообіцяв, що буде наполягати на “дорожній карті” продовження реформи—запровадження (нарешті, після багатьох років розмов) накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Але в парламенті, на шпальтах видань та в ефірах поки що всі говоритимуть про наявний проект реформи. Де всього лиш трохи змінюють спосіб обрахунку пенсій.

РЕФОРМА ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ: death and taxes

В США люблять казати, що неможливо уникнути двох речей: смерті та сплати податків. Кримінальні справи щодо колишнього (та й теперішнього) керівництва українських податківців свідчить, що в Україні ситуація дещо інакша. Міністерство фінансів оголосило про чергову ініціативу з реформування ДФС. Обіцяють таке: “ В рамках проекту буде проведено оптимізацію процесів, підсилено головні функції ДФС, підвищено ефективність адміністрування податків та поліпшено якість послуг. Головна мета—зменшити рівень корупції та перетворити ДФС у вмотивовану сервісну службу.” Результат можна буде побачити через деякий час. Підприємці розкажуть, як вестимуть себе представники “вмотивованої сервісної служби”

ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА: фокус громад

Аргарна та земельна реформи теж будуть в фокусі обговорення в липні—всі очікують хоч якихось законопроектів на ці теми. Особливо чекають спроможні об’єднані громади, яким поки що не дозволяють розпоряджатися власною ж землею.