Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Порошенко йде, а санкції проти РФ мають залишатися

Президент України закликав ЄС посилити санкції проти Росії під час наступного перегляду цього питання у червні

25 квітня 2019 року - 18:10

Президент України закликав ЄС посилити санкції проти Росії під час наступного перегляду цього питання у червні

Президент України Петро Порошенко провів зустріч з Міністром закордонних справ Литовської Республіки Лінасом Лінкявічусом.

Президент висловив вдячність за послідовну підтримку з боку Литви суверенітету і територіальної цілісності України, а також чітку позицію литовської сторони щодо протидії агресивній політиці Росії.

Співрозмовники засудили останнє рішення Президента РФ щодо спрощеної процедури видачі російських паспортів громадянам України, які мешкають на тимчасово окупованих Росією територіях Донецької та Луганської областей.

Було наголошено, що це свідомий та нелегітимний крок Кремля, який прямо суперечить Мінським домовленостям і підриває мирний процес на Донбасі.

Глава держави висловив переконання, що міжнародна спільнота має жорстко відреагувати на такі деструктивні дії Росії під час сьогоднішнього засідання Ради Безпеки ООН, скликаного за ініціативою України.

Президент України закликав ЄС посилити санкції проти Росії під час наступного перегляду відповідного режиму у червні.

Литовська сторона високо оцінила особистий внесок Петра Порошенка у вільний та чесний характер президентських виборів в Україні, які засвідчили, що країна впевнено рухається демократичним шляхом розвитку.

Порошенко поговорив з Туском про справи

Президент України провів телефонну розмову з Президентом Європейської Ради

23 квітня 2019 року - 18:55

Президент України  провів телефонну розмову з Президентом Європейської Ради

Президент України  Петро Порошенко провів телефонну розмову з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском.

Глава держави висловив вдячність Дональду Туску за значну особисту підтримку України на шляху зближення з Європейським Союзом та протидії російській агресії протягом останніх п’яти років. «Завдяки нашим спільним зусиллям Україна та Європейський Союз сьогодні є ближчими, ніж коли-небудь в історії двосторонніх відносин», - наголосив Петро Порошенко.

Президент Європейської Ради високо оцінив роль Президента Порошенка у просуванні євроінтеграційного порядку денного України та зміцненні проукраїнської міжнародної коаліції у протидії російській агресії під час свого президенства.

Дональд Туск привітав забезпечення українською владою вільних та демократичних президентських виборів, що створили новий високий стандарт виборчого процесу у Східній Європі.

Президент Європейської Ради запросив Президента України взяти участь у заходах з відзначення 10-річчя заснування ініціативи «Східне партнерство» у Брюсселі

Президент підписав Указ допомоги дітям загиблих журналістів

Президент підписав Указ про призначення стипендій дітям загиблих журналістів

2 квітня 2019 року - 15:15

Президент підписав Указ про призначення стипендій дітям загиблих журналістів

Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про призначення стипендій Президента України дітям журналістів, які загинули у зв'язку з виконанням професійних обов'язків».

Стипендія призначена Юстині Гурняк, 2012 року народження, чий батько фотокореспондент Віктор Гурняк загинув 19 жовтня 2014 року від мінометного снаряду, коли під обстрілом вивозив поранених у районі 32-го блокпосту поблизу селища Сміле Слов’яносербського району Луганської області.

Також стипендія призначена Олені Черніковій, 2014 року народження, доньці журналіста Олександра Чернікова, який загинув 22 січня 2015 року у бою поблизу Авдіївки. Олександр працював відеооператором на дніпровському «9 каналі» та у інших дніпровських ЗМІ.

https://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-ukaz-pro-priznachennya-stipendij-dityam-z-54514

Час пішов для Петра Порошенка: бути чи не бути?



Ukraine - failed state?

Люблю прислів'я Жоржа Дикого: Маю дві новини і обидві погані - з якої розпочати?
Результати першого туру виборів Президента України багатьох шокували, у тому числі і мене, хоча поклавши руку на серце, маю визнати, що передчуття чогось подібного в мене були. Є одна, пробачте на слові, бо то насправді не людина, а худобина, і є вона міністром соціальної політики Кабінету Міністрів України на ймення Андрій Рева. Я не маю бажання розгорнуто аналізувати діяльність цього виродка, результати якої вже кілька років зло спостерігав та відчував на собі й родині, а мовчки покажу на Україну з екрану ЦВКа суцільно зеленою він обурення людей на результати діяльності в першу чергу ось цього міністра. Скажу також, що коли 31-го березня я чув коло дільниці, як наші пенсіонери перемовлялися і казали одне-одному: -Треба голосувати за нашого президента! - я подумки собі примовляв: -Святі, святі люди, що терплять знущання мізерними пенсіями і все одно переживають за державу. Я горджуся своєю Львівщиною, як і Тернопільщиною, які не позеленіли, як майже вся Україна. Що там казати, якщо навіть Винничина позеленіла від злості на вихідців з її середовища земляків і Реву, і Гройсмана, і Петра Порошенка включно, який однозначно несе персональну відповідальність за нікчемну діяльність міністра соцполітики А. Реву. Для чого я це все пишу саме зараз? Тому що перед першим туром то було деструктивно, а після другого може стати неактуальним, якщо Петро Порошенко не усвідомить де він і через кого так підзалетів. Всі ті виплати і доплати мудрили Реви перед виборами спрацювали на "за", а якраз "проти", бо люди у нас вже мають гідність. Україна позеленіла від злості, а причина тому - хибна соціальна політика Уряду і Президента України, що довірили це впроваджувати такій нікчемній істоті, як Андрій Рева. Так, вони вважали його надійним перевіреним чиновником зі своєї "старої винницької гвардії", але не так сталося, як гадалося. Порошенко має усвідомити, що його кадрова політика була дуже і дуже хибною починаючи від його друга любого Саакашвілі і тою купою кревних ворогів серед депутатів у його ж фракції БПП у Верховній Раді.
Це і є дві мої погані новини для Петра Порошенка: вибори майже програні, а причина того не так у ворогах, як у "любих друзях"
Знову ж для чого я це пишу: не все є програно ще в абсолюті і шанс перемінити ситуацію існує. Невеликий, але він є. Я б підказав, але про то і вороги пронюхають, а я цього не хочу, тому промовчу. Сподіваюсь, що Петро Порошенко його сам знайде, що і стане перевіркою на його реальну політичну могутність. Три тижні на то в нього є. Вперед!

Гордасевич Богдан
2 квітня 2019 р.
Львів-Рясне

Галині Гордасевич виповнилось би 84-ри, але вона з нами



ГАЛИНА  ГОРДАСЕВИЧ

ДАТОВАНО СОВІСТЮ
***
Кажуть, що ми ображені, 
Кажуть, що ми зневірені, 
Почуття на терезах важимо, 
Розмовляємо словами сірими. 
Що забули слова червоні:
Комунізм, світова революція! 
Не обпалюють полум'ям скроні 
Наші мрії убогі та куці. 
Юнаки запустили бороди, 
А дівчата в штани залізли. 
Що ж! Давайте рахунки зводити, 
Комуністи наші залізні 
Ви, що слухали в Жовтні «Аврору», 
Що горіли чуттями святими, 
Так повірили легко і скоро 
В підлу зраду своїх побратимів! 
Розтрощили царську корону, 
Викидали ікони з порога. 
А самі, без церков і без трону, 
У шинелі воздвигнули бога. 
А кулі усі смертельні — 
Чи з Руру вони, чи з Уралу. 
І не Сталін сам, і не Берія — 
Ви своїх побратимів стріляли. 
І щоб це не вернулось знову, 
Щоб так не спіткнутись, як ви. 
Ми нікому не віримо на слово, 
Ми не віримо в правду Москви. 
1966р.

***
А я, неначе крамолу,
В душі несу,
Що площу звали Красною
Не за красу.
Лиш дурень повірить відразу,
Що тут початок землі.
... Крик передсмертний Разіна
Було чути в Кремлі.
Хай на доноси майстер
Точить перо,
Та звали Москву матір'ю
Не за добро..
Не стану критись з думками -
Вони ж не нові:
Стоїть вона, білокамінна, 
На сльозах та крові. 
Було над Москваю димно, 
Та блискучі ж слова! 
Прославилася Ходинкою 
Красуня Москва. 
А може, про це не будемо 
Замнем до пори! 
Займатися словоблуддям 
Усі ми майстри.

7.11.1967р.

***
Ой, повезли Галю темними лісами, 
Прив'язали Галю до сосни косами... 
А щоб слухала батька-матір, 
Та не рвалась в широкий світ! 
І стали біля неї сосни на варті, 
І до ніг їй послався калиновий цвіт. 
І виходили з гущавини сарни й лисиці, 
Не насмілювались ближче підійти. 
І тільки конвалія принесла росиці, 
Щоб губи зволожила в час самоти. 
Ой, Галю, Галю, сестрице Галю. 
Пройди крізь вогонь, крізь смертельну муку. 
Брате мій вірний, темненький гаю, 
Не видай нікому пекучого смутку. 
В темному гаю вогонь догорає, 
Сосни застигли годиною пізньою. 
Всі смутки та болі серце вбирає, 
Щоб потім зробити їх власною піснею. 

11.11.1971р.

***
Сказали птиці: літати доволі! 
На десять років позбавили волі. 
Досить з вітром в піжмурки грати! 
Кинули птицю за мури, за грати! 
А якій літалось, а як їй любилось... 
Ах, як її серце у розпачі билось! 
Роки пройшли. Змінилась погода. 
На птиць, щоб у клітках, минула мода. 
Прийшли урочисто, з щемом у серці, 
Під бурхливі оплески відчинили дверці 
— Злітай, птице, у чисте небо! 
Глянь, як довколо весняно, травнево! 
Співай пісні, вий гнізда із рути, 
Лише... узгоджуй свої маршути. 
А птиця за дверці ступила несміло. 
А птиця крилами змахнула невміло. 
Ох, пізно ти, доле, двері відкрила! 
Бо де ж полетіти, як всохли крила.

23.01.1965р.

***
Хочете — приймайте на віру, 
Що зі мною вчинили:
Зняли з мене шкіру 
Та й вичинили, 
Та й пошили чоботи, 
Чоботи на рипах, 
Та й сказали: — Чого ти 
Холодна, як риба? 
Взувай-но на ніжки 
Та вшквар гопака. 
Та ну ж, не маніжся! 
Ач, горда яка!
... Ну що ж. Станцюю. Гаразд. 
Бог дасть то в останній раз.

8.07.1963р. Москва

***
Для мене "культ"- не абстрактне поняття,
Не історія, стара, як легенда.
Для мене "культ", коли хочете знати,
Це молодість, за гратами проведена.
Це не розмова, коли робити нічого,
Не запізнілі жалі та зітхання,
Це - мої вірші на столі у слідчого
Про першу весну і про перше кохання.
Липи розквітлі вливаються в вікна.
Вальс із парку кличе до танцю.
А я ось зараз признатись повинна...
А в чому ж я, власне, повинна признатися?
Для мене електрика - не світла озерця,
Що їх ліхтарі розливають у темряві ночі.
Вона мені стала пороком серця,
Ранніми зморшками підкреслила очі.
Це, може, не має великого значення
І в історії ніяк не позначиться, 
Та коли у дівчат були перші побачення,
Коли їм хлопці почали всміхатися,-
Я заповнювала блоки бетоном,
Я розвантажувала баржі з цементом.
Я дуже пізно познайомилась з капроном
І ще пізніше - із перманентом.
Та якби до мене з'явилась фея 
Що може виконати прохання кожне, 
Я б не стала просити в неї 
Забрати в мене життя тривожне. 
Я б не схотіла прожити по-іншому 
Жодного дня, ані жодної хвилі. 
Всі мої дні, у минулому лишені, 
Шрами на серці моїм залишили. 
Тільки якби не минуле, не пройдене, 
Не було б і мене ось такої, як зараз. 
Я бережу свої згадки, як ордени, 
Найстрашніша із зрад - це себе зрадити. 
І якщо я все це разом з країною 
Змогла перетерпіти і подолати, 
Значить, стала я мудрою, 
Значить, стала я сильною, 
Значить, в світі ще мушу зробити багато. 

1964р.

***
Межи мною і вільним світом 
Були дроти, в п'ять рядів натягнені, 
І з вишок, суворо і непривітно, 
Дивились хлопці, в форму одягнені. 
Та якби до мене з'явилась фея, 
Що може виконати прохання кожне. 
Я б не стала просити в неї 
Забрати в мене життя тривожне. 
Я б не схотіла прожити по-іншому 
Жодного дня, ані жодної хвилі. 
Всі мої дні, у минулому лишені, 
Шрами у серці моїм залишили. 
Тільки ж, якби не минуле, не пройдене. 
Не було б і мене, а була якась інша. 
Я бережу свої згадки, мов ордени. 
Від себе відмовитись - зрада найгірша. 
Я знаю: майбутнє в нас буде погоже, 
Неправда і зло відійдуть у минуле. 
Тільки забути його я не можу, 
Не вимагайте, щоб я все забула.

1964р. 
Донецьк, Макшосе 23/41 
Гордасевич Галина Леонідівна
(так датовано у рукописі)

***
Коли на губи мої сходить важка німота, 
Така німота, що мовити слово несила, 
Прийди до мене, давня пісня проста, 
Що мама співала, коли ще під серцем носила 
Про чисте поле, про синє море, 
Про червону калину з темного лугу, 
Про силу козацьку, що ворога зможе 
Та про гірку материнську тугу. 
Щоб в полі лунало, щоб в небі бриніло, 
Щоб підступало сльозами до горла. 
За хвилю слова — роки мовчання. 
Я згодна, доле, на таку плату. 
І тільки потім довгими ночами 
Над чужею піснею сиджу і плачу.

11.07.1972р.

***
Не можу про Вкраїну патетичним тоном
І в екстазі солодкім не завмираю.
Колись я тягала носилки з бетоном,
А зі мною - Розенберг Рая.
Були обом безрадісні ночі,
Пересилки, "параші", етапи, 
І в час перевірок на грудях дівочих
Чужі безсоромні лапи.
Трагічне в життя нашого повісті
Було на кожній сторінці.
А між тими, хто нас стеріг по совісті,
Були свої, українці.
І що ви розводите мені теорії
Про засилля жидівське всюди!
Той, хто бачив тюремні зорі,
Довіку їх не забуде!
Хай інший копається в історії гної,
Між покидьками кривди дрібні збирає,
Та я пам’ятаю: носилки зі мною
Носила Розенберг Рая!

1966 р.
(дуже прошу публікувати цього вірша, бо Галина Гордасевич мала тривалі міцні дружні відносини з Абрамом Кацнельсоном та білоруським літератором Олександром Роземблюмом, і взагалі була противником всіляких етнічних фобій - Богдан Гордасевич

НА ЖАЛЬ ЗА 10 МИНУЛИХ РОКІВ НІХТО НЕ ОПУБЛІКУВАВ ЦЬОГО - 20.03.2012)


ТОЧНО ДАТОВАНИЙ ВІРШ

Цей вiрш я написала двадцять п'ятого лютого
Тисяча дев'ятсот шiстдесят сьомого року.
Я точно датую його, бо все мене лають,
Що нема в моїх вiршах ознак часу.
Кажуть, такi вiршi могли бути написанi
І сто, i двiстi, i триста рокiв тому.
Кажуть, такi вiршi можуть бути написанi
І через сто, i двiстi, i триста рокiв.
Але хiба я винна, що триста рокiв тому
Жiнки плакали, коли їх залишали кохані?
Я не думаю, що через триста рокiв
Вони будуть цьому радiти.
Але хiба я винна, що триста рокiв тому
Люди боялися смертi?
Я не вiрю, що через триста рокiв
Вони будуть чекати смертi, як визволення.
І хiба я винна, що триста рокiв тому
Зраду карали смертю?
Я не вiрю, що через триста рокiв
Зраду вважатимуть доблестю.
Простiть мене,
Що я схожа на своїх прадiдiв.
Простiть мене,
Що я схожа на своїх правнукiв.
Бо ж я - та ланка,
Що з'єднує минуле з майбутнiм.

ЗАПОВІТ

Коли помру, - колись таки помру, -
Хоч вірю, що це станеться нескоро, -
То дайте спокій сивому Дніпру, 
Де кручі і високі осокори. 
На Личаківський також не несіть:
Там надто пишно і, до того, тісно.
Ні-ні, не хочу! Навіть не просіть!
Сказала так - хай оуде нині й присно.
На цвинтарі малому схороніть, 
Де хрестики і написи наївні. 
Нікому йти туди не бороніть, 
Нехай то будуть кози або півні. 
Вони зчиняти бійки мастнйи, 
І я малою трохи їх боялась.
Ага, ще напис напишіть такий:
«Жила. Любила. Плакала. Сміялась.»

Хіт Путін – ху*ло відзначає п’ятирічний ювілей

Хіт Путін – ху*ло відзначає п’ятирічний ювілей: відео першого виконання
Пісні Путін – ху*ло виповнилося 5 років: відео
Пісні Путін – ху*ло виповнилося 5 років: відео / Фото з відкритих джерел
УСІ НАЙВАЖЛИВІШІ НОВИНИ ЗА 5 ХВИЛИН

У щоденній ексклюзивній розсилці 24 каналу

Відомий хіт про президента Росії "Путін – ху*ло" вперше виконали 5 років тому, 30 березня 2014 року, в Харкові. Пісню вигадали і виконали вболівальники футбольного клубу "Металіст" на спільному марші з фанами "Шахтаря".

Мирний марш розпочався на площі Конституції та тривав до стадіону "Металіст". 


Учасники йшли з українськими прапорами і димовими шашками. Перед початком заходу вболівальники заспівали гімн України, а потім пішли до стадіону з величезним банером "Єдина країна", скандуючи: "Героям слава!" Тоді ж, під час ходи, лунала пісня "Путін – ху*ло".

Дивіться відео першого виконання пісні "Путін – ху*ло" у Харкові:

Текст пісні – це римейк старої пісні уболівальників "Металіста" про екс-президента ФФУ Григорія Суркіса. Принаймні так стверджує Максим "Ковбой" – лідер угруповання харківських футбольних фанів Free Land Ultras."Це – стара кричалка харківського "Металіста" часів ворожнечі Суркіса з Ярославським (президентом ФК "Динамо" з екс-власником "Металіста"). Тільки замість Путіна там був Суркіс. Ярославський його недолюблював", – розповідав Максим "Ковбой".Через російську агресію пісня стала дуже відомою, отримала низку обробок і варіацій та стала інтернет-мемом.

Завтра 31 березні в Україні ЗНО на європейськість



Дуже люблю вислів: Кожен народ заслуговує на ту владу, яку він має. Мене дуже хвилює результат майбутніх виборів Президента України саме для визначення, який ми є народ: вже європейський чи ще євроазійський? Приємно, що маємо  насправді демократичні вибори і конкуренцію, як і масу кандидатів що називається: до вибору - до кольору! Хтось гарно пожартував, що це наше всенародне ЗНО. Зовнішнє незалежне оцінювання обов'язково відбудеться за результатами виборів 31 березня, бо це важливий показник для Світу хто ми насправді є: державний народ чи ні. Чи є Україна правдиво Суверенна Держава чи таки псевдо-держава керована зовні. Побачимо. Наразі я закликаю всіх 31-го березня прийти на наше всеукраїнське ЗНО - на вибори Президента України і проголосувати згідно своїм уподобанням. І най діється Воля Божа.

Богдан Гордасевич
Львів-Рясне
30 березня 2019 р.

Виконав одне головне - берусь за друге не менш важливе

Ми будемо підвищувати рівень життя і добробут громадян - Президент про політику боротьби з бідністю

29 березня 2019 року - 22:26

Ми будемо підвищувати рівень життя і добробут громадян - Президент про політику боротьби з бідністю

«Соціальна спрямованість - зараз це буде наш перший пріоритет», - відповів Президент Петро Порошенко в ефірі телеканалу «Україна» на запитання щодо продовження підвищення пенсій та соціальних виплат малозабезпеченим громадянам, а також збільшення розміру допомоги при народженні дитини у багатодітних сім’ях. 

«Питання боротьби з бідністю має бути спрямовано, в першу чергу на тих, хто постраждав найбільше від російської агресії, гібридної війни і економічної кризи, що її спричинила війна. Ця категорія громадян - українські пенсіонери», - сказав Петро Порошенко.

Він зауважив, що в Україні відбувалось зростання мінімальної заробітної плати, зростає середня зарплата, а зростання пенсій відставало. «Саме тому ми твердо наголошуємо на тому, аби з 1 березня  відбулася індексація. Ця індексація стосується майже 10 мільйонів українських пенсіонерів», - підкреслив Глава держави. 

«До 25 березня пенсії були проіндексовані у цих 10 мільйонів пенсіонерів. Це є наш перший крок. Але ми будемо це робити мінімум щорічно», - сказав він.

За його словами, пенсія буде зростати випереджаючими темпами по відношенню до інфляції. «Ми маємо підвищити рівень життя пенсіонера», - підкреслив Президент.

В той же час, Президент нагадав, що є пенсіонери, які отримують мінімальну пенсію через те, що отримували маленьку заробітну плату. «Саме для таких ми запропонували компенсацію 2410 грн. 1205 грн. виплачено в березні і 1205 грн. буде виплачено в квітні», - нагадав Петро Порошенко.

Також Президент повідомив: «Я звернувся до Уряду, до керівництва Пенсійного фонду і ми зараз дуже уважно і ретельно розраховуємо, щоб тим, хто отримує мінімальну пенсію, ми запровадили тринадцяту пенсію - раз на рік виплачувати суму в ще один розмір пенсії».

«Це буде рішучий крок щодо подолання бідності, аж допоки рівень пенсії, в тому числі і мінімальної не буде забезпечувати якісні видатки пенсіонерів», - наголосив Глава держави.

«Всі наступні п`ять років ми будемо підвищувати рівень життя і добробут громадян», - підкреслив Петро Порошенко.

Глава держави додав, що допомагає пенсіонерам і рішення про монетизацію субсидій на оплату за житлово-комунальні послуги. Тепер гроші на оплату за спожити газ завдяки економному споживанню можна заощадити. «Від 30% до 40% субсидії пенсіонери можуть заощадити для себе... і сьогодні ці 400-600 грн. аж ніяк не будуть зайвими додатково до компенсації і індексації», - зауважив він. 

Президент також наголосив, що окремі виплати будуть і багатодітним родинам. На кожну третю, четверту і наступну дитину буде виплачуватись прожитковий мінімум. «Я твердо переконаний, що сьогодні народження малюка має бути щастям для родини. Це буде і «пакет малюка», і виплата багатодітним родинам прожиткового мінімуму», - додав він.

За словами Президента, з 1 квітня відбудеться підвищення рівня грошового забезпечення для військових, які знаходяться на лінії зіткнення, в зоні операції Об’єднаних сил, збільшено також виплати морякам, що несуть службу в Азовському морі, біля Маріуполя і Бердянська. Під час виходу в море доплати їм складуть з розрахунку 12000 грн, повідомив Глава держави.

Буде стабільність в Україні - буде і добробут в громадян

В наступні п'ять років темп реформ буде прискорено – Глава держави

29 березня 2019 року - 22:50

В наступні п’ять років темп реформ буде прискорено – Глава держави

Президент Петро Порошенко переконаний, що ті процеси, які було започатковано в Україні за останні п’ять років обов’язково будуть продовжені. «Твердження всіх наших міжнародних партнерів, що Україна зробила за п’ять років більше реформ, ніж за попередні 23», - констатував Глава держави під час прямого ефіру на телеканалі «Україна».

Серед тих, що були започатковані він назвав реформу сектору оборони і безпеки, завдяки якій в країні створена нова армія, реформу децентралізації, завдяки якій громади вже мають левову частину владних повноважень, відповідальності і фінансового ресурсу. Також початок медичної реформи, яка включає і реформу сільської медицини та запровадежння телемедицини. Впровадження нової системи освіти - «нової української школи». Зміни у системі державних закупівель через електронні закупівлі, покращення бізнес-клімату з автоматичним поверненням ПДВ для суб’єктів господарювання. Масштабне впровадження інклюзивної освіти для того, щоб приділяти спеціальну увагу дітям і дорослим з особливими потребами.

«Для того, щоб завершились всі ці реформи потрібно ще одна президентська каденція для того, щоби реформи стали незворотніми», - сказав Петро Порошенко зауваживши, що практично не залилилося сфери, якої сьогодні не торкнулися зміни.

Та головна мета Україн – завершити реформу сектору оборони і безпеки, щоб ми мали можливість підписати план дій щодо членства в НАТО, і провести необхідні реформи для того, щоб Україна набула повноцінного членства в Євросоюзі. «Сьогодні це відповідає абсолютній більшості бажань українців», - констатував Президент.

«Це дуже масштабне завдання. Завдання для всієї української нації, для всієї нашої держави і я твердо перконаний, що в наступні п’ять років темпи реформ буде прискорено. Реформа економіки буде здійснена і точку неповернення ми точно за останні п’ять років пройдемо», - резюмував Глава держави.

Петро Порошенко також наголосив, що повернення нашої великої нації, нашого народу до родини європейських народів є геополітичною, глобальною ідеєю. «Ми маємо повернутися в Європу, ми маємо стати членом ЄС. Це сьогодні підтриммується абсолютною більшістю українських громадян. Ми маємо стати членом НАТО. Це є організація, де один за всіх і всі за одного і таким чином, саме членство в НАТО буде гарантувати суверенітет, територіальну цілісність і безпеку нашої держави, яка сьогодні гарантується Збройними Силами України», - сказав він.

Президент також зазначив, що для того, аби відповідати критеріям, необхідним для членства в НАТО і ЄС, «ми маємо різко підняти добробут українців».

«Результатом цього будуть наші зусилля, наші кроки, наша програма по подоланню бідності і забезпеченню, щоб економічне зростання України точно призводило до добробуту кожного українця: і вчительки, і лікаря, і пенсіонера, і працівника, і фахівцяIT-сектора, і студента», - сказав Глава держави і висловив думку, що було б добре, аби це сприяло і поверненню українців з-за кордону до дому

Порошенко як парадокс: вороги ненавидять і свої також

Американський історик про парадокс Порошенка: Його ненавидить Путін, а українці недооцінюють



Петро Порошенко 

Україна протягом останніх п’яти років під керівництвом президента Петра Порошенка змінилася на краще більше, ніж за попередні 25 років. Було б логічно припустити, що він повинен впевнено перемогти на майбутніх президентських виборах, які відбудуться 31 березня. Замість цього близько половини українців відчувають до нього відразу. А чверть готова обрати на пост глави держави недосвідченого комедійного актора.

Про це пише американський історик та політолог Александр Мотиль у своїй статті на сайті видання ForeignPolicy.com.

Якщо Порошенко пройде в другий тур, запланований на 21 квітня, йому, швидше за все, буде протистояти комік Володимир Зеленський, досвід державного керівництва якого зводиться лише до того, що він грав в телесеріалі вигаданого президента-реформатора. Але для українців це буде найважливіший вибір, який може відбитися на виживанні країни. У 1999 році на виборах ледь не переміг комуніст. У 2004-му міг перемогти, сфальсифікувавши результати виборів, проросійський корупціонер Віктор Янукович, якби його не зупинила помаранчева революція. У 2010-му Янукович все-таки переміг, причому чесно і справедливо, але в 2013 році він спровокував революцію Євромайдану.

Як завжди, вибір для українців буде гранично ясний. Це або продовження нинішньої політики при діючому і ненависному президенті Порошенку, або різка відмова від такої політики і можливий розпад держави при Зеленському. З одного боку, історія виборів в Україні свідчить про те, що українці повинні одуматися і проголосувати за людину, здатну забезпечити стабільність, безпеку і реформи. А з іншого, українці схильні до таких же дивних змін настрою, яким піддавалися в Європі і США, зазначається у публікації.

Александр Мотиль констатує, що більшість жителів України, включаючи багатьох журналістів і коментаторів (що викликає тривогу), наполягають на тому, що після революції Євромайдану в 2013 році нічого не змінилося. Деякі, в тому числі кандидат в президенти Анатолій Гриценко, навіть заявляють, що Порошенко гірший за поваленого диктатора Януковича.

Читайте також: Гримчак пояснив, що буде, якщо Порошенка не оберуть на другий термін

На думку автора, насправді Україна стала набагато кращою країною, ніж це було у 2013 році, відразу після революції Євромайдану. У той час проросійські сепаратисти погрожували захопити південно-східні області. Росія тільки що окупувала Крим. Російська армія, здавалося, була готова розпочати повномасштабне вторгнення в Україну. ВВП України наблизився до радикального рівня і скоротився майже на чверть за два роки. Система державного управління була в руїнах, армія і таємна поліція пронизані російськими агентами, а глибоко вкорінена корупція режиму Януковича завдала колосальної шкоди економіці і суспільству. Незважаючи на оптимізм, спричинений демократичною революцією, Україна була на межі краху.

Зараз усе інакше. Крим, як і раніше, окупований, але адміністрація Порошенка створила армію і зупинила російських військових та їх ставлеників у східній частині Донбасу. Вона реформувала поліцію й оптимізувала спецслужби. Вона створила великі політичні, дипломатичні, культурні та економічні зв’язки із Заходом. Вона навела порядок у банківському секторі, який давав серйозні збої, стабілізувала валюту і встановила раціональні ціни на енергоресурси. Все це вона робила у відповідності до вимог Міжнародного валютного фонду. Адміністрація провела реформи в сфері освіти й охорони здоров’я, і почала просування української культури. Вона виділила мільйони доларів на ремонт застарілої української інфраструктури і на забезпечення енергетичної незалежності країни. Вона провела децентралізацію влади, наділивши місцеві адміністрації додатковими повноваженнями і ресурсами. Щоб побачити позитивні зміни, досить прогулятися будь-якою українською вулицею, переконує американський політолог.

Читайте також: Ющенко розповів, що буде після президентських виборів

Не менш важливо і те, що здійснюючи ці грандіозні зміни, Україна не відступилася від демократії і прав людини. За будь-якими мірками Україна сьогодні – це стабільна і працездатна демократія, де існує свобода слова і зібрань, де дуже низький рівень екстремізму і нетерпимості (за даними благодійного фонду Ukrainian Jewish Encounter, рівень антисемітизму там один з найнижчих у Східній Європі). Крім того, в Україні створена добре функціонуюча ринкова економіка. Звичайно, країна далека від досконалості, а її політика і економіка, як і раніше, прихильні до багатих олігархів. Але при цьому на тлі вельми тривожних антидемократичних, антиринкових і популістських тенденцій в Європі Україна виглядає цілком здоровою і набагато більш «європейською» країною.

Таким чином, у цілому показники роботи у Порошенка досить непогані. Він врятував країну від Росії, заслуживши при цьому незламну ненависть російського президента Володимира Путіна. І він твердо поставив Україну на шлях прозахідної інтеграції і реформ, вважає автор статті.

Порошенка справедливо критикують за те, що не спромігся притягнути до суду жодної з минулих чи нинішніх еліт країни за їхні злочини в часи Януковича. Хоча шахраї залишаються на волі, Порошенко доклав зусиль для викорінення джерел корупції у владі. Авторитетне дослідження Київського Інституту економічних досліджень та політичних консультацій показує, що «сукупний економічний ефект від антикорупційних заходів становить близько 6% ВВП», тобто близько 6 мільярдів доларів. Не дивно, що Україна покращила своє становище в рейтингу «легкості ведення бізнесу» Світового банку, що прямі іноземні інвестиції зростають, а ІТ-сектор процвітає.

Можливо, Порошенко вирішив боротися з корупцією, не борючись при цьому з корупціонерами. Це досить логічно. Схоже, він зрозумів, що єдиний спосіб трансформувати українську економіку та позбавити її корупції – це усунути інституційні та структурні стимули, які породжують корупційні дії. Мабуть, він вирішив, що йому потрібна негласна підтримка минулих і нинішніх еліт, щоб просунувати свої реформи, зазначається у матеріалі.

Порошенко вправі вважати, що інституційна зміна набагато ефективніша в боротьбі з корупцією, ніж винесення вироків купці злочинців. Тим не менш, він явно прорахувався, думаючи, що післяреволюційна Україна і далі терпітиме безкарність корумпованих еліт. Зрештою, саме корупція Януковича була одним із найважливіших факторів революції 2013 року. У цьому сенсі стратегію Порошенка можна назвати відмінним засобом для здійснення реформ, але жахливим засобом для переобрання на другий термін.

Але критики помиляються, думаючи, що корупція створює більшу загрозу існуванню України, ніж Росія, наголошується у статті. Путінські ракети можуть спопелити Україну в лічені секунди. Його армія може окупувати країну в лічені тижні, знищивши в ході бойових дій сотні тисяч людей. Окрім того, одержимість Росії переозброєнням і ядерною війною, блокада українських портів на Азовському морі, продовження її присутності в окупованому Донбасі, а також розміщення тисяч російських військовослужбовців і танків на кордоні з Україною ні в якому разі не можна тлумачити як знак добрих намірів.

Тоді чому ж так багато українців настільки переконані, що нічого не змінилося і що потрібно обрати Зеленського? Велика частина відповіді полягає в тому, що революція Євромайдану породила нереалістичні очікування, що Україна зможе за декілька днів зробити стрибок в Європейський Союз. Реальність така, що, незважаючи на те, що Україна неухильно рухається до інтеграції з європейськими інституціями, вона ще має пройти довгий шлях перш, ніж вона стане східноєвропейською Швейцарією, йдеться у статті.

Галасливі, безмежно вільні і часто безвідповідальні українські ЗМІ теж несуть свою частку відповідальності. Газети, радіо і телебачення намагаються залучити читачів, слухачів і глядачів тим, що користується найбільшою популярністю: скандальними розповідями про корупцію. В рівній мірі гучне, вільне і безвідповідальне громадянське суспільство України і його громадські організації теж не без гріха. Вони незмінно стежать за зловживаннями в керівництві державного сектора, але при цьому оцінюють те, що відбувається поза контекстом, не повідомляючи в повній мірі про те, що робиться правильно. Російські тролі і засоби масової інформації, від яких не захищені багато українців, теж вносять свою лепту, малюючи картину загального мороку і приреченості.

І, нарешті, існує той факт, що основна база підтримки Зеленського – це молодь. Зрозуміло, що вони не довіряють істеблішменту, як і більшість молодих людей у більшості демократичних країн ЄС і Північної Америки. Але вони не здатні відрізнити реальні досягнення Зеленського і його телевізійний імідж. А це свідчить про те, що образи, символи та подання для української молоді стали важливішими за реальний зміст і суть. В цьому плані молоді українці дуже схожі на своїх західних однолітків. Але та легкість, з якою вони відмовляються від реальності, послаблює надію на те, що молодь, яка виросла, вихована і здобула освіту в пострадянських обставинах, стане більш грамотним політичним споживачем.

Якщо українці не зможуть оцінити парадокс Порошенка й оберуть президентом Зеленського, то вони матимуть п’ять років неефективного державного управління та хаосу перш, ніж вони матимуть ще один шанс радикально змінити курс своєї країни. Але якщо українці хочуть, щоб їх країна стала стабільною ринковою демократією, їм слід задати собі питання, якого кандидата Путін ненавидить найбільше. Саме ця людина повинна стати президентом, підсумовує Мотиль.

Підготував Назарій Дідченко,
для ІА ZIK Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2019/03/21/amerykanskyy_istoryk_pro_paradoks_poroshenka_1534087