Щодо антиукраїнських настроїв в Польщі:історична істина як будь-яка істина проста. складним буває лише шлях до неї. Зараз керівництво Польщі Коморовського-Туска зрадило путіноїдам своїх очільників - колишнього президента Польщі Леха Качинського та інших керіників Польської держави. Польська громадськість тисне на Коморовського та Туска, вимагаючи правду про смоленську трагедію - та кому вигідна така трагедія.

Але щоб відволікти увагу від смоленської трагедії і одночасно підіграти Януковичу та Путіну - польські політики почали роздмухувати польсько-українські протиріччя - сіючи ворожнечу між українцями та поляками. Нас зараз не так цікавлять подробиці взаємних образ та навіть втрат під час Другої Світової війни - головне, щоб пройти наступний шлях взаємного вибачення та примирення між двома народами. Спільна історія яких була досить складною. Але від того виграла радянська Росія. Ми не хочемо навіть переповідати - хто що сказав та зробив у недружньому сенсі.

Хто би щось не говорив - Українська Повстанська Армія була найкращою за всю історію України. Ми визнаємо, що Армія Крайова була патріотичною силою Польщі і вона має своїх героїв. Наша Українська Повстанська Армія - була патріотчною силою України - і воювала та мала союзи, виходячи з інтересів України. Та мала своїх героїв. Ми не маємо претензій до Польщі та її Армії Крайової, Польща не повинна мати претензії до України та до її патріотичної армії.

Таке роздмухування польсько-українських відносин ми вбачаємо у намаганні не допомогти українцям проти режиму Януковича та проти путінської Росії - а скористатися тимчасовою слабкістю Української держави та тим, що на чолі України - зрадницьке керівництво, дії якого нагадують дії ліквідаційної комісії по Українській державі.

Це - небезпечно не тільки для України, але і для самої Польщі. Багато, хто в самій Польщі це розуміє.

 Нагадаємо з цього приводу, що до слабкої держави зі зрадницьким керівництвом мають претензії усі сусіди кожного разу, як тільки з цього можна скористатися. Тепер і Туреччина, і Румунія і сама Росія мають претензії до українського керівництва. Користуючись тим, що режиму Януковича до українських національних інтересів немає ніякого діла.

Українське суспільство повинне формувати власну зовнішню політику так само, як і внутрішню. Адже Україні загрожує втрата незалежності. Яку підготувало безголове кримінальне кервництво Межигір'я.

Поступки з іншими державами мають бути лише взаємними, інакше це зрада.  

SiT
Станіслав Овчаренко    

Державні  органи мають перевірити наскільки правдивими є цифри в декларації президента України, заявляють в громадській організації Антикорупційна рада України. Там стверджують, що доходи Януковича викликають серйозне занепокоєння. Так дохід президента України перевищує дохід президента Америки Барака Обами майже в 4 рази. Водночас зарплата українського президента – навпаки – в 4 рази нижча. Наскільки можна вірити президентській декларації, і чому президент України має статки вищі, ніж керівники економічно розвинених держав?
 
У 2012 році президент України Віктор Янукович задекларував 774 тисячі 877 гривень зарплати, 4 мільйони 62 тисячі 437 гривень банківських відсотків та 15 мільйонів 551 тисячу гонорару за написання книги. Тобто загалом його дохід за рік становив 20 мільйонів 388 тисяч 314 гривень, що приблизно в 4 рази більше ніж дохід президента США Барака Обами та його дружини Мішель.

Головне, що чесно
 
Порівнювати статки президентів різних країн некоректно, впевнений заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов. У депутата не виникає запитання, чому доходи президента України в рази більші, ніж у президентів країн із набагато вищим рівнем життя. Головне, говорить регіонал, що Янукович задекларував свої гроші чесно. Питання ж могли б виникнути, якби президент щось приховав.
 
«Ви не з того боку до питання підходите. Ви починаєте з сусідкою мірятеся. Чому вона у черевиках на високих підборах, а вам чоловік таких не купує. Вам не пощастило, у вас нема такого чоловіка і таких зовнішніх даних, як у неї. Це якраз в ментальності українців – коли в сусіда хата згоріла, то це добре. Головне в тому, що ці кошти чесно задекларовані. І що він показав, скільки дав на благодійність. Дай Бог кожному стільки виділяти на благодійність. Я щось не бачу, щоб ті політики стільки віддавали, як Віктор Федорович. І ті, хто рветься до влади в Україні, – а вони люди небідні. Давайте краще тут порівняємо!», – пропонує Чечетов.
 
Благодійні внески родини американського президента у 2012 році склали близько 150 тисяч доларів. Задекларована ж Віктором Януковичем сума на благодійність майже в шість разів вища (7 мільйонів 432 тисяч 400 гривень).

Фіктивні цифри в декларації?
 
Наскільки правдивими є цифри в декларації президента України, мають перевірити відповідні органи. Але доходи Януковича викликають серйозне занепокоєння, говорить голова Антикорупційної ради України Богдан Якимюк. Зокрема, він запитує, яким чином виплачувався гонорар у 16 мільйонів гривень за публікацію книжок президента друкарнею «Новий світ», яка навіть пункту «видавництво книжок» у своєму статуті не має. Для порівняння: майже в 4 рази менше гонорар за ще ненаписану книжку у 2009 році отримав президент США Барак Обама.
 
«Це свідчить про те, що це є певною фіктивною справою. Ми закликаємо правоохоронні органи приділити належну увагу моніторингу декларацій вищих посадових осіб держави. І такий незалежний контроль мав би здійснюватися в Україні  відповідними органами, але очевидно, що це може не відбутися, бо всі держоргани залежні від президента. Не можу собі уявити, що якийсь орган, виявивши якусь проблему чи невідповідність декларації гаранта Конституції, зміг би це оприлюднити назагал і проінформувати про це суспільство. Це не видається реальним», – каже Богдан Якимюк.

Президент Обама заробляє приблизно в 10 разів більше середньорічного доходу по США, а от зарплата Віктора Януковича перевищує середньомісячну зарплату українця в понад 20 разів. Президент України отримує 64 з половиною тисячі гривень в місяць, в той час як середньостатистичний українець – близько 3 тисяч.
 
Якщо говорити про доходи українців, то вони залежать не лише від економічної ситуації в країні та світі, говорить голова Комітету економістів України Андрій Новак. А ще й від фінансової культури чиновників.
 
Зарплата, видатки на утримання і матеріальна допомога
 
«Фінансова культура в цивілізованих країнах не дозволяє великої різниці між найнижчим рівнем доходів громадян своєї країни і найвищим. Особливо це стосується держбюджету і утримання чиновників усіх рівнів. В цивілізованих країнах навіть на законодавчому рівні є певні обмеження стосовно різниці, яка може бути між мінімальною і максимальною зарплатою. Дуже строго регламентовані додаткові чиновницькі пільги. На жаль, в Україні такої практики, такої культури, яка називається фінансовою, немає ні на законодавчому рівні, ні на рівні свідомості чиновників», – зазначає Новак.
 
Окрім того, що українські чиновники не обмежені в рівні своїх зарплат чи виплат на «професійну діяльність» законодавчо, вони ще й отримують різного роду матеріальну допомогу, говорить фахівець.

Раніше ЗМІ з посиланням на «Вісник Державних закупівель» повідомляли, що утримання президента в 2012 році обійшлося Україні в 635 мільйонів гривень, тобто 2 мільйони гривень в день. Водночас, згідно з декларацією, президент не має власного автомобіля, однак його дружина має Honda Odyssey 2009 року випуску та Toyota Sienna 2011 року.
 
А от за перельоти Віктора Януковича в рамках робочих поїздок Державне управління справами заплатить у 2013 році 23,5 мільйони гривень. А літак, куплений, правда, вже кілька років тому, обійшовся українському бюджету майже в 90 мільйонів доларів.

ukrainian.voanews

Відео можна переглянути тут: http://www.youtube.com/watch?v=LXS6TRZxj9s

Первый вице-премьер Сергей Арбузов считает отсутствие лидера УДАРа Виталия Кличко в сессионном зале во время голосования за отставку правительства свидетельством его политической зрелости.

Об этом он сказал в эфире канала ICTV в воскресенье вечером.

«Голосование подтвердило, что не все оппозиционные депутаты были согласны голосовать за отставку правительства. Например, не было лидера оппозиции господина Кличко. Я думаю, что это свидетельствует о его политической зрелости», – сказал Арбузов.

По его словам, Кличко понимает, что «брать на себя такую ответственность, отправлять правительство, когда есть кризис – это очень ответственное решение». «Нужно быть очень смелым человеком, но совершенно не думать о стране», – добавил чиновник.

Он также назвал свидетельством дискуссии в оппозиции тот факт, что во время голосования не было депутата от УДАРа Виктора Пинзеника.

Арбузов также сказал, что в правительстве именно он является человеком, ответственным за налаживание отношений с народными депутатами.

«Вы видите этого человека, это я. Я работаю с депутатами, каждую пленарную неделю нахожусь на согласительном совете, каждый раз говорю о том, что мы пытаемся плодотворно работать, я отвечаю на вопросы, я встречаюсь с депутатами, принимаю депутатов. Хотя депутаты говорят, что недостаточно этого, я ищу свободное время для того, чтобы эти встречи были более длительными и плодотворными», – сказал первый вице-премьер.

Как сообщалось, Верховная Рада 19 апреля не поддержала резолюцию недоверия Кабинету министров, результатом которой могла быть отставка правительства.

За резолюцию недоверия проголосовали 190 народных депутатов при необходимых 226 для положительного решения.

Согласно официальным результатам голосования, при голосовании за проект постановления о выражении недоверия Кабинету министров в зале отсутствовали, в частности, депутаты фракции «Батькивщина» Николай Мартыненко, Андрей Павелко, Леонид Сергиенко, Андрей Шевченко, Виталий Данилов, Денис Дзендзерский, Сергей Фаермак.

Не присутствовали в зале во время голосования также семь депутатов фракции «УДАР»: Виталий Кличко, Эдуард Гурвиц, Николай Паламарчук, Юрий Савчук, Ярослав Дубневич, Виктор Пинзеник, Павел Рябикин.

Позже нардепы от «Батькивщины» Сергей Соболев и Анатолий Гриценко сказали, что на заседание фракции депутатов предупреждали о возможности исключения из фракции в случае неголосования за отставку правительства.

Украинская правда

Завдяки згаданому документові тільки за офіційними угодами від 2009 року китайці отримали в оренду понад 500 тис. га землі в прикордонних районах російського Далекого Сходу. Зокрема, провінція Хейлунцзян (Північно-Східний Китай) уклала із владою РФ оборудку, згідно з якою дістала право використовувати частину земель для овочівництва, вирощування зерна, розведення худоби й подальшої переробки сільськогосподарської продукції. Загалом у найближчі 5–10 років заплановано реалізувати 158 проектів. Для їх здійснення Китай готовий залучити понад 10 тис. одиниць сільськогосподарської техніки і понад 50 тис. спеціалістів. Окрім цього, Росія віддала в оренду КНР 1 млн га лісу під вирубку. Скільки землі в регіоні мають неофіційно вихідці з Піднебесної, можна тільки здогадуватися.

Китайці вже давно почали за безцінь скуповувати російські ділянки сільськогосподарського призначення, обходячи офіційну заборону на їх продаж іноземцям й використовуючи для цього юридичних осіб через створення спільних підприємств із часткою закордонного капіталу. На практиці ці землі зазнають нещадної експлуатації та обробки величезною масою хімікатів, унаслідок чого продукція, вирощена на них, виявляється небезпечною для здоров’я. А ґрунти поступово виснажуються і стають неродючими.

Активно проникає китайський капітал і на російський ринок енергетичних ресурсів. Так, банки з Піднебесної надали «Роснефти» $6 млрд для купівлі «Юганскнефтегаза», основного дочірнього підприємства ЮКОСу. У 2005 році Китай дістав частку в проекті «Сахалин-3», а потім за $3,5 млрд придбали «Удмуртнефть». Одна з їхніх компаній (CNPC) здобула 49% у спільному з «Роснефтью» підприємстві «Восток-Энерджи», яке вже виграло аукціони щодо розробки двох нафтогазових родовищ в Іркутській області.

В економічному плані Росія є для Китаю джерелом дешевої сировини й ринком збуту готових товарів. Вона великими партіями експортує йому за низькими цінами електроенергію, газ і нафту. Нерівноправний товарообмін із КНР робить РФ фактично її напівколонією. Щороку обсяги взаємної торгівлі стрімко зростають. Коли у 2002-му товарообіг Москви з Пекіном становив $20 млрд, то у 2012-му він сягнув $87,5 млрд. Піднебесна посіла перше місце серед торговельних партнерів РФ, випередивши Нідерланди ($82,7 млрд) та Німеччину ($73,9 млрд). Утім, частка інвестицій КНР у Росію – це лише 0,9% від загального показника, а на Далекому Сході ще менше – 0,7%. Це свідчить про те, що китайці розглядають свою північну сусідку лише як сировинний придаток і ринок збуту дешевих товарів.

tyzhden.ua

Вам подобаються татуювання на українську тематику?

Сегодня в Украине убивают чаще, чем в 90-х. Разгул бандитизма спровоцировал донецкий криминалитет.

Количество убийств в Украине в 1-м квартале нынешнего года выросло в три раза — в сравнении с 1-м кварталом 2012 года. Такова статистика ГПУ.

Эти шокирующие данные обнародовал народный депутат, первый заместитель председателя Комитета по вопросам борьбы с организованной преступностью и коррупции Верховной Рады Геннадий Москаль. «Не-паркетный» генерал МВД, прошедший все ступени милицейской службы, результативный служака, «упаковавший» множество известнейших бандитов и за короткое время покончивший с бандитизмом в Крыму, уверен: это — катастрофа.

По данным Г. Москаля, почерпнутым из официальных ответов Генпрокуратуры на его запросы, в Украине в 1-м квартале совершено 1904 умышленных убийств — против 641 за аналогичный период прошлого года. Это — трехкратный рост.

Статистика по прочим видам уголовных преступлений, совершенных в 1 квартале 2013 года:

— умышленные тяжкие телесные повреждения — 846 против 821 за аналогичный период 2012 года (+3%);

— умышленные тяжкие телесные повреждения, повлекшие смерть потерпевшего, — 327 против 200 (+63,5%);

— изнасилования — 199 преступлений против 109 (+82,5%);

— кражи — 96 605 против 66 364 (+45,5%);

— грабежи — 6 496 против 4 865 (+33,6%);

— мошенничества — 26 115, против 6 958 (+275%);

— незаконное завладение транспортными средствами — 1543 против 1001 (+54%).

На фоне скачкообразного роста квалифицированной и «общей» преступности резко уменьшилось выявление числа преступлений, связанных с незаконным оборотом наркотиков. И это на фоне стремительного роста наркотизации общества. Количество выявленных наркопреступлений в 1-м квартале этого года — 10 522, против 14 269 за 1-й квартал 2012 года.

В 1 квартале этого года в Едином реестре досудебных расследований зарегистрировано 54 668 особо тяжких и тяжких преступлений. За 1 квартал 2012 года тяжких и особо тяжких преступлений было совершено 47 438. Рост составляет 7 230 преступлений (+15,3%).

Г. Москаль подводит черту: «Это, кстати, лишь крохи настоящей информации, которыми с нашим комитетом делится ГПУ».

Очевидно, что приведенная — ведомственная — статистика не отражает реальную динамику преступности в стране. Например, при трехкратном росте умышленных убийств и более чем полуторном росте числа тяжких телесных повреждений, повлекших гибель людей, неестественно смотрятся 3% роста тяжких телесных повреждений. То есть убивают в разы больше, тяжко избивают — на том же уровне.

Если эти цифры принять на веру (а другой информации просто нет), то получается, что в Украине уровень криминального рукоприкладства в целом не увеличился — необъяснимо выросли только убийства, при этом убийства умышленные, то есть большей частью квалифицированные.

Ответ на вопрос, отчего такой рост убийств в Украине, мог бы дать статистический срез по имущественной и финансовой состоятельности убитых граждан, а также их профессиональный состав. Но вот именно эту статистику от граждан, депутатов, правозащитных организаций прячет и МВД, и ГПУ. Из года в год используя одну и ту же отговорку, что подобной статистики ведомства «не ведут».

Очевидно, что эта ложь призвана скрыть истинное положение дел в стране: жертвами убийц в последние два года становятся люди имущие, собственники бизнесов. Безудержный рост убийств в Украине связан с переделом собственности в пользу выходцев из Донбасса, пришедших во власть. Бизнесменов в Украине массово запугивают, избивают, а несговорчивых — убивают, чтобы завладеть их бизнес-активами.

Информация о том, кто и каким образом насильственно расстается с жизнью в Украине, может взорвать страну. Чем это закончится для донецкого криминалитета и его пособников — объяснять не нужно.

Пока же в стране в разгаре «криминальная революция». В авангарде которой — несколько главарей организованной преступности Донбасса из числа бандитов ОПГ «Люкс» и перешедших на сторону бандитов отставников КГБ, МВД, СБУ и прокуратуры. ОПГ «Люкс», сегодня представленная практически во всех высших структурах власти — от Администрации Президента и Кабмина до Верховной Рады, контролирует регионы страны посредством криминального института «смотрящих».

«Смотрящие» проводят в регионах «генеральную линию» главарей, решая, кто должен и сколько платить донецким бандитам, а с неугодными «проводят работу». Параллельно идет «зачистка» местного криминалитета, сопротивляющегося экспансии донецкого бандитизма в западных регионах Украины. Отсюда и рост умышленных убийств — и это знает каждый опер, работающий «на земле».

Характерный пример — «гульбан» «смотрящего Анисима» в Запорожье, который «строит» весь регион, требуя уплаты ему 50% доходов со всех «прибитых» предприятий. Один из последних «подвигов» — бандитами «Анисима» избит владелец сети местных ресторанов, который теперь ходит на встречи только в темных очках, скрывая гематомы... Раньше этот успешный человек бандитам дань не платил... Такие «смотрящие» есть сегодня в каждой области Украины.

Разгул оголтелого, безнаказанного бандитизма в стране, обслуживание бандитских интересов прокурорами и милицией деморализовали кадровый состав этих ведомств, фактически разрушив их. И без того крайне низкий моральный уровень кадров МВД и прокуратуры пал ниже низшего предела, когда стало очевидно, на кого теперь «работают» люди в погонах.

Хуже того: разложение правоохранительной системы привело к тому, что та же милиция, не имея никаких моральных и карьерных стимулов службы, заимствовала у процветающего бандитствующего элемента поведенческую модель и стереотипы мышления, когда все остальные люди — не граждане, а «терпилы» и «лохи». И теперь население страны попало под двойной пресс — криминалитета и разложившихся, деградировавших до уровня донецкого криминалитета «правоохраниетелей».

Это выражается в невозможности, неспособности и нежелании бороться с преступностью. А на «бытовом уровне» — в поборах с населения и издевательстве над гражданами, включая садистские пытки.

Общая картина ужасна: например, из более чем 114 тысяч жалоб на милицию, поступивших в прокуратуру в прошлом году, было расследовано только 0,28% (данные Amnesty International). И только единичные дела, фигуранты которых — уголовники на службе в МВД, переданы в суды. Фактически прокуратура не в состоянии изобличить виновных — прокуроры в украине, как правило, тоже имеют бизнес или «крышуют» таковой, и потому «ссориться» с милицией не хотят. Безнаказанность порождает процветание пыток и жестокого обращения сотрудников правоохранительных органов к гражданам своей страны.

Характерно, что именно такое положение дел в стране устраивает руководство страны — Президента Украины Виктора Януковича, главы МВД Виталия Захарченко, министра юстиции Александра Лавриновича.

Вчера стало известно, что реформа МВД, направленная на переформатирование ее по западному образцу в полу- гражданское ведомство, отложена на два года. Вопреки взятым Украиной обязательствам перед Советом Европы.

Такое решение было принято Президентом на недавней его встрече с ответственными за реформирование МВД чиновниками — главой МВД Виталием Захарченко и министром юстиции Александром Лавриновичем. Которые под началом Администрации Президента должны были разработать концепцию реформы МВД.

Причин невозможности реформирования было названо множество. Но фактически она одна: до президентских выборов осталось всего два года, и эти два года нужны «донецким», чтобы окончательно «зачистить» страну под себя, свои бандитские потребности, под свое криминальное мировоззрение. Милиция, мало чем отличимая от уголовного элемента, способная только на разгон митингов оппозиции и отъем чужой собственности в пользу донецкой «братвы», вполне вписывается в картину благоденствия «по-донецки».

А трупов будет все больше и больше. Но ран или поздно «маятник» качнется в другую сторону.

И тогда Украине может очень пригодиться опыт Узбекистана. Где главари криминалитета, вплоть до районного уровня, в одну ночь были пойманы и расстреляны за пределами контролируемых ими населенных пунктов. Или опыт Республики Казахстан, где ту же самую очистительную для общества процедуру проделали с активом бандгрупп, расстреляв в одну ночь сотни членов влиятельных ОПГ часто даже по месту жительства, не затрудняя себя транспортировкой к месту казни.

Народ одобрит. Европа поймет.

—

Георгий Семенец,

«Аргумент»

Удержать страну от кровопролития — вопрос выживания актива Партии Регионов.

Актив Партии Регионов показательно, публично уничтожает в стране любые ростки цивилизованности: в политике, экономике, быту.

Продажные суды, насильники, истязатели и убийцы в милиции — это Партия Регионов. Продажная прокуратура на побегушках у криминальных авторитетов и «смотрящих» — это Партия Регионов. Разрушенная, уничтоженная правоохранительная система государства — это актив Партии Регионов.

Голосование чужими карточками в парламенте, «за того парня», вопреки Конституции нашей страны — это Партия Регионов. Засилье в органах управления государства малограмотных, коррумпированных выходцев из Енакиево, Макеевки и Донецка — это ПР.

Нераскрытые убийства бизнесменов и судей — это тоже Партия Регионов.

Отпущенные на свободу криминальные авторитеты, шобла «смотрящих», процветание ОПГ «Люкс» и ее филиалов в регионах — это «заслуга» Партии Регионов. Членами, депутатами парламентской фракции которой бандиты и являются едва ли не в полном составе.

Актив Партии Регионов — это «распиловщики» и коррупционеры еще со времен Кучмы:Рудьковский, Шуфрич, Волков, Губский и т.д., и т.п. Подобное липнет к подобному: их роднит схожий образ жизни — только за счет ближних и наплевав на закон.

Наивно думать, что эти люди расстанутся с властью добровольно, в результате каких-либо демократических процедур — последние события в Раде тому подтверждение.

Наивно думать, что этих судимых и пока еще не судимых граждан сможет унять оппозиция.Яценюк, Кличко и Тягнибок очевидно слишком слабы и слишком повязаны обязательствами со спонсорами своих политических квази-сил, чтобы стать даже клапаном для сброса пара «закипающего» населения.

Пока донецкая властная блатота и псевдо-оппозиция исправно имитирует баталии в студии Шустера, «закипает» вся страна.

Дорогой украинский металл не продается — китайский-бразильский дешевле и лучше. Украинский уголь не имеет сбыта. НПЗ стоят. Строительство «морозится», идет в «незавершенку».Безработица стремительно растет, только за февраль и только официально — 25 тысяч человек остались без средств к существованию. Каждый пятый украинец мечтает покинуть страну.

Внутренние цены на товары повседневного спроса, еду и одежду, быттехнику и оргтехнику, авто и т.д. — в полтора, а то и в два раза выше, чем в соседних Польше, Чехии, Словакии, Венгрии. Разница — это персональный доход актива Партии Регионов, который оседлал все товарные, экспортно-импортные потоки в стране.

Взятки всюду — от школы и больницы до министерств, Верховной Рады и АП.

Но самое страшное: малограмотный актив Партии Регионов в «союзниках» с «казачками» Кремля (Табачник, Журавский, Колесниченко, Кивалов) объявил войну всему украинскому в государстве. Украинцев в своей стране — Украине делают гражданами второго сорта. И этому сотни примеров, начиная с придуманной в России «проблемы языка».

Актив Партии Регионов настолько туп и примитивен, что не учится на собственных ошибках (2004-йгод). Настолько туп и примитивен, что сам отрезает себе путь к отступлению, путь к мирному «разруливанию» ситуации.

Активу Партии Регионов в стране уже почти не с кем вести переговоры: голодные, обворованные «элитой», унижаемые годами украинцы слушать «донецких» не будут.

Людям в праведном гневе не нужны будут посредники в лице карикатурных, сытых «лидеров оппозиции», чтобы предъявить счет и стребовать сполна с шайки воров и бандитов. А будут лезть под руку — достанется и им: бездарному треплу, трусам, предавших своих избирателей.

Сегодня актив Партии Регионов уже практически не имеет пространства для маневров: подавляющее большинство населения страны четко ассоциирует актив ПР со злом, творящимся в стране, с конкретными бандитами и «смотрящими». Спрятаться, случись что, будет негде: в России — «ошкурят», забрав «бабло», на Западе — лишат «грязных денег» (зацепки найдутся).

 И судьба Березовского — с шарфиком в ванной — многим нынешним богатым украинцам еще может показаться раем.

 …Это только кажется, что банда — это сила. Банда — это внешне красивая, но недолгая жизнь, бега, «прятки» и отстрел. Возможно — уголовное дело и длительный срок тюремный для тех, кому повезет.

Константин Иванченко

politica-ua

з них  троє українських олігархів Як троє українських мільярдерів потрапили в список найбагатших євреїв залишається лише здогадуватись. Але факт залишається фактом - ізраїльський Forbes опублікув їх імена саме в такому контексті

За версією Forbes Israel, Рінат Ахметов зі своїми 15,4 мільярдами доларів, посів в списку 12-е місце, Віктор Пінчук з статками у 3,8 мільярди - 56-е, а Петро Порошенко із скромними 1,6 мільярдами - 130-е.

 

 

Найдивніше одкровення стосується Ахметова, якого всі донедавна вважали татарином. Він спонсорував реставрацію мечеті у Донецьку, а також будівництво Білої мечеті в Татарстані. Але в рейтингу йому вдалося «обігнати» навіть засновника Facebook Марка Цукерберга, який опинився на 16 місці.

Петро Порошенко також неодноразово був помічений в спонсоруванні будівництва церков, зокрема каплиці Андрія Первозданного поблизу Аскольдової могили в Києві. І тим не менше, отримав своє 130-е місце у списку найбагатших євреїв.

 

 

Не виключено, що у ізраїльському Forbes щось наплутали, або видали бажане за дійсне. Таке іноді трапляється.

А втім, це не має особливого значення, бо національна чи релігійна приналежність насправді особиста справа кожного і мільярдерів також.

http://www.forbes.co.il/rating/list.aspx?en6v0tVq=FK