Європа продовжує підводити підсумки життєвого шляху відомого британського політика, «залізної леді», прем’єр-міністра Великобританії Марґарет Тетчер, яка померла цього тижня. У пресі відзначають, що упродовж свого правління в Лондоні з 1979-го по 1990 рік Тетчер доклала чимало для удосконалення державного управління ринковими реформами. Правда, як зауважують сьогодні відомі експерти, на сході Європи, особливо, в Україні та Росії, «проігнорували» важливі змістовні сторони досвіду Тетчер у державному регулюванні ринків. Європейська преса звертає увагу також на песимізм західних експертів щодо очікуваного підписання Угоди про асоціацію між ЄС та Україною цієї осені на саміті у Вільнюсі. Газети повідомили і про затримання в Україні великої групи хакерів, котрі змогли вкрасти сотні мільйонів із приватних банківських рахунків.

Ерік Берґлоф, головний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), пише на сторінках Financial Times про головні уроки державного досвіду управління економікою британського прем’єра Марґарет Тетчер для Центральної та Східної Європи. Особливо, як зауважує Берґлоф, важливо було для держав на сході континенту критично засвоїти досвід Тетчер у галузі приватизації державних галузей економіки. Тут відзначено, що такі держави центральної Європи, як Чехія, Угорщина, Словаччина по різному втілювали в життя британський досвід приватизації державної економіки, але у цілому вирішили ці завдання на шляху до ЄС. Сама Тетчер, як йдеться тут, вважала проведення ринкових реформ у цих країнах важливими стимулами для їхнього подальшого вступу до європейської спільноти. Експерт ЄБРР вважає, що досвід Марґарет Тетчер стосовно зростання ролі приватного сектору та приватизації був дуже важливим і для країн Східної Європи, які були ще далекі від вступу до ЄС. Але там, як зауважує Берґлоф, ця «політика мала зовсім інші ефекти, коли призвела до захоплення місцевими потужними політичним гравцями головних активів та драматично збільшила нерівність у доходах та багатствах». «Перебуваючи в Росії та Україні у той час, – пише Берґлоф, –я часто був вражений несерйозністю та буквальною інтерпретацією поглядів Тетчер, при ігноруванні важливості самого їхнього змісту». Ці країни, на думку головного економіста ЄБРР, «не змогли реформувати державне управління», яке було поганою і зіпсутою спадщиною минулого. А за цим і головні помилки приватизації тут, яка мала бути «прозорою та змагальною», ринковою. «Роль держави повинна бути реконструйована і у деяких випадках навіть підсилена, що можна пояснити намаганнями її перешкодити монополіям та олігархам займати панівні позиції і таким чином сприяти рівності можливостей тут», – вказує Берґлоф на досвід Тетчер, важливий для Росії та України. Тетчер, на його думку, підтримувала таку роль держави і бачила у цьому важливе значення ЄБРР для країн Європи. «Тому й сьогодні далі на Схід Європи ви маєте олігархів і нерівність, а в центральній Європі ви маєте добродійну комбінацію демократії, функціонуючих ринків та сильних стимулів для економічного зростання», – каже Ерік Берґлоф про наслідки впровадження досвіду Тетчер у цих країнах.

Польська Gazeta Wyborcza інформує про дискусію політичних експертів з питань розвитку України у минулий вівторок в американському National Endowment for Democracy (Державний фонд сприяння розвитку демократії) у Вашингтоні. Газета відзначає, що аналітики на цій зустрічі висловили сумніви щодо вірогідності підписання ЄС угоди з Україною в листопаді у столиці Литви. Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер наголосив, що, «можливо, зараз ситуація в Україні не є найгірша, але напевно є гіршою, як була кілька років перед цим». Учасники дискусії зазначили, що президент Янукович сконцентрував у своїх руках фактично майже необмежену владу, як офіційну, так і неофіційну. Зміни до Конституції гарантували йому тотальний контроль у владі, контроль над найважливішими ЗМІ, над судами. Політолог із Університету Байлор (США) Сергій Куделя вважає, що помилуванням Юрія Луценка президент Янукович сподівається переконати ЄС до підписання угоди з Україною, тоді, як насправді демократичні реформи залишаються не здійсненими. Заступник голови National Endowment for Democracy Надія Дюк також вважає, що звільнення Луценка є крок влади у Києві для «переконання ЄС щодо підписання угоди», але президент Янукович «не виконав умов Брюсселя і ЄС незабаром про це оголосить». То й же Сергій Куделя, як інформує газета з Варшави, вважає, що у даній ситуації підписання ЄС угоди з Україною буде «подарунком для Януковича, котрий на наступних виборах виступить як ініціатор просування України до ЄС». Хоча Куделя також визнав, що звільнення Луценка сприяє підписанню такої угоди.

Швейцарська Neue Zurcher Zeitung повідомляє про затримання українськими спецслужбами, за сприяння колег із Росії, групи хакерів у складі 20 осіб, котрі змогли за короткий час вкрасти, за допомогою зламання кодів приватних банківських рахунків, понад 240 мільйонів франків. Власники рахунків поскаржилися спецслужбам і ті затримали злочинців, якими керував 28-річний житель української Одеси. Також повідомляється, що хакерам загрожують у середньому по 6 років ув’язнення.

http://www.radiosvoboda.org/content/article/24953687.html

http://ukrainian.voanews.com/content/rl-ukraine-russia-thatcher/1638634.html

До Золотих воріт ти не ходиш. Не ходи -
Там з неба дощ. В горосі твоє плаття.

                 М. Вінграновський (1975 р.)

У рамках акції «Три томи Вінграновського за ціною двох» проходить Конкурс «Мій Вінграновський»!

Кожен охочий має змогу отримати приз, надіславши відео, в якому він читає улюблений вірш Миколи Вінграновського.

Акція триватиме до 1 червня 2013 року.

Відео надсилати на електронну адресу видавництва:

                               marketing@bohdan-books.com

http://www.youtube.com/watch?v=LluZoeijORo&list=UUMc-YunhJM1hzT5Xdkz2rxQ

Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи!Життя не наліза на ваш копил.

Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій

Уже немає місця для могил!

Уже народ – одна суцільна рана,Уже від крові хижіє земля,

І кожного катюгу і тирана

Уже чекає зсукана петля.

Василь Симоненко, "Пророцтво"

Мушу це написати, хоч давно не торкав політичні теми.

Бо, що писати? Що в Україні владу захопило організоване злочинне угрупування, яке вгвинчує свої метастазні щупальця в матеріальні, моральні й духовні первні нації?

Що аналізувати? Що треба пошвидше скидати цей ординський голч? Це розуміють і говорять майже всі.

Але останні снігополітичні події, вірніше, аналіз бурхливих аналізів цієї теми, не виявив, на мій погляд, справжньої і найважливішої проблеми, суті, рушія вказаного явища – домінантного явища суспільних настроїв і намірів нинішнього й, боюсь, найближчого майбутнього часу.

А ці настрої невпинно опановують усе нові верстви суспільства й ось-ось вибухнуть, про що почали вже здогадуватись деякі найпрозорливіші аналітики. А дехто навіть пророкує, що, мовляв, уникнути масштабної бійні та кровопролиття вже немає шансів...

І оскільки ваш автор – так уже історично склалось – останні роки має честь та відповідальність бути ведучим найбільших народних мітингів, а також майже "мандрівним бардом" із гітарою й книгою, що сприяє тотальному просякненню цими глибоко- і широконародними настроями, – я мушу поділитися ними з вами публічно.

Я також вважаю, що кидати снігом у жінку, хай навіть депутатку-регіоналку, хай і з ефективним баргузинсько-соболиним амортизатором тисяч за 50, – негарно. "Нє по-мужскі", як любить попіарничати один регіонал, що побудував свою кар'єру на "по-чоловічому" щоденному обкраданні-обдурюванні свого народу, у тому числі і його жіночої половини.

А хіба "мужикі"-депутати, батько й син Табалови, обкидані снігом і багнюкою, зацьковані в стінах і поза стінами парламенту, – вносять високу естетику у своє й наше життя?

Я також спішу гнівно засудити цей екстремізм.

Але – увага! – додам: возрадуймось, що це останнє попередження-сигнал народу вийшло таким м'яким. І безкровним.

Тобто, є ще шанс, час, можливість схаменутися!

Чи ви, члени ОЗУ всіх рівнів з обслугою, думаєте, що люди довічно "толерантно" терпітимуть вас, ваше жирування на їхньому горі, ваші безглуздо-тваринні інстинкти накопичення й поглинання!?

Ну, тоді поділюся з вами найціннішим своїм капіталом – деякими отими сокровенними знаннями, почерпнутими спілкуванням із десятками тисяч людей – від мітингових "радикалів" до інтелігентних учителів, митців, студентів, інтернет-блогерів. Себто, типової публіки моїх творчих вечорів-концертів-презентацій.

Ви помиляєтесь, якщо думаєте, що найнебезпечніші екстремісти – радикальні знервовані мітингувальники.

Стільки розпачу й люті, як від луганських/первомайських/стрийських/нікопольських учителів, які змушені за свої останні копійки підгодовувати учнів, я не чув ні від кого!

Звичайно, найчисельніша номінація "високих намірів", розмов, езотеричних знань – думаю, що нікого цим не здивую, – про автомати. Правда, поки що кожен із таких потенційних ліричних героїв чекає, що першим цей автомат має взяти хтось інший.

Але ж, не дай Бог, це рано чи пізно може статися! І цей перший таки явиться.

Тоді другий і сотий являться значно швидше...

А ось недавно до мене підійшов гламурно-бомондний інтернетник і похвалився детальною картою Конча-Заспи з довгим пронумерованим списком мешканців сатанинських хатинок-палаців. У додатках – розлогі плани, фото залів-кімнат із ретельним переліком антуражу.

Звідки взяв? – питаю. – Дуже просто, – відповів, – їхня прислуга, охоронці, ремонтники-будівельники-дизайнери, поварі, няньки, манікюрники, масажисти, спец-повії... Когорта пасіонаріїв, вельми проінформована й ще більш балакуча, готова поділитися спец-враженнями. Ох, братове, – які там унітази! М'єчта поетів і деяких президентів...

Інший інкогніто – фанат Каті Осадчої і її знаменитої передачі "Світське життя" – якось зізнався, що із друзями колекціонують усі лінки на відео цих програм. На моє здивоване питання відповів коротко: коли прийде час, будемо знати, до кого йти першим...

Як можу, завжди стримую таких людей – і приватно, і під мікрофон. Не тому, що надто хочу попіарити свою "гуманність".

А тому, що:

1. У масовій бійні, яку програмують члени владного ОЗУ, як це буває завжди, постраждають і невинні люди.

2. Цією війною обов'язково скористаються зовнішні недруги.

Але ж, глибоконешановні й жалюгідні, примітивні як слимаки й огидні як щурі:

"Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій уже немає місця для могил!" – повторю вам, сліпі від власної жадібності комуно-олігархо-рекет-фашисти, застереження Великого поета. І продовжу:

Розтерзані, зацьковані, убиті

Підводяться і йдуть чинити суд,

І їх прокльони, злі й несамовиті,

Впадуть на душі плісняві і ситі,

І загойдають дерева на вітті

Апостолів злочинства і облуд!

*   *   *

...Коли 29 квітня 1945 року в міланському Piazzale Loreto натовп антифашистів підвішував за ноги розстріляні тіла прекрасної Клари Петаччі та її коханого Беніто Муссоліні разом з тілами інших фашистів і глумився над ними, – не знаю, чи знайшлись тоді "гуманісти" з заявами про негуманність, екстремізм, "нє по-мужскі".

...Коли капітан Іонел Боеру, офіцери Георгін Октавіан і Дорін-Маріан Чирлан різдвяного 25-го грудня 1989 року в румунському Тирговіште розстрілювали стареньку Олену Чаушеску з її екс-всемогутнім чоловіком Ніколае, а потім їхні тіла на стадіоні "Стяуа" були виставлені на всезагальну експозицію – люди говорили не про вік і стать покараних, а про їхні злочини перед народом.

...Перелік таких зловісних етюдів, на жаль, довгий...

Я мусів це сказати, хоч не мій це стиль і тон.

Але треба зробити все можливе, щоб цей перелік не поповнився чимось подібним із сьогодення моєї рідної країни – України.

Друзі й вороги – ви допоможете?

Володимир Гонський, спеціально для УП

Девушка бросила грязью в депутата Верховной Рады Вадима Колесниченко (фракция Партии регионов) во время его пресс-конференции в Киеве.

На пресс-конференции Колесниченко «Биометрическое хуторянство» в информационном агентстве УНИАН девушка зашла в зал и со словами: «Бандиты, вы во всем перешли границу!» – швырнула в сидящего за столом Колесниченко мешочек с грязью.

Не попав с первого раза, она достала из кармана еще один мешочек и бросила в депутата, но опять промахнулась.

Колесниченко встал со стула и замахнулся на нападавшую микрофоном.

Депутат кричал: «Больная, сумасшедшая», но потом взял себя в руки и обратился к девушке со словами: «Добро пожаловать! Идите сюда».

Девушка выбежала из зала в вестибюль, где ее задержала охрана информагентства и вызвала милицию.

Колесниченко отметил что девушка нездорова, неадекватна, и что он ожидал нападения, но не мог предположить, что это будет девушка.

Пресс-конференция «Биометрическое хуторянство» касалась предложений Колесниченко о выдаче биометрических паспортов не только на украинском, но и на региональных языках.

Украинские новости

http://youtu.be/sef2zqf5GXM

Чого-чого в цьому світі нема, але я таки вважаю, що наша країна Україна є у світі самою загадковою! Ну ж бо ніхто-ніхто: ні різноманітні спостерігачі зовні при всій їх небайдужості чи незаангажованості щодо України, ні тим більше всі внутрішні учасники процесу життя-буття в Україні - всі як не гадають, як не вигадують, але передбачити майбутнє для цієї світової держави не спроможні навіть на кілька тижнів, а що там казати про місяці чи роки.
Наша чарівна країна У є настільки непередбачувана, настільки непрогнозована, що всім і зовні, і в середині залишається тільки розводити руками з подиву і просто спостерігати за тим, що то далі буде і чим нас майбутнє подивує.
Я не буду робити грунтовного переліку всіх унікальних зворотів, оборотів та переворотів в українській політиці та державному функціюванні, які відбулись за минулі 22 роки існування Незалежної України, а сконцентрую увагу для прикладу на особливо знакових і пам'ятних подіях, які були феноменально непередбачувані.
Ніхто, абсолютно ніхто не передбачав, отже і не організовував свідомо (увага!), такого соціального вибуху в Україні, яке отримало назву Помаранчева революція. Такий глобальний багатомільйонний здвиг людей був потрясаючою подією для всіх у цілому світі, як і унікальна самоорганізованість повстання, коли не відбулось жодного конфлікту чи кровопролиття, погромів тощо. Жодних значних ексцесів - жодних. Якщо порівняти з іншими країнами, то це не до порівняння. Україна показала і доказала свою унікальність!
Ще більшу унікальність показала Україна, коли на наступних виборах Президентом України став Віктор Янукович, якого вважали знищеним політиком в абсолюті, якби це була інша світова країна, але це ж Україна! Здавалось, що хто завгодно, тільки не Янукович! Хто завгодно! І... Маємо Януковича. Країна У: тут можливо все! Тут Конституційний суд одним і тим складом може прийняти з одно й того самого питання два діаметрально протилежні висновки: "народні депутати не мають права переходити з фракції до фракції" раптом стає що "мають право переходити". Про скасування Конституції і цілого державного ладу в Україні у 2010 р. без жодних легітимних підтверджень - ще крутіший віраж в українській політиці. Той же Конституційний суд, який має виключно повноваження трактувати норми Конституції, бере і скасовує саму Конституцію, на підставі якої він був обраний і діяв. Суд, який не має жодних законодавчих і тим більше - виконавчих функцій в своїй діяльності, робить протизаконний "конституційний переворот" в Україні -  і? І все спокійно і нормально в країні У. Живемо як і жили до того...
Загадкова країна У, де звичайні люди живуть своїм окремим життя, а влада і всі її закони - існують окремо від людей. Алогічна композиція державного буття, яке неможливо прорахувати на подальше майбутнє, бо як подумаємо, що може бути далі - жах проймає. Судячи з реалій українського політикуму та накопичення кризових явищ в економіці - на нас попереду чекаю нові унікальні враження, про які стримані в емоціях німці кажуть як "дасіш фантастік!"
Власне до такої оцінки належать події 4 квітня 2013 року в Києві, коли значна частина народних депутатів українського парламенту провела свою так звану "виїзну сесію" поза приміщенням Верховної Ради України і без участі депутатів від опозиції, яких просто не допускали на це державницьке зібрання. Зараз всі політологи як і всі теологи, а за тим - і всі інші люди гадають-відгадують новітню загадку з країни У: "А що то було? Мабуть НЛО?!"
Варто нагадати, що у доволі куцій історії українського парламентаризму вже був подібний прецедент 21 січня 2000 р., коли народні депутати збирались поза стінами Верховної Ради, щоб прийняти рішення. То був своєрідний внутрішній "двірцевий переворот", який влаштував підступний заступник голови ВРУ Віктор Медведчук для свого патрона - голови ВРУ Олександра Ткаченка, щоб його скинути з посади і переобрати іншого на голову. Відбувалось усе в Українському домі, який був збудований як музей В. І. Леніна, що є доволі красномовним показником. Звичайно, подібні події не являють собою позитивний приклад, але треба зауважити дві важливі деталі: тут приймали участь всі народні депутати України, які побажали бути, а, по-друге, це не була законотворча діяльність ВРУ: чисто технічна подія внутрішнього характеру. Тобто переобирати голову ВРУ за межами будинку Верховної Ради можна якось визнати легітимним актом, тоді як прийняття законів і всіх інших нормативних актів за межами сесійної зали ВРУ ще й зумисного недопущення до участі частини народних депутатів - це неможливо за будь-яких умов! Це є фактична ліквідація всіх основ парламентаризму!
Весь зміст законодавчої дільності через парламентську демократію полягає в процесі змагальності! В тому, що люди, як громадяни країни, свідомо делегують свої повноваження на керування державою окремим достойним і мудрим людям, які представляють і захищають їх інтереси в процесі суспільного співжиття. Парламент стає місцем, де концентруються всі соціальні інтереси, де через процес чесного голосування визначається перевага інтересів більшості, якій свідомо підчиняється меншість. Повторюю, що кількісне голосування "за" і "проти" є головним показником того, що перемагає воля більшої кількості депутатів, як представників чисельнішої громади виборців. При цьому, як і в будь-якому змаганні, виграє сильніший у чесному двобої у визначеному місці, яким для народних депутатів є сесійна зала Верховної Ради України. В усіх інших випадках визнати легітимною законодавчу діяльність народних депутатів є м'яко кажучи - несерйозно.
Уявіть, що когось з братів Кличків визнали чемпіоном без бою в ринзі, а за поліційним протоколом, де засвідчено, що Кличко побився з своїм суперником по змаганнях десь у барі та добряче його відгамселив. Зрозуміло, що це є безглуздям найвищої проби, яке, як бачимо, пустило в Україні щедрі пагони, особливо серед народних депутатів, про що і засвідчили події 4 квітня, коли було прийнято з 20-ть Законів України! Законів для цілої держави! Але без участі у тому значної кількості уповноважених на те народних депутатів від опозиції. Що це означає? Подумайте.
Дозволю собі пожартувати і заявляю, що відтепер в Україні появилась нова законодавча змагальність: депутати від більшості будуть таємно змовлятись про секретні місця здибанок, щоб швиденько прийняти якісь закони і постанови, а депутати від опозиції перекваліфікуються в нишпорок, щоб вистежити ці зібрання і якось їх зірвати. Така собі гра в квача, або скорше відповідає російський варіант гри в "козаки-розбійники", де ясно хто козаки і хто розбійники.
Також можна потрактувати цю подію 4 квітня, як початок діяльності в Україні двопалатного парламенту, де більшість буде приймати свої закони, а меншість - окремо свої. Для Президента України це буде просто суперово: захоче і підпише той закон, який йому більше сподобається! Красота! Ще одне новітнє "ноу-хау" в світовій історії парламентаризму.
Набагато цікавішою буде ситуація, коли населення по цілій Україні поділиться за принципом "хто за кого голосував" і почнуть виконувати закони одні прийняті Верховною Радою "більшості", а інші - закони, прийняті Верховною Радою "меншості". А що? Кого обирали - того і будемо слухатись! Все логічно.
До якого хаосу подібне політичне рукоблудство може довести країну - не важко передбачити. Воно і так в Україні порядку мало з тими, м'яко кажучи, дивними судами, законами, урядовцями та депутатами, але відтепер ото веселе життя розпочнеться в країні У! Бадак з бардаків! І тут варто оцінити завбачливість українців, які десь на рівні інтуїції зуміли передбачити такий розвиток подій в країні, бо ж обрали Президентом України власне підходящу для керівництва бардаком людину: колишнього зека, що відбував термін за кримінальною статтею "за згвалтування". Завбачливо, що тут скажеш.
Якщо Віктор Янукович підпише ті "закони з підворотні", ото Україна посуне неймовірними кроками в процесі розвитку нашої індустрії, і то не простої, а секс-індустрії: хто кого і куди тільки зможе...
Напевно, що саме це і мав на увазі вірний помічник президента - прем'єр-міністр України Микола Азаров, коли обіцяв "нову індустріалізацію України". Просто через певну скромність, або, скоріше, через мовну обмеженість, Азаров не озвучив, що то буде "нова секс-індустрія" для України. Справді, мало, дуже мало охоплено українців секс-індустріалізацією за часи незалежності, не те, що в часи СРСР - тоді всіх мали по-повній програмі в усіх можливих позах і місця... Розслабились, українці, призабули, от і прийшов час нагадати. Першість тут, ясна річ, за комуністами - ці добре знаються, як в бардаку черги впроваджувати, як і кому можна поза чергою чи кого...
На часі постає гасло: "Хай живе секс-індустріалізація України!" Відлік пішов! До повної секс-індустріалізації країни У лишилось...

Богдан Гордасевич
м. Львів

Людмила ПАРАСКІВА (http://gazeta.ua/articles/politics/_miroshnichenko-rozpoviv-scho-robit-pr-abi-diskredituvati-svobodu/491610)
Джерело: <a href="http://gazeta.ua/articles/politics/_miroshnichenko-rozpoviv-scho-robit-pr-abi-diskredituvati-svobodu/491610">Gazeta.ua</a>

Автор скандального графіті з Януковичем: Чому я не люблю президента? А хто його любить? Новина про сумських активістів, яким днями дали до двох років за трафарети із зображенням президента з простреленою головою, швидко поширилася українськими ЗМІ. Реакція прокуратури не забарилася.

Шматок виступу Тягнибока (не дуже якісне, вибачайте ).


Не було на мітингу Юрія Луценка, а всі очікували.

Ось такий був мітинг в Києві 7 квітня.
Палкі та вірні промови. Заклики до повалення режиму і на останок - Резолюція.
Не було тільки завершення, якого теж всі очікували - ХОДИ ПО ВУЛИЦЯХ КИЄВА,

Указ президента про помилування екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка та екс-міністра охорони навколишнього природного середовища Георгія Філіпчука було виконано в повному обсязі.

Про це повідомляє в неділю прес-служба Державної пенітенціарної служби.

"Сьогодні зазначений указ було виконано в повному обсязі, всіх засуджених звільнено від відбування покарання, проведені необхідні розрахунки, роз’яснено права та надана необхідна всебічна допомога", - йдеться в повідомленні.