У Новосибірську 17 серпня відбудеться пікет «За права Сибіру», - Нємцов

У Новосибірську активістам заборонили проводити марш «За непорушність конституційного ладу», однак вони планують провести пікет «За права Сибіру».

Про це повідомив російський опозиціонер Борис Нємцов на своїй сторінці у Facebook.

«Влада Новосибірська відмовилися погоджувати марш «За непорушність конституційного ладу». І це не жарт. Активістів-організаторів викликали в поліцію, ФСБ і прокуратуру. Їм загрожують розправою. Єдине, що вдалося активістам, так це узгодити пікет «За права Сибіру»», - написав Нємцов.

Пікет відбудеться в неділю, 17 серпня о 16:00 за місцевим часом.

Коментуючи майбутню акцію опозиціонер відмітив, що «місцева преса боїться писати навіть про узгоджений пікет».

http://zaxid.net/news/showNews.do?u_novosibirsku_17_serpnya_vidbudetsya_piket_za_prava_sibiru__nyemtsov&objectId=1318987



Роскомнагляд блокує сайти, які пишуть про марш за федералізацію Сибіру

Росія взялася за інформаційні ресурси, які пишуть про марш за федералізацію Сибіру.


Редакція сайту ТСН була змушена видалити інформацію про Захід, оскільки Роскомнагляд погрожував закрити сайт на території Росії.

Наступна під прицілом – російська служба Бі-Бі-Сі, яка вже отримала сповіщення про обмеження доступу до однієї зі сторінок її сайту. Редакція розмістила інтерв’ю з Артемом Лоскутовим, художником і громадським активістом, який організовує ходу. Під час розмови Лоскутов пояснює чому жителі Сибіру 17 серпня планують вийти на марш.

Такі слова Лоскутова Роскомнагляд розцінює як, цитуємо, "заклики до масових заворушень та екстремістської діяльності". Сам же Лоскутов пояснює, що рух за широкі права Сибіру активізувався тоді, коли заговорили про федералізацію в Донецьку та Луганську.

Російський опозиціонер Борис Нємцов на своїй сторінці у Фейсбук також зауважив ланцюгову реакцію між заворушеннями на Донбасі та Сибіром.

Бі-Бі-Сі відмовилася знімати публікацію про марш, однак решта ресурсів, які отримали гнівного листа з Роскомнагляду таки видалили скандальний матеріал. Зазначимо, марш під лозунгом "Досить годувати Москву" повинен відбутися у Новосибірську 17 серпня. Організатори хочуть привернути увагу до низького фінансування регіону, який забезпечує Росію нафтою і газом.

Джерело:  Телеканал новин "24"
http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?roskomnaglyad_blokuye_sayti_yaki_pishut_pro_marsh_za_federalizatsiyu_sibiru&objectId=471739

Завтра 17 серпня у місті Краснодар має відбутися марш за федералізацію Кубані



Завтра у місті Краснодар має відбутися марш за федералізацію Кубані. Його лозунг - "Досить годувати Москву!". Наша мета - створення Кубанської республіки в складі РФ або зрівнювання в правах наших регіонів з республіками.

Автономія від Москви дозволить жителям Кубані:

1) Ввести регіональну складову податок на курортний бізнес. Це призведе до більш справедливого розподілу доходів між місцевим і федеральними бюджетами.

2) Реалізувати своє конституційне право на власні, більш незалежні від центру органи влади і ліквідувати антиконституційну ситуацію, коли всі рішення приймаються в Москві урядом, де немає представників, здатних і охочих постояти за інтереси Кубані.

3) Захистити групи населення Кубані, права яких порушуються, зокрема, права етнічних українців.

4) Реалізувати своє право на федералізацію відповідно до ст. 1 КРФ і право на самовизначення.

Збір 17 серпня, 19 година, Театральна площа. КРАСНОДАР

"Метою нашого Першого Маршу за федералізацію Кубані є, в першу чергу, об'єднання прихильників федералізації Росії, не тільки на Кубані, а й по всій країні, тому що це не разова акція, а початок громадського руху за автономію від Москви регіонів Росії.

Росія зараз є федерацією тільки на папері, а на ділі всі рішення приймаються в Москві, тому ми хочемо реалізації та додержання Конституції нашої країни. Важлива задача першої акції за федералізацію Росії, є обговорення і уточнення наших вимог, складання списку першочергових завдань нашого руху.

Зараз акції за федералізацію готуються активістами спонтанно по всій Росії, буде створений єдиний координаційний центр Руху за федералізацію Росії та за створення Народних Республік в різних регіонах", - йдеться у заяві групи організаторів маршу.

До слова, в соцмережах уже з'явилися обговорення можливості приєднання Кубані, етнічно української території, до складу України.

Полоненого росіянина, який поїхав на Донбас через пропаганду про фашистів, передали матері. У штабі самооборони кажуть, що полонений українців не вбивав.

Росіянина, упійманого на Донбасі бійцями батальйону "Дніпро", у Дніпропетровську передали особисто матері. Жінка розшукувала свого сина, який таємно від неї поїхав воювати на Донбас. Про це йдеться в сюжеті ТСН.ua.  http://www.unian.ua/society/952078-polonenogo-rosiyanina-yakiy-pojihav-na-donbas-cherez-propagandu-pro-fashistiv-peredali-materi.html

Фахівець із промислового альпінізму, веслування та гончарства з Іркутська Микола Попов зізнається, що став жертвою російської пропаганди. Він сам записався у загін бойовиків, щоб захищати мешканців Донбасу від фашистів, у яких щиро вірив.

Приїхав до Воронежа. Звідти його з іншими росіянами переправили до Донецька, в обхід контрольно-пропускних пунктів на кордоні. Родині він нічого не сказав.

Про те, що син в Україні, мати Попова дізналася, коли він подзвонив і попросив грошей, щоб повернутися додому.

"Я отримав величезний урок доброти та людяності", - каже Попов.

Чоловік моєї двоюрідної сестри (не знаю, як ця стєпєнь родства називається) каже, що водка буває двох сортов - або хороша, або дуже хороша… Ну це, кому як… “На вкус і цвєт…” как говоріцца. Я, напрімєр, знаю пару подонков, які вобше не п’ють… Хотя тих шо п’ють, знаю значно більше, конєшно…

А то ше є такі, в кого нема сили волі зовсім. Це я про тих, хто сначала пив, а потом бросив… Це самі опасні. Я їх називаю “перерождєнци”… Вони ходять за тобою як ксьондзи за Адамом Козлєвічєем і гундосять, шо п’янство - зло… Зустрів недавно такого в Гуд-вайні. Стоїть і грусно дивиться на полки з бутилками… Так само, мабуть, кастровані коти дивляться з завістю на своїх коллєг з яйцями… Мене побачив і сразу возбудився в воспітатєльних целях… “Ти по шо сюди приїхав?” – інтересується… - По мармалад, бля, - кажу, - давай, досвідання…

Я хлібних спіртов чогось не люблю. Ні водки, ні пива, ні, даже – віскі. А все шо з винограду – люблю і уважаю. Вино, граппа, чача, коняьк (крайнє рєдко, бо в мене од нього ізжога)… Ще, кажуть, є якась дуже вкусна французька виноградна водка. Ну я її пока не пробував, наше знакомство ше впереді…

Люблю італійські вина, бо там все понятно: от тобі к’янті, от тобі брунелло, от тобі – амароне. Ну і ще всяка вальполічелла, барбареска і бароло… Болєє-мєнєє зрозуміло… З французькими – там сам чорт ногу злама. Ніхрена не ясно. Особливо це стосується цінової політики. Мені нікогда не понять, чому бутилка якогось “Романе Конті” з бургундського піно-нуару стоє три штуки євро, тоді як бутилка австралійського піно-нуару – 90 гривень… Пив я колись те “Романе-Конті”. Такоє… Потом австралійським “шліфонувся”… Разниця, конєшно є, ну не в 2995 євро….

Один парижський сомельє в третьому поколінні, який працює в трьохзвоздному мішлєновському ресторані, колись мені признався, шо найвкусніше, шо він пив в своїй жизні – це водка з колою… Тіки нікому не кажи, каже, бо це позор для сім’ї…

В київських ресторанах вино пить сложно. Є така дурацька тенденція, коли ти замовляєш бутилку вина, а вони кажуть, шо це вже кончилося і пропонують “аналогічне”, тільки в п’ять раз дорожче… Колись сидимо з кумом в ресторані одному, замовили брунелло, а він (офіціант чи сомельє) приходить і каже: ви знаєтє, етого віна к сожалєнію уже нєт, но я вам могу порекомендовать бутилку “Сасікайї”… А ця сасікайя стоє не багато-не мало – п’ять чи шість тисяч гривень… Сасікаї? – перепитую. А ти сам її пробував цю “сасікаю”? – Да, пробовал, - каже, - такая с кислінкой… С кіслінкой-с хуінкой, - зрифмував кум, - і додав: пашол нахуй отсюда…

А раз ми з моїм товаришем Ізьою сиділи на берегу моря на Корсіці… Сиділи і пили розове в такому сєкрєтному, але дуже класному місці. Тіпа, готель-ресторан… Диви, кажу, Ізя. Тут є все, шо нада для жизні: інтернет, кофе, вино, тьолки… - “Інтернет і кофе можна ісключіть”, - каже Ізя…

Своєму батькові на 80-лєтіє я купив був якось бутилку якогось “Шато-Марго”, тіпа 1987 года… Душе недешево, але ж – юбілєй… То батько налив собі його в кружку, випив залпом, запив апельсиновим соком і закусив редькою й хлібом… - Такої гадості, каже, - я ше не пив ніколи… І поліз в погріб, по своє домашнє, виноградне солодке… “Шато-Черкаське”…

Сьогодні субота, тому – Будьмо! Лехаім! Тримайтеся! Гарного дня всім!

Дрібниця, але досить важлива, бо є вже перевірена прикмета: там в Україні, де ще стоять пам'ятники Леніну - жити дуже погано, бо ясно одразу, яка наволоч знаходиться при владі на місцях.

Сьогодні вночі невідомі за допомогою троса знесли з постаменту 8-метровий пам'ятник Леніну, розташований у центрі Маріуполя.



За попередньою версією, пам'ятник повалили за допомогою тросу, прив'язаного до шиї Ілліча. Який транспортний засіб був на місці події, зараз встановлюється.

Скульптура впала на плити і розкололася. Зокрема, відлетіли ноги в області колінних суглобів, повідомляють маріупольські журналісти.
 
За повідомленням місцевої міліції, повідомлення про повалення Леніна надійшло о 3:45 в чергову частину Маріупольського ГУ МВС від співробітника охоронної служби одного з торгових об'єктів, розташованого біля місця події.

На місці події працює слідчо-оперативна група.

За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст. 296 Кримінального кодексу України - "Хуліганство, вчинене групою осіб", за що передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 4 років.

"Центральний Ленін Маріуполя" був установлений на перехресті проспектів Леніна і Будівельників 22 квітня 1987 року з нагоди 117-й річниці з дня народження головної політичної ікони СРСР.

Питання знесення монументу піднімалося з початку цього року. За повідомленням видання, і мер Маріуполя Юрій Хотлубей, і пізніше губернатор Донецької області Сергій Тарута заявили, що знесення та перейменування вулиць можливе тільки за рішенням міської ради.
 
Наразі в Маріуполі залишилося чотири пам'ятники Леніну. Вони встановлені біля заводоуправління комбінату ім. Ілліча, біля адміністративної будівлі молокозаводу на Новоселівці, площі Перемоги в Орджонікідзевскoмy районі та на проспекті Ілліча.

Як відомо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну.

У липні невідомі обписали фарбою пам'ятник Леніну в центрі Краматорська.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

http://www.istpravda.com.ua/short/2014/08/15/144006/

Більше 70% українців - за переобрання РадиП'ятниця, 15 серпня 2014, 17:42 
опитування

Офіційною заявою за підписом керівника Департаменту інформації протоєрея Ігоря Яціва в УГКЦ відреагували зазаклик Патріарха Кирила до Предстоятелів помісних Православних Церков «піднести свій голос на захист православних християн Східної України від «уніатів» і «розкольників».

В УГКЦ наголошують, що неприпустимими є лукаве намагання перенести здійснення природного права українського народу на свободу і незалежність своєї країни в міжконфесійну площину, що провокує нові напруження та нову смуту в українському суспільстві – цього разу в ділянці міжконфесійних відносин.

Як акцентують в УГКЦ, сьогодні  Україна потребує від церковних мужів не провокування насилля, а побудови миру,  тому намагання ствердити, що під час проведення Антитерористичної операції страждають тільки православні вірні Московського Патріархату, є небезпечним наміром протиставити все українське суспільство одній конфесії.

 Текст офіційної заяви УГКЦ

1. Трагедія, яку сьогодні переживає Україна через військову агресію, є трагедією всього народу, прибічників усіх конфесій, усіх суспільних верств. Руйнуються будинки, храми, монастирі представників різних Церков, національностей і релігій. Зазнають страждань, ризикують своїм життям священнослужителі всіх конфесій, які здійснюють своє душпастирське служіння в Донецькій, Луганській областях та Автономній Республіці Крим.

Українська Греко-Католицька Церква впродовж усіх місяців силового протистояння закликає до пошуку шляхів його мирного врегулювання. При цьому не заперечує права і обов’язку громадян України боронити свою свободу і незалежність. УГКЦ разом із представниками інших Церков і релігійних організацій робить конкретні заходи для надання гуманітарної допомоги постраждалим мешканцям східних областей України, незважаючи на їхню конфесійну і національну приналежність.

Ми рішуче засуджуємо всяке насилля супроти мирних жителів України, зокрема її духовенства, незалежно від того, до якої конфесії, релігії чи етнічної групи вони належать. Ще раз пригадуємо заклик Всеукраїнської ради Церков і релігійних організації до негайного припинення насилля та складення зброївсіма незаконними військовими формуваннями, злодіяння яких забрало життя сотень українських військовослужбовців, правоохоронців та цивільних громадян, у тому числі жінок і дітей.

2. Намагання ствердити, що під час проведення Антитерористичної операції страждають тільки православні вірні Московського патріархату, є небезпечним наміром протиставити все українське суспільство одній конфесії. Неприпустимим є лукаве намагання перенести здійснення природного права українського народу на свободу і незалежність своєї країни в міжконфесійну площину, що провокує нові напруження та нову смуту в українському суспільстві – цього разу в ділянці міжконфесійних відносин. Сьогодні Україна потребує від церковних мужів не провокування насилля, а побудови миру.

3. Українські військові не є конфесійно структуровані. Тому в зоні проведення АТО присутні капелани різних конфесій. Вони здійснюють своє служіння на основі нормативних актів Міністерства оборони України, що укладені за порадою Міжконфесійної душпастирської ради, учасниками якої є також представники Української Православної Церкви. Капелани ніколи не втручалися в життя місцевих релігійних громад. Будь-які звинувачення в тому, що капелани УГКЦ чинять насильство над представниками інших Церков і релігійних організацій, є неправдою, яку ми рішуче відкидаємо.

4. Просимо Предстоятелів усіх християнських Церков, релігійних і державних лідерів, міжнародну спільноту бути солідарними з українським народом у цей важкий час. Закликаємо всіх чесних людей доброї волі дати належну оцінку будь-якій агресії проти нашої країни, хоч би якими гаслами ця агресія прикривалася. Зробімо разом усе для того, щоб припинилося кровопролиття, запанував мир в Україні, були забезпечені справедливість і добросусідські відносини між країнами й народами в сучасному світі.

Українці і патріотизм: нове соціологічне опитування...

Як останні події в Україні вплинули на громадян України в своєму сприйнятті власної держави та її Незалежності...

Соціологічна група «Рейтинг» провела нове опитування громадської думки на усій території України, з якими „Преса України” і пропонує ознайомитися нашим читачам.

*****************
86% опитаних українців вважають себе патріотами своєї країни. При цьому, однозначно характеризують себе як патріотів 50%, ще 36% – швидше так, ніж ні. Лише 6% не вважають себе патріотами, 8% - не змогли визначитися. 

 Протягом останнього року кількість людей, які вважають себе патріотами збільшилася з 81 до 86%, а порівняно з 2010 роком – з 76 до 86%. Разом із цим, більш ніж вдвічі зменшилася кількість тих, хто не вважає себе патріотом (з 15% у 2010 році проти 6% у 2014). 

 Більшими патріотами себе вважають мешканці Заходу, Півночі і Центру, люди з більшими доходами і вищим рівнем освіти, а також україномовні респонденти. 

Загалом 76% опитаних підтримали б проголошення Незалежності України, якби сьогодні перед ними постав такий вибір. Водночас 12% не підтримали б, ще 12% – не визначилися. За останній рік відбулося значне зростання прихильників проголошення Незалежності (з 61% до 76%) при одночасному зменшенні майже вдвічі її противників. 

 Незалежність України підтримують переважна більшість усіх регіонів країни, крім Донбасу: тут кількість як прибічників, так і прихильників Незалежності є однаковою – по 34%, натомість майже третина (31%) не змогли визначитися із відповіддю. 

 Чим молодші респонденти, тим більше вони підтримують Незалежність України. Також вищою є підтримка Незалежності серед респондентів з вищим рівнем освіти і більшими статками. Понад 90% опитаних, які вважають рідною мовою українську, проголосували б за Незалежність. Серед тих, хто рідними вважає дві мови – російську та українську – таких понад 70%. 45% тих, хто вважає рідною мовою російську підтримали б сьогодні Незалежність України і лише 30% – проголосували б проти. 

 В регіональному розрізі динаміка готовності проголосувати за Незалежність України є позитивною: у всіх регіонах значно збільшився рівень підтримки Незалежності, у т.ч. на Півдні є ріст з 48 до 64%, на Сході – з 44 до 70%. Як і рік тому на Донбасі Незалежність України підтримують близько третини мешканців, при цьому кількість противників скоротилася з 57 до 34% і зросла кількість тих, хто не визначився (з 11 до 31%). 

 Абсолютна більшість опитаних (64%) відповіли самі собі на запитання «Хто я такий?» – громадянин України. Вдвічі менше охарактеризували себе як жителів свого регіону, міста, села (30%). Свою національність назвали б 21%, а 17% просто сказали б «Людина». «Європейцями» себе вважають 8%, стільки ж – назвали б свою родинну роль. По 4% опитаних характеризують себе як «радянська людина» та «громадянин світу». Назвали б свою професію або релігійні переконання по 3% респондентів. 

Цікаво, що за останні 4 роки зросло ототожнення себе з громадянами України та «європейцями». З іншого боку, все менше опитаних українців на запитання «Хто я такий?» відповіли б «просто Людина», «радянська людина», менше характеризують себе через свою родинну роль. 

 «Громадянин України» як ідентифікатор є домінуючим у всіх регіонах України, окрім Донбасу, де основним ідентифікатором залишається «житель свого регіону, міста, села». 

 Чим молодші респонденти, чим вищий їх рівень освіти, тим більше вони себе ідентифікують як громадяни України. Якщо мешканці сіл частіше на запитання «Хто я такий?» відповіли б самі собі громадянин України, назвали б свою національність, то мешканці міст – «житель свого регіону, міста», або просто сказали б «Людина».