У них „прорвало” завісу. Коли „прорветься” совість ?

РОЗДУМИ НАД МОГИЛАМИ НЕВІДОМИМ СІЧОВИКАМ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ

            Вчора, 20 серпня, разом з іншими побувала на Верецькому перевалі, щоб віддати шану (це найбільше , що я можу зробити) захисникам Карпатської України, яких  там урочисто перепоховали за християнськими традиціями. Не хочу вдаватися  в пафосні  тиради. Вони зайві. Бо і причин для пафосу не має .

          Сім маленьких ям. Сім маленьких гробів під державними прапорами України з тлінними останками убієнних . Багато священиків. Війський оркестр, солдати в парадному, почесна варта . Люди в святковому, багато хто в вишиванках. Політики з прапорами. Урядники з промовами. Все як і повинно, як і мало б бути завжди, там де справа стосується  вшанування захисників Вітчизни.

          Але..... Чомусь, незрозуміло чому,закарпатські державні мужі вирішили, що ці семеро покатованих і розстріляних захисників карпатського краю не достойні їхньої, „державних мужів” уваги. Можливо через те, що подія була недостатньо проанонсована, а може тому, що „не велено зверху (як не як, а вертикаль влади!). Не було і місцевих урядників з Волівця.Можливо, з тієї ж причини, а може тому, що байдуже, або просто „сіно не складене”, не багато було й людей із сусідніх сіл, батьки і діди яких пам’ятали криваві події на Верецькому перевалі і донесли їх до нас, щоб ми засвоїли цей гіркий урок історії. Було дуже мало представників  інтелігенції краю, котрі „страшно” люблять, пишаються історією свого краю, досліджують її. Мабуть були зайняті переведенням паперу, пишучи  чергове „прошеніє”президенту і київським урядникам. Бог їм усім суддя. 

         А от, що прикро вразило, то це те, що поки проходили жалобна церемонія і похорон,безперервноювервицею біля нас проходили угорські туристи, яких звезли на „якесь” свято. Не знаю, що розказували екскурсоводи групам угорських діточок, котрі проходили повз встановлені труни з останками січовиків, але дорослі, сивочолі туристи, які, можливо, приїхали на місця ”бойової слави”, робили вигляд, ніби  не помічають цих трун. Усі дітки в одинакових маєчках,на яких написано „ Пан'європейський пікнік 20- річчя”.Чому угорці вирішили, щосвяткувати 20 – річчя відкриття угорсько-австрійського кордону, що стало символом прориву „залізної завіси”, потрібно саме на Верецькому перевалі та ще й 20 серпня, якщо саме свято відзначають в Угорщині 17 серпня? Та і де той кордон з Австрією а де Верецький перевал, „прорив” на який ми мали нагоду споглядати? Видно організатори таких турів дуже хочуть, щоб і нам і їм було „приємно”. Але і їм Бог суддя. Час все розставить на свої місця. Все і всіх. І вже розставляє. І стосовно віднайдення угорцями „другої батьківщини” (Де починається Закарпаття http://www.ut.net.ua/History/6583) і стосовно того, яка роль Угорщини і Польщі у  історичних подія 1938-39 років (http://youtu.be/YbqNjaPzMuA http://youtu.be/uQX_4bd1Eiw, http://youtu.be/KsX5yOLUkTE ).