Пармен Удодов-младший был знатного происхождения. То есть все знали - как и откуда он произошел. А произошел он от недоразумения. И матушка и папанька его в тот незабвенный миг были в состоянии, когда лыка не вяжут. Вот и получился в результате человек выдающейся культуры и народного значения, любитель справедливости в ограниченном количестве (в смысле - сугубо для себя), радетель об отечественном благе Пармен Сосфенович Удодов. Большой умелец пролить слезу вовремя и не вовремя за правду сермяжную.

Однако, оставим школьный период. В восемнадцать лет Пармена срочно побрили в солдаты, так как у родителей не оказалось денег, что отобрать у него этот священный долг по защите Отечества. В рядах Вооруженных Сил Удодова научили сперва принимать удары на себя (обычно в каптерке или в сушилке - надо сказать, били на совесть), а потом бить в морды других. Безжалостно и справедливо. Из армии Удодов вышел окончательно полюбившим и родину и все падшее человечество. Отметим только, что в армии он чуть не попал в места не столь отдаленные. За любовь немереную к мордобитию. Но... обошлось. Так что явился Пармен домой, как и положено, в форме парадной и с большим градусом в голове.

Окончив академию и настроив сердце на борьбу с борющимися, Удодов-младший плавно въехал в девяностые. И тут...началось. Много пришлось отдать сил и умений выпускнику академии для сохранения своего положения. Но он не только удержался, но и приумножил. Надо сказать, несмотря на все трудности...  Пармен достойно вошел в новое тысячелетие. А годы эти оказались самыми интересными.

Теперь Удодов-младший, перепробовав уже все и вся, пишет мемуары. Ему есть, что рассказать. Например, о том, что сынишка его совсем не был виноват, когда в пьяном виде въехал на автобусную остановку с мамашами с детьми. Во первых, у сынишки еще не было достаточного опыта. Во-вторых, мамаши сами виноваты. Они явно мешали движению времени. Парня пришлось спрятать подальше в Гарвард, чтобы не испортить ему молодую жизнь напрасно...

О том, как ловко и умело менял партии и фракции, избегая падения, а заодно - накапливая и накапливая...

- Ты завершил, пора перейти реку вброд.

    Новая эпоха ставит новые задачи - достичь стандартов жизни, достойных наших высокопрофессиональных умений и интеллектуального потенциала, построить социально ориентированную конкурентоспособную экономику, безопасную для жизни человека и окружающей природной среды.

Для этого задействуем национальные механизмы самоорганизации и консолидации, наполним реальным содержанием принципы свободы и справедливости.

Времени на разрушительную политическую демагогию и невыполнимые обещания у нас уже нет. Те, кто разрывает Украину на "западных" и "восточных", "искренних" и "искусственных" украинцев, ищет врагов внутри государства и поносит ее за границей, должны понять, что их пора прошла.

Я стремлюсь быть президентом зажиточных граждан, которые сам строят свое демократическое, сильное Государство, имеют достойные условия для жизни и работы! И мы это сделаем!

Организуем на каждом промышленном и аграрном предприятии конкурентоспособное производство, создадим новые продуктивные современные рабочие места.

Граждане смогут не только свободно избирать профессию, а и место работы по всей Украине, пользоваться доступным жильем, надежными транспортом и связью.

Обеспечим справедливую и своевременную оплату работы в городе и на селе. Среднемесячная заработная плата возрастет в 2-2,5 раза, минимальная заработная плата достигнет прожиточного минимума. Покупательная способность будет защищена сильной гривной.

Изменим позиции профсоюзов в решении вопросов оплаты работы на предприятиях всех форм собственности.

Права наших соотечественников, которые временно работают за границей, будут надежно защищены.

Я сын Украины и стремлюсь, чтобы члены нашей большой семьи жили и создавали в гуманном Обществе равных возможностей, защищенных законом! И мы такое общество построим!

Обеспечим достойную жизнь ветеранам Великой Отечественной Войны и труда, участникам боевых действий в Афганистане, ликвидаторам и тем, кто пострадал от последствий Чернобыльской катастрофы, их надлежащее медицинское обслуживание, предоставление в полном объеме заслуженных кровью и героической работой льгот и привилегий.

Восстановим справедливые размеры трудовых пенсий. Минимальные пенсии поднимем к уровню прожиточного минимума. Значительно увеличим социальные выплаты незащищенным слоям населения.

Ликвидируем диспропорции в размерах пенсий военнослужащих.

Средства, полученные от реализации государственного имущества, будем направлять на компенсацию уничтоженных сбережений граждан и надлежащее пенсионное обеспечение.

Создадим гражданам с ограниченными физическими возможностями условия для полноценной жизни. Введем и обеспечим соблюдение государственных стандартов обустройства объектов социально-культурного назначения, учреждений, средств общественного транспорта и его инфраструктуры для свободного доступа и пользования такими гражданами.

Укрепим семью, обеспечим реализацию прав женщин во всех сферах общественной жизни, опеку женщины-матери, здравоохранение и предоставление среднего образования каждому ребенку, удовлетворение потребностей в женских консультациях, родовых домах, детских поликлиниках и садиках.

Обеспечим детей-сирот и детей, лишенных родительской заботы, всем необходимым для полноценной жизни.

Увеличим объемы государственной поддержки детских домов Семейного типа, центров реабилитации для беспризорных, граждан, которые пострадали от насилия, и наркозависимых. Поможем обездоленным найти путь в достойное будущее.

Реализуем широкомасштабную программу строительства социального жилья и предоставление государственной поддержки молодым семьям в сооружении и приобретении жилья.

Военнослужащие, лица, которые освобождаются из воинской службы в связи с реформированием Вооруженных Сил, и члены их семей будут социально защищены и обеспеченные жильем.

Расширим конкуренцию на рынке коммунальных услуг, улучшим качество и не допустим завышения их стоимости.

Будем экономными. Обеспечим полный учет потребления воды, газа, тепла, электроэнергии и оплату только фактически потребленного. Не разрешим перекладывать на потребителей последствия бесхозяйственности.

Введем необходимые адресные дотации малообеспеченным семьям и поддержим их в решении проблемы погашения задолженности за жилищно-коммунальные услуги.

Обеспечим права объединений собственников квартир пользоваться и предоставлять в аренду нежилые помещения в домах и прилегающие к дому территории.

Права вкладчиков банков будут надежно защищаться. Кредиты на строительство жилья и приобретение таких предметов долгосрочного пользования, как автомобили, мебель, бытовая техника станут доступными для населения.

Сбережение населения в ценных бумагах государственных и местных займов будем инвестировать в развитие объектов коммунального хозяйства, общественного транспорта, строительство дорог и мостов.

Обеспечим приоритетность строительства дорог в сельской местности, гарантированное качество o6ъектов дорожного хозяйства, построенных за общественные средства.

Поднимем престижность и оплату работы учителя, медика, работника культуры и научного работника.

Обеспечим равные возможности для получения молодежью качественного образования и дальнейшее повышение стипендий.

Создадим новую сельскую школу, компьютеризированную и современно оборудованную.

Восстановим уважение к рабочим профессиям. Повысим качество профессионально-технического образования. Укрепим его материально-техническую базу.

Достигнем международного признания полученного в Украине образования.

Разовьем конкурентный рынок интернет-услуг, улучшим их качество и расширим доступность.

Поддержим дальнейшее развитие украинского книгоиздания, киноискусства, театра, народного творчества, библиотек, музеев и архивов.

Обеспечим приоритетную поддержку сельских учреждений культуры.

Сохраним для потомков памятки архитектурно-культурного наследства.

Последовательно будем утверждать государственный статус украинского языка.

Обеспечим свободное развитие русского языка, развитие языков этносов и самобытных национальных культур.

Будем всесторонне оказывать содействие удовлетворению религиозных потребностей верующих, меконфессиональному согласию.

Независимо от местожительства человека обеспечим гарантированное государством высокое качество безвозмездных медицинских услуг - обследований, лекарств, стационарного лечения и жизненно важных операций.

Создадим действенную систему предотвращения возникновения эпидемий и профилактику тяжелых заболеваний. Обеспечим медпомощью ВИЧ-инфицированных.

Служба семейного врача, поддержанная современной амбулаторией, транспортом и связью, заработает на селе.

Поэтапно и соответственно возрастающим доходам населения введем систему страховой медицины.

Создадим условия для здорового образа жизни, всестороннего развития массовой физической культуры, сети спортивно-оздоровительных учреждений и профессионального спорта.

Введем экономическое стимулирование использования экологически чистых и энергосберегающих технологий. Уменьшим объем вредных выбросов транспорта и предприятий.

Постепенно выведем транзитный грузовой транспорт и экологически опасные промышленные объекты за границы населенных пунктов.

Обеспечим радиационную безопасность. Внедрим соответствующие международные стандарты, систему страхования и предотвращение рисков радиационного загрязнения.

Мы достигнем высокого уровня экономической свободы и конкурентоспособности!

Начинание предпринимательства станет простой процедурой, защищенной от бюрократической волокиты и вымогательства. Регистрация и получение разрешений по принципу "единого офиса" станет общим правилом.

Придерживаться закона, не разрушать честный бизнес - только таким будет дух проверок субъектов предпринимательской деятельности.

Информация об объектах государственной и коммунальной собственности, которые продаются и предоставляются в аренду, а также о наличии земельных участков для нового строительства станет доступной для каждого предпринимателя.

Расширим внутренний рынок. Снизим налог на добавленную стоимость до 12 процентов.

Бухгалтерский и налоговый учет гармонизируем. Упростим налоговое администрирование и обеспечим его прозрачность для налогоплательщиков.

Увеличим финансирование научных исследований и государственную поддержку процессов "наука - новые технологии - промышленное внедрение". Достигнем эффективного функционирования научно-технологических парков, их открытости для научных работников и изобретателей.

Разовьем конкуренцию, надежно защитим права собственности гражданина, предпринимателя, территориальной общины и государства. Государственный реестр движимого и недвижимого имущества будет работать.

Привлекая к контролю общественность, объединив наилучшие интеллектуальные силы, мы обеспечим прозрачность и общественную результативность бюджетного процесса и бюджетов всех уровней, сделаем невозможным разворовывание народных средств.

Увеличим инновационно-инвестиционный ресурс экономическое возрастание путем ускоренного развития финансовой инфраструктуры, банковского сектора, фондового рынка и системы корпоративного управления. Права собственников маленьких пакетов акций будут гарантированы.

Кредиты на развитие малого предпринимательства, аграрных предприятий и фермерских хозяйств, создание новых рабочих мест, прежде всего в депрессивных регионах и сельской местности, будут существенным образом увеличены и удешевлены.

Я гарантирую, что каждый крестьянин - собственник земельного пая, каждая сельская община и каждое хозяйство будут защищены от своеволия ловких дельцов, которые, нарушая Закон, отбирают у крестьян землю, не отдают заработанное, препятствуют им выгодно реализовывать собственную продукцию.

Украинский крестьянин не будет батраком! Земледелец станет хозяином на собственной земле.

Достигнем эффективного развития территорий и высокотехнологических областей, преодолеем региональные диспропорции, значительно повысим конкурентоспособность нашего экспорта, расширим транзитные возможности, обеспечим энергетическую безопасность государства.

Я использую весь авторитет и рычаги влияния института президентства для утверждения честной, дееспособной, ответственной государственной власти, эффективного местного самоуправления.

Для принятия решений на ВСЕХ ступенях власти - от села и поселка до наивысших представительных и исполнительных государственных органов - интересы народа, исторические принципы справедливости, его огромный жизненный опыт, глубокие культурные традиции станут определяющими.

Государственная политика в информационной сфере обеспечит реализацию конституционных прав граждан на свободу слова и информацию, защиту национальных интересов, развитие независимых средств массовой информации.

Участие широких кругов общественности в формировании и реализации государственной политики и законотворчестве, политический плюрализм, открытый диалог, конструктивное сотрудничество, солидарная ответственность - так мы преодолеем отчужденность государственного механизма от жизненных потребностей человека.

Конституционная, судебно-правовая, административная и военная реформы будут направлены на развитие демократии, местного самоуправления, защиту прав и свобод граждан, повышение национальной безопасности государства.

Обеспечим развитие национального законодательства, его адаптацию к устоявшимся европейским правовым стандартам и стабильность.

Внешняя политика, участие Украины в мировых и региональных интеграционных процессах, евро-интеграционное продвижение, сотрудничество с Российской Федерацией и другими государствами, которые являются нашими традиционными партнерами, будут углублены, Подчинены национальным интересам, укреплению нашего государства.

Возродим высокую мораль и патриотизм. На государственной службе будут работать честные профессионалы.

Откроем новые источники народной энергии. Обеспечим расширение участия и руководящую роль женщин в государственном управлении. Дадим широкую дорогую молодым для служения народу. Укрепим народовластие и парламентаризм.

Всегда с людьми и все для людей! Только так мы достигнем зажиточности каждой семьи и высочайших стандартов качества жизнь в своем доме - нашей родной Украине!

Этой благородной цели отдам свои силы, знание и опыт.

С уважением, Виктор Янукович

Лидер фракции КПУ Петр Симоненко заявляет, что любое размещение натовских баз на территории Российской Федерации должна была одобрить Госдума РФ.

Об этом Симоненко заявил, комментируя заявление вице-премьер-министра РФ Дмитрия Рогозина относительно размещения под российским Ульяновском перевалочной базы НАТО.

«Я в это просто не могу поверить, и рассматриваю это, как очередную утку», - сказал он в комментарии УНИАН. Симоненко заметил, что Рогозин в этом случае должен показать документ с решением Госдумы. «Он должен показать документ: вот решение парламента России, который разрешил существование этой базы на территории России», -сказал лидер фракции КПУ.

Симоненко отметил, что такой документ Госдумой должен приниматься в соответствии с международными нормами. «Когда речь идет о НАТО, а это военно-политический блок, то это обязательно должно быть утверждено решением Госдумы», - сказал он.

"ОБКОМ"

Україна протягом багатьох років стукається у двері Євросоюзу. Так, іноді боягузливо озираючись на північного сусіда, доволі часто просідаючи у широкий дипломатичний шпагат. Але протягом останнього десятиліття серед владної еліти бажання приєднатися до великої Європейської сім’ї не декларував хіба що лінивий.

що Президент УНР у екзилі у 1992 році урочисто склав (чи передав?) повноваження?? (дивитись відео)

Особисто я вважаю, що Україна ще має такі історично легітимні центри влади, глибоко законспіровані, про які нам нічого не кажуть, і про що у школі не вчать, але про що знають "кому потрібно"..

Ми ж усі бачимо, як по "гросмейстерськи" з року в рік, від виборів до виборів розправляються з опозицією в Україні (тією, котра прагне стати справді українською владою).. Повірте, це "вищий пілотаж", Гітлер би позаздрив таким послідовникам методів Сталіна (Гітлер, до речі, завжди заздрив Сталінові і намагався багато в чому його наслідувати на "педантичний німецький манер")..

З цього багато чого слідує цікавого  , а зокрема те, що

запроторювання за грати Юлі Тимошенко та Юрія Луценка - це певною мірою "ловля на живця" і якщо їх випустять на волю (такий варіант цілком ймовірний) то вони будуть "політичними зомбі", котрі стягуватимуть електорат на себе, і навіть якщо прийдуть до влади, то будуть пов'язанні ще гіршими домовленостями (повірте, не з Богом) ніж був пов'язаний Віктор Ющенко..

І все це для того АБИ НЕ БУЛО ВІЙНИ..  

Галина Гордасевич (справа) з батьками: о. Леонід і Олена Збірка поезій "І СКАЗАВ ІСУС" Присвячується світлій пам’яті двох прекрасних українок, що передчасно трагічно пішли з життя: Аллі Горській та Соломії Павличко Від автора Коли мені ще й двох років не було, – я цього, звичайно, не пам’ятаю, це згадувала мама, – отож, коли мама приходила в церкву зі мною на руках, я, ще не вміючи як слід вимовляти слова, вже тягнула за хором:”Осі, милю!” – що мало означати:”Господи, помилуй!” По батькові я належу до спадкового роду духовенства. В Острозі в церкві служив мій прадід Павло. Священиком був мій дід Олександр; арештований в 1940 році, він не повернувся додому. Священиком був мій батько Леонід, якого арештували в 1946 році, і в Україну він повернувся з Колими лише через 23 роки. Він і помер від інфаркту в дорозі до церкви, де мав правити службу. Біблію, – і то церковно-слов’янською мовою, – я прочитала, коли мені було років десять. Звичайно, я тоді ще не була в змозі осягнути всю мудрість цієї геніальної книги, але дитячий розум міцно запам’ятав зміст, і колись я вже писала, що Біблія – це одна з чотирьох прочитаних в дитинстві книг, на яких базується вся моя освіта. Тому мої вірші релігійної тематики – це не данина моді, вони виношувалися в моїй підсвідомості все життя, щоб у потрібний момент появитися на світ. В більшості випадків народження цих віршів не пов’язане з якимись конкретними подіями. Хоча “Звізда Полин” таки викликана Чорнобилем, але написана через три роки. “Остання вечеря” написалася мені незадовго після “Різдва”, а вірш “Кажуть: пустеля цей ниций світ” прийшов до мене в березні 1991 року, коли я була в Литві і слухала концерт місцевої єврейської молоді. В збірку ввійшли також кілька віршів, які просто є роздумами над сенсом життя і його минучістю, бо такі роздуми обов’язково приводять нас до вічного питання: то ж чи є над нами якась Вища Сила? Молитва Ангеле Божий, хоронителю мій! Бережи мене і вночі, і вдень, Коли сонце пече і коли сніговій, Від хижих звірів і злих людей. Ангеле Божий, Хоронителю мій! Коли горе чорний день принесе, Коли сльози пекучі підступлять до вій, Дай мені силу знести усе. Ангеле Божий, хоронителю мій! Над Тобою небо ж таке голубе! Коли в серці моїм загніздиться змій, Дай мені силу здолати себе. Перстень царя Соломона Поверни, царю, круг пальця мене. Повір, премудрий, – і це мине, Образливо?.. Гірко?.. Біль серце тне? Треба потерпіть – і це мине. А цариця Савська була ж наче пальма... А цар персня зриває з пальця. А з персті земної ще раз змигне:

– І це мине!

ГОРДАСЕВИЧ ГАЛИНА ЛЕОНІДІВНА (нар. 31.03. 1935, м. Кременець Тернопільської обл. – 11.03. 2001, м.Львів). Репресована за безпідставним звинуваченням у звязках з повстанським підпіллям. Поетеса, учасниця руху шістдесятників, громадська діячка. Мати Г. закінчила учительську, а батько духовну семінарію в Кременці. Батько мав парафію в с. Язвенки, потім у с. Парахонськ на Пінщині, відтак у Дібровиці на Рівненщині. Уникаючи переслідувань німців, потім більшовиків, перебрався в с. Городець, потім Кричильськ, де за відмову порушити таємницю сповіді був у липні 1946 р. заарештований і увязнений за ст. 54-1"а" у Сибіру на 10 р.. Повернувся в Україну аж 1959 р. Помер 15.09. 1990 р., похований у с. Михайлівка під Черкасами біля церкви. Г. 1950 р. з похвальною грамотою закінчила сьомий клас у с. Кричільськ і без екзаменів вступили в Острозьке педучилище. Як така, що приховала правду про батька, потрапила під безпідставні підозри НКВД у звязках з підпіллям. Жила впроголодь, лише на стипендію. Щоб бути ближче до бабусі, на другий курс перевелася в педучилище у м. Костопіль. 13.03. 1952 була затримана міліцією на три доби за провокативним звинуваченням у крадіжці. При обшуку виявили щоденник і вірші, справу передали до Рівненського обласного управління КГБ, де від 16-літньої дівчинки домагалися зізнання в антирадянських настроях. Єдину з групи її не приймали до комсомолу. Щоб виправдати марні витрати на дворічне стеження, 20.06 1952 Г. заарештували. Слідчий Шустов розумів безпідставність звинувачень, співчував підслідній, навіть підгодовував її, але справу про “антирадянську агітацію” за ст. 54-10 таки сфабрикував. У справі фіґурувала єдина листівка, яку Г. спровокувала написати подруга, та вірші типу "Зазеленіла ружа в полі, а я, всміхаючись, іду назустріч невідомій долі". Радянські люди знають, що треба йти до комунізму. 31.07. 1952 Рівненський обласний суд присудив Г. 10 р. увязнення. Коли Г. зачитали вирок, вона подякувала, що не 25. Як неповнолітню, її не відправили за межі України, утримували під Черніговом у таборі для жінок-інвалідів. У звязку з беріївською амністією звільнені були майже всі жінки – карні вязні, тому дівчат, яким виповнилося 18 р., 29.04. 1953 перевели в Одесу, щоб там не зупинилася фабрика, яка шила білизну для солдатів. Коли кримінальні повернулися в зону з новими термінами, політичних у вересні 1953 перевели в Куйбишев, де вони працювали на заводі будівельних деталей. Г. доводилося також розвантажувати баржі з цементом (мішки по 50 кг). За Указом 1954 р. Г. як малолітній і за добру роботу зняли судом 2/3 терміну. Звільнена 24.12. 1954 р. Оскільки мати і сестра поїхали на Сибір до батька, Г. не було куди повертатися. У Рівному її не прописали. Зупинилася в Костополі в бабусі, а через кілька днів завербувалася на Донбас, у Сталіно. Працювала різноробочою на будівництві, жила в гуртожитку, пішла у вечірню школу, щоб поступити згодом на фізичний факультет політехнічного інституту. Але оскільки паспорт був виданий на підставі довідки про звільнення, то звернулася до Верховної Ради України з проханням зняти судимість. Виявилося, що судимість уже знята Верховним Судом. Одержала новий паспорт. Однак увага КГБ до Г. не слабла. Вчилася, працювала в друкарні. Одружилася, перша дитина померла. 1961 р. народила сина Богдана. З чоловіком, чужим по духу, розлучилася. З вересня 1963 р. відвідувала літературне об'єднання "Обрій" при газеті "Комсомолец Донбасса", яким керував Йосип Курлак. Там познайомилася з Василем СТУСОМ, Василем Захарченком, Володимиром Міщенком, Леонідом Талалаєм, Анатолієм Гарматюком. У тюрмі не написала жодного вірша, а тут вони пішли потоком. Г. зрозуміла, що її покликання – література, а не фізика. Що розмовляла з сином українською мовою, то 1965 року біля експериментальної школи на неї звернули увагу художники, які створювали мозаїчні панно, зокрема, Григорій Синиця, Алла ГОРСЬКА, Віктор Зарецький, Надія СВІТЛИЧНА, з якою Г. подружила. 1965 р. Г. вступила на заочне відділення Літературного інституту ім. М.Горького У звязку з підготовкою до друку книжки віршів "Веселки на тротуарах" (ред. Володимир Підпалий) 13.12. 1965 Г. приїхала до Києва, і Н.СВІТЛИЧНА познайомила її з Олесем Сергієнком, Оксаною МЕШКО, Вячеславом ЧОРНОВОЛОМ, Іваном СВІТЛИЧНИМ та Євгеном СВЕРСТЮКОМ на його дні народження, потім з Іваном ДЗЮБОЮ. Прочитала працю І.Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація?”.. Кагебісти робили спробу завербувати Г., щоб доносила на своїх нових друзів, навіть послали її з групою шахтарів до Польщі, та вона категорично відмовилася. 1968 року у видавництві “Донбас” знімають з виробництва підписаний до друку рукопис нової збірки поезій, 1971 року у київському видавництві “Молодь” знищують верстку наступної книжки. Донецькі письменники влаштовують обструкцію “затятій націоналістці і бандерівці”: до Спілки письменників її прийняли аж через 17 років. У 80-х роках Г. писала листи В. ЧОРНОВОЛУ на заслання та в якутській табір. 1988 р. Г. включилася в громадську діяльність: була одним з організаторів Товариства української мови на Донеччині, НРУ, “Меморіалу”, ДемПУ. 1990 р. переїхала до Львова. Виступала як публіцист, повістяр, поетеса, вела передачі на радіо, кандидувала до Верховної Ради. Тричі була лауреатом літературного конкурсу “Шістдесятники”, лауреат премії ім. Олександра Білецького, премії ім. В. Марченка. Вийшло понад 30 її книжок, зокрема, “Степан Бандера – людина і міф”, “Нескорені берегині” – про українських жінок-героїнь, політвзенок. Працювала натхненно, до знемоги. Задумала видати 15 збірочок поезії, та встигла видати лине 7, решту готує син Богдан – філолог. Бібліоґрафія Г.Гордасевич Г.Л. Степан Бандера: людина і міф. - Львів: В-во "СПОЛОМ", 2000. - 192 с. з іл. Г.Гордасевич. Соло для дівочого голосу. – Дзвін, ч. 2 – 3, 2001 р. (Автобіоґрафічна повість). Клавдія Бачинська. Згасла зірка Волині. - Українське слово, ч. 20 (3072), 2001. - 17 травня. Петро Гоць. Галина Гордасевич серед нас. - Шлях перемоги, ч.13 (2500), 2002. - 21 березня. Надія Романюк. "Жила. Любила. Плакала. Сміялась". - "Дзеркало тижня, № 314 (389), 2002. - 13 квітня.  2.03. 2004 р. Василь Овсієнко

Тарас ШЕВЧЕНКО

Іван Підкова

I

Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли панувати.
Панували, добували
І славу, і волю;
Минулося — осталися
Могили на полі.
Високії ті могили,
Де лягло спочити
Козацькеє біле тіло,
В китайку повите.
Високії ті могили
Чорніють, як гори,
Та про волю нишком в полі
З вітрами говорять.
Свідок слави дідівщини
З вітром розмовляє,
А внук косу несе в росу,
За ними співає.

Було колись — в Україні
Лихо танцювало,
Журба в шинку мед-горілку
Поставцем кружала.
Було колись добре жити
На тій Україні...
А згадаймо! може, серце
Хоч трохи спочине.

II

Чорна хмара з-за Лиману
Небо, сонце криє,
Синє море звірюкою
То стогне, то виє,
Дніпра гирло затопило.
«А нуте, хлоп'ята,
На байдаки! Море грає —
Ходім погуляти!»

Висипали запорожці —
Лиман човни вкрили.
«Грай же, море!» — заспівали,
Запінились хвилі.
Кругом хвилі, як ті гори:
Ні землі, ні неба.
Серце мліє, а козакам
Того тілько й треба.
Пливуть собі та співають;
Рибалка літає...
А попереду отаман
Веде, куди знає.
Походжає вздовж байдака,
Гасне люлька в роті;
Поглядає сюди-туди —
Де-де буть роботі?
Закрутивши чорні уси,
За ухо чуприну,
Підняв шапку — човни стали.
«Нехай ворог гине!
Не в Синопу, отамани,
Панове-молодці,
А у Царград, до султана,
Поїдемо в гості!»
«Добре, батьку отамане!» —
Кругом заревіло.
«Спасибі вам!» —
Надів шапку.
Знову закипіло
Синє море; вздовж байдака
Знову походжає
Пан-отаман та на хвилю
Мовчки поглядає.

[1839, С.-Петербург]

Все життя вважала себе партіоткою. Тим не менше творчість Шевченка мене ніколи особливо не хвилювала. Пережований і заяложений шкільний курс його творів просто набив оскому. Смішна шапка, вуса і хмурі вуса - таким поставав його образ в моїй уяві. Можливо, саме він перешкоджав перечитати-таки його твори, а може просто лінь, та то і не так важливо.