Про співтовариство

Співтовариство має на меті подавати матеріали з важливими знаннями для думаючих людей. Все має бути українською мовою за рідкісними винятками цитування в оригіналі.
Вид:
короткий
повний

Знання є сила

Хороша аналітика про минулий рік 2017-й

С наступающим Новым годом, Хунта!
30.12.17, 21:23
У нас был потрясающий год, год в котором достижений и исторических вех у нас больше, чем за все предыдущие годы независимости. 
Фундамент для очень многих событий мы заложили раньше: для чего-то - в 2014 году, для чего-то - в 2015 или 2016, для чего-то, как например Ассоциация с ЕС и сотрудничество с НАТО, ещё раньше - в конце девяностых и начале двухтысячных, но всерьез говорить о каких-то шагах, кроме заложенного тогда давным-давно фундамента, за все годы до Революции Достоинства не приходится.
При этом все наши свершения - плод напряжённой борьбы с максимальным противодействием агрессора, противодействием на всех фронтах, на всех уровнях, во всех измерениях нашей необъявленной гибридной войны - тем ценнее наши победы, коих было немало.
Объединю достижения по блокам, потому что многое пересекается и вытекает одно из другого.

ЕВРОИНТЕГРАЦИОННЫЙ БЛОК.
Каждый шажочек в сторону Европы, каждый договор, соглашение и даже меморандум позволяют нам подальше отойти от Мордора, и в этом году мы шагов сделали немало.
Конечно же, в первую очередь это вступление в силу договора об Ассоциации с ЕС и безвиз. Оба события должны быть вписаны в историю Украины золотыми буквами, не только и не столько потому, что это признание наших заслуг Западом и приглашение в свою песочницу, а в большей степени из-за того, что это принятые нами правила игры, которые не просто открывают нам двери в Цивилизацию, а строят ее у нас в стране: дорожная карта одного только безвизового режима с ЕС предполагала 144 изменения нормативной базы, без которых Европа ее открыла бы нам границы, а договор об Ассоциации с ЕС, который по своей сути является в первую очередь торговым договором, содержит целый раздел обязательств по реформированию страны.
Немного в тени этих двух хидлайнеров остались такие монументальные вещи, как присоединение Украины к энергосистеме Европы, что позволит нам выйти на рынок электроэнергии и перераспределять совместно пиковые нагрузки, и результаты саммита "Восточное партнёрство", которые для Украины открыли новые перспективы, включая открытое небо, "энергетическую Ассоциацию" и программу макрофинансовой помощи на реформы в размере 2 млрд евро, и превратились в "Восточное партнёрство плюс".

БЛОК РЕФОРМ.
Интернет, открытые границы и скоростные средства передвижения сыграли с нами злую шутку - они приблизили Цивилизацию на расстояние вытянутой руки, и очень многим украинцам стало казаться, что точно также можно за пару часов преодолеть тот исторический, цивилизационный разрыв, который отделяет нас от стран, у которых за плечами столетия построения капиталистической модели экономики и демократического устройства управления государством. Это чудовищное заблуждение заставляет людей раздражаться и терять веру в государство, власть и сами реформы, хотя на самом деле за эти три года мы проделали колоссальную работу, а в 2017 - особенно яркую.
Пенсионная, образовательная, медицинская и судебная реформы, приведение стандартов бухучета к европейской модели, шаги к появлению электронного правительства, снижение давления на бизнес - это все этот год. А ещё это продолжение реформ в полиции и армии, децентрализация и выборы территориальных общин и конечно же законодательно закреплённый курс на интеграцию в НАТО.
Все солидные международные визитёры говорили о трех вещах, приезжая в Украину: во-первых, они восторгались количеством реформ проведенных за столь короткое время, а уж тем более - в условиях интервенции и войны, во-вторых, говорили о необходимости продолжать реформы и бороться с коррупцией, а в-третьих, опасались из-за вреда, который Украине могут нанести популизм и безответственность политиков.
Невзирая на весь мой скептицизм и понимание механизма работы нынешней Рады, которая и является основным мотором реформ в нашей парламентско-президентской модели, я могу в очередной раз сказать, что эта 8 Рада - лучшая за всю историю Украины. И хочу озвучить ещё одну непопулярную мысль о неготовности общества к реформам: даже если сейчас прилетят марсиане, волшебный реформатор 70-го дня или ещё кака хрень с волшебной палочкой и сделает нам суперстрану с суперзаконами - мы же сами и утянем государство обратно в недореформированное состояние! Не верите? Посмотрите на патрульную полицию, которую нам помогли построить по своему образцу западные партнёры и отношение к ней нашего общества: селфики, пластмассовые, бездари - это минимум эпитетов, которыми награждают ребят за то, что они выполняют работу так, как общество не готово скушать.

МЕЖДУНАРОДНЫЙ БЛОК
Начать хочу со слов благодарности нашим дипломатам и тем, кто вместе с ними тянет лямку на внешнеполитическом фронте: очень продуктивно и очень качественно.
Итак, этот год нам принес: 
- Декларацию ООН о нарушении прав человека в Крыму, которая разносит вдребезги все попытки России легализовать аннексию Крыма явочным порядком;
- Решение Стокгольмского арбитража по иску Газпрома к Нафтогазу, которое помогло Украине сберечь 75 млрд юсд;
- Резолюция ПАСЕ "Восстановление суверенитета и территориальной целостности Украины", в которой заявляется - цитата - "об осуждении временной оккупации Автономной Республики Крым и города Севастополя Российской Федерацией и продолжающейся гибридной агрессии России против Украины на Донбассе";
- Промежуточное решение Международного суда ООН, которое обязывает Россию прекратить дискриминацию украинцев и кырымлы в Крыму;
- Отказ ПАСЕ возвращать право голоса России, забранное у нее за аннексию Крыма.
И это по-крупному. Были и другие вещи и достижения, вроде участия нашего Президента в совещании лидеров 30 ведущих стран мира по вопросу реформирования ООН и начала обсуждения ввода миротворцев ООН на Донбасс.

ПОМОЩЬ СОЮЗНИКОВ.
Можно считать это бонусами, няшками, приятными сюрпризами, но описывая события прошедшего года об этом нельзя не сказать, вдобавок так или иначе Украина и украинцы приложили руку к тому, чтобы стать из объекта геополитики ее субъектом, вокруг которого очень многое крутится.
Хотел бы выделить:
- Билль о санкциях, принятый подавляющим большинством голосов в Конгрессе США, не оставляющим Трампу иного выхода, кроме как подписать данный закон, который ограничивает его права по введению и снятию санкций и вводит ряд убийственных санкций в отношении России;
- Продление всех действующих санкций в отношении России от ЕС;
- Полноценное вступление США в процесс прекращения войны на Донбассе, включая организацию должности специального представителя Государственного департамента США по вопросам Украины и начало переговорного процесса вне Минского на уровне представителей президентов США и России;
- Начало обсуждения в Совбезе ООН совместного украино-американского плана мирного урегулирования на Донбассе, предполагающего введение миротворцев;
- Решение Президента США о поставках летального оборонительного вооружения, как ответ на попытку срыва переговорного процесса Россией и эскалацию боевых действий на Донбассе;
- Решение ЕС о распространении энергетической хартии на нефте и газопроводы приходящие в ЕС из третьих стран, что лишает проектируемый Северный поток-2 силы энергетического оружия, первоначально заложенного в него Россией, и запрет Дании на прокладку СП-2 по дну своей экономической зоны.
А ещё я бы хотел выделить санкции в отношении Венесуэлы, которые обвалили экономику страны и довели ее до дефолта, который случился в стране ещё в первых числах ноября, но правительство отказывается его признать. Венесуэлу я выделяю специально, как путеводную звезду для России, потому что у стран примерно одинаковая модель экономики и методы поддержания страны в жизнеспособном состоянии в условиях санкций.  А значит и умирать под санкциями Россия будет точно также.
С наступающим Новым годом, Хунта!
Мы действительно много достигли в этом году, потому что много и упорно работали, каждый - на своем месте. А теперь пришло время отдохнуть в праздники, поскольку за следующий год нам нужно будет сделать ещё больше, чем за этот, чтобы ещё дальше отгрести от России до того, как она завалится, чтобы потом мочь наслаждаться с безопасного расстояния горящими развалинами Родины Лжи сидя у камина с пол-литровой чашкой чая.

Denis Andrus

Якою буде економіка України у 2018 році

Якою буде економіка у 2018 році: експерти зробили прогноз
Якою буде економіка у 2018 році: експерти зробили прогноз

КИЇВ. 2 січня. УНН. У 2017 році Україні не вдалося виконати основні макроекономічні показники, закладені у Бюджеті. Аналогічна ситуація може повторитися і в 2018 році. Загалом, показники будуть не гіршими, але і не кращими. Такий прогноз зробили експерти у коментарі УНН.

Як зауважив голова Комітету економістів України, кандидат економічних наук Андрій Новак, у Бюджеті на 2018 рік закладено ріст ВВП у 3%, інфляція — 9%, девальвація гривні — до 30 грн за долар, проте ці показники навряд чи будуть виконані, адже у 2017 році не було жодних економічних реформ (лише медична та освітня, які напряму не стосуються економіки, та пенсійна, що фактично не відбулася). Водночас, не були проведені ні бюджетна реформа, ні податкова, ні кредитна, ні адміністративна, ні навіть реформа системи державного управління.

“В економічний системі ніяких реформ та змін не було. А оскільки їх не було, то не варто очікувати покращення економічних результатів у 2018 році. Вони будуть не гіршими, але і не кращими”, — переконаний експерт.

За словами екс-наукового співробітника Інституту світової економіки НАН України Всеволода Степанюка, закладена у Бюджет-2018 інфляція 9% при девальвації 10% неможлива в принципі.

“Якщо гривня буде 29-30 грн за долар, то інфляція, навіть за найбільш оптимістичними прогнозами, складе 12, а можливо і 15%. У нас інфляція завжди була більша, ніж падіння гривні”, — зауважив він.

Водночас щодо ВВП, то як уточнив В.Степанюк, якщо не буде суттєвих політичних потрясінь, то ВВП дійсно може показати приріст у 3 або навіть у 4%.

Про те, що планового прогнозованого показника інфляції в 2018 році досягти не вдасться, заявив і експерт Економічного дискусійного клубу, колишній керівник департаменту міністерства економічного розвитку і торгівлі України Євген Олейніков.

“Інфляцію не буде виконано. Тому що це передвиборний рік. Почнуться ігри в популізм — спроби підвищити соцвиплати тим чи іншим способом. Буде те ж саме, що і цього року — інфляція розженеться. Отримати ж економічне зростання після того падіння, яке було — не проблема, проблема отримати значне і реальне економічне зростання”, — підкреслив економіст.

В.Степанюк прогнозує, що 2018 рік не стане роком системних реформ, в силу того, що це буде передвиборний рік.

“Реформи переїдуть на 2019 рік, оскільки в 2018-му ситуація навряд чи стане настільки критичною, що вони будуть нагальними. Якщо не буде ніяких критичних потрясінь, активізації подій у зовнішніх гравців, то ми переживемо його так само, як переживали всі попередні передвиборчі роки, тобто без якихось проривів і особливих результатів. У кращому випадку — отримаємо базову підготовку до того, щоб в 2019-му почати якісь реформи”, — сказав економіст.

Економічний експерт Віктор Скаршевський звернув увагу на те, що закладене в Бюджеті на 2018 рік зростання ВВП на 3% насправді говорить про стагнацію економіки.

“Оскільки якщо порівнювати показники з рештою світу, то світова економіка зросте на 3,7%. Тобто, розрив між українською економікою і світовою, який і так величезний, збільшиться ще більше. А якщо порівнювати з країнами, що розвиваються, таким же як Україна, то вони виростуть ще більше на 4,9%. Виходить, що країни, що розвиваються, будуть рости в 1,5 рази швидше, ніж Україна. І це все на тлі того, що Україна в 2014-2015 роках різко провалилася на 17%. Це говорить про те, що уряд навмисно не робить ніяких активних дій для того, щоб українська економіка відновилася, і почала наздоганяти і випереджаючими темпами доходити до високого рівня”, — підкреслив фахівець.

В.Скаршевський навів ще одне порівняння: згідно з даними МВФ, якщо Україна буде рости на 5% щорічно, а економіка Білорусі буде на тому ж рівні, як і зараз, то Україна наздожене Білорусь через 16 років — в 2033-му, а Росію через 24 роки — в 2041 році.

“При поточній же економічній політиці ці 5% — недосяжні”, — упевнений економіст.

За його словами, головна проблема України — це структура економіки, яка є сировинною. Україна виробляє сировину і експортує її, а імпортує готову продукцію.

“При такій структурі економіки Україна приречена жити в борг (зовнішній борг цього року вріс на 3,9 млрд доларів, а за президентства Порошенка борг виріс уже більше (на 13 млрд), ніж при Януковичі (на 10 млрд) і на регулярні економічні кризи. Справа в тому, що українська економіка дуже залежить від кон’юнктури на сировинні товари на світових ринках, а ця кон’юнктура зазнає регулярних криз: ціни то ростуть, то падають, і це падіння набагато сильніше впливає на українську економіку, ніж зростання цін”, — пояснив В.Скаршевський.

Він додав, що після кожної кризи Україна опускається на нижчий рівень, а потім не встигає піднятися на той же рівень. Виходячи з цього, 3%-ве зростання ВВП — це практично ніщо, тому що немає взаємозв’язку: дій уряду і економічного ефекту.

Нагадаємо, експерти підбили підсумки року в економіці.

Джерело: УНН

У ЄС віднайшли нову модель відносин з Україною

У МЗС Німеччини запропонували ЄС нову модель відносин з Україною

Україна і Туреччина навряд чи стануть членами ЄС у найближчому майбутньому, вважають там.

Зігмар Габріель вважає, що в найближчі роки Україна і Туреччина не стануть членами Євросоюзу.© serc.carleton.edu

Міністр закордонних справ ФРН Зігмар Габріель вважає, що Брюссель має ширше застосовувати у відносинах з державами, що не входять у союз, "альтернативні форми співробітництва". Про це він заявив в інтерв'ю медіагрупі Funke, передає DW.

На думку Габріеля, Україна і Туреччина навряд чи стануть членами ЄС в найближчому майбутньому, і прикладом відносин з ними може стати угода, подібна до тієї, яку Брюссель намагається домогтися з Лондоном.

"Якщо ми зможемо прийти до розумного угоди, яка буде регулювати відносини з Європою після Brexit, це могло б стати моделлю для інших країн: для України або для Туреччини", - пояснив Габріель.

Німецький політик, зокрема, зазначив, що можна було б задуматися про нову, тіснішу взаємодію з Анкарою в форматі митного союзу.

"Зробити це, однак, не уявляється можливим, поки ситуація в Туреччині не зміниться", - додав він.

Але, тим не менш, міністр визнав, що у цієї країни в принципі присутня політична воля для поліпшення відносин з Європою. "У нас вона також є", - підкреслив він.

Раніше президент Литви Даля Грібаускайте заявила про те, що тільки від України залежить, коли саме вона зможе вступити в Європейський Союз. Грібаускайте також наголосила, що ЄС вже виділив Україні чимало фінансових ресурсів, але це держава використовує їх не повністю.

Як свідчать результати соцопитування, проведеного за замовленням Ялтинської європейської стратегії (YES), 48% жителів Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії, Нідерландів, Польщі і Литви підтримують вступ України до Євросоюзу, а переважна більшість (79%) вважають, що Україна стане членом ЄС в найближчому майбутньому.

За даними опитування КМІС, у вересні 2017 року на референдумі про вступ до Європейського Союзу взяли б участь 75% усіх, хто має право голосу та проживає на вільних від російських окупантів територіях, і подані голоси розподілилися б таким чином: за вступ до ЄС - 77% голосів, проти - 23%.

 https://dt.ua/WORLD/u-mzs-nimechchini-zaproponuvali-yes-novu-model-vidnosin-z-ukrayinoyu-264441_.html

Чим відрізняється католицьке Різдво від православного

Чим відрізняється католицьке Різдво від православного: цікаві факти
13:02, 19 грудня 
Чим відрізняється католицьке Різдво від православного
Чим відрізняється католицьке Різдво від православного / 24 Канал

Різдво християни відзначають у всьому світі. Але чому свято розділило віруючих на дві громади, які відзначають католицьке Різдво 25 грудня і народження Христа 7 січня, та що спільного й особливого має свято у християн східного та західного обрядів – розбирались журналісти сайту "24".

Різдво — одне з найважливіших християнських свят, яке 25 грудня відзначають католики, а через два тижні після цього – і християни східного обряду.

Читайте також: Католицьке Різдво в Європі: цікаві ідеї для бюджетної подорожі

Різдво знаменує народження Ісуса Христа, який, за віруванням християн, посланий Богом у світ для спасіння людства. Саме цей день поділив історію на "до" і "після" – від народження Христа почалось сучасне літочислення під назвою "наша ера".

Різдво Христове має давню історію з унікальними традиціями та звичаями – люди прикрашають ялинки, готують святкові страви, колядують, ходять до церкви та відвідують родичів.

Різдво — одне з найважливіших християнських свят, яке відзначають у світі 25 грудня і 7 січня
Різдво — одне з найважливіших християнських свят, яке відзначають у світі 25 грудня і 7 січня

Традиції святкування Різдва західного обряду

Різдво для католиків та протестантів є особливим і найважливішим релігійним святом. Напередодні Різдва люди дотримуються Адвенту – часу в очікуванні свята, коли люди особливо приділяють увагу духовному життю, дехто, за бажанням, дотримується посту.

Читайте також: Різдвяний піст 2017: рецепти страв від шеф-кухаря, які ви можете приготувати вдома

Свято об'єднує навколо усю родину, яка з трепетом прикрашає домівку до Різдва – це символізує віру і шанування Ісуса. Серед символів цього свята особливе місце займає ялинка, а також – різдвяний вінок, омела, солома та подарунки.

Ввечері 24 грудня, коли на небі з'являється перша зірка, родини збираються на Святу Вечерю з пісних страв: риби, оплаток (пісний хліб), фруктів, горіхів та іншого. Перед початком трапези глава сім'ї читає уривок з Євангелія, родина співає першу коляду, потім усі переломлюють різдвяний хліб — оплаток.

Читайте також: Українську щедрівку заспівали у церкві в Сінгапурі: зворушливе відео

Після вечері родина збирається до храму – на Месу Надвечір'я Різдва, яка символізує єдність Отця і Сина. Меса розпочинається, переважно, опівночі. Під час неї священик кладе у різдвяний вертеп фігурку немовляти Ісуса.

Друга святкова меса відбувається на світанку і символізує час появи на світ нового життя з утроби матері. А третя меса, яка відправляється вдень, доносить символ народження Ісуса у серця всіх віруючих.

Читайте також: Топ-5 книжок, які варто прочитати у різдвяні вихідні

25 грудня подається святкова їжа. Головною стравою столу у більшості католиків і протестантів є запечена індичка, качка, свинина та інше.

А також 25 грудня усі шукають подарунків від Санта Клауса чи Святого Миколая.

Діти 25 грудня чекають від Санта Клауса подарунків
Діти 25 грудня чекають від Санта Клауса подарунків

Традиції святкування Різдва східного обряду

Православні та греко-католики відзначають День народження Христа 7 січня. Для християн східного обряду свято Різдва Христового є важливим релігійним святом, але після Великодня, який для них більш важливий.

Читайте також: Колядки для дітей: тексти пісень українською мовою

Щороку перед Різдвом християни дотримуються строгого різдвяного посту – Пилипівки, який починається з 28 листопада і закінчується 7 січня. Під час посту люди стараються духовно очиститись та покаятись у гріхах.

Напередодні Різдва 6 січня відбувається Святий Вечір – люди готують 12 пісних страв на честь 12 апостолів Христа. Традиційно на столі стоять узвар, пампухи, борщ з вушками і кутя, яка є головною стравою Святого Вечора.

Свята вечеря складається з 12 пісних страв
Свята вечеря складається з 12 пісних страв

А сідає родина вечеряти лише після того, як на вечірнє небо зійде перша зірка – господар хати запалює різдвяну свічку, промовляє молитву і благословляє їжу.

Читайте також: Весела коляда: 5 текстів колядок українською мовою

7 січня люди йдуть на богослужіння, а далі – ходять в гості до родичів, колядують та водять вертепи – пересувні театри з людей або ляльок, які показують вистави про народження Христа у Віфлеємі. У цей день закінчується різдвяний піст.

Коляда – невід'ємна традиція святкування Різдва
Коляда – невід'ємна традиція святкування Різдва

Чим відрізняється Різдво західного обряду від східного

Християни західного обряду святкують Різдво з 24 на 25 грудня, у той час як віруючі східного обряду святкують народження Христа з 6 на 7 січня.

Дата святкування Різдва у всіх однакова, різниця лише у системі літочислення – західні церкви відзначають Різдво за Григоріанським календарем, а східні – за Юліанським, де 7 січня – це 25 грудня за старим стилем.

Також дещо відрізняється важливість свята. Для Заходу народження Христа – найважливіше релігійне свято у календарі, коли для Сходу важливішим за Різдво є Великдень – день Господнього Воскресіння.

Різдво для католицького світу символізує родинне свято, коли для православних і греко-католиків це передусім – духовне свято.

Окрім того, піст перед Різдвом у них не такий суворий, як у християн східного обряду. Католики і протестанти перед Різдвом мають Адвент – місяць в очікуванні свята, протягом якого люди намагаються більше часу приділяти духовному життю, родині. Дехто, за бажанням, постить.

Читайте також: Топ різдвяних фільмів, які піднімуть настрій

В обох християнських громад є Святвечір – святкова вечеря з пісних страв. Католики починають частування з оплаток або гостій – тонких хлібних пластин, якими причащають прихожан у церкві. У східному обряді частування починають з куті.

Святвечір у віруючих східного та західного обрядів
Святвечір у віруючих східного та західного обрядів

У православних і греко-католиків на Різдво є одне нічне богослужіння, у якому одразу правлять Велике Повечір'я, Утреню та Літургію. Натомість у вірян західного обряду служать три різдвяні меси окремо – вночі, вранці та вдень, що символізує народження Спасителя у лоні Отця, у череві Матері Божої і народження Ісуса у душі кожного християнина.

А 25 грудня у більшості віруючих західного обряду головною різдвяною стравою є запечена індичка або качка. Також чимало християн готують так званий різдвяний пудинг. Такі традиції поширені у США, Великобританії, Німеччині, Франції, Греції та інших країнах.

На Різдво католики та протестанти дарують усім подарунки, які кладуть під ялинку чи у шкарпетки від Санти Клауса чи Святого Миколая.

Окрім того, вони прикрашають не лише ялинку, а й увесь дім. Обов'язково у декоруванні має бути різдвяний вінок та омела, під якою усі обмінюються поцілунками.

А також у домі має бути солома, яка є одним з головних символів Різдва, вона уособлює ясла Христа. У християн східного обряду, зокрема в Україні, ставлять дідуха.

Спільним для обох обрядів є колядування. Та у католиків це не так поширено, як у православних і греко-католиків, і вони, зазвичай, колядують у родинному колі. Натомість, віруючі східного обряду йдуть колядувати в кожну хату – так колядники приносять звістку про народження Сина Божого, який спасе світ.

Різдво Христове – свято добра, миру і милосердя. Редакція сайту "24" бажає усім Веселого і світлого Різдва!

Чим відрізняється Різдво східного обряду від західного

Одразу зрозуміло, що "дуже секретно"

ЗМІ: Південна Корея створила надсекретний підрозділ для ліквідації Кім Чен Ина та його оточення
08 Грудень 2017, 20:45

Кім Чен Ин спостерігає за запуском міжконтинентальної балістичної ракети. 29 листопада 2017 року
Кім Чен Ин спостерігає за запуском міжконтинентальної балістичної ракети. 29 листопада 2017 року
ПОДІЛИ

«Бригада обезголовлювання» – так може неофіційно називатися новий надсекретний підрозділ Міністерства оборони Південної Кореї, головною метою якого є фізична ліквідація північнокорейського диктатора Кім Чен Ина і його оточення. Про створення такого підрозділу повідомила 7 грудня сеульська газета Korea Herald, яка посилається на джерела в уряді країни. Найближчим часом на придбання особливої зброї для цієї частини, наприклад, ударних безпілотників-«камікадзе» чи скорострільних багатозарядних гранатометів, буде виділено майже 25 мільйонів доларів.

Уперше про спільний план армії Південної Кореї і Командування спеціальних операцій США створити великий спецпідрозділ, перед яким стоятиме завдання за будь-яку ціну вбити Кім Чен Ина в разі початку війни на Корейському півострові, повідомило на початку 2017 року південнокорейське інформаційне агентство «Йонхап». 1 грудня, як пише Korea Herald, була повністю сформована перша бригада цієї елітної частини численністю приблизно в тисячу осіб.

Поки точно ніхто не знає ні організаційної структури всього підрозділу, ні інших його характеристик, але експерти сходяться на думці, що бійці його мають таку саму підготовку, як американські спецпризначенці з таких елітних частин, як «Загін Дельта» або SEAL («морські котики»), зокрема їхній найкращий загін DEVGRU («Команда Шість»), військовослужбовці якого в травні 2011 року в Пакистані ліквідували засновника терористичної організації «Аль-Каїда» Усаму бін Ладена.

У будь-якому разі, перш ніж південнокорейський підрозділ стане повністю боєздатним, ще мине певний час, адже йому не вистачає багатьох одиниць найважливішої техніки. Насамперед – швидкісних літальних апаратів, здатних швидко доставляти бійців на територію КНДР. Південнокорейські військові з цією метою зараз, як зазначає Korea Herald, працюють над модернізацією наявних у них військово-транспортних американських вертольотів Boeing CH-47 Chinook.

Вертоліт CH-47F Chinook армії США в Афганістані
Вертоліт CH-47F Chinook армії США в Афганістані

«На відміну від Збройних сил США, у Республіки Корея немає вдосконалених низьколетючих транспортних засобів для проникнення до КНДР. Навіть якщо наш спецназ зараз наважиться вирушити прямо до Пхеньяна, ймовірність того, що дорогою він буде знищений системами ППО і артилерією північнокорейців, вкрай висока», – зазначив у інтерв’ю виданню Korea Herald сеульський військовий аналітик Лі Іль Ву.

Офіційний Пхеньян, який безперервно в останні місяці і тижні заявляє про неминучість швидкої нової масштабної війни на Корейському півострові, також постійно звинувачує спецслужби США і Південної Кореї в намірі фізично знищити все найвище керівництво КНДР, зокрема, за допомогою вбивць-смертників, отрут, хімічної і біологічної зброї. 15 квітня цього року на військовому параді у Пхеньяні з нагоди 105-річчя від дня народження Кім Ір Сена, засновника КНДР і діда нинішнього правителя, вперше на публіці з’явилися бійці створеного в Північній Кореї власного надсекретного спецназу, обмундированого і оснащеного, судячи з фотографій, відповідно до найостанніших вимог військової науки – з новітніми автоматичними гвинтівками і в шоломах з приладами нічного бачення.

Військовий парад у Пхеньяні. 15 квітня 2017 року
Військовий парад у Пхеньяні. 15 квітня 2017 року

У серпні найбільша японська газета «Асахі сімбун» повідомила, що партійна верхівка Північної Кореї нібито на особисту вказівку Кім Чен Ина для забезпечення його охорони та захисту від замахів запросила до Пхеньяна в ролі консультантів для його особистих охоронців близько 10 колишніх офіцерів КДБ СРСР, ветеранів 9-го управління, яке займалося убезпеченням найвищих керівників КПРС і радянського уряду.

29 листопада рано-вранці за місцевим часом КНДР провела чергове, вже третє, випробування міжконтинентальної балістичної ракети. Пролетівши близько години, вона впала в Японське море за 250 кілометрів від японської території. Судячи з попередніх оцінок західних експертів, цей запуск свідчить про значний стрибок в розвитку Пхеньяном ракетних технологій. Сам Кім Чен Ин урочисто оголосив, що його країна успішно завершила створення повноцінних ядерних сил. Військове керівництво Північної Кореї стверджує, що випробувана ракета «Хвасон-15» може досягти будь-якої точки на континентальній території США. Після цього постійний представник США в ООН Ніккі Гейлі закликала світову спільноту перервати будь-які дипломатичні зв’язки з КНДР, якій вона пригрозила «повним знищенням» в разі початку з вини Пхеньяна будь-якого збройного конфлікту.

Винищувач ВПС СШа F-22 Raptor злітає з авіабази в Південній Кореї. 4 грудня 2017 року
Винищувач ВПС СШа F-22 Raptor злітає з авіабази в Південній Кореї. 4 грудня 2017 року

4 грудня на Корейському півострові США і Південна Корея почали наймасштабніші за всю історію співпраці двох країн п’ятиденні навчання своїх ВПС під назвою ACE Vigilant. У них беруть участь загалом 230 літаків Військово-повітряних і Військово-морських сил двох країн, зокрема, американські надзвукові стратегічні бомбардувальники B-1B Lancer у супроводі новітніх винищувачів-«невидимок» F-22 і винищувачів-бомбардувальників F-35, а також 12 тисяч військовослужбовців.

Міністерство оборони Південної Кореї повідомило, що американські та південнокорейські військові відпрацьовують удари по цілях, які є копіями об’єктів, пов’язаних з ракетно-ядерною програмою КНДР. Пхеньян відразу ж назвав ці навчання великомасштабною військовою провокацією і заявив, що війна на півострові стала неминучою і що невідомою залишається лише дата її точного початку.

Популізм у світі: основні характеристики й загрози

Популізм у світі: основні характеристики й загрози



Останнім часом термін «популізм» використовується направо й наліво. Проте, що ж насправді він приховує у собі?

Протягом останніх років спостерігається поява нових форм популістського націоналізму, який сьогодні становить головну загрозу ліберальному міжнародному порядку, що став основою глобального миру та процвітання з 1945 року. Впродовж минулого століття ліберальна демократія постійно перебуває під загрозою авторитарних режимів, проте сьогодні виникла інша загроза: демократії поступаються впливу неліберальних політичних сил, керованих популістськими настроями. Поняття популізму, проте, використовується наліво й направо для характеристики широкого спектру явищ, які не обов’язково пов’язані між собою. Отже, що насправді означає цей термін.

Між політологами немає повного консенсусу щодо визначення популізму, проте є принаймні три характерні його ознаки. Перша – це режим, який реалізує політику, популярну у короткостроковій, проте нежиттєздатну у довгостроковій перспективі, як правило, у сфері соціальної політики. Наприклад, цінові субсидії, щедрі пенсійні виплати або безкоштовні медичні клініки.

Друга – це визначення «людей», які становлять основу легітимності: багато популістських режимів не включають усе населення, а скоріше певну етнічну або расову групу, яка, як кажуть, є «істинними» людьми. Таким чином, Віктор Орбан в Угорщині визначив, що угорська національна ідентичність ґрунтується на етнічній приналежності, що виключає неугорців, які проживають в Угорщині, та включає багатьох угорців, які живуть у таких країнах як Словаччина та Румунія. Прем’єр-міністр Нарендра Моді в Індії також намагався змінити визначення індійської національної ідентичності з інклюзивної ліберальної, встановленої Ганді та Неру, на таку, що заснована на індуїзмі. Польська партія «Право і справедливість» наголошувала на традиційних польських цінностях й католицизмі та підштовхнула до виникнення більш відкрито расистських груп – таких, як ті, що закликали до «білої Європи» у листопаді 2017 року.

Третя ознака популізму стосується стилю лідерства. Популістські лідери, зазвичай, формують навколо себе культ особи. Вони намагаються встановити прямі та безпосередні зв’язки з «людьми», яких, як вони стверджують, представляють, та спрямовують їхні надії та страхи у дію.

Саме цей персоналізований підхід до лідерства робить популістів такою загрозою для демократичних інститутів. Сучасні ліберальні демократії будуються на базі інститутів спільного використання влади, таких як суди, законодавчі органи та безкоштовні засоби масової інформації, які слугують лакмусовим папірцем виконавчої влади. Всі ці інституції є потенційними перешкодами на шляху до досягнення популістським лідером своїх цілей і, отже, є основною мішенню його нападу. Таким чином, персоналізований характер популізму становить загрозу ліберальним інститутам.

Ці три визначення дають нам змогу окреслити різні рухи, які у минулому отримали назву «популістських». Латиноамериканські популісти, такі як Уго Чавес, Нестор і Крістіна Кіршнер, наголошували на популярних, проте нежиттєздатних соціальних програмах та намагалися створити навколо себе культ особи. Аргентинська пара зображала себе як перевтілення класичної популістської пари Єви та Хуана Перона. З іншого боку, вони не обмежували визначення національної ідентичності. Те саме можна сказати про Таксина Чинавата та його сестру Їнглак, колишнього прем’єр-міністра Таїланду: вони просували програми перерозподілу для бідних у сільських районах країни, проте не дотримувалися обмежувального погляду на тайську ідентичність, як їхні супротивники у жовтих сорочках.

Лідери Брекзіту, навпаки, не наголошували на масштабній економічній програмі та не мали жодного харизматичного лідера. Проте вони зіграли на антиіммігрантських страхах та традиційній британської ідентичності. Віктор Орбан, натомість, уособив у собі усі три ознаки: він намагається захистити угорських вкладників від «хижих» європейських банків; він має обмежене визначення «народу»; і він, звичайно, хотів би сприйматися, як харизматичний лідер.

Не зрозуміло, чи відповідає Володимир Путін будь-якій з трьох характеристик, окрім останньої: він з обережністю ставиться до розширення соціальних програм; у той час як підкреслює російську ідентичність та традиції, які не обов’язково мають обмеження в етнічному плані. Безумовно, Путін побудував навколо себе культ особи, хоча важко стверджувати, що він аутсайдер, який прагне повалити правлячу еліту. Те саме можна сказати про індійського Нарендра Моді та навіть про китайського Сі Цзіньпіна: вони обидва стали популярними, нападаючи на існуючу еліту, хоча самі є її частиною.

Слід зазначити, що для Дональда Трампа характерні усі три ознаки. Під час своєї передвиборчої кампанії він грав на економічному популізмі, погрожуючи вийти з Трансатлантичного партнерства та розірвати Північноамериканську угоду про вільну торгівлю. Він пообіцяв захистити програми медичного та соціального забезпечення. І хоча Трамп ніколи прямо не виступав за білий націоналізм, він залюбки підтримав би тих, хто це робить. Трамп мав дуже напружені відносини з афроамериканцями, латиноамериканцями та іншими меншинами; чорношкірі зірки спорту та виконавці були частими жертвами його публікацій у Twitter. І він поводився як класичний харизматичний лідер на мітингах, заявляючи, що «лише я розумію ваші проблеми» та що «лише я знаю, як їх вирішити».

Таким чином, у межах рухів, окреслених як популістські, ми можемо виділити, принаймні, дві широкі категорії. У Латинській Америці та Південній Європі популісти, як правило, дотримуються лівосторонніх поглядів, мають підтримку серед бідних виборців та виступають за перерозподіл соціальних програм, спрямованих на подолання економічної нерівності. Проте, вони не підкреслюють етнічної ідентичності та не займають твердої позиції щодо імміграції. Ця група включає у себе Боліваріанський рух Чавеса та Kiршнеризм в Аргентині, а також Подемос в Іспанії та СІРІЗА у Греції.

У Північній Європі популісти заручилися підтримкою середнього та робітничого класу, також для них характерні більш правосторонні погляди та антиіммігрантські настрої. Вони хочуть захистити існуючий добробут держави, проте не наголошують на розширенні соціальних послуг або субсидій. До цієї категорії належать ті, хто виступав за Брекзіт, Національний фронт Франції, Партія свободи Нідерландів, Данська народна партія, а в Сполучених Штатах багато прихильників Дональда Трампа - з робітничого класу.

Також є групи або рухи, які не підходять до жодної категорії. Італійський Рух п’яти зірок, наприклад, рішуче протистоїть та засуджує італійську еліту. Це відрізняє його від північних та південно-європейських партнерів, оскільки він здебільшого заручився підтримкою не робітничого класу, а міського населення середнього або навіть вищого середнього класу.

Френсіс Фукуяма, 
The American Interest

Переклад з англійської  Читайте більше тут: http://zik.ua/news/2017/12/01/populizm_u_sviti_osnovni_harakterystyky_y_zagrozy_1217413

Ще одне вітання з 1-м грудня Референдум Незалежності

«ТЕБЯ ЖДУТ ДОМА»: В ОККУПИРОВАННОМ ДОНЕЦКЕ ПОЯВИЛИСЬ БИЛБОРДЫ ОТ СБУ
Опубликовано: Пятница, 01 декабря 2017 11:07

В центре оккупированных Горловки и Донецка появились билборды с агитацией программы "Тебя ждут дома".

Билборды от СБУ на оккупированных территориях.

Об этом в Facebook сообщает спикер СБУ Елена Гитлянская со ссылкой на публикацию с данными центра "Миротворец".

Согласно данным, опубликованным пресс-службой центра в Facebook, плакаты были размещены Службой безопасности Украины.

"Граждане боевики и их пособники, уже под вашими окнами баннеры вывесили, чтобы напомнить вам, что у многих из вас есть еще шанс. Или хотите, чтобы с такими плакатами к вам в квартиы приходили?", – говорится в сообщении.

3 copy

Отмечается, что программа СБУ "Тебя ждут дома" распространяется на лиц:

- которые добровольно отказались от участия в незаконных вооруженных формированиях (НВФ) "ДНР / ЛНР";

- готовы добровольно отказаться от участия в террористической деятельности и сотрудничать с правоохранительными органами Украины;

- не участвовали в убийствах, пытках, изнасилованиях и других тяжких преступлениях;

- имеют искреннее желание исправить собственные ошибки честным трудом на благо Украины.

Основания для освобождения от уголовной ответственности для участников террористических формирований "ДНР/ЛНР" предусмотрены в рамках действующего законодательства Украины.

Билборды от СБУ на оккупированных территориях.

Билборды от СБУ на оккупированных территориях.

Фото: "Миротворец"

  • 30 ноября в Донецкой области задержали бывшего боевика, который собирался вступить на службу в ряды Вооруженных сил Украины.
  • 16 сентября сотрудники Службы безопасности Украины задержали в Славянском районе Донецкой области информатора террористической организации "ДНР".
  • 14 сентября сотрудники Службы безопасности Украины задержали в Славянске (Донецкая область) информатора боевиков "ЛН

Українські вчені за кордоном

Українські вчені за кордоном: Ми не виловлюємо мізки в Україні, навпаки — повертаємо, збагачені новими ідеямиСпалах на Сонці 14 травня 2013р. (NASASolar Dynamics Observatory). Фото: HO, AFP/Getty Images
Спалах на Сонці 14 травня 2013р. (NASASolar Dynamics Observatory). Фото: HO, AFP/Getty Images
Про те, як прискорити інтеграцію українських вчених у міжнародну наукову спільноту, особливості британської вищої освіти та телескоп на повітряній кулі

Допоки підтримка науки державою залишається словами, не перетворюючись на гідну фінансову базу, наша країна продовжує втрачати таланти. Подивившись, скільки українських вчених працює за кордоном, ви жахнетеся від статистики. Однак багато хто з них, залишаючи рідну країни, не спалює мости, а намагається допомогти вивести вітчизняну науку на новий рівень.

28 серпня — 1 вересня в Києві пройшла IV Британо-україно-іспанська конференція з фізики Сонця і космічних наук. У великому конференц-залі Національної академії наук зібралися 50 вчених з 10 країн: Бельгії, Великої Британії, Грузії, Ізраїлю, Китаю, Німеччини, США, Туреччини, України та Швеції. Велику Британію — співорганізатора конференції — представляли десятеро вчених. Частина з них — наші співвітчизники.

Про те, що українським вченим можуть дати такі заходи, про особливості британської вищої освіти й телескоп на повітряній кулі «Ракурс» розмовляв з Віктором Федуном, викладачем кафедри управління та системної інженерії університету Шеффілда (Велика Британія).

— Це вже четверта конференція, що проходить в Україні, співорганізатором якої ви є. Які основні цілі ставите перед собою і на якому рівні перебуває фізична наука в Україні?

Віктор Федун
Віктор Федун
— Головна ідея — інтенсифікувати інтеграцію українських колег в міжнародну спільноту. Україна прагне бути в ЄС, але наука (принаймні в тій галузі, якою ми займаємося), перебуває в гнітючому стані. Це не тільки недостатнє фінансування досліджень загалом, але й значні труднощі в поданні отриманих результатів. Тут і дорожнеча публікацій в провідних міжнародних наукових журналах, і чималі кошти, необхідні для участі в зарубіжних конференціях, і поки що низькі рейтинг і популярність в світі вітчизняних наукових видань.

Мій науковий напрям  фізика Сонця. Для спостережень потрібні дорогі інструменти, яких в Україні гостро не вистачає. Тому спостереження практично не ведуться й українські вчені змушені користуватися даними зарубіжних досліджень.

У сонячній фізиці, крім спостереження, важливо також чисельне моделювання. Використовуючи суперкомп'ютери, можна зробити досить точну імітацію реальних фізичних процесів. На жаль, цього в Україні поки також практично немає, оскільки побудова власних і навіть використання зарубіжних суперкомп'ютерів вимагає значних коштів.

Підсумовуючи, зазначимо два моменти. Спостереження і чисельне моделювання в Україні практично відсутні або перебувають у досить жалюгідному стані. З іншого боку, на високому рівні залишаються фундаментальні теоретичні дослідження. Тому вчених з України досить добре приймають за кордоном, охоче використовуючи їх результати. Головна ідея таких наукових зустрічей  об'єднання теоретичних досліджень українських вчених з іншими ланками європейського і світового наукового процесу.

— Розкажіть докладніше про те, чим саме сьогодні займаються вчені, які присвятили себе фізиці Сонця...

— Всім відомо, що Сонце — це зірка в центрі нашої Сонячної системи, величезна плазмова куля. Це дуже динамічний об'єкт, що впливає на всі аспекти життя на Землі. Ми намагаємося зрозуміти, як сонце працює. Як передається енергія з нижніх шарів атмосфери у верхній шар, чому воно сильно гріє корону, як можна передбачати виникнення великих фізичних ефектів на сонці, наприклад, спалахів. Чому спалахи важливі? Вони виділяють величезну кількість енергії, відповідно, можуть впливати на наші супутники, зв'язок, самопочуття тощо. Необхідно навчитися прогнозувати спалахи. Ми сподіваємося, що років через п'ять, крім звичної погоди, в щоденних прогнозах буде і надійно передбачена космічна погода.

З іншого боку, фізика Сонця — фундаментальна наука. Сонце — природна жива лабораторія плазмових процесів, вивчення яких важливо для вирішення завдань термоядерного синтезу і багатьох інших. Спостерігаючи та досліджуючи їх, ми можемо краще зрозуміти, як магнітні поля взаємодіють. Це колосальний обсяг робіт різних напрямків. Ми плануємо в лабораторних експериментах (це робилося і раніше, але наш підхід інший) промоделювати процеси, що проходять на Сонці, в мікромасштабі. Чому це можливо зробити? Рівняння, яким описуються плазмові процеси, зокрема хвильові, масштабуються. Грубо кажучи, рівняння ті самі, але масштаби процесів можуть бути різні. Суть процесів не змінюється.

— Хто в Україні вас підтримує, чи відчуваєте сприяння на державному рівні?

— Співорганізаторами конференції з українського боку виступають Інститут космічних досліджень НАН України, Астрономічна обсерваторія Львівського національного університету ім. І. Франка та фізичний факультет Київського національного університет ім. Т. Шевченка. Постійну і дуже активну допомогу надає доктор фізико-математичних наук, професор Олег Черемних, заввідділу космічної плазми Інституту космічних досліджень НАНУ.

 IV Британо-україно-іспанська конференція з фізики Сонця і космічних наук. Фото:new.nas.gov.ua
IV Британо-україно-іспанська конференція з фізики Сонця і космічних наук. Фото:new.nas.gov.ua

З України виїхало багато вчених. Буквально в кожному університеті світу доволі високого рангу є наші співвітчизники. Вони готові допомагати й щось робити для своєї країни. Якщо взяти конференцію, то з тих, хто за службовим обов'язком має бути зацікавлений у просуванні української науки, прийшли не всі. Але ж усі знають, що конференція проводиться. На жаль, тут це мало кому цікаво.

Хочу зауважити ще одну річ. Є Міжнародний інститут космічної науки у Берні, Швейцарія (International Space Science Institute, ISSI). Це міжнародний майданчик для зустрічей різних наукових груп, який повністю забезпечує і оплачує всі оргвитрати. Я теж брав участь в цих проектах. На сайті ISSI серед спонсорів і партнерів можна побачити Space Research Institute — Інститут космічних досліджень. Це Москва. Мені незрозуміло, де Україна? Росія якимось чином бере участь і в ISSI, і в Європейському геофізичному товаристві, і в Лондонському королівському товаристві... Україна ніде не фігурує.

Наприклад, в Лондонському королівському товаристві (The Royal Society of London for the Improvement of Natural Knowledge — провідне наукове товариство Великої Британії, одне з найстаріших наукових товариств у світі. — Ред.) є International Exchanges — доволі простий грант, всього-на-всього на 12 тис. фунтів на два роки. Ідея в тому, що вони дають гроші на квитки, житло, харчування тощо. Сенс у тому, що вчені з різних країн, які працюють над спільною тематикою, можуть їздити один до одного протягом двох років. В принципі, нам більше й не потрібно. До нас приїжджатимуть українські колеги для спільної роботи. Потім можемо разом подати на більш вагомий грант.

Є одна заковика. Така система існує для досить великої кількості країн, наприклад, Китаю, США, Росії... України в цьому переліку немає. В цьому напрямку ми почали рухатися ще у 2013 році. Підготували всі листи. Запропонували організувати схему, щоб Україна мала можливість подавати на цей грант хоча б один раз на рік (наприклад, для Японії передбачено три раунди, тобто можна подавати на грант тричі на рік до 10 осіб). Далі була Революція гідності й у вирі подій наші домовленості в Україні канули в Лету. Люди на місцях змінювалися дуже швидко. Ми не знали, до кого звертатися. Тепер знову намагаємося просувати цю ідею — встановити зв'язок між Королівським товариством і Академією наук України, щоби принаймні одна програма почала працювати. Це стосується не тільки фізики. Королівське товариство цікавиться всім спектром наук. Сподіваюся, що цього разу у нас все вийде.

— Одне з нагальних питань: хто фінансує конференції?

— Все відбувається на особистому ентузіазмі, і це непросто. Нам вдавалося отримувати підтримку різних фондів. Наприклад, успішними були заявки на гранти в Science and Technology Facilities Council (STFC) і European Office of Aerospace Research and Development. Це говорить про те, що міжнародні організації зацікавлені в тому, щоб українська наука була гідно представлена на міжнародній арені, адже теоретична фізика та інші наукові дослідження в Україні досить сильні. Підтримку надавав також університет Шеффілда, в якому я працюю. Цього року значну допомогу ми отримали також завдяки зусиллям нашої співвітчизниці — професора Валентини Жаркової (університет Нортумбрії, Великобританія).

— Чи вдалося досягти поставлених цілей?

— Перша конференція у 2011 році проходила в Криму, тоді паралельно ми організували Літню школу для студентів. У Британії є державні фонди, які здебільшого виділяють гроші для місцевих студентів. Ми спробували зробити річну школу у нас, переконавши відправити британських студентів в Україну, щоб молодь взаємодіяла. Лекції читали експерти з різних країн. Деякі зв'язки утворилися — це позитивний момент. Ми намагаємося це продовжувати.

Такі конференції допомагають встановлювати нові, і, що не менш важливо, — відновлювати втрачені наукові зв'язки. Наприклад, кілька років тому університет Шеффілда спільно кількома європейськими університетами та київським Інститутом космічних досліджень (ІКД) подали успішну заявку на участь в «Горизонт 2020» (найбільша в історії ЄС програма з досліджень та інновацій з бюджетом близько 80 млрд євро, розрахованим на сім років (з 2014 по 2020 г.), на додаток до приватних інвестицій, які будуть залучені фондом. — Ред.). За цією програмою ІКД отримав досить сильну підтримку. Кілька місяців тому ми також подали спільну заявку на грант Королівського товариства.

У чому наш інтерес? Ми аж ніяк не виловлюємо мізки в Україні, навпаки — повертаємо, збагачені новими ідеями. Натомість отримуємо теж багато свіжих ідей та задумів. В цьому і полягає специфіка і користь наукової взаємодії — у симетричному взаємному збагаченні результатами.

— Перед інтерв'ю я переглядала сайт університету Шеффілда, у вас зі студентами є цікавий проект телескопа на повітряній кулі SunbYte. Розкажіть, будь ласка, про це докладніше.

— Ідея сонячних спостережень за допомогою висотної надувної кулі не нова, було зроблено близько десяти подібних інструментів. Однак такі місії дорогі та плануються дуже довго. Час життя проекту від подачі до запуску доходить до 5-10 років. Слід розуміти, що якщо ми почали розробляти сьогодні, а запуск за десять років, то обладнання застаріває, змінити його не можна, адже воно вже внесено в проект. Це все одно як сказати комусь: давай ми тобі дамо iPhone 1 замість останньої моделі. Це проблема. Ми хотіли термін цієї розробки набагато зменшити. Для цього потрібна проста система, яка підніматиме телескоп і перебуватиме в робочому стані певний час. Кілька років тому ми запропонували multiballoon — систему з повітряних куль, яка буде піднімати платформу з телескопом. Це дуже складний проект і поки він лежить у столі.  

Фото: rexusbexus.net
Фото: rexusbexus.net

Близько року тому ми звернули увагу на проект REXUS/BEXUS — Rocket and Balloon Experiments for University Students — використання ракет і повітряних куль як платформи для проведення університетських студентських досліджень. Ми зібрали команду студентів, зацікавили колег з інших університетів і спільно приступили до розробки повітряної сонячної наглядової місії. На сайті програми можна більш детально дізнатися про проект, тут також йде зворотний відлік: скільки залишилося до запуску.

Студенти, які працюють над проектом. Фото: facebook.com/projectsunbyte
Студенти, які працюють над проектом. Фото: facebook.com/projectsunbyte

— Ви читаєте лекції британським студентам. Наскільки відрізняється підхід до навчання в Україні та Британії? 

— Підхід відрізняється кардинально. Головна відмінність у тому, що в Британії студент — це покупець. Ми надаємо послугу. Тут освіта три роки, потім магістратура один рік. Освіта слабкіша, ніж колись у радянських університетах, та й у деяких українських вузах. Але сенс в тому, що навчання протягом трьох років дає хорошу базу, така собі підвищена середня освіта. Студентів навчають думати, приймати рішення, загалом готують до життя. Багато студентів після цього йдуть працювати в різні компанії, банки тощо. Університет націлює на те, що не обов'язково йти в науку. Продовжують навчання тільки найсильніші.

Університет Шеффілда Фото: study.ua
Університет Шеффілда Фото: study.ua

Коли я був студентом фізичного факультету Київського університету, вчитися було нелегко Якщо не здав — до побачення. У Британії освіта досить дорога.Університетам невигідно відраховувати студентів  вони головне джерело їх фінансування, вузи за ними «полюють». Атмосфера навчання вкрай доброзичлива. Припустимо, я питаю студента: скільки буде два плюс два? Він відповідає  п'ять. Що ви йому скажете?

— У нас би сказали, що така відповідь неправильна.

— Тут так говорити не прийнято. Потрібно сказати, що відповідь хороша, але є кращий варіант. Потім учневі слід пояснити, чому мій варіант краще. Ображати не прийнято. Тут ніколи не говорять, що ти не правий. Іноді це трохи дратує, але в цілому це робить людей більш спокійними.Коли глузують з британських вчених та освіти — це все неправда.

Система британської освіти налагоджена, як годинниковий механізм, і дозволяє працювати зі студентами будь-якого рівня знань з будь-якої країни й будь-якого достатку. Можна подавати на різні фінансові підтримки. Тут багато курсів, організацій, які допомагатимуть, скеровуватимуть студента. Все запротокольовано. Британія — стара колоніальна країна і знає, як розмовляти з людьми, вміє домовлятися. Точно так само і зі студентами університету.

"Газпром" скоро предстанет...

"Газпром" скоро перестанет кормить Россию
15:02, сьогодні  
"Газпром" – все? / sprotyv.info

Газ и нефть традиционно являлись главным источником доходов как СССР, так и его частичной наследницы – Российской Федерации. Причем РФ куда серьезнее, ввиду тотального промышленного спада, зависит от поступлений в бюджет за счет экспорта энергоносителей.

Однако, как показывают тенденции, в скором времени углеводородную империю, занимающую пятое место в мире по запасам нефти и первое по газу, может укрыть волна коллапса. И в первую очередь это касается ее газовой отрасли, а "Газпрому" отведена роль детонатора.

Читайте также: Чорная пятниця для российского газа

Так, стало известно, что компания, стоившая в 2007 году более 300 миллиардов долларов, а в 2017-м чуть более 52 миллиардов долларов (запомните эту цифру), в 2018-м намерена для реализации своих амбициозных проектов привлечь не менее 1,278 триллионов рублей инвестиций, или проще говоря – долгов.

Казалось бы, крупнейшая газовая компания России, страны, обладающей крупнейшими запасами газа в мире, может себе позволить подобные риски. Но, на сегодняшний день долг "Газпрома" приближается к 40 миллиардам долларов, а благодаря привлечению дополнительных инвестиций в свои проекты он уже вначале 2018-го резко подскочит на 7 миллиардов долларов, а к концу следующего года ожидается в районе 60 миллиардов долларов!

А теперь вспоминаем стоимость компании. По сути, в 2018 года ее внешние долги перекроют эту самую рыночную стоимость на 20%, а то и больше. И это предпосылки к банкротству.

С другой стороны, для чего нужны все эти средства "Газпрому"? Разумеется, для строительства газопроводов "Турецкий поток", "Северный поток-2" и "Сила Сибири". Проекты масштабные и в перспективе должны не только компенсировать затраты, но и поднять компанию на новый уровень! Но и здесь есть свои "НО".

Прежде всего, "Северный поток-2" на сегодняшний день имеет весьма туманное будущее в связи с санкциями США, которые полную мощь покажут именно в 2018 году. Завершение же работ в 2019-м уже не является реалистичным, а даже если и так, то до начала гипотетических поставок "Газпром" два года бы существовал с растущими долгами.

"Турецкий поток", перспективы которого из-за санкций так же не имеют определенного будущего, сама же Турция не спешит реализовывать со своей стороны, более полагаясь на газ из Азербайджана и Ирана.

И, конечно же, "Сила Сибири", газопровод в Китай, на который в этом году были направлены дополнительные средства в размере 189 миллиардов рублей, в то время как финансирование "Северного потока – 2" сократили на 9%. Но, даже и с учетом особого внимания к "СС", ранее 2021 года при самых оптимистичных прогнозах строительство не завершится. То есть, на доходы от "СС", РФ в ближайшие, минимум, 4 года, рассчитывать не стоит.

А между тем США продолжают экспансию своего СПГ в Европу и на Азиатский рынок, в том числе в Китай. Из наиболее примечательных событий это заключение контракта на 5 лет между польской финансовой группой "Polskie Grnictwo Naftowe i Gazownictwo" и "Centrica LNG Company Limited", а так же мега-сделка между китайской госкомпанией China Petrochemical Corp (Sinopec) и американской Alasca Gasline Development Corp о поставках СПГ суммой на 43 миллиарда долларов.

Подобные тенденции ярко демонстрируют, что пока Россия строит свои трубы, США уже отнимают у нее долю рынка, благодаря своему СПГ. И кто-то поверит, что Белый дом не будет в скором времени агрессивно и настойчиво отвоевывать все новые и новые плацдармы у РФ?

А потому, компания, у которой долгов больше чем ее стоимость на рынке, а перспективы взлета после окончания строительства многообещающих проектов, часть из которых может быть и не достроена вовсе, в скором времени спровоцирует энергетический кризис в России.

Переиграли!


Ось і чергове "покращення вже сьогодні"

Британія поступилася Франції своїм п'ятим місцем у рейтингу найсильніших економік світу й посунулася на шосте. Це сталося вперше від 2013 року.

Такі дані Міжнародного валютного фонду, пише ТСН за даними CNN.

Британія вже офіційно визнала проблеми в своїй економіці, що спричинені, перш за все, Brexit – підготовкою виходу країни зі складу Євросоюзу. Це своєю чергою позначилося на падінні нацвалюти, сповільнилися споживчі витрати, а ціни зросли. Показник зростання ВВП за підсумками 2017 року погіршили від 2% до 1,5%. Зростання економіки наступного року становитиме 1,4%, а у 2019-201=20 роках – по 1,3%.

«Британія - шоста за величиною економіка в світі», - сказав керівник казначейства Великої Британії Філіп Хаммонд у своїй бюджетній промові.

МВФ прогнозує, що 2018-го року економіка Франції також буде розвиватися інтенсивніше за Британію.

Втрата п'ятого місця в економічному рейтингу є поганою новиною для політиків, які стверджують, що Британія буде сильною, коли вийде з ЄС.

Рейтинг кращих економік країн світу, згідно з прогнозом МВФ на 2017 рік:

1. США - 19,4 трлн доларів.

2. Китай - 11,9 трлн доларів.

3. Японія - 4,9 трлн доларів.

4. Німеччина - 3,7 трлн доларів.

5. Франція - 2,575 трлн доларів.

6. Велика Британія - 2,565 трлн доларів.

7. Індія - 2,4 трлн доларів.