Хороша аналітика про минулий рік 2017-й
- 04.01.18, 22:16
КИЇВ. 2 січня. УНН. У 2017 році Україні не вдалося виконати основні макроекономічні показники, закладені у Бюджеті. Аналогічна ситуація може повторитися і в 2018 році. Загалом, показники будуть не гіршими, але і не кращими. Такий прогноз зробили експерти у коментарі УНН.
Як зауважив голова Комітету економістів України, кандидат економічних наук Андрій Новак, у Бюджеті на 2018 рік закладено ріст ВВП у 3%, інфляція — 9%, девальвація гривні — до 30 грн за долар, проте ці показники навряд чи будуть виконані, адже у 2017 році не було жодних економічних реформ (лише медична та освітня, які напряму не стосуються економіки, та пенсійна, що фактично не відбулася). Водночас, не були проведені ні бюджетна реформа, ні податкова, ні кредитна, ні адміністративна, ні навіть реформа системи державного управління.
“В економічний системі ніяких реформ та змін не було. А оскільки їх не було, то не варто очікувати покращення економічних результатів у 2018 році. Вони будуть не гіршими, але і не кращими”, — переконаний експерт.
За словами екс-наукового співробітника Інституту світової економіки НАН України Всеволода Степанюка, закладена у Бюджет-2018 інфляція 9% при девальвації 10% неможлива в принципі.
“Якщо гривня буде 29-30 грн за долар, то інфляція, навіть за найбільш оптимістичними прогнозами, складе 12, а можливо і 15%. У нас інфляція завжди була більша, ніж падіння гривні”, — зауважив він.
Водночас щодо ВВП, то як уточнив В.Степанюк, якщо не буде суттєвих політичних потрясінь, то ВВП дійсно може показати приріст у 3 або навіть у 4%.
Про те, що планового прогнозованого показника інфляції в 2018 році досягти не вдасться, заявив і експерт Економічного дискусійного клубу, колишній керівник департаменту міністерства економічного розвитку і торгівлі України Євген Олейніков.
“Інфляцію не буде виконано. Тому що це передвиборний рік. Почнуться ігри в популізм — спроби підвищити соцвиплати тим чи іншим способом. Буде те ж саме, що і цього року — інфляція розженеться. Отримати ж економічне зростання після того падіння, яке було — не проблема, проблема отримати значне і реальне економічне зростання”, — підкреслив економіст.
В.Степанюк прогнозує, що 2018 рік не стане роком системних реформ, в силу того, що це буде передвиборний рік.
“Реформи переїдуть на 2019 рік, оскільки в 2018-му ситуація навряд чи стане настільки критичною, що вони будуть нагальними. Якщо не буде ніяких критичних потрясінь, активізації подій у зовнішніх гравців, то ми переживемо його так само, як переживали всі попередні передвиборчі роки, тобто без якихось проривів і особливих результатів. У кращому випадку — отримаємо базову підготовку до того, щоб в 2019-му почати якісь реформи”, — сказав економіст.
Економічний експерт Віктор Скаршевський звернув увагу на те, що закладене в Бюджеті на 2018 рік зростання ВВП на 3% насправді говорить про стагнацію економіки.
“Оскільки якщо порівнювати показники з рештою світу, то світова економіка зросте на 3,7%. Тобто, розрив між українською економікою і світовою, який і так величезний, збільшиться ще більше. А якщо порівнювати з країнами, що розвиваються, таким же як Україна, то вони виростуть ще більше на 4,9%. Виходить, що країни, що розвиваються, будуть рости в 1,5 рази швидше, ніж Україна. І це все на тлі того, що Україна в 2014-2015 роках різко провалилася на 17%. Це говорить про те, що уряд навмисно не робить ніяких активних дій для того, щоб українська економіка відновилася, і почала наздоганяти і випереджаючими темпами доходити до високого рівня”, — підкреслив фахівець.
В.Скаршевський навів ще одне порівняння: згідно з даними МВФ, якщо Україна буде рости на 5% щорічно, а економіка Білорусі буде на тому ж рівні, як і зараз, то Україна наздожене Білорусь через 16 років — в 2033-му, а Росію через 24 роки — в 2041 році.
“При поточній же економічній політиці ці 5% — недосяжні”, — упевнений економіст.
За його словами, головна проблема України — це структура економіки, яка є сировинною. Україна виробляє сировину і експортує її, а імпортує готову продукцію.
“При такій структурі економіки Україна приречена жити в борг (зовнішній борг цього року вріс на 3,9 млрд доларів, а за президентства Порошенка борг виріс уже більше (на 13 млрд), ніж при Януковичі (на 10 млрд) і на регулярні економічні кризи. Справа в тому, що українська економіка дуже залежить від кон’юнктури на сировинні товари на світових ринках, а ця кон’юнктура зазнає регулярних криз: ціни то ростуть, то падають, і це падіння набагато сильніше впливає на українську економіку, ніж зростання цін”, — пояснив В.Скаршевський.
Він додав, що після кожної кризи Україна опускається на нижчий рівень, а потім не встигає піднятися на той же рівень. Виходячи з цього, 3%-ве зростання ВВП — це практично ніщо, тому що немає взаємозв’язку: дій уряду і економічного ефекту.
Нагадаємо, експерти підбили підсумки року в економіці.
Різдво християни відзначають у всьому світі. Але чому свято розділило віруючих на дві громади, які відзначають католицьке Різдво 25 грудня і народження Христа 7 січня, та що спільного й особливого має свято у християн східного та західного обрядів – розбирались журналісти сайту "24".
Різдво — одне з найважливіших християнських свят, яке 25 грудня відзначають католики, а через два тижні після цього – і християни східного обряду.
Читайте також: Католицьке Різдво в Європі: цікаві ідеї для бюджетної подорожі
Різдво знаменує народження Ісуса Христа, який, за віруванням християн, посланий Богом у світ для спасіння людства. Саме цей день поділив історію на "до" і "після" – від народження Христа почалось сучасне літочислення під назвою "наша ера".
Різдво Христове має давню історію з унікальними традиціями та звичаями – люди прикрашають ялинки, готують святкові страви, колядують, ходять до церкви та відвідують родичів.
Різдво — одне з найважливіших християнських свят, яке відзначають у світі 25 грудня і 7 січня
Різдво для католиків та протестантів є особливим і найважливішим релігійним святом. Напередодні Різдва люди дотримуються Адвенту – часу в очікуванні свята, коли люди особливо приділяють увагу духовному життю, дехто, за бажанням, дотримується посту.
Читайте також: Різдвяний піст 2017: рецепти страв від шеф-кухаря, які ви можете приготувати вдома
Свято об'єднує навколо усю родину, яка з трепетом прикрашає домівку до Різдва – це символізує віру і шанування Ісуса. Серед символів цього свята особливе місце займає ялинка, а також – різдвяний вінок, омела, солома та подарунки.
Ввечері 24 грудня, коли на небі з'являється перша зірка, родини збираються на Святу Вечерю з пісних страв: риби, оплаток (пісний хліб), фруктів, горіхів та іншого. Перед початком трапези глава сім'ї читає уривок з Євангелія, родина співає першу коляду, потім усі переломлюють різдвяний хліб — оплаток.
Читайте також: Українську щедрівку заспівали у церкві в Сінгапурі: зворушливе відео
Після вечері родина збирається до храму – на Месу Надвечір'я Різдва, яка символізує єдність Отця і Сина. Меса розпочинається, переважно, опівночі. Під час неї священик кладе у різдвяний вертеп фігурку немовляти Ісуса.
Друга святкова меса відбувається на світанку і символізує час появи на світ нового життя з утроби матері. А третя меса, яка відправляється вдень, доносить символ народження Ісуса у серця всіх віруючих.
Читайте також: Топ-5 книжок, які варто прочитати у різдвяні вихідні
25 грудня подається святкова їжа. Головною стравою столу у більшості католиків і протестантів є запечена індичка, качка, свинина та інше.
А також 25 грудня усі шукають подарунків від Санта Клауса чи Святого Миколая.
Діти 25 грудня чекають від Санта Клауса подарунків
Православні та греко-католики відзначають День народження Христа 7 січня. Для християн східного обряду свято Різдва Христового є важливим релігійним святом, але після Великодня, який для них більш важливий.
Читайте також: Колядки для дітей: тексти пісень українською мовою
Щороку перед Різдвом християни дотримуються строгого різдвяного посту – Пилипівки, який починається з 28 листопада і закінчується 7 січня. Під час посту люди стараються духовно очиститись та покаятись у гріхах.
Напередодні Різдва 6 січня відбувається Святий Вечір – люди готують 12 пісних страв на честь 12 апостолів Христа. Традиційно на столі стоять узвар, пампухи, борщ з вушками і кутя, яка є головною стравою Святого Вечора.
Свята вечеря складається з 12 пісних страв
А сідає родина вечеряти лише після того, як на вечірнє небо зійде перша зірка – господар хати запалює різдвяну свічку, промовляє молитву і благословляє їжу.
Читайте також: Весела коляда: 5 текстів колядок українською мовою
7 січня люди йдуть на богослужіння, а далі – ходять в гості до родичів, колядують та водять вертепи – пересувні театри з людей або ляльок, які показують вистави про народження Христа у Віфлеємі. У цей день закінчується різдвяний піст.
Коляда – невід'ємна традиція святкування Різдва
Християни західного обряду святкують Різдво з 24 на 25 грудня, у той час як віруючі східного обряду святкують народження Христа з 6 на 7 січня.
Дата святкування Різдва у всіх однакова, різниця лише у системі літочислення – західні церкви відзначають Різдво за Григоріанським календарем, а східні – за Юліанським, де 7 січня – це 25 грудня за старим стилем.
Також дещо відрізняється важливість свята. Для Заходу народження Христа – найважливіше релігійне свято у календарі, коли для Сходу важливішим за Різдво є Великдень – день Господнього Воскресіння.
Різдво для католицького світу символізує родинне свято, коли для православних і греко-католиків це передусім – духовне свято.
Окрім того, піст перед Різдвом у них не такий суворий, як у християн східного обряду. Католики і протестанти перед Різдвом мають Адвент – місяць в очікуванні свята, протягом якого люди намагаються більше часу приділяти духовному життю, родині. Дехто, за бажанням, постить.
Читайте також: Топ різдвяних фільмів, які піднімуть настрій
В обох християнських громад є Святвечір – святкова вечеря з пісних страв. Католики починають частування з оплаток або гостій – тонких хлібних пластин, якими причащають прихожан у церкві. У східному обряді частування починають з куті.
Святвечір у віруючих східного та західного обрядів
У православних і греко-католиків на Різдво є одне нічне богослужіння, у якому одразу правлять Велике Повечір'я, Утреню та Літургію. Натомість у вірян західного обряду служать три різдвяні меси окремо – вночі, вранці та вдень, що символізує народження Спасителя у лоні Отця, у череві Матері Божої і народження Ісуса у душі кожного християнина.
А 25 грудня у більшості віруючих західного обряду головною різдвяною стравою є запечена індичка або качка. Також чимало християн готують так званий різдвяний пудинг. Такі традиції поширені у США, Великобританії, Німеччині, Франції, Греції та інших країнах.
На Різдво католики та протестанти дарують усім подарунки, які кладуть під ялинку чи у шкарпетки від Санти Клауса чи Святого Миколая.
Окрім того, вони прикрашають не лише ялинку, а й увесь дім. Обов'язково у декоруванні має бути різдвяний вінок та омела, під якою усі обмінюються поцілунками.
А також у домі має бути солома, яка є одним з головних символів Різдва, вона уособлює ясла Христа. У християн східного обряду, зокрема в Україні, ставлять дідуха.
Спільним для обох обрядів є колядування. Та у католиків це не так поширено, як у православних і греко-католиків, і вони, зазвичай, колядують у родинному колі. Натомість, віруючі східного обряду йдуть колядувати в кожну хату – так колядники приносять звістку про народження Сина Божого, який спасе світ.
Різдво Христове – свято добра, миру і милосердя. Редакція сайту "24" бажає усім Веселого і світлого Різдва!
«Бригада обезголовлювання» – так може неофіційно називатися новий надсекретний підрозділ Міністерства оборони Південної Кореї, головною метою якого є фізична ліквідація північнокорейського диктатора Кім Чен Ина і його оточення. Про створення такого підрозділу повідомила 7 грудня сеульська газета Korea Herald, яка посилається на джерела в уряді країни. Найближчим часом на придбання особливої зброї для цієї частини, наприклад, ударних безпілотників-«камікадзе» чи скорострільних багатозарядних гранатометів, буде виділено майже 25 мільйонів доларів.
Уперше про спільний план армії Південної Кореї і Командування спеціальних операцій США створити великий спецпідрозділ, перед яким стоятиме завдання за будь-яку ціну вбити Кім Чен Ина в разі початку війни на Корейському півострові, повідомило на початку 2017 року південнокорейське інформаційне агентство «Йонхап». 1 грудня, як пише Korea Herald, була повністю сформована перша бригада цієї елітної частини численністю приблизно в тисячу осіб.
Поки точно ніхто не знає ні організаційної структури всього підрозділу, ні інших його характеристик, але експерти сходяться на думці, що бійці його мають таку саму підготовку, як американські спецпризначенці з таких елітних частин, як «Загін Дельта» або SEAL («морські котики»), зокрема їхній найкращий загін DEVGRU («Команда Шість»), військовослужбовці якого в травні 2011 року в Пакистані ліквідували засновника терористичної організації «Аль-Каїда» Усаму бін Ладена.
У будь-якому разі, перш ніж південнокорейський підрозділ стане повністю боєздатним, ще мине певний час, адже йому не вистачає багатьох одиниць найважливішої техніки. Насамперед – швидкісних літальних апаратів, здатних швидко доставляти бійців на територію КНДР. Південнокорейські військові з цією метою зараз, як зазначає Korea Herald, працюють над модернізацією наявних у них військово-транспортних американських вертольотів Boeing CH-47 Chinook.
«На відміну від Збройних сил США, у Республіки Корея немає вдосконалених низьколетючих транспортних засобів для проникнення до КНДР. Навіть якщо наш спецназ зараз наважиться вирушити прямо до Пхеньяна, ймовірність того, що дорогою він буде знищений системами ППО і артилерією північнокорейців, вкрай висока», – зазначив у інтерв’ю виданню Korea Herald сеульський військовий аналітик Лі Іль Ву.
Офіційний Пхеньян, який безперервно в останні місяці і тижні заявляє про неминучість швидкої нової масштабної війни на Корейському півострові, також постійно звинувачує спецслужби США і Південної Кореї в намірі фізично знищити все найвище керівництво КНДР, зокрема, за допомогою вбивць-смертників, отрут, хімічної і біологічної зброї. 15 квітня цього року на військовому параді у Пхеньяні з нагоди 105-річчя від дня народження Кім Ір Сена, засновника КНДР і діда нинішнього правителя, вперше на публіці з’явилися бійці створеного в Північній Кореї власного надсекретного спецназу, обмундированого і оснащеного, судячи з фотографій, відповідно до найостанніших вимог військової науки – з новітніми автоматичними гвинтівками і в шоломах з приладами нічного бачення.
У серпні найбільша японська газета «Асахі сімбун» повідомила, що партійна верхівка Північної Кореї нібито на особисту вказівку Кім Чен Ина для забезпечення його охорони та захисту від замахів запросила до Пхеньяна в ролі консультантів для його особистих охоронців близько 10 колишніх офіцерів КДБ СРСР, ветеранів 9-го управління, яке займалося убезпеченням найвищих керівників КПРС і радянського уряду.
29 листопада рано-вранці за місцевим часом КНДР провела чергове, вже третє, випробування міжконтинентальної балістичної ракети. Пролетівши близько години, вона впала в Японське море за 250 кілометрів від японської території. Судячи з попередніх оцінок західних експертів, цей запуск свідчить про значний стрибок в розвитку Пхеньяном ракетних технологій. Сам Кім Чен Ин урочисто оголосив, що його країна успішно завершила створення повноцінних ядерних сил. Військове керівництво Північної Кореї стверджує, що випробувана ракета «Хвасон-15» може досягти будь-якої точки на континентальній території США. Після цього постійний представник США в ООН Ніккі Гейлі закликала світову спільноту перервати будь-які дипломатичні зв’язки з КНДР, якій вона пригрозила «повним знищенням» в разі початку з вини Пхеньяна будь-якого збройного конфлікту.
4 грудня на Корейському півострові США і Південна Корея почали наймасштабніші за всю історію співпраці двох країн п’ятиденні навчання своїх ВПС під назвою ACE Vigilant. У них беруть участь загалом 230 літаків Військово-повітряних і Військово-морських сил двох країн, зокрема, американські надзвукові стратегічні бомбардувальники B-1B Lancer у супроводі новітніх винищувачів-«невидимок» F-22 і винищувачів-бомбардувальників F-35, а також 12 тисяч військовослужбовців.
Міністерство оборони Південної Кореї повідомило, що американські та південнокорейські військові відпрацьовують удари по цілях, які є копіями об’єктів, пов’язаних з ракетно-ядерною програмою КНДР. Пхеньян відразу ж назвав ці навчання великомасштабною військовою провокацією і заявив, що війна на півострові стала неминучою і що невідомою залишається лише дата її точного початку.
В центре оккупированных Горловки и Донецка появились билборды с агитацией программы "Тебя ждут дома".
Об этом в Facebook сообщает спикер СБУ Елена Гитлянская со ссылкой на публикацию с данными центра "Миротворец".
Согласно данным, опубликованным пресс-службой центра в Facebook, плакаты были размещены Службой безопасности Украины.
"Граждане боевики и их пособники, уже под вашими окнами баннеры вывесили, чтобы напомнить вам, что у многих из вас есть еще шанс. Или хотите, чтобы с такими плакатами к вам в квартиы приходили?", – говорится в сообщении.
Отмечается, что программа СБУ "Тебя ждут дома" распространяется на лиц:
- которые добровольно отказались от участия в незаконных вооруженных формированиях (НВФ) "ДНР / ЛНР";
- готовы добровольно отказаться от участия в террористической деятельности и сотрудничать с правоохранительными органами Украины;
- не участвовали в убийствах, пытках, изнасилованиях и других тяжких преступлениях;
- имеют искреннее желание исправить собственные ошибки честным трудом на благо Украины.
Основания для освобождения от уголовной ответственности для участников террористических формирований "ДНР/ЛНР" предусмотрены в рамках действующего законодательства Украины.
Фото: "Миротворец"
Україна: сучасні методи відлову «китайських шпигунів»05.09.2013
Малий льодовиковий період: Сонце дає людству ще один шанс21.09.2015
Діагноз медичної освіти в Україні: алхімічні тести і американські іспити по-новому04.04.2017
Допоки підтримка науки державою залишається словами, не перетворюючись на гідну фінансову базу, наша країна продовжує втрачати таланти. Подивившись, скільки українських вчених працює за кордоном, ви жахнетеся від статистики. Однак багато хто з них, залишаючи рідну країни, не спалює мости, а намагається допомогти вивести вітчизняну науку на новий рівень.
28 серпня — 1 вересня в Києві пройшла IV Британо-україно-іспанська конференція з фізики Сонця і космічних наук. У великому конференц-залі Національної академії наук зібралися 50 вчених з 10 країн: Бельгії, Великої Британії, Грузії, Ізраїлю, Китаю, Німеччини, США, Туреччини, України та Швеції. Велику Британію — співорганізатора конференції — представляли десятеро вчених. Частина з них — наші співвітчизники.
Про те, що українським вченим можуть дати такі заходи, про особливості британської вищої освіти й телескоп на повітряній кулі «Ракурс» розмовляв з Віктором Федуном, викладачем кафедри управління та системної інженерії університету Шеффілда (Велика Британія).
— Це вже четверта конференція, що проходить в Україні, співорганізатором якої ви є. Які основні цілі ставите перед собою і на якому рівні перебуває фізична наука в Україні?
Мій науковий напрям — фізика Сонця. Для спостережень потрібні дорогі інструменти, яких в Україні гостро не вистачає. Тому спостереження практично не ведуться й українські вчені змушені користуватися даними зарубіжних досліджень.
У сонячній фізиці, крім спостереження, важливо також чисельне моделювання. Використовуючи суперкомп'ютери, можна зробити досить точну імітацію реальних фізичних процесів. На жаль, цього в Україні поки також практично немає, оскільки побудова власних і навіть використання зарубіжних суперкомп'ютерів вимагає значних коштів.
Підсумовуючи, зазначимо два моменти. Спостереження і чисельне моделювання в Україні практично відсутні або перебувають у досить жалюгідному стані. З іншого боку, на високому рівні залишаються фундаментальні теоретичні дослідження. Тому вчених з України досить добре приймають за кордоном, охоче використовуючи їх результати. Головна ідея таких наукових зустрічей — об'єднання теоретичних досліджень українських вчених з іншими ланками європейського і світового наукового процесу.
— Розкажіть докладніше про те, чим саме сьогодні займаються вчені, які присвятили себе фізиці Сонця...
— Всім відомо, що Сонце — це зірка в центрі нашої Сонячної системи, величезна плазмова куля. Це дуже динамічний об'єкт, що впливає на всі аспекти життя на Землі. Ми намагаємося зрозуміти, як сонце працює. Як передається енергія з нижніх шарів атмосфери у верхній шар, чому воно сильно гріє корону, як можна передбачати виникнення великих фізичних ефектів на сонці, наприклад, спалахів. Чому спалахи важливі? Вони виділяють величезну кількість енергії, відповідно, можуть впливати на наші супутники, зв'язок, самопочуття тощо. Необхідно навчитися прогнозувати спалахи. Ми сподіваємося, що років через п'ять, крім звичної погоди, в щоденних прогнозах буде і надійно передбачена космічна погода.
З іншого боку, фізика Сонця — фундаментальна наука. Сонце — природна жива лабораторія плазмових процесів, вивчення яких важливо для вирішення завдань термоядерного синтезу і багатьох інших. Спостерігаючи та досліджуючи їх, ми можемо краще зрозуміти, як магнітні поля взаємодіють. Це колосальний обсяг робіт різних напрямків. Ми плануємо в лабораторних експериментах (це робилося і раніше, але наш підхід інший) промоделювати процеси, що проходять на Сонці, в мікромасштабі. Чому це можливо зробити? Рівняння, яким описуються плазмові процеси, зокрема хвильові, масштабуються. Грубо кажучи, рівняння ті самі, але масштаби процесів можуть бути різні. Суть процесів не змінюється.
— Хто в Україні вас підтримує, чи відчуваєте сприяння на державному рівні?
— Співорганізаторами конференції з українського боку виступають Інститут космічних досліджень НАН України, Астрономічна обсерваторія Львівського національного університету ім. І. Франка та фізичний факультет Київського національного університет ім. Т. Шевченка. Постійну і дуже активну допомогу надає доктор фізико-математичних наук, професор Олег Черемних, заввідділу космічної плазми Інституту космічних досліджень НАНУ.
З України виїхало багато вчених. Буквально в кожному університеті світу доволі високого рангу є наші співвітчизники. Вони готові допомагати й щось робити для своєї країни. Якщо взяти конференцію, то з тих, хто за службовим обов'язком має бути зацікавлений у просуванні української науки, прийшли не всі. Але ж усі знають, що конференція проводиться. На жаль, тут це мало кому цікаво.
Хочу зауважити ще одну річ. Є Міжнародний інститут космічної науки у Берні, Швейцарія (International Space Science Institute, ISSI). Це міжнародний майданчик для зустрічей різних наукових груп, який повністю забезпечує і оплачує всі оргвитрати. Я теж брав участь в цих проектах. На сайті ISSI серед спонсорів і партнерів можна побачити Space Research Institute — Інститут космічних досліджень. Це Москва. Мені незрозуміло, де Україна? Росія якимось чином бере участь і в ISSI, і в Європейському геофізичному товаристві, і в Лондонському королівському товаристві... Україна ніде не фігурує.
Наприклад, в Лондонському королівському товаристві (The Royal Society of London for the Improvement of Natural Knowledge — провідне наукове товариство Великої Британії, одне з найстаріших наукових товариств у світі. — Ред.) є International Exchanges — доволі простий грант, всього-на-всього на 12 тис. фунтів на два роки. Ідея в тому, що вони дають гроші на квитки, житло, харчування тощо. Сенс у тому, що вчені з різних країн, які працюють над спільною тематикою, можуть їздити один до одного протягом двох років. В принципі, нам більше й не потрібно. До нас приїжджатимуть українські колеги для спільної роботи. Потім можемо разом подати на більш вагомий грант.
Є одна заковика. Така система існує для досить великої кількості країн, наприклад, Китаю, США, Росії... України в цьому переліку немає. В цьому напрямку ми почали рухатися ще у 2013 році. Підготували всі листи. Запропонували організувати схему, щоб Україна мала можливість подавати на цей грант хоча б один раз на рік (наприклад, для Японії передбачено три раунди, тобто можна подавати на грант тричі на рік до 10 осіб). Далі була Революція гідності й у вирі подій наші домовленості в Україні канули в Лету. Люди на місцях змінювалися дуже швидко. Ми не знали, до кого звертатися. Тепер знову намагаємося просувати цю ідею — встановити зв'язок між Королівським товариством і Академією наук України, щоби принаймні одна програма почала працювати. Це стосується не тільки фізики. Королівське товариство цікавиться всім спектром наук. Сподіваюся, що цього разу у нас все вийде.
— Одне з нагальних питань: хто фінансує конференції?
— Все відбувається на особистому ентузіазмі, і це непросто. Нам вдавалося отримувати підтримку різних фондів. Наприклад, успішними були заявки на гранти в Science and Technology Facilities Council (STFC) і European Office of Aerospace Research and Development. Це говорить про те, що міжнародні організації зацікавлені в тому, щоб українська наука була гідно представлена на міжнародній арені, адже теоретична фізика та інші наукові дослідження в Україні досить сильні. Підтримку надавав також університет Шеффілда, в якому я працюю. Цього року значну допомогу ми отримали також завдяки зусиллям нашої співвітчизниці — професора Валентини Жаркової (університет Нортумбрії, Великобританія).
— Чи вдалося досягти поставлених цілей?
— Перша конференція у 2011 році проходила в Криму, тоді паралельно ми організували Літню школу для студентів. У Британії є державні фонди, які здебільшого виділяють гроші для місцевих студентів. Ми спробували зробити річну школу у нас, переконавши відправити британських студентів в Україну, щоб молодь взаємодіяла. Лекції читали експерти з різних країн. Деякі зв'язки утворилися — це позитивний момент. Ми намагаємося це продовжувати.
Такі конференції допомагають встановлювати нові, і, що не менш важливо, — відновлювати втрачені наукові зв'язки. Наприклад, кілька років тому університет Шеффілда спільно кількома європейськими університетами та київським Інститутом космічних досліджень (ІКД) подали успішну заявку на участь в «Горизонт 2020» (найбільша в історії ЄС програма з досліджень та інновацій з бюджетом близько 80 млрд євро, розрахованим на сім років (з 2014 по 2020 г.), на додаток до приватних інвестицій, які будуть залучені фондом. — Ред.). За цією програмою ІКД отримав досить сильну підтримку. Кілька місяців тому ми також подали спільну заявку на грант Королівського товариства.
У чому наш інтерес? Ми аж ніяк не виловлюємо мізки в Україні, навпаки — повертаємо, збагачені новими ідеями. Натомість отримуємо теж багато свіжих ідей та задумів. В цьому і полягає специфіка і користь наукової взаємодії — у симетричному взаємному збагаченні результатами.
— Перед інтерв'ю я переглядала сайт університету Шеффілда, у вас зі студентами є цікавий проект телескопа на повітряній кулі SunbYte. Розкажіть, будь ласка, про це докладніше.
— Ідея сонячних спостережень за допомогою висотної надувної кулі не нова, було зроблено близько десяти подібних інструментів. Однак такі місії дорогі та плануються дуже довго. Час життя проекту від подачі до запуску доходить до 5-10 років. Слід розуміти, що якщо ми почали розробляти сьогодні, а запуск за десять років, то обладнання застаріває, змінити його не можна, адже воно вже внесено в проект. Це все одно як сказати комусь: давай ми тобі дамо iPhone 1 замість останньої моделі. Це проблема. Ми хотіли термін цієї розробки набагато зменшити. Для цього потрібна проста система, яка підніматиме телескоп і перебуватиме в робочому стані певний час. Кілька років тому ми запропонували multiballoon — систему з повітряних куль, яка буде піднімати платформу з телескопом. Це дуже складний проект і поки він лежить у столі.
Близько року тому ми звернули увагу на проект REXUS/BEXUS — Rocket and Balloon Experiments for University Students — використання ракет і повітряних куль як платформи для проведення університетських студентських досліджень. Ми зібрали команду студентів, зацікавили колег з інших університетів і спільно приступили до розробки повітряної сонячної наглядової місії. На сайті програми можна більш детально дізнатися про проект, тут також йде зворотний відлік: скільки залишилося до запуску.
— Ви читаєте лекції британським студентам. Наскільки відрізняється підхід до навчання в Україні та Британії?
— Підхід відрізняється кардинально. Головна відмінність у тому, що в Британії студент — це покупець. Ми надаємо послугу. Тут освіта три роки, потім магістратура один рік. Освіта слабкіша, ніж колись у радянських університетах, та й у деяких українських вузах. Але сенс в тому, що навчання протягом трьох років дає хорошу базу, така собі підвищена середня освіта. Студентів навчають думати, приймати рішення, загалом готують до життя. Багато студентів після цього йдуть працювати в різні компанії, банки тощо. Університет націлює на те, що не обов'язково йти в науку. Продовжують навчання тільки найсильніші.
Коли я був студентом фізичного факультету Київського університету, вчитися було нелегко Якщо не здав — до побачення. У Британії освіта досить дорога.Університетам невигідно відраховувати студентів — вони головне джерело їх фінансування, вузи за ними «полюють». Атмосфера навчання вкрай доброзичлива. Припустимо, я питаю студента: скільки буде два плюс два? Він відповідає — п'ять. Що ви йому скажете?
— У нас би сказали, що така відповідь неправильна.
— Тут так говорити не прийнято. Потрібно сказати, що відповідь хороша, але є кращий варіант. Потім учневі слід пояснити, чому мій варіант краще. Ображати не прийнято. Тут ніколи не говорять, що ти не правий. Іноді це трохи дратує, але в цілому це робить людей більш спокійними.Коли глузують з британських вчених та освіти — це все неправда.
Система британської освіти налагоджена, як годинниковий механізм, і дозволяє працювати зі студентами будь-якого рівня знань з будь-якої країни й будь-якого достатку. Можна подавати на різні фінансові підтримки. Тут багато курсів, організацій, які допомагатимуть, скеровуватимуть студента. Все запротокольовано. Британія — стара колоніальна країна і знає, як розмовляти з людьми, вміє домовлятися. Точно так само і зі студентами університету.
Газ и нефть традиционно являлись главным источником доходов как СССР, так и его частичной наследницы – Российской Федерации. Причем РФ куда серьезнее, ввиду тотального промышленного спада, зависит от поступлений в бюджет за счет экспорта энергоносителей.
Однако, как показывают тенденции, в скором времени углеводородную империю, занимающую пятое место в мире по запасам нефти и первое по газу, может укрыть волна коллапса. И в первую очередь это касается ее газовой отрасли, а "Газпрому" отведена роль детонатора.
Читайте также: Чорная пятниця для российского газа
Так, стало известно, что компания, стоившая в 2007 году более 300 миллиардов долларов, а в 2017-м чуть более 52 миллиардов долларов (запомните эту цифру), в 2018-м намерена для реализации своих амбициозных проектов привлечь не менее 1,278 триллионов рублей инвестиций, или проще говоря – долгов.
Казалось бы, крупнейшая газовая компания России, страны, обладающей крупнейшими запасами газа в мире, может себе позволить подобные риски. Но, на сегодняшний день долг "Газпрома" приближается к 40 миллиардам долларов, а благодаря привлечению дополнительных инвестиций в свои проекты он уже вначале 2018-го резко подскочит на 7 миллиардов долларов, а к концу следующего года ожидается в районе 60 миллиардов долларов!
А теперь вспоминаем стоимость компании. По сути, в 2018 года ее внешние долги перекроют эту самую рыночную стоимость на 20%, а то и больше. И это предпосылки к банкротству.
С другой стороны, для чего нужны все эти средства "Газпрому"? Разумеется, для строительства газопроводов "Турецкий поток", "Северный поток-2" и "Сила Сибири". Проекты масштабные и в перспективе должны не только компенсировать затраты, но и поднять компанию на новый уровень! Но и здесь есть свои "НО".
Прежде всего, "Северный поток-2" на сегодняшний день имеет весьма туманное будущее в связи с санкциями США, которые полную мощь покажут именно в 2018 году. Завершение же работ в 2019-м уже не является реалистичным, а даже если и так, то до начала гипотетических поставок "Газпром" два года бы существовал с растущими долгами.
"Турецкий поток", перспективы которого из-за санкций так же не имеют определенного будущего, сама же Турция не спешит реализовывать со своей стороны, более полагаясь на газ из Азербайджана и Ирана.
И, конечно же, "Сила Сибири", газопровод в Китай, на который в этом году были направлены дополнительные средства в размере 189 миллиардов рублей, в то время как финансирование "Северного потока – 2" сократили на 9%. Но, даже и с учетом особого внимания к "СС", ранее 2021 года при самых оптимистичных прогнозах строительство не завершится. То есть, на доходы от "СС", РФ в ближайшие, минимум, 4 года, рассчитывать не стоит.
А между тем США продолжают экспансию своего СПГ в Европу и на Азиатский рынок, в том числе в Китай. Из наиболее примечательных событий это заключение контракта на 5 лет между польской финансовой группой "Polskie Grnictwo Naftowe i Gazownictwo" и "Centrica LNG Company Limited", а так же мега-сделка между китайской госкомпанией China Petrochemical Corp (Sinopec) и американской Alasca Gasline Development Corp о поставках СПГ суммой на 43 миллиарда долларов.
Подобные тенденции ярко демонстрируют, что пока Россия строит свои трубы, США уже отнимают у нее долю рынка, благодаря своему СПГ. И кто-то поверит, что Белый дом не будет в скором времени агрессивно и настойчиво отвоевывать все новые и новые плацдармы у РФ?
А потому, компания, у которой долгов больше чем ее стоимость на рынке, а перспективы взлета после окончания строительства многообещающих проектов, часть из которых может быть и не достроена вовсе, в скором времени спровоцирует энергетический кризис в России.
Переиграли!
Такі дані Міжнародного валютного фонду, пише ТСН за даними CNN.
Британія вже офіційно визнала проблеми в своїй економіці, що спричинені, перш за все, Brexit – підготовкою виходу країни зі складу Євросоюзу. Це своєю чергою позначилося на падінні нацвалюти, сповільнилися споживчі витрати, а ціни зросли. Показник зростання ВВП за підсумками 2017 року погіршили від 2% до 1,5%. Зростання економіки наступного року становитиме 1,4%, а у 2019-201=20 роках – по 1,3%.
«Британія - шоста за величиною економіка в світі», - сказав керівник казначейства Великої Британії Філіп Хаммонд у своїй бюджетній промові.
МВФ прогнозує, що 2018-го року економіка Франції також буде розвиватися інтенсивніше за Британію.
Втрата п'ятого місця в економічному рейтингу є поганою новиною для політиків, які стверджують, що Британія буде сильною, коли вийде з ЄС.
Рейтинг кращих економік країн світу, згідно з прогнозом МВФ на 2017 рік:
1. США - 19,4 трлн доларів.
2. Китай - 11,9 трлн доларів.
3. Японія - 4,9 трлн доларів.
4. Німеччина - 3,7 трлн доларів.
5. Франція - 2,575 трлн доларів.
6. Велика Британія - 2,565 трлн доларів.
7. Індія - 2,4 трлн доларів.