У 2019 році дефіцит державного бюджету України передбачається на рівні 90 мільярдів гривень. Відзначимо, що останні вісім років країна жила з хронічним дефіцитом головного кошторису країни. «Слово і Діло» пропонує подивитись, як змінювався дефіцит бюджету з 2010 до 2019 року.
Нагадаємо, що в 2019 році бюджет передбачає доходи в сумі 1 трлн 26 млрд 131,8 млн грн, у тому числі доходи загального фонду – 928 млрд 507,9 млн грн і доходи спеціального фонду – 97 млрд 623,9 млн грн. Витрати передбачаються в сумі 1 трлн 112 млрд 130 млн грн, у тому числі видатки загального фонду – 1 трлн 5 млрд 767,5 млн грн і витрати спецфонду – 106 млрд 362,4 млн грн. Відповідно, дефіцит бюджету очікується в межах 90 млрд грн.
Крім того, до кошторису закладені певні ризики щодо недовиконання дохідної частини, зокрема за статтею доходів від приватизації, сказав у коментарі «Слову і Ділу» економіст Андрій Новак. Мінфін очікує від великої приватизації надходження в розмірі майже 17 млрд грн, однак її можна додавати до дефіциту бюджету, оскільки, як правило, в рік виборів, приватизація не відбувається.
З боку видаткової частини є ризик того, що в разі підвищення цін на газ більше коштів знадобиться й на виплату субсидій населенню.
До того ж, наступного року сума погашень за зовнішніми боргами майже вдвічі вища, ніж у 2018-му (4,3 млрд дол., або 3,3% ВВП), а за внутрішніми боргами – на 30% вища, ніж цього року.
При цьому прогнозований дефіцит бюджету в 2019 році на 11,6% більший, ніж у 2018-му (80,6 млрд грн).
Максимально дефіцит головного кошторису країни зріс у 2013 році – на 80,3% – й склав 70 млрд грн проти 38,8 млрд в 2012 році.
Найвідчутнішим скорочення дефіциту бюджету (на 33%) було в 2011 році. Якщо в 2010-му він становив 52,6 млрд грн, то наступному року зменшився до 35,3 млрд грн.
Детальніше – на інфографіці.
Нагадаємо, раніше Верховна Рада ухвалила трирічне бюджетне планування.
Також ми повідомляли, що на початку 2018 року дефіцит держбюджету збільшився на 1,4 млрд грн порівняно з прогнозом Мінфін.
Поки нардепи відпочивають на канікулах, «Слово і Діло» вирішило пильно вивчити, як виконують свої обіцянки члени Кабінету міністрів. Пропонуємо подивитись, яким запевненням і планам міністри віддають перевагу та приділяють більше уваги, а що відсувають на другий план. Почнемо з прем'єр-міністра.
Володимир Гройсман став прем'єр-міністром України 14 квітня 2016 року. Відтоді він дав 288 обіцянок, з яких виконав 93, а 32 – провалив. Ще 163 його запевнення перебувають у процесі виконання. За нашими підрахунками, за два роки прем'єрства Гройсман виконав 32% обіцянок.
Виходячи з риторики прем'єра, основна його увага зосереджена на розвитку транспортної інфраструктури. Принаймні в цій сфері Гройсман дав найбільше обіцянок. Однак за два роки йому вдалося виконати 28% від запланованого. Причому з 58 «інфраструктурних» намірів 41 стосується доріг. Можливо, такий скромний відсоток виконаних обіцянок пов'язаний із тим, що половину з них він дав у 2018 році. Нагадаємо, що на будівництво, реконструкцію, капітальний і поточний ремонт доріг у всій країні цього року Кабмін виділив 6 мільярдів 600 мільйонів гривень. Передбачається, що на ці гроші до ладу приведуть майже 500 кілометрів трас.
Ще 14 запевнень стосуються залізниці, причому 6 із них Гройсман дав ще в 2016 році. Дві обіцянки вже провалені, 6 – виконані, ще 6 прем'єру потрібно втілити в життя. Щодо авіасполучення, то з трьох запевнень із 2016 року поки жодне не виконане.
Трохи краще йдуть справи з рівнем виконання обіцянок прем'єр-міністра у сфері економіки й бізнесу. Із 41 запевнення 23 були дані в 2016 році. Загалом Гройсман зміг виконати 18 намірів, а 2 – провалити. З 19 обіцянок, пов'язаних зі збільшенням кількості робочих місць, збільшенням зарплати та новаціями для економічного зростання, Гройсман 7 виконав, а 2 – провалив. У сфері захисту та допомоги бізнесу прем'єр дав 18 зобов'язань, з яких 8 виконав, ще 10 перебувають у процесі виконання. За два роки на посаді прем'єр-міністра він виконав 44% обіцянки у сфері економіки.
Половину запевнень Гройсман виконав у сфері інновацій та онлайн-послуг. Це найвищий показник у всіх сферах діяльності прем'єр-міністра. Відзначимо, що загалом за цією темою він дав лише 4 обіцянки, 2 з яких виконав.
Щодо забезпечення українців пенсіями, пільгами, субсидіями, то прем'єр-міністр виконав 6 обіцянок із 15. Знову ж, пік даних прем'єром зобов'язань у сфері соцзабезпечення припав на 2016 рік, коли він дав 8 запевнень. Поки що рівень виконання обіцянок на тему становить 40%.
На другому місці за рівнем виконання обіцянок перебуває реформа держслужби, яка включає й внутрішньовідомчу діяльність Кабміну. З 20 запевнень прем'єру вдалося виконати 45% планів на тему.
Набагато більше обіцянок дав прем'єр у сфері національної безпеки та правоохоронних органів, але гірше впорався з їх виконанням. Так, із 41 обіцянки він здійснив 27% зобов'язань. З 18 обіцянок, що стосуються ВСУ, Нацгвардії, «Укроборонпрому» та зони АТО, Гройсман виконав лише 5. Щодо правоохоронних і контрольно-наглядових органів прем'єр дав 22 обіцянки, з яких зміг виконати 5, а 3 – провалити. Пенітенціарна служба удостоїлася лише однієї обіцянки Гройсмана, щоправда, була виконана.
У сфері енергетики прем'єр впорався зі своїми планами на 43%. З 23 обіцянок він виконав 10 і ще стільки ж належить втілити в життя.
Прем'єр-міністр ще не виконав жодного запевнення щодо судової реформи та захисту екології. Ще дві його обіцянки, які стосуються виборів, чекають свого вирішення: Гройсман обіцяв, що балотуватиметься до Верховної Ради, й сказав, що не збирається йти в президенти.
Детальніше – на інфографіці.
Раніше ми писали, як працювали міністри Гройсмана в червні.
Також ми аналізували, як Кабмін Гройсмана виконував свої обіцянки протягом двох років роботи.
Напевно, ніщо не коштує українцям так дорого, як безкоштовна медицина, гарантована Конституцією. Рівень фінансування державою системи охорони здоров'я ставить Україну в один ряд з африканськими країнами. Бюджет на медицину ніколи не дотягував до рекомендованого Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) мінімуму у 5% ВВП. Будь-яка економія на здоров'ї призводить в найкращому разі до дисбалансу, в найгіршому — до руйнування системи охорони здоров'я — застереження ВООЗ збувається в нашій країні, де медична допомога стає дедалі недоступнішою для більшості хворих.
Кардинально змінити ситуацію не допоміг і ухвалений восени минулого року закон №6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». Оптимісти вважали прописану в ньому норму про бюджет на охорону здоров'я щонайменше 5% ВВП жирним плюсом. Проте мали рацію юридично підковані реалісти, які назвали цю новелу нікчемною і чистим популізмом. Заявлена норма суперечить ст. 95 Конституції, де написано, що «виключно законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків».
Так ось, на охорону здоров'я у проекті бюджету-2019 від загального пирога збираються відрізати трохи більш як 3% ВВП. Медреформа красиво виглядає на папері, однак цифри говорять самі за себе: на медицину виділяється дедалі менше (за останні три роки фінансування зменшилося з 3,6% до 3,1% ВВП). Чиновники віщають про покращення, що нагадує анекдот: «Раніше ми жили добре, а тепер ще краще... Але все-таки хочеться знову пожити добре!»
Медицина пішла з мас-маркету, для багатьох наших громадян перетворившись на бутик високої моди. І якщо без одягу haute couture можна щасливо і здорово прожити, то недоступне і неякісне медобслуговування змушує українців не помічати симптоми, обходити поліклініки та лікарні десятою дорогою, через що хвороби запускаються. Як підсумок, в Україні на хронічні неінфекційні захворювання страждає до 60% дорослих і майже кожна п'ята дитина. Боронь Боже зіткнутися з більш серйозним, а значить і витратним захворюванням. На жаль, у нашій країні діагнози часто перетворюються на вироки.
Дати можливість українцям отримувати своєчасну, якісну і безкоштовну медичну допомогу, забезпечити необхідний рівень фінансування системи охорони здоров'я могло б запровадження обов'язкового медичного страхування (ОМС). Цим шляхом пішло багато країн, в тому числі і пострадянські. За роки незалежності у нас було підготовлено безліч законопроектів про ОМС, якими визначалися правові засади здійснення обов'язкового медичного страхування. На жаль, питання досі залишається відкритим.
Загальне обов'язкове медстрахування як додаткове джерело надходжень (в умовах обмеженого фінансування медицини) могло б зіграти позитивну роль як для пацієнтів, так і для лікарів. Лікарям потрібно оновлення фонду медустанов, забезпечення лікарськими засобами, з якими вони повинні працювати згідно з протоколом (а не вручати списки препаратів пацієнтам).
Навколо цієї теми багато суперечок, питань, вона обросла страхами. Яку модель страхування обрати? В чиїх руках буде страховий фонд? Якщо держава не забезпечить належний контроль процесу і пара-трійка приватних компаній перетворяться на монополістів. Як підсумок, для наших громадян мало що зміниться. Головна проблема — корупція, що стала для нас чимось буденним і за багато років зріднилася з усією медичною галуззю, здатна звести нанівець будь-які починання...
«У нас є чотири джерела фінансування охорони здоров'я: державні витрати, витрати домогосподарств (платять пацієнти зі своєї кишені. — Ред.), приватні витрати і донори. Згідно з даними Держстату за 2016 рік, державні витрати становили 44,8%, приватні — 1,7% (сюди входить добровільне медичне страхування), витрати домогосподарств — 52,8% (або майже 96 млрд грн), донори — 0,7%. Тобто понад 95 млрд грн сплатили пацієнти, податки з цих коштів не платяться. З кожним роком частка домогосподарств зростає, а державних витрат — зменшується. Цифри показові: державного ресурсу не вистачає. Змінити ситуацію могло б запровадження обов'язкового медичного страхування», — вважає Тетяна Бутківська, голова комітету добровільного медичного страхування Ліги страхових організацій України.
Добровільне медичне страхування (ДМС) з'явилося в Україні не тому, що люди вирішили застрахуватися. У нас це відбувається корпоративно: великі компанії звикли страхувати своїх співробітників. Індивідуальне страхування коштуватиме набагато дорожче, тому дозволити його собі можуть далеко не всі. Цей сегмент медичного страхування практично не виріс за останні роки.
Медицина в Сакартвело
Досвід Грузії, яка перейшла до обов'язкового медичного страхування, вражає. Несподівано, наприклад, що приватна медицина тут становить 92% усього медичного ринку. В країні існують різні програми. Незахищені верстви населення (діти та пенсіонери) отримують медичну допомогу безкоштовно, за кошт бюджету. Всі решта платять страхові внески залежно від заробітної плати (при зарплаті, еквівалентній 10 тис. грн, майже 80% покриває держава). Є ліміти — певну кількість грошей на рік людина може витратити на те чи інше захворювання. Покривається також онкологія. Ця система є дуже динамічною, вона чітко побудована.
«У Грузії найбільш гнучка система, яка мені дуже імпонує. В районі на 50 тис. осіб лікарня виглядає як копія клініки в Німеччині. Тут можуть надати практично будь-яку допомогу. Планують розвивати і онкологію. Є офтальмологія. Більшість операцій на очах покривається медстрахуванням», — захоплено розповідає Олексій Дащенко, маркетолог компанії «Смарт Асистанс».
Важливий елемент — електронний реєстр незаможних (таких приблизно 20%), за них платить держава, але їх чітко контролюють. У Грузії немає незаможних, які приховують свої статки.
«У Грузії немає Міністерства охорони здоров'я. Є Міністерство праці, соціального захисту та охорони здоров'я. Пацієнт йде до ЦНАП (Центр надання адміністративних послуг — як ми їх називаємо). Наприклад, йому показано ендопротезування кульшового суглоба. Він бере відповідну форму, потім вибирає лікувальну установу і протягом кількох днів отримує відсоток співоплати (залежно від своїх доходів) на цю операцію», — розповідає Роман Деркач, заступник головного лікаря Інституту травматології та ортопедії АМН України.
Безумовно, Грузія — маленька країна, населенням з Київ. Часто нарікають, що перенести цей досвід на велику Україну непросто. Є приклад Молдови, яка зробила перші кроки на цьому шляху: тут медичне страхування є обов'язковою умовою (вартість страхування на рік — приблизно 6000 грн). Незахищені верстви населення — дітей та пенсіонерів — лікують безкоштовно. Є досвід безлічі інших країн, які можуть стати в пригоді Україні.
Можливо, варто прислухатися до слів Андрія Семиволоса, головного лікаря Київського міського дитячого діагностичного центру: «Я бачив, як працює і фінансується більшість країн Східної Європи, Балтії. У мене склалося враження, що держава не має брати якусь модель за основу. Враховуючи нашу ментальність та традиції, ми маємо створити власну систему, не маємо боятися, що вона відрізнятиметься від американської, німецької... Ми можемо залишити те, що було гарного в попередній системі, взяти сучасні елементи з інших та створити власну».
Андрій Семиволос як дитячий лікар вважає, що насамперед варто сконцентруватися на дітях: «Мені здається, що якщо розпочати саме з нашого майбутнього — наших дітей, ми швидше дійдемо до того, щоби впровадити медичне страхування і для всіх інших».
Безумовно, запитань поки що більше, ніж відповідей. В Україні не захищені не лише пацієнти, а й лікарі. МОЗ готує законопроект про індивідуальне ліцензування лікарів, найближчим часом документ буде зареєстровано у ВР. Також, згідно зі стратегією реформування системи медичної освіти, з 2020 року запроваджується ліцензування лікарської діяльності — відповідальність лягає не на юридичну особу (медичний заклад), а на лікаря. Лікарі будуть змушені страхувати професійну діяльність. До цього також потрібно бути готовим.
Днями до Верховної Ради внесли ще один законопроект про обов'язкове медичне страхування в Україні. Та наразі кількість не трансформувалося в якість. Напевно, все ж варто перейти до реальних кроків. Держава має почати хоча б з малого — надавати безкоштовну медичну допомогу насамперед для незахищених та малозабезпечених верств населення, ставити на чільне місце здоров'я і життя своїх громадян, а не економію бюджетних грошей.
При написанні статті використовувались матеріали круглого столу «Страхова медицина як інструмент збалансування охорони здоров'я. Візія, правове забезпечення, підводні камені та перспективи впровадження», захід відбувся у Київській міській раді.
https://racurs.ua/ua/2122-medychne-strahuvannya-dlya-kojnogo-chy-ne-chas-vzyaty-pryklad-z-gruziyi.html07/12/2018 16:58
На Крым распространяется международное гуманитарное право
Аннексия и последующая оккупация Крыма и Севастополя Россией в 2014 году является международным военным конфликтом между РФ и Украиной. Такой вывод указан в ежегодном докладе Международного уголовного суда (МУС) в Гааге, собщает прокуратура АР Крым, передает «Сегодня».
Таким образом, МУС подтвердил квалификацию происходящего на полуострове, которая была дана в 2016 году. Соответственно данной оценке к ситуации в Крыму применимо международное гуманитарное право.
В прокуратуре АРК отметили, что МУС еще не дал своего заключения, могут ли считаться военными преступлениями такие действия в России на оккупированном полуострове, как перемещение и выдворение местного населения, перемещение осужденных, нарушение права собственности и принуждение граждан Украины – жителей временно оккупированной территории к службе в Вооруженных силах Российской Федерации. Но завершить анализ данных вопросов в канцелярии прокурора МУС на предмет их приемлемости для рассмотрения судом обещали в самое короткое время.
В то же время в МУСе напомнили о том, что Украина все еще не ратифицировала Римский статут – главный документ этого международного учреждения.
Как сообщали «Комментарии», Украина передала в Гаагу документы по захвату украинских кораблей Россией
23 листопада о 6 ранку Верховна Рада прийняла проект кошторису на 2019 рік. Це рекордна дата в бюджетній історії. Так рано бюджет ще не ухвалювався. За законодавством, бюджет повинен бути схвалений до 1 грудня, але в українських реаліях це завжди відбувалося пізніше.
Проте поламати вдалося не всі традиції. Ухвалення закону супроводжувалося кулуарними перемовинами, нічними консультаціями у комітетах та бюджетною ніччю з політичними торгами за точкові поправки в обмін на голоси.
В процесі підготовки до першого читання депутати внесли до проекту кошторису понад 2 тис поправок вартістю 2,2 трлн грн. Більшість з них було відхилено, але частина увійшла у перелік "доручень уряду" — Кабмін повинен був визначитися, чи є можливість врахувати ці поправки.
Можливості знайшлися. Між першим і другим читаннями уряд ініціював підвищення деяких податкових ставок, що дозволило збільшити доходи і видатки бюджету-2019 на 17,7 млрд грн.
Нові параметри такі. Доходи — 1,026 трлн грн, видатки — 1,112 трлн грн. Дефіцит при цьому залишився незмінним — 90 млрд грн.
Мінфін запланував зібрати на 2,9 млрд грн більше податку на прибуток, на 9 млрд грн більше ренти на газ завдяки підвищенню цін на нього на 23%. Ще 1,4 млрд грн планується отримати від власних надходжень бюджетних установ.
Важлива зміна — Мінфін врахував пропозицію депутатів збільшити кошти, що переказуються Нацбанком, на 2 млрд грн до 47,6 млрд грн.
Додатковий ресурс очікується від точкового підвищення різних видів рент: за використання лісових ресурсів, видобуток нафти, газового конденсату та залізної руди. Сумарний ефект — додаткові 1,03 млрд грн. Надходження від екологічного податку зростуть на 1,42 млрд грн, від акцизів — на 2,5 млрд грн.
Парламентарі відклали до 1 липня 2019 року додаткову 9-відсоткову індексацію акцизів на тютюнові вироби, що зменшило доходи бюджету на 6,6 млрд грн.
"В середньому сигарети подорожчають на 5 грн за пачку після першого підвищення акцизів у січні та ще на 2-3 грн — після додаткового підвищення у липні", — повідомили ЕП у компанії Philip Morris Ukraine. Втім, ринок залишається конкурентним, тому спрогнозувати дії всіх учасників неможливо.
Напередодні ухвалення бюджету пікові дискусії щодо доходів розгорталися в комітеті з питань податкової та митної політики. Зокрема, йшлося про законопроект щодо внесення змін до Податкового кодексу.
Поправки надходили до останнього моменту. Склалася ситуація, коли комітет уже схвалив проект бюджету до другого читання та зміни до Бюджетного кодексу, а з дохідною частиною ясності не було. Останні рішення щодо доходів ухвалювалися в закритому режимі у приймальні голови комітету Ніни Южаніної.
Головні лінії конфлікту — оподаткування посилок, підвищення ставок екологічного податку та ренти на лісові ресурси, плани щодо введення автоматизованої системи контролю за обігом пального.
Вночі черговий виток дискусій розгорівся навколо різних комбінацій правок. Усі вони точкові та переслідують окремі бізнес-інтереси. Зрештою, парламентарі віддали свої голоси, підтримавши такі зміни.
До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва сільськогосподарських об'єктів.
З 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року до ставки рентної плати на залізну руду застосовується коефіцієнт 1,1.
Встановлюються нульові митні ставки для деяких видів полімерів із в'язкістю 78 мл/г і більше.
Продовжується пільговий режим ввезення електрокарів — без сплати ПДВ — до 2022 року.
Звільняються від оподаткування рентою уранові корисні копалини на стадії геологічного вивчення на підставі дозволів, отриманих після 1 січня 2018 року.
"На доходи державного бюджету впливу від цих точкових пільг не буде", — стверджує Маркарова.
Як змінилися видатки
Бюджетний комітет теж ухвалював рішення вночі. Опрацювання поправок до бюджету та Бюджетного кодексу депутати завершили 22 листопада близько п'ятої ранку. Фінальний етап перемовин також вівся у приймальні голови комітету Андрія Павелка в закритому режимі. Втім, аврального формату розгляду поправок в бюджетну ніч у бюджетному комітеті не було.
Додаткові кошти планується витратити на оборону, освіту, медицину, деякі соціальні програми. Основні видаткові зміни такі.
З'явилася субвенція на соціально-економічний розвиток у розмірі 4,9 млрд грн.
Спершу планувалося, що це станеться завдяки зменшенню ресурсу на державний фонд регіонального розвитку, однак депутати винайшли свій велосипед. Парламентарі скоротили видатки на підтримку аграріїв та ремонт доріг — по 1 млрд грн за кожним напрямком — і спрямували ресурс у ДФРР.
Депутати уточнили розподіл низки субвенцій та дотацій між населеними пунктами. Також Мінфін опублікував дані про розрахунок реверсної та базової дотацій. Раніше Рахункова палата розкритикувала Мінфін за відсутність розподілу 15 з 37 трансфертів для населених пунктів. Обсяг освітньої субвенції зменшився на 1,4 млрд грн через зменшення нерозподіленого залишку.
Народні обранці передумали перекладати утримання закладів третього-четвертого рівнів акредитації на місцеві органи влади. Їх фінансуватиме державний бюджет. У бюджеті не це додатково передбачено 400 млн грн.
Депутати також передбачили нове джерело доходів на придбання сканерів для ДФС. На це піде 10% коштів від перевиконання плану з митних платежів.
Парламент виділив 20 млрд грн із запланованих 55,1 млрд грн на монетизацію субсидій — на їх виплату "живими" грошима. Як пояснив у розмові з ЕП міністр соціальної політики Андрій Рева, монетизація відбуватиметься через Ощадбанк і торкнеться нових отримувачів субсидій, які оформлять їх у 2019 році.
"Отримувачі субсидій не зможуть спрямовувати кошти на інші цілі — Ощадбанк переказуватиме їх лише на конкретні рахунки. Якщо за результатами опалювального сезону у людини залишився невикористаний залишок, його можна буде зняти і витратити за власним бажанням", — пояснив Рева.
За його словами, нормативні акти, які визначають правила монетизації, уряд планує опублікувати в найближчі дні.
Депутати виділили додаткові 1,5 млрд грн на реалізацію заходів з підвищення якості освіти, 1 млрд грн — у фонд президента на розвиток наукових програм для молоді, 472 млн грн — на оновлення матеріально-технічної бази вузів.
У сфері охорони здоров'я депутати збільшили видатки на 300 млн грн на лікування людей за кордоном. Ще 473 млн грн виділено на експериментальне лікування та діагностику у закладах МОЗ та Національної академії медичних наук, 626 млн грн — на медичні заходи за окремими державними програмами.
За підсумками першого півріччя 2019 року уряд планує підготувати зміни до бюджету щодо збільшення освітньої і медичної субвенцій місцевим бюджетам.
Ще одне завдання — розглянути можливість надавання "Укргідроенерго" державних гарантії на будівництво Дністровської гідро-акумулюючої станції. Мова йде про пільгові умови — без зобов'язання забезпечувати гарантії майном та сплачувати до бюджету плату за надання державних гарантій.
Міноборони додатково отримало 1 млрд грн на підтримку арсеналів і складів, МВС — 400 млн грн на оплату праці та капітальні видатки.
"Укрпошта" отримала 500 млн грн на доставку пенсій. Керівник компанії Ігор Смілянський наполягав на підвищенні цього тарифу з 0,79% до 1,78% від суми пенсійних виплат у містах та з 1,56% до 2,56% — у селах. В іншому випадку доставка пенсій могла опинитися під загрозою.
Нові старі ризикиВ ухваленому законі про державний бюджет є низка ризикованих показників.
Перший — доходи від НБУ. Заплановані 47,6 млрд грн — це на 12,7 млрд грн більше від розрахунків. Нацбанк переказує кошти до бюджету за результатами фінансового аудиту і чи будуть вони, стане зрозуміло після його проведення.
Другий — пов'язаний з потребою додаткового ресурсу на утримання нових відомств.
У бюджеті закладені кошти на створення агентства з управління державним боргом, однак напередодні ухвалення кошторису Верховна Рада призначила міністра у справах ветеранів Ірину Фріз.
Кошти на це відомство у бюджеті не передбачені.
За словами Маркарової, у бюджеті-2019 закладена можливість виділення додаткового ресурсу, коли Фріз почне організовувати роботу міністерства та визначиться із структурою нового відомства.
Третій — "євробляхи". У фінплані-2019 закладено 1 млрд грн доходів від їх легалізації, але, за словами Маркарової, все залежить від поведінки водіїв.
"Ми провели певні розрахунки, але насправді все залежить від того, як відреагують люди. У нас є певне уявлення про кількість автомобілів з єврономерами, але ми не можемо напевне сказати, чи будуть власники авто розмитнювати машини. Ці кошти підуть Пенсійному фонду", — пояснила вона.
Четвертий — стосується фінансування дефіциту державного бюджету і полягає у виконанні плану з приватизації. У рік подвійних виборів ймовірність розпродажу державного майна на заплановані 17,1 млрд грн украй низ