Про співтовариство

Співтовариство має на меті подавати матеріали з важливими знаннями для думаючих людей. Все має бути українською мовою за рідкісними винятками цитування в оригіналі.

Шукати в архіві

Важливі замітки

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Знання є сила

Богдан Бо

Богдан Бо

Історичні клейноди України 2

7

Богдан Бо

Богдан Бо

Історичні клейноди України

1

Богдан Бо

Богдан Бо

Дефіцит бюджету України

Дефіцит бюджету України: як змінювався показник із 2010 до 2018 року
 19 грудня 2018, 19:00

У 2019 році дефіцит державного бюджету України передбачається на рівні 90 мільярдів гривень. Відзначимо, що останні вісім років країна жила з хронічним дефіцитом головного кошторису країни. «Слово і Діло» пропонує подивитись, як змінювався дефіцит бюджету з 2010 до 2019 року.

Нагадаємо, що в 2019 році бюджет передбачає доходи в сумі 1 трлн 26 млрд 131,8 млн грн, у тому числі доходи загального фонду – 928 млрд 507,9 млн грн і доходи спеціального фонду – 97 млрд 623,9 млн грн. Витрати передбачаються в сумі 1 трлн 112 млрд 130 млн грн, у тому числі видатки загального фонду – 1 трлн 5 млрд 767,5 млн грн і витрати спецфонду – 106 млрд 362,4 млн грн. Відповідно, дефіцит бюджету очікується в межах 90 млрд грн.

Крім того, до кошторису закладені певні ризики щодо недовиконання дохідної частини, зокрема за статтею доходів від приватизації, сказав у коментарі «Слову і Ділу» економіст Андрій Новак. Мінфін очікує від великої приватизації надходження в розмірі майже 17 млрд грн, однак її можна додавати до дефіциту бюджету, оскільки, як правило, в рік виборів, приватизація не відбувається.

«Бюджет розвитку країни»: чого очікувати в 2019 році?У БПП заявили, що держбюджет на 2019 рік буде вкрай складним через те, що прийде час виконувати зовнішні фінансові зобов'язання, повертати гроші, які брали більш ніж 10 років тому. Ухвалити кошторис мають сьогодні, 22 листопада.22 листопада 2018, 16:10

З боку видаткової частини є ризик того, що в разі підвищення цін на газ більше коштів знадобиться й на виплату субсидій населенню.

До того ж, наступного року сума погашень за зовнішніми боргами майже вдвічі вища, ніж у 2018-му (4,3 млрд дол., або 3,3% ВВП), а за внутрішніми боргами – на 30% вища, ніж цього року.

При цьому прогнозований дефіцит бюджету в 2019 році на 11,6% більший, ніж у 2018-му (80,6 млрд грн).

Максимально дефіцит головного кошторису країни зріс у 2013 році – на 80,3% – й склав 70 млрд грн проти 38,8 млрд в 2012 році.

Найвідчутнішим скорочення дефіциту бюджету (на 33%) було в 2011 році. Якщо в 2010-му він становив 52,6 млрд грн, то наступному року зменшився до 35,3 млрд грн.

Детальніше – на інфографіці.

Нагадаємо, раніше Верховна Рада ухвалила трирічне бюджетне планування.

Також ми повідомляли, що на початку 2018 року дефіцит держбюджету збільшився на 1,4 млрд грн порівняно з прогнозом Мінфін.

1

Богдан Бо

Богдан Бо

Брехнею і підступом дружби не збудуєш




Березневі статті 1654 року (інші назви — «Статті Богдана Хмельницького», «Березневі статті Богдана Хмельницького», «Статті війська Запорозького») — угода між московським урядом і українською козацькою старшиною, комплекс документів, які регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради.

Загальні відомості
За цими статтями Україна зберігала свої військово-адміністративні органи управління на чолі з виборним гетьманом. На Гетьманщині без обмежень мало далі діяти місцеве право, обумовлювалося невтручання царських воєвод та інших урядовців у внутрішні справи України. Україна зберігала свої збройні сили — 60-тисячне козацьке військо. Гетьманський уряд мав право на ведення стосунків з іноземними державами з дозволу московського уряду і не мав права на зносини з Річчю Посполитою та Османською імперією. Гетьман обирався на козацькій раді довічно, а царя лише повідомляли про результат виборів. Влада Гетьмана поширювалась на всю територію України. Всі податки і доходи збирались українськими фінансовими органами. Представники Москви лише мали приймати від них належну їй данину.

При виборах наступних гетьманів ухвалювалися договірні статті, в яких деякі пункти Березневих статей скорочувалися, додавалися нові статті.

Угода була розірвана 30 січня (9 лютого) 1667 року Московією, що підписала розділяюче Андрусівське перемир'я з Річчю Посполитою.

Серед 11 пунктів Березневих статей немає жодного, в якому би йшлося про приєднання України до Московії чи возз'єднання.

Передісторія
Протягом 1648 - 1654 років років війська Гетьманщини вели боротьбу з військом Речі Посполитої захищаючи козацькі свободи та вимагаючи рівноправні умови співіснування української шляхти та козаків в межах Речі Посполитої. У військових компаніях козацькі війська підтримували загони кримських татар. Однак факт проведення сепаратних польсько-татарських переговорів під Кам'янцем та усна угода, досягнута по їх завершенню підштовхнули українське керівництво до остаточного розриву з Річчю Посполитою та пошуку нових союзників. Зокрема в особі Швеції, Московії та деяких німецьких держав.

Богдан Хмельницький з початком війни проводив далекоглядну зовнішню політику і вів активну дипломатичну діяльність з іншими державами. Неодноразово звертався до Москви з проханням допомогти в боротьбі з Річчю Посполитою і навіть погрожував війною, якщо не буде надано цієї допомоги. Московський уряд з одного боку не хотів розривати мир з Річчю Посполитою, а з іншого боку мав намір поширити сферу впливу. Після довгих вагань, «в ім'я віри православної», Земський собор ухвалив взяти Військо Запорозьке під «високу царську руку». Юридично цей акт було оформлено під час московсько-українських переговорів у січні-березні 1654. На етапі підготовки Переяславської ради, яка відбулась 8 січня 1654, виникли розбіжності у підходах до нового союзу. Московські посли відмовилися принести присягу за царя, боярин Бутурлін, який очолював московську делегацію, відмовився дати письмову гарантію збереження прав і вільностей після того, як договір набере чинності. З боку козаків не всі полки присягнули на вірність царю.

У березні 1654 року козацька делегація передала на розгляд московитам проект договору, який увійшов в історію під назвою «березневих статей». За цим документом, Україна зберігала республіканську форму правління, територіально-адміністративний поділ, систему соціально-економічних відносин, незалежність у проведені внутрішньої політики і зовнішньої (за винятком Речі Посполитої і Османської імперії).

З початку визвольної війни московський уряд надавав широку економічну і фінансову допомогу Україні. Поступово розширювалася дипломатична підтримка України зі сторони Московії, а також допомогу людьми, зброєю, боєприпасами. На початку 1649 московський уряд визнав гетьмана Хмельницького і відтоді регулярно обмінювався з ним послами. Тоді ж уряд повідомив гетьману про готовність прийняти Україну в московське підданство, але вважав за необхідне поки уникати війни з Річчю Посполитою[1].

Зміст статей
1)      Збір податків на користь скарбниці доручалося вести українським урядовцям.

2)      Установлювалася платня у розмірі:

a)         військовому писарю та підпискам — 1000 польських злотих;

b)        військовим суддям — 300 польських злотих;

c)         судовим писарям — 100 польських злотих;

d)        польським писарям та хорунжим — 50 польських злотих;

e)        сотенним хорунжим — 30 польських злотих;

f)          гетьманському бунчужному — 50 злотих.

3)      Козацькій старшині, писарю, двом військовим суддям, усім полковникам і військовим та полковим осавулам надавалися у володіння млини;

4)      Установлювалася платня генеральному обозному — 400 злотих і генеральному хорунжому — 50 злотих;

5)      Заборонялися дипломатичні взаємини з османським султаном та королем Речі Посполитої;

6)      Підтверджувалося право київського митрополита й усього духовенства на маєтності, якими вони володіли;

7)      Московський уряд зобов'язувався почати війну з Річчю Посполитою навесні 1654 року;

8)      Утримання московських військ на кордонах України з Річчю Посполитою;

9)      Гетьманський уряд просив установлював платню:

g)         полковим — 100 єфимків талерів;

h)        полковим осавулам — 200 польських злотих;

i)          військовим осавулам — 300 польських злотих;

j)          сотникам — 100 польських злотих;

k)         кожному козакові — 30 польських злотих;

10)  У випадку татарських нападів на Україну передбачалося організовувати спільні походи як з боку України, так і Московської держави;

11)  Гетьманський уряд просив установити утримання для козацької залоги кількістю 400 осіб у фортеці Кодак та для запорожців. Тут же містилася вимога до гетьмана почати реєстрування, що мав охопити 60.000 козаків.

Текст Березневих статей
Московський текст Український текст
Бьютъ челомъ великому государю царю и великому князю Алексю Михайловичу, всеа Великія и Малыя Росіи самодержцу, и многихъ государствъ государю и обладателю, его царскаго величества подданные Богданъ Хмельницкой, гетманъ войска Запорожского и весь міръ христіянскій російскій, чтобъ его царское величество пожаловалъ ихъ тмъ, о чемъ посланники ихъ бити челомъ учнутъ, а они его царскому величеству во всякихъ его государскихъ повелньяхъ служити будутъ во вки. Бють чолом великому государеві цареві і великому князеві Олексію Михайловичу, всеї Великої і Малої Росії самодержцеві і многих держав государеві й обладателеві піддані його царського величества Богдан Хмельницький гетьман Війська Запорозького і весь мир християнський руський, аби його царське величество пожалував їх тим (дав їм те), про що битимуть чолом (проситимуть) посланики їх, а вони його царському величеству служитимуть во-віки в усім що їм государ повелить.
1. Чтобъ въ городхъ урядники были изъ ихъ людей обираны къ тому достойные, которые, должны будуть поддаными царского величества урежати и доходы всякіе, въ правду, въ казну царскаго величества отдавати, для того, что царского бъ величества воевода пріхавъ учалъ права ихъ ломать и уставы какіе чинить, и то бъ имъ было въ великую досаду; а какъ тутошніе ихъ люди гд будуть старшіе, то они противъ правъ своих учнуть исправлятца. 1. Щоб по містах урядники були обирані з людей того гідних, будуть вони повинні підданими царського величества правити, і всякі доходи по правді віддавати до казни. А то тому, що воєвода царського величества, приїхавши, почав би права їх ламати і якісь устави заводити, і то було б (Українцям) прикро; а як будуть старшини місцеві, свої люди, то вони будуть поводитися згідно з місцевими правами.
И сей стать царское величество пожадовалъ-веллъ быть по ихъ челобитью. А быти бъ урядникомъ, въ городхъ: войтамъ, бурмистромъ, райцамъ, лавникомъ, и доходы всякіе денежные и хлбные сбирать на царское величество и отдавать въ его государеву казну тмъ людемъ, которыхъ царское величество пришлетъ; да тмъ же прислаинымъ людемъ, кого для то сборные казны царское величество пришлетъ, и надъ тми сборщиками смотрить, чтобъ длали правду. Що до сеї статті царське величество пожалував-велів бути по їх прошенню. Мають по містах бути урядниками війти, бурмистри, райці, лавники, і доходи всякі грошеві і хлібні збирати на царське величество й віддавати до государевого скарбу тим людям, которих пришле царське величество. І ті прислані люде, котрих царське величество пришле до того збору грошей, мають доглядати зборщиків, щоб робили по правді.
2. Писарю войсковому чтобъ по милости царского величества 1000 золотыхъ полскихъ для подписковъ давать, а на судей войсковыхъ по 300 золотыхъ полскихъ, а на писаря судейского по 100 золотыхъ полскихъ, на писаря да на хоружего полкового по 50 золотыхъ, на хоружего сотницкого 30 золотыхъ, на бунчюжного гетманского 50 золотыхъ. 2. Писареві військовому по милости царського величества щоб давано 1000 золотих польських на підписків (канцеляристів). на судей військових по 300 золотих польських, на писаря судейського по 100 зол. польських, на писаря й хорунжого по 50 зол., на хорунжого сотенного по 30 зол., на бунчужного гетьманського 50 зол.
Царское величество пожаловалъ, веллъ быть по ихъ челобитью; а давать т деньги изъ тамошнихъ доходовъ. Царське величество пожалував, велів бути по їх проханню; а давати ті гроші з тамошніх доходів.
3. На писаря и на судей войсковыхъ, на 2 человка, и на всякого полковника и на ясауловъ войсковыхъ и полковыхъ чтобъ по мельниц было, для прокормленья, что расходъ имютъ великой. 3. На писаря і на судей військових, на 2 чоловіка, і на всякого полковника, осаулів військових і полкових щоб було по млину, для прогодовання, тому що несуть великі видатки.
Царское величество пожаловалъ, веллъ быть по ихъ челобитью. Царське величество пожалував, велів буть по їх проханню.
4. На подлку наряду войскового и на пушкарей и на всхъ работныхъ людей, которые у наряду бываютъ, чтобъ царское величество пожаловать изволилъ учинить свое царское милостивое призрнье, какъ въ зиму, такъ и о станахъ, такожде на обозного арматного 400 золотыхъ, а на хоружего арматного 50 золотыхъ. 4. На роботи військової армати, на пушкарів і всіх робочих людей що бувають при арматі, аби царське величество зволив вчинити милостиву ласку на зимове прогодованнє і пристановище; також на арматного обозного 400 зол., а на хорунжого 50 зол.
Царское величество пожаловалъ, велЂлъ давать изъ тамошнихъ доходовъ. Царське величество пожалував, велів дати з тамошніх доходів.

5. Послы которые издавна къ войску Запорожскому приходять изъ чюжихъ краевъ, чтобъ гетману и войску Запорожскому которые къ добру были, волно приняти; а только что бъ имло быть противно царского величества, то должны они царскому величеству извщати. 5. Послів, котрі здавна приходять з чужих країв до Війська Запорозького аби було вільно приймати, а коли б було щось противне царському величеству (в сих посольствах), мусять вони (козаки) сповіщати царське величество.
По сей стать царское величество указалъ: пословъ о добрыхъ делхъ принимать и отпускать; а о какихъ длехъ приходили и съ чмъ отпущены будуть, о томъ писать къ царскому величеству подлинно и вскор. А которые послы присланы отъ кого будутъ царскому величеству съ противнымъ дломъ, и тхъ пословъ и посланниковъ задерживать въ войск и писать объ нихъ о указ къ царскому величеству вскор жъ, а безъ указу царского величества назадъ ихъ не отпускать. А съ турскимъ салтаномъ и съ полскимъ королемъ безъ указу царского величества не ссылатца. До сеї статі царське величество велів: послів з добрими ділами приймати і відправляти, і писати царському величеству вірно і скоро, за чим вони приходили і з чим їх одправлено. А котрі посли будуть присилатися з справами противними царському величеству, тих послів і посланників затримувати в війську та писати про них зараз же до царського величества, а без дозволу царського назад їх не відправляти. А з турецьким султаном і з польським королем без волі царського величества не мати зносин.
6. О митрополит кіевскомъ посланникомъ изустной наказъ данъ. А въ рчахъ посланники били челомъ, чтобъ царское величество пожаловалъ, веллъ дать на его маетности свою государскую жалованую грамоту. 6. Про митрополита київського дано послам устний наказ. А в розмовах посли били челом, щоб царське величество велів дати свою государську жалувану грамоту на його маєтности.
Царское величество пожаловалъ: митрополиту и всмъ духовного чину людемъ на маетности ихъ, которыми они нын владютъ, свою государскую жалованую грамоту дать веллъ. Царське величество пожалував: митрополитові і всім людям духовного чину велів дати свою государську жалувану грамоту на маєтности, которими вони тепер володіють.
7. Чтобъ царское величество изволилъ рать свою вскор прямо къ Смоленску послать, не отсрочивая ничего, чтобъ непріятель не могъ исправитца и съ иными совокупитися, для того что войска нын принужены, чтобъ никакой ихъ лести не врили, естли бъ они имли въ чемъ длать. 7. Аби царське величество зволив післати своє військо під Смоленськ не гаючися ні трохи, аби неприятель не міг собі ради дати і сполучитися з иншими (військами), бо тепер війська (польські) потомлені-нехай не вірять ніякому лукавству (Поляків), коли б почали що вимишляти.
Царское величество изволилъ на непріятеля своего, на полского короля, итти самъ и бояръ и воеводъ послать со многими ратми по просух, какъ конскіе кормы учнуть быть. Царське величество постановив на неприятеля свого польського короля йти самому і бояр та воєводів післати з великим військом, як просохне і почне бути паша.
8. Чтобы наемного люду зд по рубежу отъ Ляховъ, для всякого безстрашія, съ 3000, или какъ воля царскаго величества будетъ хотя и болши. 8. Аби наємного війська тут на польськім пограничу, для безпечности було з 3000 або скільки буде воля царського величества-хоч і більше.
Царского величества ратные люди всегда на рубеж для Украйны обереганья есть и впередъ стоять учнутъ. Військові люди царського величества на пограничу для охорони України завсіди були і надалі будуть стояти.
9. Обычай тотъ бывалъ, что всегда войску Запорожскому платили. Бьютъ челомъ и нын царскому величеству, чтобъ на полковника по 100 ефимковъ, на ясауловъ полковыхъ по 200 золотыхъ, на ясауловъ войсковыхъ по 400 золотыхъ, на сотниковъ по 100 золотыхъ, на казаковъ по 30 золотыхъ полскихъ давать. 9. Завсіди був такий звичай, що Війську Запорозькому плачено. Бють чолом і тепер царському величеству, аби давано на полковника 100 єфимків, на осаулів по 200 золотих, на осаулів військових по 400 зол., на сотників по 100 зол., на козаків по 30 золотих польських.
И въ прошлыхъ годхъ присылалъ къ царскому величеству гетманъ Богданъ Хмельницкій и все войско Запорожское и били челомъ многажды, чтобъ его царское величество ихъ пожаловалъ, для православные христіянскіе вры и святыхъ божіихъ церквей, за нихъ вступился и принялъ ихъ подъ свою государеву высокую руку и на непріятелей ихъ учинилъ имъ помочь. И великому государю нашему, его царскому величеству, въ то время подъ свою государеву высокую руку приняти было васъ не мочно, потому что у его царского величества съ короли полскими и великими князи либовскими было вчное докончанье. А что съ ихъ королевскіе стороны царского величества отцу, блажевные памяти великому государю и великому князю Михаилу Федоровичю, всеа Русіи самодержцу, и многихъ государствъ и обладателю, и дду его государеву, блаженные памяти великому государю святйшему патріарху Филаренту Никитичю, московскому и всеа Русіи, и великому государю нашему царю и великому князю Алексю Михайловичю, всеа Русіи самодержцу, его царскому величеству, учинились многія безчестья и укоризны, и о томъ, по королевскимъ грамотамъ и по соймовому уложенію и по констытуціи и по посолскимъ договорамъ царское величество ожидалъ исправленія. А гетмана Богдана Хмельницкого и все войско Запорожское хотлъ съ королемъ полскимь помирить, черезъ своихъ государевыхъ великихъ пословъ, тмъ способомъ: буде Янъ-Казимеръ король учинить съ ними миръ по Зборовскому договору и на православную христіянскую вру гоненія чинить не учнетъ и уніятовъ всхъ выведетъ, и царское величество виннымъ людемъ, которые за его государскую честь довелись смертные казни, вины ихъ хотлъ отдать. И о томъ посылалъ къ Яну-Казимеру королю своихъ государевыхъ великихъ и полномочныхъ пословъ, боярина и намстника великопермского князя Бориса Александровича Репнина-Оболенского съ товарищи. И т царского величества великіе и полномочные послы о томъ миру и поступкахъ королю и паномъ рад говорили всякими мрами, и Янъ Казимеръ король и паны рада ни на которую мру не сошли, и то великое дло поставили ни во что, и тхъ царского величества великихъ и полномочныхъ пословъ отпустили безъ дла. И великій государь нашъ, его царское величество, видя такіе съ королевскіе стороны многіе неисправленья и грубости и неправды, и хотя православную христіянскую вру и всхъ православныхъ христіянъ отъ гонителей и хотящихъ церкви божіи разорити и вру христіянкую искоренити отъ Латынъ оборонити, подъ свою государеву высокую руку васъ принялъ. А для вашіе обороны собралъ рускіе и нметцкіе и татарскіе рати многіе, идетъ самъ великій государь нашъ, его царское величество, на непріятелей христіянскихъ, и бояръ своихъ и воеводъ шлетъ со многими ратми; и на тотъ ратной строй, по его государеву указу, роздана его государева казна многая. Попередніх літ присилав до царського величества гетьман Богдан Хмельницький і все Військо Запорозьке і били чолом, щоб його царське величество їх пожалував, уступився за них задля Православної Християнської Віри і святих Божих церков, прийняв їх під свою високу руку і дав поміч на неприятелів. Великому государеві нашому в тім часі не можна було вас прийняти під свою государську високу руку, тому що у його царського величества була вічна згода з королями польськими і великими князями литовським. А хоч з королівської сторони батькові цар. величества святої памяти великому государеві Михайлові Федоровичеві і дідові його, святійшому патріярхові Філаретові Никитичови, і великому государеві нашому Олексієві Михайловичу сталося нечести і ганьби, то в тім згідно з королівськими грамотами і соймовими постановами царське величество чекав поправи. А гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорозьке хотів помирити з королем польським тим способом: аби кроль Казимир учинив з ними згоду на підставі Зборівському трактату: проти Православної Віри християнської не верещав, уніятів усіх викорінив, — зате царське величество хотів вибачити вину всім винним людям, котрим за образу його государської чести належала кара смертна. Про се посилав він до кроля Казимира своїх великих і уповноважених послів: боярина і намісника великопермського Бориса Олександровича Репнина-Оболенского з товаришами. І ті великі і уповноважені посли царського величества про ту згоду і про вчинки королеві і панам — раді говорили на всякі способи. Але Казммир з ляхами ніяк не пристали, і сю велику справу взяли за ніщо, а тих великих і уповноважених послів царського величества відправили з нічим. Тоді великий государ наш, видівши так богато несправности з королівської сторони, грубости і неправди, і бажаючи оборонити Православну Християнську Віру і всіх православних християн від отступникiв латинян (папистів), що хочуть церкви Божі знищити і Віру Християнську викорінити, прийняв вас під свою високу руку. А для оборони вашої зібрав много руського німецького і татарського війська — сам великий государ наш іде на неприятелів і посилає бояр своїх і воєводів з великим військом, і на те зібраннє війська, за государевим наказом, роздано великі гроші.
И нын имъ посланникомъ о жаловань на войско Запорожское говорить, видя такую царскаго величества милость и къ нимъ оборону, не довелось. А какъ былъ у гетмана у Богдана Хмельницкого государевъ ближней бояринъ и намстникъ тверской Василей Васильевичъ Бутурлинъ съ товарищи, и гетманъ говорилъ съ ними въ разговорехъ о числ войска Запорожского, чтобы учинить 60.000; а хотя бъ де того числа было и больше, и государю де въ томъ убытка не будетъ, потому что они жалованья у государя просить не учнутъ. Да и имъ, Самойлу и Павлу, и инымъ людемъ, которые въ то время при гетман были, про то вдомо жъ. А что въ Малой Росіи въ городхъ и мстхъ какихъ доходовъ, и про то царскому величеству не вдомо; и великій государь нашь, его царское величество, посылаетъ доходы описать дворянъ. А какъ т царского величества дворяны доходы всякіе опишутъ и смтять, и въ то время о жаловань на войско Запорожское по разсмотрнью царского величества и указъ будетъ. А нын царское величество, жалуя гетмана и все войско Запорожское, хочетъ послать своего государева жалованья по давнымъ обычаямъ предковъ своихъ, великихъ государей царей и великихъ князей російскихъ, гетману и всему войску Запорожскому золотыми. Тому їм, послам, тепер, бачучи таку ласку до них царського величества й оборону, говорити про плату Запорозькому війську не годиться. Як був у гетьмана Богдана Хмельницького государів ближній боярин і намісник тверський Василь Василевич Бутурлин з товаришами, гетьман в розмовах з ними про число Запорозького війська говорив, щоб зробити 60 тисяч, а коли б і більше того числа було, государеві в тім шкоди не буде, бо вони прости плати у государя не будуть. Про се відомо їм, Самійлу і Павлу, й иншим людям, які тоді були при гетьмані. Які доходи в Малій Росії по городах і містах, про се царському величестві не відомо, і великий государ посилає дворян, щоб списали доходи. Як ті дворяни царського величества опишуть всякі доходи і обрахують, тоді, по обміркуванню царським величеством, буде наказ про плату Запорозькому війську. А тепер царське величество, жалуючи гетьмана і все Запорозьке військо, давнім звичаєм предків своїх, великих государів, хоче післати гетьманові і всьому війську Запорозькому своє государське жалуваннє золотими.
10. Крымская орда если бы имла вкинутися, тогда отъ Астрахани и отъ Казани надобно на нихъ наступити. Такожде и Донскимъ казакомъ готовымъ быть. А нын ещо въ братств, дать сроку и ихъ не задирать. 10. Коли б мала напасти кримська орда, тоді треба на неї наступити від Астрахани й Казани, також і Донським козакам бути готовими. А тепер вона (орда) ще в брацтві (з козаками), треба дати час і її не зачіпати.
Царского величества указъ и повелніе на Донъ къ казакомъ послано: буде Крымскіе люди задору никакова не учинятъ, и на нихъ ходить и задору чинить не велно. А будетъ Крымцы задоръ учинять, и въ то время царское величество укажетъ надъ ними промыслъ чинить. Наказ і повеліннє до козаків на Дін післано: коли Кримські люди не будуть зачіпати, то й на них іти не велено. А коли Кримці зачіплять, то царське величество велить на них іти походом.
11. Кодакъ городъ на рубеж отъ Крыму, въ которомъ гетманъ всегда по 400 человкъ держить и кормы всякіе имъ даетъ; чтобъ и нын царское величество пожаловалъ кормами и порохомъ къ наряду изволилъ построити. Также и на тхъ, которые за порогами коша берегутъ, чтобъ царское величество милость свою изволилъ показать: понеже нелзя его самого безъ людей оставляти. 11. Кодак город на границі з Кримом, там гетьман завсіди по 400 чоловіка держить і харч усякий їм дає — тепер нехай би царське величество пожалував, зволив наділити харчом і порохом для армати. Також і тим, що за Порогами коша стережуть, аби царське величество зволив показати свою ласку, бо його неможна самого без людей лишати.
О той стать царского величества милостивой указъ будетъ впередъ, какъ про то вдомо будетъ, по скольку какихъ запасовъ въ т мста посылывано и сколько будетъ доходовъ въ сбор на царское величество. До сеї статті буде милостивий указ царського величества, коли буде відомо, скільки якого припасу туди посилали, і скільки доходу буде зібрано на царське величество.
А что въ письм жъ вашемъ написано: какъ великій государь нашъ, его царское величество, гетмана Богдана Хмельницкого и все войско Запорожское пожалуетъ, свои государскіе грамоты на волности ваши дать велить, тогда вы смотръ межъ собой учините: кто будетъ казакъ, или мужикъ, а чтобъ число войска Запорожского было 60.000. И великій государь нашъ, его царское величество, на то изволилъ имъ-числу списковымъ казакомъ быть веллъ. И какъ вы посланники будете у гетмана у Богдана Хмелницкого, и вы бъ ему сказали, чтобъ онъ веллъ казаковъ разобрать вскор и списокъ имъ учинилъ, да тотъ списокъ за своею рукою, прислалъ къ царскому величеству вскор. А що в вашім письмі написано: як великий государ наш гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорозьке пожалує, свої грамоти государські на ваші вольности велить дати, тоді ви ж між собою розбір зробите: хто буде козак, а хто мужик, і щоб війська Запорозького було 60.000. — То великий государ наш на те позволив: велів бути такому числу реєстрових козаків. То ж як ви, посли будете у гетьмана Богдана Хмельницького, скажіть йому, щоб він велів скоро козаків розібрати, реєстр їм зробити, і той реєстр за підписсю прислав негайно царському величеству
Див. також
Жалувана грамота Олексія Михайловича Війську Запорозькому.
Примітки
 Земський Собор 1653 РОКУ, А. І. КОЗАЧЕНКО, Питання історії, 5, 1957, 151—158
Джерела
Горобець В. Договірні статті українських гетьманів // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 433. — ISBN 966-00-0405-2.
Щербина В. До питання про статті Богдана Хмельницького // Ювілейний збірник на пошану академика Михайла Сергієвича Грушевського з нагоди шістьдесятої річниці життя та сорокових роковин наукової діяльности. — Київ, 1928. — Т. І.
Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
Посилання
Березневі статті // сайт «Культура України».



Переяславські статті (1659)
Підписаний 17 жовтня 1659 року
Переяслав, Гетьманщина - місце
Переяславські статті — козацько-московська міждержавна угода, укладена 17 жовтня 1659 року в Переяславі. Статті означали розрив Гадяцької угоди 1658 року з Річчю Посполитою і суттєво звужували автономію козацької України у складі Московської держави. Підписані гетьманом Юрієм Хмельницьким і представниками московського уряду на чолі з князем Олексієм Трубецьким.

Передумови
Після скинення Івана Виговського молодий новообраний гетьман Юрій Хмельницький вислав посольство до московського воєводи Олексія Трубецького. Посольство, очолюване Петром Дорошенком, привезло проект договору, в яких визначалися принципи союзу з Московією. Цей проект отримав назву Жердівські статті. Вони базувалися на Березневих статтях 1654 року з певними модифікаціями. Зокрема, козацька сторона пропонувала:

скасувати московські гарнізони в українських містах, окрім Києва, як при Богдані Хмельницькому.
підпорядкувати гетьманові усі московські війська, що надсилалися в Україну.
заборонити контакти московського уряду зі старшиною, оминаючи гетьмана.
допустити, щоб у всіх зовнішніх переговорах, дотичних інтересів Війська Запорозького, були присутні козацькі посли з правом голосу.
Трубецькой прийняв посольство, але запросив Хмельницького на особисті переговори. Гетьман побоювався пастки, однак, врешті-решт, поїхав до Переяслава із малим супроводом. 27 жовтня 1659 року, в Переяславі, Трубецькой організував Генеральну військову раду. На ній були відсутні правобережні полковники, а основну масу становила старшина промосковської орієнтації з Лівобережжя. Сама рада проходила в оточенні 40-тисячного московського війська. На раді Хмельницького знову обрали гетьманом, після чого Трубецькой змусив підписати його сфальсифікований московською стороною текст Березневих статей 1654 року. Пізніше цей довільно редагований текст увійде до Зводу законів Російської імперії під назвою «Статей Богдана Хмельницького».

Скасовувалися компанійські полки гетьман позбавлявся права знімати старшину з посади без вироку військового суду або згоди старшини

Зміст
Переяславські статті складалися з 19 пунктів. Всупереч сподіванням козацької сторони, вони містили ряд суворих обмежень самоврядування. Документ мав на меті зміцнити позиції Московії в Україні. Статті передбачали:

Заборону козакам самостійно переобирати гетьмана без дозволу царя.
Обов'язкове затвердження кандидатури гетьмана московським урядом.
Заборону гетьману здійснювати дипломатичні відносини із іноземними державами.
Заборону козакам самостійно вступати у війну або надавати третій стороні військову допомогу.
Обов'язок гетьмана посилати військо на перший виклик царя.
Заборону гетьману призначати й усувати полковників без згоди царя. Правове врегулювання категорій осіб котрі могли займати полковницький уряд.
Розквартирування московських гарнізонів і воєвод в Переяславі, Ніжині, Брацлаві та Умані за кошти українського населення.
Підпорядкування Київської митрополії Московському патріарху; заборона приймати посвяту від Константинопольського патріарха.
Крім цього статті передбачали видачу Москві усієї родини Виговського, котрого царський уряд вважав зрадником.

Наслідки
Обранням Юрія Хмельницького гетьманом і підписанням Переяславських статей закінчилася московсько-українська війна (1658—1659) рр.

Восени 1660 Ю. Хмельницький розірвав воєнно-політичний союз із московським царем і уклав новий договір з Річчю Посполитою — Слободищенський трактат.

3

Богдан Бо

Богдан Бо

Сонце вийде зі "сплячки" в 2019-2030 роках

Сонце вийде зі "сплячки": астрономи розповіли, як поводитиметься світило в 2019-2030 роках



Сонце вийде зі "сплячки": астрономи розповіли, як поводитиметься світило в 2019-2030 роках
Активність Сонця, як показують спостереження за останні чотири століття, змінюється циклічним чином. До 2024 року, в середині наступного циклу активності світила, ймовірність виникнення небезпечних корональних викидів і частота спалахів на Сонці буде максимально високою.

Про це пишуть вчені, що опублікували статтю в журналі Nature Communications, передає Хвиля.



Активність Сонця, як показують спостереження за останні чотири століття, змінюється циклічним чином з періодом приблизно в 11 років, за час яких число плям на поверхні світила поступово зменшується і зростає.

"Наступний цикл виб'ється з тренда на зменшення сонячної активності і буде дещо сильніше, ніж припускають колеги. Ймовірність того, що він буде слабкіше 24 циклу, фактично дорівнює нулю. Тому не варто чекати повторення Маундерівського мінімуму і настання нової льодовикової епохи", - заявив Дибьенду Нанді (Dibyendu Nandi) з Центру космічних досліджень у Колькате (Індія).
Аномально довгі періоди спокою на Сонці, такі як Маундеровський мінімум 17 століття і Дальтоновский мінімум 19 століття, асоціюються з похолоданням клімату. Відповідно, зростання числа спалахів в сучасну епоху багато астрофізики пов'язують з глобальним потеплінням.

Як пояснюють вчені, до недавнього часу Сонце знаходилося у фазі так званого "Великого сонячного максимуму", в ході якого активність світила була декілька вище багаторічної норми.

Проте нинішній 24-й цикл, який почався в січні 2008 року, виявився рекордно слабким. Один час астрономи побоювалися того, що світило впадає в "сплячку" назавжди, проте відновлення його активності в 2015 році частково розвіяло ці підозри.

Подібні ідеї заставили астрономів задуматись над тим, як давно існують подібні цикли і можуть мінятися в принципі.

Рік тому німецькі геологи знайшли перші свідчення того, що він не змінювався вже майже 300 мільйонів років. Це, однак, ніяк не позначилося на настроях алармістів, які поширюють теорії про швидкий початок "льодовикового періоду" через зупинки цього циклу.

Нанді і його колега Прантика Бховмик з'ясували, що цього не станеться, створивши нову комп'ютерну модель Сонця, що дозволяє прогнозувати рівень його активності за поточним числа плям на його поверхні, їх властивостями та загальної конфігурації магнітних полів світила.

Перевіривши її роботу на десяти минулих циклах, вчені прорахували те, як буде вести себе світило в 2019-2030 роках.

Як показали розрахунки, Сонце почне виходити зі "сплячки" приблизно в 2020 році, коли завершиться поточний цикл. Мінімальний рівень активності в 2019 році буде трохи вище, ніж на початку десятиліття.

Кліматологи проаналізували те, як буде змінюватися сонячна активність в наступне тисячоліття, і прийшли до висновку, що наступ мінімуму активності світила призведе до значного зниження середньорічних температур в Європі в середині поточного століття.

Максимальне число плям на поверхні Сонця буде спостерігатися в 2024-2025 роках. Їх кількість буде відносно скромним, але все одно воно буде помітно вище, ніж під час 24-того циклу. Як відзначають астрофізики, його можна буде порівняти з тим, як поводився світило у 1920-1930 роках, під час початку "Великого сонячного максимуму".

Все це, як зазначає Нанді, говорить про те, що на Землі навряд чи настане новий льодовиковий період і що глобальне потепління сповільниться. Навпаки, ці розрахунки показують, що зростання активності світила в наступні 10 років може підвищити температури на Землі і прискорити зміну клімату.

Нагадаємо, космічне агентство вперше зробило знімок іншого боку Сонця.

https://znaj.ua/science/193374-sonce-viyde-zi-splyachki-astronomi-rozpovili-yak-povoditimetsya-svitilo-v-2019-2030-rokah
1

Богдан Бо

Богдан Бо

Гройсман турбує Гройсмана

Ремонт доріг чи реформа держслужби: що більше турбує Гройсмана як прем'єра
 18 липня 2018, 10:30

Поки нардепи відпочивають на канікулах, «Слово і Діло» вирішило пильно вивчити, як виконують свої обіцянки члени Кабінету міністрів. Пропонуємо подивитись, яким запевненням і планам міністри віддають перевагу та приділяють більше уваги, а що відсувають на другий план. Почнемо з прем'єр-міністра.

Володимир Гройсман став прем'єр-міністром України 14 квітня 2016 року. Відтоді він дав 288 обіцянок, з яких виконав 93, а 32 – провалив. Ще 163 його запевнення перебувають у процесі виконання. За нашими підрахунками, за два роки прем'єрства Гройсман виконав 32% обіцянок.

Виходячи з риторики прем'єра, основна його увага зосереджена на розвитку транспортної інфраструктури. Принаймні в цій сфері Гройсман дав найбільше обіцянок. Однак за два роки йому вдалося виконати 28% від запланованого. Причому з 58 «інфраструктурних» намірів 41 стосується доріг. Можливо, такий скромний відсоток виконаних обіцянок пов'язаний із тим, що половину з них він дав у 2018 році. Нагадаємо, що на будівництво, реконструкцію, капітальний і поточний ремонт доріг у всій країні цього року Кабмін виділив 6 мільярдів 600 мільйонів гривень. Передбачається, що на ці гроші до ладу приведуть майже 500 кілометрів трас.

Ще 14 запевнень стосуються залізниці, причому 6 із них Гройсман дав ще в 2016 році. Дві обіцянки вже провалені, 6 – виконані, ще 6 прем'єру потрібно втілити в життя. Щодо авіасполучення, то з трьох запевнень із 2016 року поки жодне не виконане.

Як працюють міністри Гройсмана. Дайджест обіцянок Кабміну з 31 травня до 25 червня 2018 рокуКриміналізація контрабанди, лоукости в одеському аеропорту та нові Палаци спорту в шести обласних центрах – 45 нових обіцянок міністрів у червні.26 червня 2018, 19:00

Трохи краще йдуть справи з рівнем виконання обіцянок прем'єр-міністра у сфері економіки й бізнесу. Із 41 запевнення 23 були дані в 2016 році. Загалом Гройсман зміг виконати 18 намірів, а 2 – провалити. З 19 обіцянок, пов'язаних зі збільшенням кількості робочих місць, збільшенням зарплати та новаціями для економічного зростання, Гройсман 7 виконав, а 2 – провалив. У сфері захисту та допомоги бізнесу прем'єр дав 18 зобов'язань, з яких 8 виконав, ще 10 перебувають у процесі виконання. За два роки на посаді прем'єр-міністра він виконав 44% обіцянки у сфері економіки.

Половину запевнень Гройсман виконав у сфері інновацій та онлайн-послуг. Це найвищий показник у всіх сферах діяльності прем'єр-міністра. Відзначимо, що загалом за цією темою він дав лише 4 обіцянки, 2 з яких виконав.

Щодо забезпечення українців пенсіями, пільгами, субсидіями, то прем'єр-міністр виконав 6 обіцянок із 15. Знову ж, пік даних прем'єром зобов'язань у сфері соцзабезпечення припав на 2016 рік, коли він дав 8 запевнень. Поки що рівень виконання обіцянок на тему становить 40%.

На другому місці за рівнем виконання обіцянок перебуває реформа держслужби, яка включає й внутрішньовідомчу діяльність Кабміну. З 20 запевнень прем'єру вдалося виконати 45% планів на тему.

Набагато більше обіцянок дав прем'єр у сфері національної безпеки та правоохоронних органів, але гірше впорався з їх виконанням. Так, із 41 обіцянки він здійснив 27% зобов'язань. З 18 обіцянок, що стосуються ВСУ, Нацгвардії, «Укроборонпрому» та зони АТО, Гройсман виконав лише 5. Щодо правоохоронних і контрольно-наглядових органів прем'єр дав 22 обіцянки, з яких зміг виконати 5, а 3 – провалити. Пенітенціарна служба удостоїлася лише однієї обіцянки Гройсмана, щоправда, була виконана.

У сфері енергетики прем'єр впорався зі своїми планами на 43%. З 23 обіцянок він виконав 10 і ще стільки ж належить втілити в життя.

Прем'єр-міністр ще не виконав жодного запевнення щодо судової реформи та захисту екології. Ще дві його обіцянки, які стосуються виборів, чекають свого вирішення: Гройсман обіцяв, що балотуватиметься до Верховної Ради, й сказав, що не збирається йти в президенти.

Детальніше – на інфографіці.

Раніше ми писали, як працювали міністри Гройсмана в червні.

Також ми аналізували, як Кабмін Гройсмана виконував свої обіцянки протягом двох років роботи.

1

Богдан Бо

Богдан Бо

На скільки підвищать пенсійний стаж


На скільки підвищать пенсійний стаж



Автор Лобанова Єлизавета - 16:38, 09 Гру, 201831122
Кожен другий українець залишиться без пенсії: на скільки підвищать пенсійний стаж - today.ua
З наступного року мінімальний пенсійний стаж щороку збільшуватиметься на 12 місяців, і до 2028 року він становитиме 35 років. Таким чином, через 10 років тільки половина 60-річних громадян зможуть вийти на заслужений відпочинок. Про це йдеться у законі "Про підвищення пенсій".

З 1 січня 2019 року на пенсію зможуть вийти ті, хто має як мінімум 26 років стажу. Ті, у кого стаж менше 15 років, не зможуть претендувати на виплати від держави, їм доведеться попрацювати до 65 років.

Ідея нової пенсійної реформи полягає у тому, що ті, хто працює, виходять на пенсію вчасно.

Закон "Про соціальний захист населення" передбачає три причини для тимчасової відміни пенсії або відмови в ній: якщо не виконали вимоги щодо стажу (15 років для пенсії в 65 років і 26 років – у 60 років), якщо надали неправдиву інформацію, якщо не проживаєте за місцем реєстрації (живете на непідконтрольній території або тривалий час перебували за кордоном).

0

Богдан Бо

Богдан Бо

Страхова медицина в Україні колись може буде

Фото: Tumisu / pixabay.com
Фото: Tumisu / pixabay.com
Медичне страхування для кожного. Чи не час взяти приклад з Грузії?

Напевно, ніщо не коштує українцям так дорого, як безкоштовна медицина, гарантована Конституцією. Рівень фінансування державою системи охорони здоров'я ставить Україну в один ряд з африканськими країнами. Бюджет на медицину ніколи не дотягував до рекомендованого Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) мінімуму у 5% ВВП. Будь-яка економія на здоров'ї призводить в найкращому разі до дисбалансу, в найгіршому — до руйнування системи охорони здоров'я — застереження ВООЗ збувається в нашій країні, де медична допомога стає дедалі недоступнішою для більшості хворих.

Кардинально змінити ситуацію не допоміг і ухвалений восени минулого року закон №6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». Оптимісти вважали прописану в ньому норму про бюджет на охорону здоров'я щонайменше 5% ВВП жирним плюсом. Проте мали рацію юридично підковані реалісти, які назвали цю новелу нікчемною і чистим популізмом. Заявлена норма суперечить ст. 95 Конституції, де написано, що «виключно законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків».

Так ось, на охорону здоров'я у проекті бюджету-2019 від загального пирога збираються відрізати трохи більш як 3% ВВП. Медреформа красиво виглядає на папері, однак цифри говорять самі за себе: на медицину виділяється дедалі менше (за останні три роки фінансування зменшилося з 3,6% до 3,1% ВВП). Чиновники віщають про покращення, що нагадує анекдот: «Раніше ми жили добре, а тепер ще краще... Але все-таки хочеться знову пожити добре!»

 

Медицина пішла з мас-маркету, для багатьох наших громадян перетворившись на бутик високої моди. І якщо без одягу haute couture можна щасливо і здорово прожити, то недоступне і неякісне медобслуговування змушує українців не помічати симптоми, обходити поліклініки та лікарні десятою дорогою, через що хвороби запускаються. Як підсумок, в Україні на хронічні неінфекційні захворювання страждає до 60% дорослих і майже кожна п'ята дитина. Боронь Боже зіткнутися з більш серйозним, а значить і витратним захворюванням. На жаль, у нашій країні діагнози часто перетворюються на вироки.

Дати можливість українцям отримувати своєчасну, якісну і безкоштовну медичну допомогу, забезпечити необхідний рівень фінансування системи охорони здоров'я могло б запровадження обов'язкового медичного страхування (ОМС). Цим шляхом пішло багато країн, в тому числі і пострадянські. За роки незалежності у нас було підготовлено безліч законопроектів про ОМС, якими визначалися правові засади здійснення обов'язкового медичного страхування. На жаль, питання досі залишається відкритим.

Загальне обов'язкове медстрахування як додаткове джерело надходжень (в умовах обмеженого фінансування медицини) могло б зіграти позитивну роль як для пацієнтів, так і для лікарів. Лікарям потрібно оновлення фонду медустанов, забезпечення лікарськими засобами, з якими вони повинні працювати згідно з протоколом (а не вручати списки препаратів пацієнтам).

Навколо цієї теми багато суперечок, питань, вона обросла страхами. Яку модель страхування обрати? В чиїх руках буде страховий фонд? Якщо держава не забезпечить належний контроль процесу і пара-трійка приватних компаній перетворяться на монополістів. Як підсумок, для наших громадян мало що зміниться. Головна проблема — корупція, що стала для нас чимось буденним і за багато років зріднилася з усією медичною галуззю, здатна звести нанівець будь-які починання...

«У нас є чотири джерела фінансування охорони здоров'я: державні витрати, витрати домогосподарств (платять пацієнти зі своєї кишені. — Ред.), приватні витрати і донори. Згідно з даними Держстату за 2016 рік, державні витрати становили 44,8%, приватні — 1,7% (сюди входить добровільне медичне страхування), витрати домогосподарств — 52,8% (або майже 96 млрд грн), донори — 0,7%. Тобто понад 95 млрд грн сплатили пацієнти, податки з цих коштів не платяться. З кожним роком частка домогосподарств зростає, а державних витрат — зменшується. Цифри показові: державного ресурсу не вистачає. Змінити ситуацію могло б запровадження обов'язкового медичного страхування», — вважає Тетяна Бутківська, голова комітету добровільного медичного страхування Ліги страхових організацій України.

Добровільне медичне страхування (ДМС) з'явилося в Україні не тому, що люди вирішили застрахуватися. У нас це відбувається корпоративно: великі компанії звикли страхувати своїх співробітників. Індивідуальне страхування коштуватиме набагато дорожче, тому дозволити його собі можуть далеко не всі. Цей сегмент медичного страхування практично не виріс за останні роки.

Ілюстрація: publicdomainpictures.net

Ілюстрація: publicdomainpictures.net

Медицина в Сакартвело

Досвід Грузії, яка перейшла до обов'язкового медичного страхування, вражає. Несподівано, наприклад, що приватна медицина тут становить 92% усього медичного ринку. В країні існують різні програми. Незахищені верстви населення (діти та пенсіонери) отримують медичну допомогу безкоштовно, за кошт бюджету. Всі решта платять страхові внески залежно від заробітної плати (при зарплаті, еквівалентній 10 тис. грн, майже 80% покриває держава). Є ліміти — певну кількість грошей на рік людина може витратити на те чи інше захворювання. Покривається також онкологія. Ця система є дуже динамічною, вона чітко побудована.

«У Грузії найбільш гнучка система, яка мені дуже імпонує. В районі на 50 тис. осіб лікарня виглядає як копія клініки в Німеччині. Тут можуть надати практично будь-яку допомогу. Планують розвивати і онкологію. Є офтальмологія. Більшість операцій на очах покривається медстрахуванням», — захоплено розповідає Олексій Дащенко, маркетолог компанії «Смарт Асистанс».

Важливий елемент — електронний реєстр незаможних (таких приблизно 20%), за них платить держава, але їх чітко контролюють. У Грузії немає незаможних, які приховують свої статки.

«У Грузії немає Міністерства охорони здоров'я. Є Міністерство праці, соціального захисту та охорони здоров'я. Пацієнт йде до ЦНАП (Центр надання адміністративних послуг — як ми їх називаємо). Наприклад, йому показано ендопротезування кульшового суглоба. Він бере відповідну форму, потім вибирає лікувальну установу і протягом кількох днів отримує відсоток співоплати (залежно від своїх доходів) на цю операцію», — розповідає Роман Деркач, заступник головного лікаря Інституту травматології та ортопедії АМН України.

Безумовно, Грузія — маленька країна, населенням з Київ. Часто нарікають, що перенести цей досвід на велику Україну непросто. Є приклад Молдови, яка зробила перші кроки на цьому шляху: тут медичне страхування є обов'язковою умовою (вартість страхування на рік — приблизно 6000 грн). Незахищені верстви населення — дітей та пенсіонерів — лікують безкоштовно. Є досвід безлічі інших країн, які можуть стати в пригоді Україні.

Можливо, варто прислухатися до слів Андрія Семиволоса, головного лікаря Київського міського дитячого діагностичного центру: «Я бачив, як працює і фінансується більшість країн Східної Європи, Балтії. У мене склалося враження, що держава не має брати якусь модель за основу. Враховуючи нашу ментальність та традиції, ми маємо створити власну систему, не маємо боятися, що вона відрізнятиметься від американської, німецької... Ми можемо залишити те, що було гарного в попередній системі, взяти сучасні елементи з інших та створити власну».

Андрій Семиволос як дитячий лікар вважає, що насамперед варто сконцентруватися на дітях: «Мені здається, що якщо розпочати саме з нашого майбутнього — наших дітей, ми швидше дійдемо до того, щоби впровадити медичне страхування і для всіх інших».

Безумовно, запитань поки що більше, ніж відповідей. В Україні не захищені не лише пацієнти, а й лікарі. МОЗ готує законопроект про індивідуальне ліцензування лікарів, найближчим часом документ буде зареєстровано у ВР. Також, згідно зі стратегією реформування системи медичної освіти, з 2020 року запроваджується ліцензування лікарської діяльності — відповідальність лягає не на юридичну особу (медичний заклад), а на лікаря. Лікарі будуть змушені страхувати професійну діяльність. До цього також потрібно бути готовим.

Днями до Верховної Ради внесли ще один законопроект про обов'язкове медичне страхування в Україні. Та наразі кількість не трансформувалося в якість. Напевно, все ж варто перейти до реальних кроків. Держава має почати хоча б з малого — надавати безкоштовну медичну допомогу насамперед для незахищених та малозабезпечених верств населення, ставити на чільне місце здоров'я і життя своїх громадян, а не економію бюджетних грошей.

При написанні статті використовувались матеріали круглого столу «Страхова медицина як інструмент збалансування охорони здоров'я. Візія, правове забезпечення, підводні камені та перспективи впровадження», захід відбувся у Київській міській раді.

https://racurs.ua/ua/2122-medychne-strahuvannya-dlya-kojnogo-chy-ne-chas-vzyaty-pryklad-z-gruziyi.html
0

Богдан Бо

Богдан Бо

Рефія - агресор!

Международный суд в Гааге определил аннексию Крыма как «международный военный конфликт»

07/12/2018 16:58

Международный уголовный суд подтвердил решение 2016 года

суд, гаага, крым, аннексия, военный конфликт

На Крым распространяется международное гуманитарное право

Аннексия и последующая оккупация Крыма и Севастополя Россией в 2014 году является международным военным конфликтом между РФ и Украиной. Такой вывод указан в ежегодном докладе Международного уголовного суда (МУС) в Гааге, собщает прокуратура АР Крым, передает «Сегодня».

Таким образом, МУС подтвердил квалификацию происходящего на полуострове, которая была дана в 2016 году. Соответственно данной оценке к ситуации в Крыму применимо международное гуманитарное право.

В прокуратуре АРК отметили, что МУС еще не дал своего заключения, могут ли считаться военными преступлениями такие действия в России на оккупированном полуострове, как перемещение и выдворение местного населения, перемещение осужденных, нарушение права собственности и принуждение граждан Украины – жителей временно оккупированной территории к службе в Вооруженных силах Российской Федерации. Но завершить анализ данных вопросов в канцелярии прокурора МУС на предмет их приемлемости для рассмотрения судом обещали в самое короткое время.

В то же время в МУСе напомнили о том, что Украина все еще не ратифицировала Римский статут – главный документ этого международного учреждения.

Как сообщали «Комментарии»,  Украина передала в Гаагу документы по захвату украинских кораблей Россией

2

Богдан Бо

Богдан Бо

Буджет України 2019

Світанкові ризики. Які підводні камені містить ухвалений держбюджет
П'ЯТНИЦЯ, 23 ЛИСТОПАДА 2018, 12:30 - ГАЛИНА КАЛАЧОВА
УКРІНФОРМ
23 листопада о 6 ранку Верховна Рада прийняла проект кошторису на 2019 рік. Так рано бюджет ще не ухвалювався. Утім, в ухваленому законі є низка ризикованих показників.

23 листопада о 6 ранку Верховна Рада прийняла проект кошторису на 2019 рік. Це рекордна дата в бюджетній історії. Так рано бюджет ще не ухвалювався. За законодавством, бюджет повинен бути схвалений до 1 грудня, але в українських реаліях це завжди відбувалося пізніше.

Проте поламати вдалося не всі традиції. Ухвалення закону супроводжувалося кулуарними перемовинами, нічними консультаціями у комітетах та бюджетною ніччю з політичними торгами за точкові поправки в обмін на голоси.

 
Нічна варта

В процесі підготовки до першого читання депутати внесли до проекту кошторису понад 2 тис поправок вартістю 2,2 трлн грн. Більшість з них було відхилено, але частина увійшла у перелік "доручень уряду" — Кабмін повинен був визначитися, чи є можливість врахувати ці поправки.

Можливості знайшлися. Між першим і другим читаннями уряд ініціював підвищення деяких податкових ставок, що дозволило збільшити доходи і видатки бюджету-2019 на 17,7 млрд грн.

Нові параметри такі. Доходи — 1,026 трлн грн, видатки — 1,112 трлн грн. Дефіцит при цьому залишився незмінним — 90 млрд грн.

Мінфін запланував зібрати на 2,9 млрд грн більше податку на прибуток, на 9 млрд грн більше ренти на газ завдяки підвищенню цін на нього на 23%. Ще 1,4 млрд грн планується отримати від власних надходжень бюджетних установ.

Важлива зміна — Мінфін врахував пропозицію депутатів збільшити кошти, що переказуються Нацбанком, на 2 млрд грн до 47,6 млрд грн.

Додатковий ресурс очікується від точкового підвищення різних видів рент: за використання лісових ресурсів, видобуток нафти, газового конденсату та залізної руди. Сумарний ефект — додаткові 1,03 млрд грн. Надходження від екологічного податку зростуть на 1,42 млрд грн, від акцизів — на 2,5 млрд грн.

Парламентарі відклали до 1 липня 2019 року додаткову 9-відсоткову індексацію акцизів на тютюнові вироби, що зменшило доходи бюджету на 6,6 млрд грн.

"В середньому сигарети подорожчають на 5 грн за пачку після першого підвищення акцизів у січні та ще на 2-3 грн — після додаткового підвищення у липні", — повідомили ЕП у компанії Philip Morris Ukraine. Втім, ринок залишається конкурентним, тому спрогнозувати дії всіх учасників неможливо.

Напередодні ухвалення бюджету пікові дискусії щодо доходів розгорталися в комітеті з питань податкової та митної політики. Зокрема, йшлося про законопроект щодо внесення змін до Податкового кодексу.

Поправки надходили до останнього моменту. Склалася ситуація, коли комітет уже схвалив проект бюджету до другого читання та зміни до Бюджетного кодексу, а з дохідною частиною ясності не було. Останні рішення щодо доходів ухвалювалися в закритому режимі у приймальні голови комітету Ніни Южаніної.

Головні лінії конфлікту — оподаткування посилок, підвищення ставок екологічного податку та ренти на лісові ресурси, плани щодо введення автоматизованої системи контролю за обігом пального.

Вночі черговий виток дискусій розгорівся навколо різних комбінацій правок. Усі вони точкові та переслідують окремі бізнес-інтереси. Зрештою, парламентарі віддали свої голоси, підтримавши такі зміни.

До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва сільськогосподарських об'єктів.

З 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року до ставки рентної плати на залізну руду застосовується коефіцієнт 1,1.

Встановлюються нульові митні ставки для деяких видів полімерів із в'язкістю 78 мл/г і більше.

Продовжується пільговий режим ввезення електрокарів — без сплати ПДВ — до 2022 року.

Звільняються від оподаткування рентою уранові корисні копалини на стадії геологічного вивчення на підставі дозволів, отриманих після 1 січня 2018 року.

"На доходи державного бюджету впливу від цих точкових пільг не буде", — стверджує Маркарова.

Як змінилися видатки

Бюджетний комітет теж ухвалював рішення вночі. Опрацювання поправок до бюджету та Бюджетного кодексу депутати завершили 22 листопада близько п'ятої ранку. Фінальний етап перемовин також вівся у приймальні голови комітету Андрія Павелка в закритому режимі. Втім, аврального формату розгляду поправок в бюджетну ніч у бюджетному комітеті не було.

Додаткові кошти планується витратити на оборону, освіту, медицину, деякі соціальні програми. Основні видаткові зміни такі.

З'явилася субвенція на соціально-економічний розвиток у розмірі 4,9 млрд грн.

Спершу планувалося, що це станеться завдяки зменшенню ресурсу на державний фонд регіонального розвитку, однак депутати винайшли свій велосипед. Парламентарі скоротили видатки на підтримку аграріїв та ремонт доріг — по 1 млрд грн за кожним напрямком — і спрямували ресурс у ДФРР.

Депутати уточнили розподіл низки субвенцій та дотацій між населеними пунктами. Також Мінфін опублікував дані про розрахунок реверсної та базової дотацій. Раніше Рахункова палата розкритикувала Мінфін за відсутність розподілу 15 з 37 трансфертів для населених пунктів. Обсяг освітньої субвенції зменшився на 1,4 млрд грн через зменшення нерозподіленого залишку.

Народні обранці передумали перекладати утримання закладів третього-четвертого рівнів акредитації на місцеві органи влади. Їх фінансуватиме державний бюджет. У бюджеті не це додатково передбачено 400 млн грн.

Депутати також передбачили нове джерело доходів на придбання сканерів для ДФС. На це піде 10% коштів від перевиконання плану з митних платежів.

Парламент виділив 20 млрд грн із запланованих 55,1 млрд грн на монетизацію субсидій — на їх виплату "живими" грошима. Як пояснив у розмові з ЕП міністр соціальної політики Андрій Рева, монетизація відбуватиметься через Ощадбанк і торкнеться нових отримувачів субсидій, які оформлять їх у 2019 році.

 
"Щас всьо будєт", — запевняв Парубія Гройсман, коли депутати в десятий раз не підтримували чергову комбінацію правок до Податкового кодексу
УКРІНФОРМ

"Отримувачі субсидій не зможуть спрямовувати кошти на інші цілі — Ощадбанк переказуватиме їх лише на конкретні рахунки. Якщо за результатами опалювального сезону у людини залишився невикористаний залишок, його можна буде зняти і витратити за власним бажанням", — пояснив Рева.

За його словами, нормативні акти, які визначають правила монетизації, уряд планує опублікувати в найближчі дні.

Депутати виділили додаткові 1,5 млрд грн на реалізацію заходів з підвищення якості освіти, 1 млрд грн — у фонд президента на розвиток наукових програм для молоді, 472 млн грн — на оновлення матеріально-технічної бази вузів.

У сфері охорони здоров'я депутати збільшили видатки на 300 млн грн на лікування людей за кордоном. Ще 473 млн грн виділено на експериментальне лікування та діагностику у закладах МОЗ та Національної академії медичних наук, 626 млн грн — на медичні заходи за окремими державними програмами.

За підсумками першого півріччя 2019 року уряд планує підготувати зміни до бюджету щодо збільшення освітньої і медичної субвенцій місцевим бюджетам.

Ще одне завдання — розглянути можливість надавання "Укргідроенерго" державних гарантії на будівництво Дністровської гідро-акумулюючої станції. Мова йде про пільгові умови — без зобов'язання забезпечувати гарантії майном та сплачувати до бюджету плату за надання державних гарантій.

Міноборони додатково отримало 1 млрд грн на підтримку арсеналів і складів, МВС — 400 млн грн на оплату праці та капітальні видатки.

"Укрпошта" отримала 500 млн грн на доставку пенсій. Керівник компанії Ігор Смілянський наполягав на підвищенні цього тарифу з 0,79% до 1,78% від суми пенсійних виплат у містах та з 1,56% до 2,56% — у селах. В іншому випадку доставка пенсій могла опинитися під загрозою.

Нові старі ризики

В ухваленому законі про державний бюджет є низка ризикованих показників.

Перший — доходи від НБУ. Заплановані 47,6 млрд грн — це на 12,7 млрд грн більше від розрахунків. Нацбанк переказує кошти до бюджету за результатами фінансового аудиту і чи будуть вони, стане зрозуміло після його проведення.

Другий — пов'язаний з потребою додаткового ресурсу на утримання нових відомств.

У бюджеті закладені кошти на створення агентства з управління державним боргом, однак напередодні ухвалення кошторису Верховна Рада призначила міністра у справах ветеранів Ірину Фріз.

Кошти на це відомство у бюджеті не передбачені.

За словами Маркарової, у бюджеті-2019 закладена можливість виділення додаткового ресурсу, коли Фріз почне організовувати роботу міністерства та визначиться із структурою нового відомства.

Третій — "євробляхи". У фінплані-2019 закладено 1 млрд грн доходів від їх легалізації, але, за словами Маркарової, все залежить від поведінки водіїв.

"Ми провели певні розрахунки, але насправді все залежить від того, як відреагують люди. У нас є певне уявлення про кількість автомобілів з єврономерами, але ми не можемо напевне сказати, чи будуть власники авто розмитнювати машини. Ці кошти підуть Пенсійному фонду", — пояснила вона.

Четвертий — стосується фінансування дефіциту державного бюджету і полягає у виконанні плану з приватизації. У рік подвійних виборів ймовірність розпродажу державного майна на заплановані 17,1 млрд грн украй низ

2
Сторінки:
1
…
20
21
22
23
24
25
…
43
попередня
наступна
Радіо онлайн Слухай улюблені радіостанції в одному місці
 
I.UA, 2006—2025.
Ok Для зручності користування сайтом використовуються Cookies. Детальніше у політиці конфіденційності
This website uses cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more