Співтовариство Знання є сила

Вид:: короткий; повний

Знання є сила

Богдан Бо

Україна і Томос 2019 рік

20.02.19, 21:23
томос, україна, церква

НАВІЩО УКРАЇНІ ПОТРІБЕН ТОМОС?

Сергій ІЩЕНКО

Слова з церковного лексикону міцно увійшли в ужиток навіть тих українців, які далекі від релігії. А поява

в Україні помісної православної церкви стала головною (або, в усякому разі, найбільш обговорюваною) новиною останніх місяців.Чому церковні справи стали

такими важливими для країни і суспільства?

ТОМОС ДЛЯ ЦЕРКВИ

Для Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) та Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) отримання томосу - дійсно важлива подія.Раніше ці церкви були канонічними. Це означає, що решта православного світу їх не визнавала. Отже, здійснювані в цих церквах таїнства (хрещення, рукоположення в священики, вінчання) вважалися недійсними.

Тепер вони об'єдналися в нову Православну церкву України, яка отримала визнання від Константинопольського патріархату.

А ось в Українській православній церкві Московського патріархату (УПЦ МП)

не задоволені. І справа тут не тільки в конкуренції за прихожан. Верховна Рада прийняла закон, який зобов'язує УПЦ МП вказати в назві приналежність до Росії.Якщо церква цього не зробить, вона втратить державну реєстрацію. Отже - не зможе володіти майном в Україні і взагалі опиниться поза законом.

УПЦ МП перейменовуватись не хоче і оскаржила рішення депутатів у суді.

ТОМОС ДЛЯ УКРАЇНИ

Створення помісної церкви - це крок, який зміцнює незалежність країни. Було несправедливим, що Україна не мала своєї незалежної церкви, тоді як багато країн, в яких православних набагато менше, - мають.Церковне питання стало особливо важливим після початку російської агресії проти України. Багатьох віруючих обурювало, що центр найбільшої української церкви знаходиться в столиці держави-агресора. Тим більше що близькі зв'язки Московської патріархії з російським керівництвом - загальновідомий факт.

Крім того, незалежність української церкви відновить історичну справедливість. Протягом семи століть православна митрополія в Києві перебувала в складі Константинопольського патріархату і тільки в 1686 році була приєднана до Російської православної церкви. Причому - з грубим порушенням церковних правил.

ТОМОС ДЛЯ ПОЛІТИКІВ

Незалежна від Москви українська церква, єдина і визнана іншим православним світом, протягом декількох десятиліть була мрією для виборців, які традиційно голосують за націонал-демократичні сили. Домогтися церковної незалежності намагалися і Леонід Кравчук, і Віктор Ющенко, але вийшло це тільки у Петра Порошенка. Таким чином, нинішній Президент напередодні виборів значно зміцнив свої позиції. У нього з'явився серйозний козир

у протистоянні з конкурентами з патріотичного табору.

Але і для противників нинішнього курсу держави томос, насправді, -

теж приємний подарунок. Опозиціонери можуть виступити в ролі захисників прав УПЦ МП і залучити на свій бік її прихожан.

Незважаючи на те що церква в Україні за законом відокремлена від держави, вона впливає на політику, в тому числі на вибори. За даними соціологічних опитувань, майже 60% українців довіряють церкві більше, ніж Президенту, депутатам і партіям.Отже, слово священика може виявитися вирішальним під час вибору, за кого голосувати. Ну а головні українські церкви, схоже, вже визначилися, кого підтримуватимуть на виборах.

Нарешті, деякі експерти вважають, що політики спеціально роздувають ажіотаж навколо церковних питань - щоб відволікти увагу українців

від більш насущних проблем.

ТОМОС ДЛЯ УКРАЇНЦІВ

Для прихожан колишніх УПЦ КП і УАПЦ життя стане простішим. Зараз нерідкі випадки, коли різні церкви не визнають обряди один одного, вважаючи хрещення дитини або відспівування небіжчика в «чужій» церкві неправильним.

У січні 2018 року в Запоріжжі навіть був випадок, коли священик Московського патріархату відмовився відспівувати загиблу дитину через те, що ту хрестили

в церкві Київського патріархату. Тепер страх, що когось

«неправильно» охрестили або поховали, - зникне.

Ну а для невіруючих і прихильників інших релігій

не зміниться абсолютно нічого.

ТРИ ЗАГРОЗИ ТОМОСУ

ДЛЯ УКРАЇНИ

Для мільйонів патріотично налаштованих віруючих створення незалежної української церкви - це радісна подія.

Але експерти переконані: це - не тільки привід для радості. Отримання томосу може нести і загрози

для українського суспільства.

Загроза перша: ЗАНАДТО БАГАТО ПОЛІТИКИ

З самого початку питання створення української православної церкви було не тільки і не стільки церковним, скільки політичним. У деяких експертів навіть склалося враження, що політики проявили в цьому питанні навіть більше завзяття, ніж священики. Одеський громадський активіст Павло Паламарчук вважає, що це - неправильний шлях. На його думку, є небезпека, що нова Православна церква України буде займатися не проповідями і порятунком душ віруючих, а політінформацією і агітацією.

Загроза друга: ВСУПЕРЕЧ КОНСТИТУЦІЇ

Згідно з Конституцією, Україна - світська країна, в якій церква відділена від держави, а школа - від церкви. Проте релігійні організації користуються чималими перевагами. Вони не платять податок на нерухомість, оплачують комуналку за пільговим тарифом, мають право відкривати школи і видавати дипломи державного зразка. Чиновники і політики всіляко демонструють свою релігійність. Всеукраїнська рада церков активно втручається в процес прийняття законів, а в Івано-Франківській області облрада рекомендувала школам починати навчальний тиждень з молитви. На думку правозахисників, все це призводить до того, що віруючі і невіруючі опиняються в нерівному положенні. Поява помісної церкви (до того ж, створеної за активної участі Президента

і правлячої коаліції) може ще більше погіршити ситуацію.

Тим більше що перед очима в українських політиків - приклад Росії, де православна церква фактично є державною.

Загроза третя: МИ ЇХ ВТРАЧАЄМО

У захопленому Росією Криму православна єпархія залишається в складі Української православної церкви Московського патріархату і підпорядковується митрополиту в Києві. Така ж ситуація - в непідконтрольних районах Донбасу. Таким чином, місцеві православні парафії вважаються частиною здебільшого

не російської, а української (хоча й підпорядкованої Москві) церкви. А це - певний зв'язок окупованих регіонів з Україною. Після створення Православної церкви України і рішення Верховної Ради про перейменування УПЦ МП

цей зв'язок може бути розірваним.

Загалом, окрім очевидного позитиву, в незалежності української церкви є й «темний бік».

Втім, чи збудуться побоювання експертів - більше залежить від політиків, чиновників і самого українського суспільства, ніж від церкви.

ЯК ВЛАШТОВАНЕ СВІТОВЕ ПРАВОСЛАВ'Я?

Зараз у світі існує 14 незалежних православних церков. Це Константинопольська (Туреччина), Олександрійська (Єгипет), Антіохійська (Сирія і Ліван), Єрусалимська (Ізраїль і Палестина), Російська, Грузинська, Сербська, Румунська, Болгарська, Кіпрська, Елладська (Греція), Албанська і Польська православні церкви, а також Православна церква Чеських земель і Словаччини. Ці церкви - різні за рівнем свого впливу і за кількістю віруючих. Наприклад, у Російській православній церкві - близько 100 млн прихожан,

а в чеській - всього 150 тисяч.

Проте вони вважаються рівними і визнають один одного. Взаємне визнання підтверджується тим, що під час богослужіння глава однієї з церков молиться за керівників усіх інших. Якогось єдиного керівника (на кшталт Папи Римського у католиків) у православних немає. У той же час, так історично склалося, що константинопольський патріарх вважається «вселенським», тобто володіє особливим статусом «першого серед рівних».

УКРАЇНА НЕ ПЕРША

В історії були випадки, коли Константинопольський патріархат надавав незалежність національним церквам. Наприклад, у 1831 році автокефалію отримала Сербська православна церква, в 1850 році - Грецька, в 1937 році - Албанська, а в 1945 році - Болгарська. А в 1996 році навколо статусу православної церкви в Естонії розгорівся скандал, схожий на нинішній український. Константинопольський патріарх дав місцевій церкві автономію, але в Москві з цим не погодилися. Зрештою, патріархи досягли компромісу. Зараз в Естонії існують дві автономні православні церкви: одна в підпорядкуванні Константинополя, інша - в підпорядкуванні Москви. Відносини між ними складно назвати дружніми. До речі, в світі досить багато православних церков, які ніким не визнані і борються за право вважатися канонічними. Це, наприклад, Македонська і Чорногорська Православні церкви. Є й такі церкви, канонічність яких визнається не всіма. Наприклад, Православна церква в Америці визнана тільки Російською та кількома іншими православними церквами, проте константинопольський патріарх не вважає її незалежною.

ЩО В РЕЗУЛЬТАТІ?

Православна церква України створена, але все вийшло не зовсім так,

як розраховували в Києві.

По-перше,деякі пункти статуту нової церкви дають підстави вважати, що вона буде не цілком незалежна. Наприклад, українська церква не зможе визнати людину святою без згоди Константинопольського патріарха, буде купувати в Константинополі миро (олію для церковних таїнств),

а главою церкви став не патріарх, а митрополит.

По-друге, конфлікт з Московською патріархією так і не залагоджено. Москва як і раніше відмовляє українській церкві в праві на існування, а інші православні церкви не поспішають визнавати її незалежність.

По-третє,передбачалося, що до складу нової церкви увійде більшість

парафій УПЦ МП. Однак в об'єднавчому соборі взяли участь тільки двоє з майже

90 єпископів Московського патріархату, а перехід громад у Православну церкву України спостерігається тільки в центральних і західних областях.

По-четверте,за умовами угоди з Константинополем українська церква втратила зарубіжні парафії. Їх існує близько 80 (вісімдесяти). Згідно з томосом, вони повинні перейти в безпосереднє підпорядкування Константинополя, минаючи Київ.

Тобто, православні в українській діаспорі залишаться за межами української помісної церквии.

ЦЕРКОВНИЙ СЛОВНИЧОК

АВТОКЕФАЛІЯ – незалежність церкви.

ЄВХАРИСТІЙНЕ СПІЛКУВАННЯ –взаємне визнання церков. Це означає,

що священики різних церков можуть разом проводити богослужіння,

а віруючі - разом причащатися.

ЄПАРХІЯ –церковний округ, керований єпископом або архієпископом.

ПОМІСНА ЦЕРКВА –незалежна церква зі своєю організацією

в межах незалежної держави.

СТАВРОПІГІЯ –особливий статус монастиря чи храму. Він означає, що храм незалежний від місцевого церковного начальства. Наприклад, Андріївська церква в Києві підпорядковується не українській церковній владі,

а Константинопольському патріархату.

ТОМОС –указ, який видається головою помісної церкви.

Зазвичай томос видають з питань, що стосуються церковного устрою.

https://lr.etcetera.media/page4900450.html?utm_referrer=https%3a%2f%2flr.etcetera.media%2fpage4900794.html%3futm_source%3diua2%26utm_referrer%3dhttps%253a%252f%252fwww.i.ua%252f

Коментарі: 5

Богдан Бо

Історія України та міфи Росії

22.01.19, 09:28
історія, міфи, україна

Історія України та міфи Росії: слова Путіна є промовистими

21 Січень 2019, 22:35

Ігор Лосєв

Кам’яні баби на околиці міста Ізюм Харківської області. Навпроти них прапор України та монумент

Починаючи з перших років незалежності в Україні точилися часто природні, а незрідка й спровоковані дискусії про те, яка візія історичного минулого потрібна самостійній державі. Були високопосадові прихильники збереження російсько-радянської історичної парадигми, найяскравіший представник – Дмитро Табачник, були прихильники патріотичної візії, були і промоутери нібито компромісного варіанту. Останній уособлював колишній секретар Донецької міської ради (нині широко представлений на багатьох московських телеекранах) Микола Левченко. Він пропонував залишити кожному регіону України право на власне історичне бачення, на власний пантеон героїв і на власні оцінки минулого безвідносно до решти України.

Отже, йшлося про декілька зовсім різних варіантів історичної пам’яті, на кожному з яких мала сформуватися з часом окрема національна ідентичність. Саме тому на Донбасі стверджувався культ російсько-комуністичних героїв (за цілковитого несприйняття власне українських, над усе борців за самостійну Україну), постійно відтворювалася ностальгія за Радянським Союзом і нав’язувалася ідеологема особливого «народу Донбасу». Російські війська прийшли в 2014 році на вже добре підготовлений ґрунт у роки незалежної України за байдужості, а інколи прямого сприяння офіційного Києва. Життя продемонструвало, що національна єдність передбачає спільну історію і спільний пантеон героїв, єдину політику національної пам’яті. Плюралізм у цій сфері не дає позитивних перспектив. Так чи інакше два різні пантеони героїв, дві різні історичні пам’яті неминуче призведуть до утворення різних націй і країн.

Фрагмент обкладинки брошури, виданої Національним музеєм «Меморіал жертв Голодомору» до 85-х роковин геноциду

Активісти модної ідеї «зшивання країни» також пропонували мирне співіснування різних історій в Україні, забуваючи, що різні історичні наративи не є однаково українськими. Один із них справді український, а протилежні йому сформовано колонізатором і нав’язано українцям. Тому тривале співіснування несумісних концепцій не є можливим, бо є чимось протиприродним. Адже радянська і російська історична візія на сході України цілком закономірно призвела до виникнення сепаратистських так званих «республік» під цілковитим контролем Кремля. Зрозуміло, що не тільки вона, але ця візія виступала могутнім ідеологічним супроводом радикальних антиукраїнських дій. А події 2014 року поставили суспільство України перед необхідністю чіткого вибору і розмежування з агресором, проведення демаркації між «своїм» і «не своїм» в історії.

Єдність національна і єдність імперська

Нещодавно на запитання: «Де закінчуються кордони Росії?» – Володимир Путінвідповів так: «Кордони Росії не закінчуються ніде». Так, імперії страшенно не полюбляють чітких кордонів і меж, вони завжди готові до розширення їх. Саме тому РФ відмовлялася від прикордонної демаркації акваторії Чорного і Азовського морів, від облаштування російсько-українського кордону на суходолі. Але історія потребує чіткого розмежування не менше, ніж території і геополітика.

Плакат на акції протесту проти агресії Росії стосовно України. Вашингтон, 6 березня 2014 року

СРСР, а нині РФ накидали і накидають Україні своє тлумачення української історії, спекулюючи на деяких діячах українського походження в Росії і російського походження в Україні під гаслом: «Та ми ж так переплетені, змішані, ми практично один народ». Спекулюючи і на тому, що чимало українців волею історії були змушені брати участь в розбудові Російської імперії. Але то не було добровільним вибором (за певними винятками). Древні євреї до виходу з Єгипту брали участь у будівництві пірамід, але їхні нащадки не вбачають тут підстав для гордості й задоволення. Єгипетський полон – то справді був полон, неволя, рабство. Тому досі пам’ятають знамениту фразу, сказану єгипетському фараону від імені єврейських учасників будівництва: «Відпусти мій народ!»

А багатьох українців досі не відпускають імперські історичні міфи…

Поміж українських будівничих російських «пірамід» було чимало видатних, талановитих, а часом і геніальних синів України. Згадаймо Корольова, Глушка, Челомея, Янгеля (і це лише у сфері космонавтики і ракетобудування). Звісно, такі факти можуть гріти українську душу, приємно лоскотати національне самолюбство. Можна згадувати національні українські сентименти цих людей, українську мову, яку вони не забували, українські пісні, які вони любили. Проте вони будували саме російські «піраміди»… Вони працювали на імперію, на її силу і велич. Де в усьому цьому Україна? Вона аж ніяк не була бенефіціаром зусиль цих діячів.

Згадаймо тих українців, що робили з дикої Московії європеїзовану Російську імперію і здобували там високі посади, звання і регалії: головного ідеолога реформПетра Першого і колишнього Київського митрополита Феофана Прокоповича, вихованця Києво-Могилянської академії канцлера Російської імперії графа Безбородька і фактичного предстоятеля РПЦ Стефана Яворського – яка користь Україні від їхньої справді титанічної діяльності на чужій ниві? А елементи спільної історії метрополії і колонії є у будь-якої в минулому колоніальної країни – Ірландія, США, Індія мають чимало таких спільних моментів із Британською імперією. Україна тут не унікальна. Проте Україна повинна чітко бачити свої кордони не тільки на землі, в повітрі й на морі, а й у власному історичному минулому.

Київ. Пам’ятник Київській княгині Ользі, яка у 957 році прийняла християнство, Святому Апостолу Андрію Первозванному і творцям слов'янської азбуки Кирилу і Мефодію

Небезпека російського варіанту «спільної» історії

2014 року Російська Федерація в Криму і на Донбасі активно використовувала неструктуровану, нечітку, розмиту і хаотичну свідомість значної частини місцевого населення, що не знала жодного культурного та й політичного кордону між українським і російським. Те населення щиро сприймало озброєних іноземців з-за «поребрика» як «наших». Цьому сприяла багаторічна специфічна місцева, а часом і загальнодержавна політика історичної пам’яті. Зокрема гучні свята на честь перемог російської зброї, на честь звитяг сталінської Червоної армії, на честь царських і радянських генералів і адміралів. Завдяки цьому зникала здатність розуміти, що військові з Росії є громадянами іншої держави, що вони незаконно перебувають на чужій території. В Україні 22 роки нищили не лише армію і ВПК, а й систему національно-культурного і національно-політичного розпізнавання «свій-чужий». Нині, між іншим, така ситуація сформувалася в сусідній Білорусі зусиллями перш за все її президента, вона в будь-який момент може створити цій державі великі проблеми.

Отже, українська візія історії не повинна об’єднуватися з антиукраїнськими візіями, вона має їх перемагати і вже перемагає. Колись гасло: «Слава Україні! – Героям слава!» вважали західноукраїнським, пов’язаним лише з боротьбою ОУН-УПА. Нині воно стало всеукраїнським, його можна почути в Краматорську, Слов’янську, Маріуполі, причому не лише від українців але й від етнічних росіян, євреїв, кримських татар, білорусів і багатьох інших. Це ще раз перекреслює вигаданий «за поребриком» міф про «декілька різних Україн»... А творцям усіляких кабінетних концепцій варто пам’ятати: не треба об’єднувати те, що не об’єднується і синтезувати те, що не синтезується. Як казав незабутній Іван Плющ: «Ну то чого ж його пхати, як воно не лізе?»

Ігор Лосєв, кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології НаУКМА

Коментарі: 10

Богдан Бо

Історичні клейноди України 6

14.01.19, 21:44
історія, клейноди, україна

Коментарі: 0

Богдан Бо

Історичні клейноди України 5

14.01.19, 21:35
історія, клейноди, україна

Коментарі: 0

Богдан Бо

МВФ оприлюднив завдання для України

09.01.19, 18:29
бюджет, мвф, україна

МВФ оприлюднив завдання для України, узгоджені в рамках програми на 2019 рік

09 Січень 2019, 17:45

Програма кредитування України Stand By Міжнародного валютного фонду обсягом 3,9 мільярда доларів дозволить Україні забезпечити потреби у фінансуванні, мовиться в документах програми Stand By для України, оприлюднених МВФ на своєму сайті 8 січня.

Так, МВФ планує надати Україні 2,5 мільярда доларів у рамках програми в 2019 році. Ще 1 мільярд доларів Україна може залучити під гарантії Світового банку, і 600 мільйонів має надійти від ЄС у рамках програм макрофінансової допомоги.

В МВФ відзначили, що Україна змогла поновити макрофінансову стабільність і зростання після кризи 2014–2015 років. Серед проблемних питань, які не дозволяють економіці розвиватись достатньо швидко, – низький рівень інвестицій, зокрема, прямих іноземних інвестицій, обумовлений складним бізнес-кліматом, відплив робочої сили за кордон через достатньо повільне економічне зростання та інші.

Можлива ескалація конфлікту на сході України, а також тиск популістів на політичні рішення напередодні виборів становлять основні ризики для втілення програми, на думку МВФ.

У рамках програми уряд України і МВФ узгодили низку структурних маяків, які має виконати Україна. Серед них:

1. Підвищення тарифів на тепло з 1 січня 2019 року для решти компаній теплопостачання, щоб охопити 95% централізованого теплопостачання

2. Затвердження НБУ вимог стосовно кредитування пов’язаним особам

3. Затвердження парламентом законопроекту 2413а стосовно нагляду за фінансовими посередниками (кінець березня 2019 року)

4. Публікація першого звіту стосовно повернення активів державних банків (кінець березня 2019 року)

5. Консолідація центральних і регіональних підрозділів Державної фіскальної служби в окремі установи (кінець квітня)

6. Після висунення кандидатур Вищою радою юстиції, призначення щонайменше 35 суддів у справах боротьби з корупцією з бездоганною репутацією і відповідними професійними навичками до Вищого антикорупційного суду, відповідно до закону 2018/2447 і правил, що гарантують об’єктивність і прозорість процесу (кінець квітня).

7. Вжиття НБУ заходів проти банків, які не виконають вимоги стосовно капіталу (кінець червня)

8. Завершення зовнішнього аудиту НАБУ, проведеного групою авторитетних експертів із міжнародним досвідом, обраних відповідно до вимог закону про НАБУ (1698-VII)

Україна віддана втіленню реформ, передбачених програмою, запевнив заступник виконавчого директора МВФ від України Владислав Рашкован у своїй заяві.

Він високо оцінив міжнародну підтримку у відновленні економіки України.

«Із часу глибокої економічної кризи 2014–2015 років, із потужною підтримкою міжнародної спільноти, Україна змогла відновити економічну і фінансову стабільність і досягти зростання, врегулювавши основні макроекономічні дисбаланси і просуваючи структурні реформи», – наголосив Рашкован

Коментарі: 2

Богдан Бо

Довбана Рефія в підсумках Інтрефаксу

06.01.19, 16:19
підсумки, рефія, рф

Итоги года: 2018 Фото

"Интерфакс" вспоминает главные события и тенденции уходящего года

38 материалов

Обновлено 08 января 2019

Конфликт РПЦ с Константинополем из-за Украины

После смены власти на Украине в 2014 году и начала конфликта на востоке страны Киев стал активнее обсуждать создание новой автокефальной канонической церкви. Несмотря на усилия РПЦ помешать этому, Константинопольский патриархат все же решил начать процесс предоставления автокефалии новой церкви в ответ на обращение украинских властей. 11 октября Синод в Стамбуле лишил юридической силы свой указ от 1686 года о передаче Киевской митрополии Москве, объявил о создании своего подворья в Киеве и реабилитировал лидеров самопровозглашенных православных церквей на Украине, предоставив статус каноничных церквей УПЦ Киевского патриархата, одновременно сняв анафему с его главы - патриарха Филарета, а также и Украинской автокефальной православной церкви. На основе этих двух церквей, а также примкнувших приходов УПЦ МП планируется создать новую поместную церковь на Украине. Москва обвинила Константинополь в разрушении основ православной церкви, сначала прекратив поминать Константинопольского предстоятеля Варфоломея. 15 октября Синод пошел едва ли не на крайнюю меру в межцерковных отношениях - разрыв отношений и прекращение евхаристического общения. После этого РПЦ не сможет совершать совместные богослужения с клириками Константинопольского патриархата, а православные верующие из России не смогут участвовать в таинствах в храмах, которые входят в юрисдикцию Константинополя.

205 материалов Обновлено сегодня в 11:27

Обрушение дома в Магнитогорске Фото

Утром 31 декабря 2018 года в Магнитогорске (Челябинская область) произошло обрушение одного из подъездов в десятиэтажном панельном доме 1973 года постройки на проспекте Карла Маркса. По последним данным, погибли 38 человек, неизвестной остается судьба еще троих жильцов дома. В больницах находятся пятеро пострадавших. Возбуждено уголовное дело по статье о причинении смерти по неосторожности. Приоритетная версия следствия - взрыв бытового газа.

136 материалов Обновлено сегодня в 09:54

КХЛ-2018/19

В чемпионате Континентальной хоккейной лиги сезона-2018/19 принимают участие 25 клубов, что на два меньше чем в прошлом сезоне. Действующим победителем регулярного чемпионата является СКА, а обладателем Кубка Гагарина (победителем плей-офф) – "Ак Барс.

110 материалов Обновлено 05 января 2019

Российская премьер-лига-2018/19

28 июля стартовал очередной чемпионат России по футболу. Действующим чемпионом страны является московский "Локомотив".

248 материалов Обновлено 05 января 2019

Снос московских пятиэтажек Фото

В феврале 2017 года власти решили снести все пятиэтажные хрущевки в Москве вместо их капремонта. Новая программа сноса затронет около 8 тыс. домов, в которых проживают 1,6 млн москвичей. Жителей хрущевок обещали переселять недалеко от их старых адресов проживания. Полное расселение всех попавших под снос домов займет от 15 до 20 лет. Затраты на программу предварительно оцениваются в 2,4 трлн рублей.

257 материалов Обновлено 05 января 2019

"Рашагейт"

После прошедших в США в 2016 году президентских выборов, на которых победил Дональд Трамп, власти США обвинили Москву во вмешательстве в электоральный процесс и начали расследование. В частности, хакеров из России заподозрили в краже данных Демократической партии США. Также российскую сторону подозревают в размещении политической рекламы и агитационных постов в соцсетях. По последнему пункту перед Сенатом США отчитываются Facebook, Google и Twitter. В Москве все обвинения Вашингтона отвергают.

314 материалов Обновлено 05 января 2019

Нападение на керченский колледж Фото

Днем 17 октября в Керченском политехническом колледже произошел взрыв. Как стало известно позднее, его устроил 18-летний Владислав Росляков. Студент 4-го курса пришел в колледж с ружьем, открыл огонь по находившимся в здании и привел в действие взрывное устройство. Погибли 20 человек, злоумышленник покончил с собой. Несколько десятков человек госпитализированы. Изначально было возбуждено уголовное дело по статье "Теракт", затем оно было переквалифицировано по статье "Убийство".

99 материалов Обновлено 02 января 2019

https://www.interfax.ru/story/page_1

Коментарі: 2

Богдан Бо

Financial Times дали прогноз на 2019 рік

03.01.19, 22:51
інформація, прогнози, світ

Середа, 2 січня 2019, 15:06 • Саша Картер • 15405

Financial Times дали прогноз на 2019 рік: про ескалацію в Україні та Brexit

Змінять нові лідери стрих? Чи впорається Макрон з "жовтими жилетами?

КИЇВ. 2 січня. УНН. В епоху Дональда Трампа та Brexit, протекціонізму і популізму, стає все важче спрогнозувати, що станеться в світі. Для аналітиків Financial Times це так. Команда дала невірну відповідь на вісім з 20 головних питань минулого року, а саме - заявивши, що проти президента США Дональда Трампа почнеться процедура імпічменту (хоча в цьому році експерти дублюють прогноз), підтримавши не того кандидата на пост президента Мексики, а також припустившись помилки щодо бюджету єврозони і перемоги на чемпіонаті світу.

У виданні відзначили, що були занадто оптимістичні щодо цін на нафту, зростання на ринках, що розвиваються і фондового індексу S&P 500. Такий прогноз видання назвало гіршим за багато років. Про те, що ж прогнозує FT в році 2019 для світу в цілому і для України зокрема, повідомляє УНН.

Чи зупинять Brexit?

Так. В останній момент Великобританія відмовиться від цього акту членоушкодження. Brexit значить Brexit, заявила Тереза Мей в 2016 році, але після двох років запеклих суперечок навіть власна партія прем'єр-міністра не може домовитися про те, що це означає на практиці. Нездатність парламентудомовитися про будь-яку єдину версію Brexit обернеться питанням для виборців. На другому референдумі вони проголосують за відновлення репутації Великобританії як нації, яка не хоче жертвувати процвітанням і безпекою заради ідеологічної одержимості. Цей прогноз вселяє стільки ж надій, скільки і очікувань.

Чи стане Джеремі Корбін прем'єр-міністром Великобританії?

Ні. Лідер опозиції поліпшив свій імідж в суспільстві, але лише в межах партії лейбористів. Цілком можливо, що в 2019 році у Великобританії пройдуть загальні вибори, але експерти FT сильно сумніваються, що він переможе. Опитування громадської думки показують, що популярність Корбіна не така висока, як популярність Терези Мей і його власної партії. Його виступ не переконав виборців, що він здатний керувати. Але якщо Консервативна партія продовжить війну на виснаження через Європу, лейбористи ще можуть піднятися з руїн, особливо якщо Корбін більше не буде стояти біля керма.

Чи вдасться президенту Франції Еммануелю Макрона відновити свої реформи після "жовтих жилетів"?

Так. У французького президента немає вибору. Здатися - значить припинити своє існування в якості політика. Тактична пауза все-таки неминуча, вважають експерти, щоб гнів демонстрантів пішов на спад, а населення відчуло наслідки зниження податків на житло і підвищення рівня мінімальної заробітної плати. У той же час Макрон продовжить реформи в сфері пенсійної системи, страхування від безробіття та регулювання бізнесу. Заходи з модернізації держави будуть більш болючими, але вони зможуть допомогти задовольнити вимоги протестувальників, незадоволених високими податками. Однак, щоб уникнути подальших протестів, Макрону доведеться набагато краще працювати, щоб люди за ним слідували.

Чи доб'ються популісти великих успіхів на виборах в Європейському парламенті?

Так. Ці вибори ідеально підходять для того, щоб популісти і націоналісти домоглися великих успіхів. Опитування показують, що імміграція є головною проблемою в більшості країн. Вибори в ЄП часто використовуються для того, щоб врахувати рівень протестного голосування, і проводяться за принципом пропорційного представництва, що лише на руку популістам.

Націоналістичні партії, в тому числі Ліга Маттео Сальвини в Італії, "Альтернатива для Німеччини" і "Шведські демократи", ймовірно, досягнуть значних успіхів. В цілому, центристська проєвропейська більшість збережеться. Але наступний парламент буде набагато більш роз'єднаним і спірним.

Чи будуть демократи намагатися оголосити імпічмент президенту Дональда Трампа?

Так. Розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера досягне кульмінації на початку 2019 року за цілим рядом обвинувальних висновків і викривальною доповіддю. Байдуже ставлення Трампа до його висновків - про змову з Росією з метою злому поштових серверів Демократичної партії і узгодження їх публікації - розлютить демократів. Спікер, Ненсі Пелосі, погодиться на слухання. Трамп буде притягнутий до відповідальності простою більшістю в Конгресі. Але Сенат, який потребує двох третіх голосів, щоб засудити його, реабілітує його. Буде підготовлено грунт для президентських виборів на основі "верховенства закону" в 2020 році.

Чи буде укладено торгове перемир'я між Дональдом Трампом і китайським лідером Сі Цзіньпіном?

Ні. Хоча припинення "вогню" в тарифній війні між США і ЄС триває з липня, Трамп і інші члени його адміністрації більш критично висловлюються щодо того, що вони називають звичними діями Китаю, що заважають безперешкодній торгівлі. По суті, США заявляють, що щоб уникнути збільшення тарифів на товари з Китаю угоду, укладену між Трампом і Сі в грудні, означає, що в найближчі три місяці Китай повинен почати демонтувати всю модель свого розвитку, заснованого на державному втручанні. Цього не станеться, вважають експерти. США відновлять підвищення тарифів на імпорт з Китаю до середини наступного року.

Чи чекати від Росії ескалації військових дій проти України?

Ні. Захоплення Росією трьох українських військових кораблів в Чорному морі в листопаді експерти назвали зловісним. Відокремлення України від Російської православної церкви викликало напруженість. Непопулярні пенсійні реформи підірвали рейтинги схвалення Володимира Путіна; військові дії проти України можуть бути відволікаючим маневром влади РФ для патріотичного об'єднання населення. Але президент Росії ретельно зважує ризики. Українські збройні сили підготовлені і оснащені краще, ніж п'ять років тому; росіяни не будуть вітати більше втрати від боротьби з "братньою" нацією. Обережність переможе в Кремлі, вважають аналітики.

Чи буде нова фінансова криза?

Ні, якщо трактувати фінансову кризу як кризу, в якому політики повинні одночасно врятувати або врегулювати проблеми більш ніж однієї глобальної фінансової установи. Ми ж будемо спостерігати періоди турбулентності на фінансових ринках і в ряді національних економік. Приводом для оптимізму є те, що після кризи 2008 року основні показники фінансової діяльності глобальних фінансових установ суттєво покращилися. Приводами для песимізму є те, що процентні ставки залишаються низькими, як і раніше значний рівень заборгованості, і ціни на багато активів високі. Найбільш слабкими ланками є кілька ринків, що розвиваються, Китай, Британія, котра переживає нелегкі часи у зв'язку з Брексітом, італійський суверенний борг і американські акції.

Чи буде Нарендра Моді і раніше прем'єр-міністром Індії після парламентських виборів в країні?

Так. Правляча партія Моді Бхаратія Джаната недавно зазнала поразки на півночі країни, найважливішому для неї регіоні, де вона користується високою підтримкою населення, що говорить на хінді. Опозиційний Конгрес, в той же час, завоював перемогу в трьох штатах, де при владі були представники правлячої партії. Ці втрати свідчать про те, що Моді щосили намагається виправдати високі очікування, які покладали на нього виборці в 2014 році. Але прем'єр-міністр залишається популярним і харизматичним, рішучим учасником кампанії. Він, ймовірно, зробить все можливе, включаючи хвилю популістських витрат, щоб забезпечити свою перемогу.

Розгоряться чи суперечки навколо Південно-Китайського моря?

Ні. Пекін стурбований торговельною війною зі США і не хоче давати Дональду Трампу більше приводів для нападок на Китай. Жодна інша країна-заявник не зможе протидіяти Китаю в спірних водах через подавляюще нерівній сили. Пекін буде продовжувати спокійно нарощувати міць і мілітаризувати штучні острови в Південно-Китайському морі, але не зробить більш сміливих кроків, хочаб, в 2019 році.

Чи прискорить Жаір Болсонару економічне зростання в Бразилії?

Так. У будь-якому випадку, найбільша економіка Південної Америки близька до циклічного відновлення після найбільшої в історії рецесії. Запропоновані президентом Болсонаро економічні реформи посилили хвилювання, які вже існували серед інвесторів. Ці заходи щодо лібералізації, що проводяться міністром економіки, які здобули освіту в Чиказькому університеті, є більш розумною частиною часто одіозної урядової платформи. Якщо Болсонару зможе провести деякі зі своїх реформ через Конгрес, особливо таку необхідну пенсійну реформу, це дасть додатковий імпульс економіці.

Чи зможе наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммед бен Салман пережити наслідки вбивства Джамала Хашоґджі?

Так. Молодий принц провів три роки, консолідуючи свою владу і обмежуючи суперників. Король Салман, його старіючий батько, стояв на боці улюбленого сина, і було б принизливо зміщувати принца з посади. На міжнародному рівні Дональд Трамп ясно дав зрозуміти, що вважає відносини США з найбільшим в світі експортером нафти - і обіцяні принцом Мухаммедом мільярди доларів інвестицій і продажів зброї - набагато важливіше, ніж жорстоке вбивство Хашоґджі. У той же час аналітики роблять ремарку: принц виявився непередбачуваним і впертим. Якщо чергова необдумана акція під його наглядом викличе новий міжнародний криза, ситуація може змінитися.

Чи досягне S&P 500 в 2019 році рівня вище 3000?

Ні. Середня оцінка аналітиків близька до цього рівня, незважаючи на недавню турбулентність. Але позитивні фактори, що лежать в основі однієї з найтриваліших на Уолл-Стріт тенденцій на підвищення, сходять нанівець. Зростання доходів буде повільніше, а маржа - стискатися. Пауза в зниженні ставок з боку Федерального резерву, обмеження сили долара і стимулювання з боку Китаю повинні допомогти зберегти настрій. Але цей цикл затягнувся, і корпоративний кредитний дефіцит зростає. В епоху легких грошей в жодному секторі не спостерігалося такого розгулу, як в кредитному. І коли музика затихне, на фондовому ринку всім стане ясно, що значення мають основні показники фінансового стану компаній.

Чи зможе прем'єр-міністр Ефіопії зберегти динаміку одного з найяскравіших перетворень в Африці?

Так. Абій Ахмед, який прийшов до влади в квітні, став найбільшим сюрпризом для Африки в 2018 році. Він звільнив тисячі політичних в'язнів, дозволив повернення заборонених опозиційних груп, уклав мир з Еритреєю і призначив кабінет міністрів, половину якого складають жінки. Зміни дали заряд здебільшого континенту. З огляду на мужність і рішучість, які він проявив, було б необачно робити ставки проти Ахмеда - навіть якщо він кинув виклик корисливим інтересам правлячих кіл, які вже одного разу намагалися вбити його, і його подальший шлях і раніше усіяний небезпеками.

Чи буде нафта марки Brent до кінця року нижче 60 доларів за барель?

Так. Ціни на нафту різко впали за останні три місяці завдяки стрімкому зростанню виробництва в США та погіршенню економічних перспектив. Обидва чинники збережуться в 2019 році. Зниження цін буде гальмувати сланцеву галузь США, але в системі є достатній імпульс, включаючи буріння свердловин і очікування їх введення в експлуатацію, щоб підтримувати зростання видобутку. У цьому місяці OPEC і її союзники спробували стабілізувати ціни, погодившись скоротити обсяги виробництва, проте їх правозастосовна дисципліна може погіршитися.

Притягне до відповідальності компанія Uber максимальний в історії обсяг інвестицій в ході первинного публічного розміщення своїх акцій (IPO)?

Ні. 25 мільярдів доларів, які компанія Alibaba привернула в ході свого рекордного IPO, оцінюючи його майже в 170 мільярдів доларів, майже напевно недосяжні. Недавнє зниження акцій технологічних компаній і великі операційні збитки Uber роблять оцінку в 120 мільярдів доларів, яку називають деякі банкіри, злегка натягнутою. Але фондового ринку не вистачає нових швидкозростаючих компаній, і Uber, що знаходиться під новим керівництвом, має шанс завоювати величезний ринок транспортних і логістичних послуг. Його оцінка все ще може скласти конкуренцію 100 мільярдам доларів, які Facebook досяг в рекордному американському технологічному IPO. Успішний дебют також підготує грунт для технологічних компаній, які сподіваються взяти приклад, включаючи Airbnb, Pinterest та Palantir.

Чи піде Марк Цукерберг з поста голови Facebook?

Ні. З огляду на проблеми управління в Facebook, він повинен. Але він не буде, точно не з власної волі. На відміну від Ілона Маск, якого вигнали з поста голови Tesla за порушення правил Комісії з цінних паперів і бірж, Цукерберг поки не допустив жодних правопорушень (що може змінитися, якщо Федеральна торгова комісія визнає, що Facebook порушує угоду про конфіденційність 2011 року). Правління може витіснити його, але у нього все ще є контрольний пакет акцій розміром майже 60% - цього достатньо, щоб продовжувати керувати компанією так довго, як йому б хотілося.

Чи буде крива прибутковості США інвертуватися?

Так. Нахил, утворений з урахуванням прибутковості казначейських облігацій з різними термінами погашення, перед більшістю спадів міняв напрямок (ставки за короткостроковими облігаціями вище, ніж за довгостроковими) і тепер небезпечно близький до іншої точки перегину. Прибутковість казначейських облігацій з 10-річним терміном погашення навряд чи підніметься набагато вище 3%, її росту перешкоджають такі фактори як дезінфляційна демографія і попит на надійні активи, при цьому як і раніше існує ймовірність того, що в 2019 році ФРС підніме ставки кілька разів. Це повинно, хоча навряд чи, привести до інвертування кривої прибутковості - що вказує на виникнення неприємностей в майбутньому.

Чи втратить компанія Huawei свою присутність за межами Китаю?

Ні. Китайський гігант телекомунікаційного обладнання зіткнеться з обмеженнями на ключових ринках Заходу. США і Австралія вже ввели заборону на компанію. Інші, такі як Великобританія, Канада, Німеччина і Франція, можуть ввести часткові обмеження, наприклад, заборонити Huawei постачати обладнання в свої "основні" мережі 5G, в той же час дозволяючи йому виконувати більше периферійних робіт. Але це не зупинить компанію в просуванні на ринки. Її присутність на ринках, що розвиваються, глобальне домінування в мобільних пристроях і зростаючий бізнес підприємства стануть для неї підтримкою і дозволять протриматися до тих пір, поки поява інтернету речей не додасть їй черговий потужний імпульс.

Чи виживе альянс Nissan-Renault без Карлоса Гона?

Так. Звичайно, для альянсу все виглядає не дуже добре: одна з небагатьох очевидних причин арешту і зміщення з посади Гона полягає в тому, що це було симптомом напруженості між Токіо і Парижем. Напруга прогнозовано посилиться, перш ніж спаде. Проте, у міру того, як розгортається криза, буде поставлений під сумнів ряд питань, в тому числі про те, що Гон був незамінним для альянсу. Його члени тісно пов'язані між собою і забезпечують один одному максимальні можливості для розвитку технологій масового ринку, необхідних в майбутньому. Буде досягнута домовленість, і союз збережеться.

Джерело: УНН

Коментарі: 0

Богдан Бо

Діброва — тисячолітнє місто попередник Львова

02.01.19, 16:39
історія, львів, україна

Діброва — тисячолітнє місто попередник Львова

Данило Галицький на правах завойовника та руйнівника "подарував" руїни Діброви сину Леву.

Походження міста Львів оповито пеленою великих таємниць... Ці таємниці народжені у період так званого "заснування" міста Данилом Галицьким та пов'язані з міфом про побудову нового міста на чистому місці та пафосного найменування такого на честь князівського сина Лева...

Міфічність цієї історії не збігається з даними археологіїї, яка визначає початок культурного слов'янського життя у старовинній частині міста щонайменше 3-5 ст.н.е. Культурний шар у таких місцях сягає 6,5-7,5 м. і він погано вивчений...

Фото розкопок у Львові

Цікавим фактом є те, що князь Данило Романович у традиціях пізніх Рюриковичів, маючи амбітні плани власного вивищення, таємно ставши католиком, заохочений Ватиканом та його орденами, не отримавши заперечень від своїх сюзеренів (монголо-татарів), зруйнував і спалив одне з давніх та головних сакральних і вільнодумних слов'янських міст на Розточчі, яке тисячоліттям до того займало пагорби довкола давнього православного та рахманського центру на Високому Замку (місто звалось Дібровою).

Саме за це Рахмани краю, які духовно очолювали рух за збереження давнього слов'янського світогляду (знань Прави), у період монголо-татарської навали та початку проникнення різних орденів на Розточчя (за сприяння Данила), прокляли рід Романовичів як відступників і зрадників.

Між тим, Данило на правах завойовника та руйнівника "подарував" руїни Діброви сину Леву (призначив керівником охоронної залоги) з однією метою — запобігти поверненню Рахманів та волхвів на Високий Замок і завадити відродженню головного рахманського центру у майбутньому (у такому стані ця залога діяла десятиріччями). Сам же Данило, ховаючись від гніву роського народу, обрав своєю "столицею" далекий і північний Холм.

Стає очевидним, що на території навколо Високого Замку (нині це майже центр Львова), у різний час, існувало два міста, різних за значенням і духом:

1) давнє тисячолітнє слов'янське місто, засноване десь у II-III ст. н.е. Старотцями-Рахманами Розточчя (власне, місто Діброва), яке було знищене Данилом Галицьким 1256 року (район вулиці Кривоноса, площі Старий Ринок, Підзамче).

2) пізніше — Львів, яке спочатку було охоронною залогою, а як місто — широко розбудовувалось лише у XV-XVI ст., в основному руками запрошених з Європи переселенців — німців, поляків та інших (район площі Ринок).

Запрошення іноземців до розбудови Львова було пов'язане з відмовою місцевого роського населення Розточчя впродовж довгих століть брати участь в усвідомленій нарузі над святими рахманськими місцями (Рюриковичі захопили та розграбували рахманський замок та рахманський центр) та пам'яттю шанованих предків — Святих Отців Розточчя...

Що ж до покатоличеного роду Данила Галицького, то після проклять православних Рахманів він виродився та повністю зійшов з політичної арени у XIV-XV століттях.

Рисунок древнього Львова

Розвиток Рахманського центру на Високому Замку і, власне, Діброви, їхня загибель від рук духовних зрадників, ймовірно, міг мати такий сценарій:

Етап 1. Руйнування готами у VI ст. до н.е. тисячолітнього рахманського центру на Високому Замку, який входив у систему святих місць Артанії;

Етап 2. Нова поява Рахманів на Розточчі, спроби відновлення духовного рахманського контролю над горою Високий Замок та Розточчям у IV-II ст. до н.е.;

Етап 3. Відновлення рахмансько-волхвівського скиту у II-I ст. до н.е. на місці колишнього Рахманського центру, підтримка з боку значної частини місцевого населення;

Етап 4. Переростання рахмансько-волхвівського скиту у I-II ст. н.е. у новий Ростоцький Рахманський центр, зростання його духовної ролі;

Етап 5. Розбудова Ростоцького Рахманського центру у III-IV ст. н.е., поява міста Діброви, де живуть роси — духовні послідовники волхвів та Рахманів;

Етап 6. Розквіт та активна просвітницька діяльність Рахманського центру і Діброви у V-XII ст. н.е., широка допомога росів Прикарпаття (більшості його населення) у просвітництві на Балканах та Подунав'ї, заснування там нових центрів;

Етап 7. Руйнування та спалення Діброви та Ростоцького Рахманського центру Данилом Галицьким та його сином Левом 1256 року, спроби побудови авторитарної держави Рюриковичів. Прокляття Рахманами роду Данила (Рюриковичів) за зраду, осквернення святого місця і службу ворогам — татарам та папі;

Етап 8. Припинення повноцінного життя на місці спаленої Діброви на 100—150 років. Створення Рюриковичами біля Високого Замку охоронної залоги-фортеці (для недопущення відновлення Рахманського центру).

Картина, штурм середньовічного міста

Стосовно ж етапів будівництва, а далі й руйнування Рахманського центру (замку) та міста Діброви, то вони могли складатись приблизно так:

1. На початковому етапі розбудови Рахманського центру та Діброви, на горі Високий Замок на місці скиту постало нове дерев'яне укріплення, яке з часом зростало і міцніло. Навколо гори, по її периметру (по всьому колу) будувалось дерев'яне місто росів, із власною оборонною системою, яке обслуговувало та захищало Рахманський центр.

Схема плану Рахманського замку до його спалення Данилом Галицьким та його сином Левом у 1256 році

2. З часом укріплення на горі стало виглядати як замок, бо у ньому з'явились перші кам'яні споруди.

Так цей замок, на думку дослідників, міг виглядати у X-XIII століттях, до моменту його руйнування Данилом Галицьким:

3. Уже значно пізніше, ймовірно, у XV-XVI століттях, у часи розбудови Української держави на Волині, замок поновили, дерев'яні споруди замінили кам'яними.

Як повністю кам'яний, замок набув іншого вигляду, зафіксованого пізнішими гравюрами:

4. У XVII-XVIII століттях, у період перебування земель Прикарпаття та Розточчя у складі Речі Посполитої, інтерес до замку падає, і на гравюрах ми бачимо, що він тихо руйнується:

5. Завершальним етапом для замку стає його повна ліквідація за часів Австро-Угорщини, через умисне будівництво з його залишків 1869 року Копця — кургану на честь 300-річчя Люблінської унії, "перемоги" орденства і масонства над українським Рахманством у регіоні.

Цікаво, що цей Копець дуже нагадує збудований у Кракові 1820-1830 років і котрий зветься Копцем Костюшка.

Варто також зауважити, що нині у Кракові існує аж 4 копці різних часів!

Фото, копець Костюшка у Кракові

Поляки у такий спосіб намагаються підтримати власний дух та позначити свою присутність на місцях, де зводять копці.

А от чому не шанують святих місць українці, особливо там, де тисячоліттями жили давньоукраїнські Отці-Рахмани?

Ось цитата зі статті Наукового товариства ім.Т.Шевченка до 750-річчя першої писемної згадки Львова, яка носить назву "Археологія найдавнішого Львова":

"...Довкола Знесіння і Високого Замку простежуємо потужний пласт старослов'янських топонімів. Так, урочище "Світовидове Поле" на вершині хребта над церквою Вознесіння своєю назвою зобов'язане, мабуть, давньослов'янському божеству Світовиду, описаному Саксом Граматиком...".

Дослідження вела група археологів у 1985-87 рр. Розкопки не були завершені через трагічну загибель керівника експедиції Олександра Овчіннікова...

Карта археологічних досліджень Світовидового Поля у Львові

Сьогодні ж ці поняття для більшості українців є закритими. Сталось таке через руйнування Рахманської системи, правдивого просвітництва у XVI-XVIII століттях єзуїтами, масонами, магнатством, шляхтою, орденами, Московією, царатом.

Свою перемогу над правдивим просвітництвом, українством, рахманством Розточчя ідейні вороги відобразили у потужних символах. Так, на Високому Замку у Львові з матеріалу самого замку 1869 року за часів Австро-Угорщини був споруджений потужній курган із символічною назвою Копець.

Копець — символ 300-ліття Люблінської унії та початку широкого ідейного наступу на Україну.