While you were out...                    Поки мене не було,
the message says                        як свідчить записка,
You left a number                          ти переказала якийсь номер,
and I tried to call                            і я взявся дзвонити.
But they wrote it down                   Та його записали
in a perfect Spanish scrawl            абсолютно нерозбірливо,
in a perfect Spanish scrawl            справжніми іспанськими карлючками.

Yet again                                        Вкотре
I'm missing you                               не застаю тебе...
King size bed                                 Величезне ліжко
in a hotel someplace                       в готелі "Десь".
I hear your name                             Вчувається твоє ім'я,
I see your face                                ввижається твоє лице,
I see your face                                мариться твоя постать.

The back street dolls                     Принцеси міських околиць,
and the side door jonnies               вифранчені лорди підворіть,
The wide eyed boys                       наївні хлопчики
with their bags full of money           з повними валізами грошей,
Back in the alley                           знов чалапають, спираючись об стіни
going bang to the wall                    глухих провулків,
Tied to the tail                               завершуючи опівнічне паломництво
of a midnight crawl                        по барах та нічних клубах...
Heaven wouldn't be                        Небеса не були б такі величні,
so high I know                                я впевнений,
if the times gone by                        якби прожиті години  
hadn't been so low                          не були такими нікчемними.
The best laid plans                         Найкращі плани летять шкереберть,
come apart at the seams                руйнуючи
and shatter all my dreams               всі мої сподівання.

Sometimes I feel like...                    Часом я відчуваю щось схоже на...
Screaming                                      Пронизливе волання...
close my eyes                                Не бачити б цього всього...
It's time like this                              Такий випадок, як цей...
my head goes down                        Голова опускається...
and the only thing I know                  І єдине, що лишається в пам'яті,
is the name of this town                   це назва того міста.
is the name of this town                   Лиш назва того міста...

Yet again                                        Ще раз
I'm missing you                               прогавив тебе...
won't be long                                   Незабаром
O' coming home                              повертаюся додому.
Until that distant time                       І до того далекого моменту повернення,
I'll be moving on                               я не зупинятимусь,
I'll be moving on                               а все йтиму і йтиму далі.

                                                                      11.07.2016

Cлухати

Beyond The Pale
           За межею

Who will search for Holy Grail
       Хто шукатиме священий грааль,
Past the edge beyond the veil
       заходячи за завісу, переступаючи межу,
Who will come beyond the light
       хто піде по той бік світла,
Far from reach beyond all sight
       далі від свого розуміння, за рамки всього видимого,
Who will share this bitter cup
       хто розділить зі мною цю гірку чашу,
let the wild dogs tear them up
       хай буде розшматований дикими собаками,
let the cold winds blow them down
       хай висушать його холодні вітри,
drive them deep beneath the ground
       та поглине земля.

Who will live in darkest night
       Хто проміняє день на глупу ніч,
Dankest gloom and quietest quiet
       на сирий морок, найтихішу тишу,
Buried deep beneath the ground
       похований глибоко у землі,     
Far from any human sound
       куди не долинає жоден людський звук,
Who will search for treasure trove
       хто готовий заради скарбів,
Scour the seas and scale the globe
       обслідувати моря, переорати земну кулю,
Past the peaks beyond the heights
       вище вершин, далі небес,
Farmost reaches furthest sights
       за недосяжні межі, за найдальші горизонти,
Who will share this bitter cup
       хто розділить цю гірку чашу,
let the wild dogs tear them up
       най буде роздертий дикими собаками,
let the cold winds blow them down
       най його душу розвіють холодні вітри,
drive them deep beneath the ground
       та поглине земля.

                                  07.07.2016

Слухати

Цими спорідненими між собою мовами розмовляють індоєвропейці (арійці), народи, що населяють майже всю Європу, значну частину південно-західної Азії (Індостан, Іран, Мала Азія) і розселилися звідти практично скрізь. Подібність мов цих народів пояснюється їх походженням від однієї спільної прамови, якою розмовляли далекі предки сучасних арійців, що жили на спільній батьківщині.
Є слова-маяки, що живуть в сучасних мовах європейських народів, котрі мало змінилися з часом, і є візитівками колись єдиної мови арійської цивілізації.  Ось спробував згадати такі слова, до чого мене побудила одна бесіда. Запрошую всіх зацікавлених у цій темі ступати далі - step by step Мама. Слово, створене дітьми і мамами. Мама дає цицю немовляті і примовляє щось дитяче типу "ам ам", "на на" або "ня ня". Дитина і сама лепече щось таке, і чує це від мами. Повторює і поступово ідентифікує. Звідси пішли і "няня", і "неня", і "мама". В санскриті мама так і звучить "нана". В англійській mam, mama, mom, momma. В німецькій Mama. В латинській mum. Те саме з офіційною версією цього статусу. Відповідно мати чи матір - mother (мathe) - Mutter (муттер).

Тут і далі лишаю незмінним англійське написання th. Це схоже на вкрай глухе "Т" і задовільно не передається  жодним звичним для слов'ян звуком. Для тих, хто не в курсі: звук th утворюється, коли злегка розтулити верхній і нижній зубні ряди, перекрити утворений зазор краєм язика і вимовити одночасно "з" і "в", щоб вийшло щось середнє між ними.

Доречно згадати інші явища, пов’язані з цим приємним процесом.
 
Цицьки - Tits (тиц) - Titten (тіттен)
Молоко, "milk" (мілк) і німецьке "Мilch" (мільх) - лат. lac
Рот і англійське "throat" thpоут = горло, глотка).
Коли ж і годування, і зворотний процес обміну речовин

Пісяти - piss (піс) - pissen (піссен)


Люля, колиска - lull або lullaby (лел, лелебай - колискова). Німецьке lullen (люллєн - колисати, присипляти).
Спати це sleep (сліп). І не дивно. Бо коли людина спить, СКЛЕПивши повіки, це те саме, що на якийсь час СЛІПне. І коли дрімає, це теж сон - dream (дрім). Той сон, що латиною звучить Somnum.

                 А що в цей час інші родичі?

Тато, батько. В Західній Україні, як дізнаємося з творів В. Стефаника, (принаймні було) поширене звертання "дєдю", "дєдику". Варіанти для цього в аглійській мові pa (па), poppa (попе), papa (папА, пепе), baba (бабА), da (да), daddy (деди). В німецькій: Рара, Vati (читається фаті), Vater (фатер). Латиною Pater. До речі, кримсько-татарською мовою батько звучить як baba (коментар 2).

Син – son (сан) – Sohn (зоон).
Доця – daughter (доте) – Tochter (тохтер)
Брат - brother (браthе) - Bruder (брудер) - лат. frater
Сестра - sister (систе) - Schwester (швестер) - лат. soror

                  А що в цей час інші люди? А люди є люди!

Люди - нім. Leute (льойте)

Хребет - spine (спайн) - лат. spina. Хтось сумнівається, що мова про спинний хребет?
Ніс - nose (ноуз) - Nase (назе) - лат. Nasus
Борода - beard (бёд) - Bart (барт) - лат. barba
Брови - brow (броу) - Braue (брауе)
В ідеальному суспільстві дітей не "заводять", а діти мають народжуватися з любові, тієї ж любові
О! То значить, ті самі тюрксько-татарські впливи сягли аж Туманного Альбіону, зумовивши появу у англійців слова "hut" (читається хат, означає хижка, хатинка, барак), a також, власне, слова house (гаус). У німців - Kate (кате) та Haus (гаус). У романських народів - casa (каса). Турки-татари просто гіганти за своїм впливом - за якусь тисячу років втовкмачили всій Європі, що то є за будиночок, в якому живе селянська родина. До речі, а
Будувати - build (билд) - bauen (бауен)... явно щось є...
Двері - door (доо)

straw (стро) - Stroh (стро)......... Чим могли вкривати стріхи своїх хат давні хлібороби, як не тим, чого в них було вдосталь? Солома тоді, видно, називалася якось інакше....... Як виявилося, "солома" звучить близько і до угорського "szalma" (сальма).

Їсти - eat (іт) - essen (ессен)
Сіяти - seed (сід) - sа:en (зеен) Німецькі літери з крапками для умляут-голосних досі не підтримуються...  хіба це так важко? Скільки можна це терпіти?і.uа !!!!!!..... 
Зерно злаків в германських мовах не дарма Korn чи corn, адже воно і справді КОРМ.
Льон  - linen (лінин) - Lein (ляйн) - лат. Linteis
Редька - radish (редіш) - Rettich (реттіхь) - лат. radix

Цибуля - нім. Zwiebel (цвібель) - лат. caepulla.......... Ось такий собі Чіполліно. Чи Цибулино?
Сіль - Salt (солт); Salz (зальц) - лат. salis
Олія - Oil (ойл) - O:l (нім. специфічний голосний ёл) - лат. oleum
Береза - birch (беч) - Birke (бірке)
Рапс - rape (рейп)............про всяк випадок зафіксуємо, дякую G 07

А цей випадок вражаючий не співзвучністю, а відсутністю сумнівів щодо того, як назвати цю сонячну квітку. Отож маємо
Соняшник - sunflower - Sonnenblumme

А лан чи не Land?
Плуг - plough (плао) - Pflug (пфлюг)
Бик, віл - bull (б'л) - Bulle (буллє) Англійською треба вимовляти неясний короткий звук, середній між е, та и.
Свиня - нім. Schwein (швайн)
Вовк - wolf (волф) - Wolf (вольф)
Кіт - cat (кет) - Kater (катер) - лат. cattus
Бобер - beaver (біве) - Biber (бібер) -
Шити - sew (сао) або stitch (стич)
Могти - might (майт) - vermо:gen (фермьоген)
Веліти - will (уил)
Стояти - stand (стенд) або stop (стій) - stehen (штеен) - лат. sto, stabit
Стан - state (стейт) - Zustand (/цу/штанд) - лат. statum
Сидіти - sit (сіт) - sitzen (зітцен) - лат. sedere
Лежати - lіе (лай) - liegen (ліген) або legen класти
Кричати - сry (край) - schreien (шрайен)
Кликати - call (кол)
Сварити - swear (свеа)
Спостерігати - лат. obserb, observe - комусь ще вчувається ОЗИРати?
Видіти - view (в'ю) - лат. videre
 В словах see (сі) та sehen (зеен), хоч далеченько, але вчувається мені слово "зір".
Слова scribe (скрайб), scribble (скрибл), schreiben (шрайбен) означають "писати". Споріднене script, scribere є і в латині . Але ж ми пам'ятаємо, коли ще не були відомі папір з чорнилом, то слова на камені, дереві чи глині виШКРЯБували.
Звертають на себе увагу і такі слова, як have (хев - мати), save (сейв - зберегти, врятувати, заощаджувати). Коли ти маєш щось? Очевидно, коли сХОВав, поклав у сХОВок. І зберегти щось можна, коли розСОВувати це по надійних руках, заСОВувати під одяг чи закривати у льох під заСУВку.
А чи немає чогось знайомого в англійському touch (тач - торкатись)? Адже"ТОЧили" мечі, списи скрізь однаково, торкаючись до них абразивним каменем. І зробити маленьку "ТОЧку" можна, лише злегка торкнувши заточеним предметом.

Найменування, наймення - name (нейм) - (Name) наме - лат. nomine
Вода - water (уоте) - Wasser (вассер)
Ріка - river
Степ - steppe (степ) - steppe (степе)
Струмок, струмінь - stream (cтрим) - Strom (штром)
Сніг - snow (сноу) - Schnee (шнее) - лат. nix
Сонце - sun (сан) - Sonne (зонне) - лат. solis
День - day (дей) - лат. dies
Ніч - night (найт) - Nacht (нахт) - лат. noctis
Гніздо - Nest (нест)
Gold не просто так золото, бо жовте.
Срібло, як і все сріблясте, має сірий блиск. У німців Silber (зільбер), в англійців silver (силве).
Бронза була вже достатньо міцною, щоб виготовляти БРОНю воїнів. Вона однаково добре збереглася в мовах, Вronze.
Речі - лат. rerum, res
Один - one (ван) - ein (айн) - лат. unus
Два - two (ту) - zwei (цвай) - лат. duo
Три - three (thри) - drei (драй) - лат. triа
Шість - six (сікс) - sechs (зехс) - лат. sex
Сім - seven (севен) - sieben (зібен) - лат. septem
Ряд - range (рейнж) - Reihe (райе)
Хрест - cross (крос) - Kreuz (кройц) - лат. crucis
Князь - king (кінг) - Kо:nig (кьоніг)
Мертвий. В германських мовах є співзвучні слова зі значенням "вбивство", "вбивати": murder (меде) - Mord (морд), morden (морден) - лат. mortuus
Новий - new (нью) - neu (ной) - лат. novus
Низький, нижній - нім. nieder (нідер)
Тонкий - thin (thін) - du:nn (дюнн) -  лат. tenues
Легкий - light (лайт) - leicht (ляйхьт) - лат. lux

Чи не одне i те саме емоцiйне навантаження несе вигук "гей" у пiснях рiзних народiв?

Чи повний це список, звісно ж ні, хіба я все згадав?
Ні - no (ноу) - nicht (ніхьт) - лат. non
Згадаю - буду поповнювати.


Можна також брати слова, в яких незмінне звучання але дуже змінений зміст.
Тож поки що щире санскритське "дакшина" всім, хто дочитав до кінця.
Дякую - thank (thенк) you - danke (данке) schо:n.

В кінці травня в Південній Африці Китай успішно провів льотні випробування першого в світі безпілотного дирижабля під назвою CA-21R, що літає, використовуючи енергію сонця.



Попередні сонячні дирижаблі використовували гібридне живлення "сонячна енергія + закумульована електроенергія з мережі". Але CA-21R живиться винятково від сонячних батарей, що знаходяться на верхній частині оболонки.


Дирижабль був розроблений і виготовлений Китайською компанією China's Vantage Airship  але у співпраці з інженерами Норвегії, Британії, Франції, США, Південної Африки, Німеччини і Японії.

(С)
http://oleg-leusenko.livejournal.com/4651648.html

Гібридна війна з путінською Росією для багатьох стала великою несподіванкою. Але, за великим рахунком, це лише продовження «столітньої гібридної війни». Вона почалася з 1918 р. після того, як більшовики з допомогою вбивства еліти Російської імперії і небаченого терору захопили владу над Росією й оголосили війну новоутвореній Українській народній республіці. Від самого початку каральні органи більшовиків — ЧК, НКВС, їхній спадкоємець КДБ, формувалися на тлі прихованого, але жорстокого протистояння з рухом за незалежність України. Тому сьогодні немає нічого дивного, що режим вихідців із КДБ, що утримує владу в Росії, з такою легкістю опустився до вбивства українців.

Як відомо, одним з головних гріхів УПА з точки зору русскоміровой обществєнності є той, що повстанці знищували СВОЄ, мирне місцеве населення, в той час як воно не підтримувало повстанців, намагалося натхненно зосередитися на мирних задачах партії та уряду і радісно будувати соціалізм.
Один мій знайомий ватник, етнічний і україносуржикомовний українець, при нагоді і без не марнує можливості вихлюпнути яду на адресу лютих звірів-бандер, що вбили його дядька. Дядько, шкільний  вчитель, з центральних областей, одразу після війни був направлений до одного з сіл Західної України. Може, він свідомо вимахує такою гранично простою картинкою. Може, і сам про те нічого не знає, бо що йому, в той час підлітку, могли повідомити, як те сталося? А може, не хоче говорити мені, про чию позицію в цих питаннях він знає. Але коли я якось спробував розпитати про подробиці, мій знайомець дуже темпераментно перевів розмову кудись убік (взагалі при розмові з тим специфічним чоловіком на певні теми важко вставити слово, бо найбільше він любить говорити сам і слухати тільки себе, в усьому іншому досить мудрий, літній вже чоловік).

Надибав кілька архівних документів, котрі як ніщо краще ілюструють один з методів тодішнього скорення Західної України другими совітами, зокрема і головний принцип імперій: поділяй і владарюй.

  ХАРАКТЕРИСТИКА СТАРШЕГО АГРОНОМА РАДЕХОВСКОГО ЗЕМЕЛЬНОГО ОТДЕЛА ТОВ. ИВАНЧЕНКО НИКОЛАЯ ВАСИЛЬЕВИЧА

    Тов. Иванченко Н.В. родился в 1918 г., происходит из крестьян, б/партийный, украинец, образование среднее. С 1944 г. работает старшим агрономом земельного отдела Радеховского района. Тов. Иванченко к своей работе относится добросовестно, уделяя много внимания земельным комиссиям сел, а также земельным вопросам для крестьян, пользуясь большим авторитетом. Помимо своей основной работы тов. Иванченко Н.В. выполняет поручения райкома партии как уполномоченный по селу Мукани. Проводя работу в селе Мукани по обеспечению выполнения заданий партии и правительства сумел показать себя достойным и честным беспартийным большевиком в борьбе с оуновским подпольем и бандитами. В селе Мукани тов. Иванченко 14 мая 1945 г. убил заместителя командира районной боевки и ранил руководителя этой боевки бандита Никона Петра и доставил его в органы НКВД. Все это происходило в сложной напряженной обстановке борьбы с бандитизмом.

   Тов. Иванченко, как ранее, а также в настоящем является уполномоченным по селу Мукани, с такой же энергией проводит работу по ликвидации банд и оуновского подполья. Предан партии Ленина-Сталина и социалистической Родине.

 

     Секретарь Радеховского РК КП(б)У                      Канивец

 

   Ручкою зверху дописано: "Медалью "За отвагу".

 Державний архів Львівської області, Ф. 3 п, оп. 1, спр. 559, арк. 159

 

НА ЗАВЕДУЮЩУЮ СБЕРКАССОЙ ПОНИКОВЕЦКОГО РАЙОНА ТОВ. КУЦЕКОБЫЛЬСКУЮ ЛЮБОВЬ ВАСИЛЬЕВНУ

                                           ХАРАКТЕРИСТИКА

    Куцекобыльская Л.В., 1922 г.р., уроженка с. Максимовка Высоцкого района Кировоградской обл., Член ВЛКСМ с 1940 г., из крестьян-бедняков, украинка, образование неполное среднее, работает зав.сберкассой Пониковецкого р-на с января 1945 г. и одновременно работает секретарем первичной комсомольской организации райисполкома. Тов.Куцекобыльская, работая в районе, принимает активное участие в ликвидации банд укр.-нем.-их националистов, а именно: в январе 1946 г. ею был задержан в с. Чепели ученик Вегера, который расклеивал бандеровские листовки. В результате показаний Вегеры был раскрыт схрон в этом же селе. В схроне было убито 7 бандитов, среди них - кущевой "Хмара", роевой "Клим", "Скала", "Яворский", Боровинский; личность двоих не установлена. Взято живыми 3 человека: "Чайка", "Дунай", "Орел". Изъято оружия: 1 пулемет, 6 автоматов, 5 винтовок. Захваченые живыми бандиты помогли отряду лейтенанта тов. Пикман ликвидировать полностью чету "Соловейка" - 27 человек.

   Тов. Куцекобыльская принимала активное и непосредственное участие в бою с оружием по ликвидации боевка "Хмара". В мае 1945 г. тов. Куцекобыльская вела бой с бандою в с. Кадлубийско Пониковецкого р-на, в результате была ранена осколком гранаты, брошенной бандитами.

   Тов. Куцекобыльская принимает активное участие в проведении хозяйственно-политических мероприятий в районе.

 

   Секретарь РК КП(б)У           Боровик

 

Ручкою зверху дописано: "Медалью "За отвагу".

 Держархів Львівської обл. Ф. 3 п, оп, 1, спр. 559, арк. 165.

 

 

 9 марта 1946 р.

                                                  ХАРАКТЕРИСТИКА

Литвинюк В. А., 1910 г.р., беспартийный, образование 6 классов, украинец, работает секретарем сельского совета с. Шарпанцы Сокальского района.

   Тов. Литвинюк с августа месяца 1944 г. принимает активное участие во всех отраслях работы села. Наряду с выполнением хозяйственно-политической кампании и проведении массово-политической работы в с. Шарпанцы вел активную борьбу с укр.-нем.-ми националистами, активно помагал органам НКВД по ликвидации ОУНовского подполья, в результате его помощи были убиты бандиты: Климчук Петр Иванович, из районной боевки "СБ" по кличке "Дубенко" из куща, Шевчук и другие; всего убито c его помощью 6 человек, и задержаны с его помощью Король Владимир Мартынович по кличке "Андрей", кущевой руководитель "ОУН" Ковалько Владимир Акимович по кличке "Колос" и другие, всего задержано 18 человек.

   Тов. Литвинюк добросовестно относится к выполнению своих обязанностей.

 

    Секретарь Сокальского РК КП(б)У           Федоряченко

                                                      9 марта 1946 г.

Ручкою зверху дописано: "Медалью "За боевые заслуги"

 Держархів Львівської обл. Ф. 3 п, оп. 1, спр. 559, арк. 157

Суть полягає в тому, щоб народ був розділений. Промити мізки, а якщо не виходить, залякати частину народу, взявши в заручники як мога більше мирних та їхні сім'ї. Далі все спрощується: руками мирних знищувати повстанців, руками повстанців знищувати мирних. Ось метод і картина боротьби СРСР і радянської влади проти українського народу.

Хіба правонаслідниця союзу – РФ – була такою сумлінною ученицею, що засвоїла цей метод з нуля? Навряд чи це так. З часом змінюються маски, назви держав, професії та інші не істотні деталі. Загальне, суть, лишається незмінним. От і картинка "українська повстанська армія воювала проти агрономів та вчителів" через 70 років змінилася картинкою "українська армія воює проти шахтарів та трактористів".

Все те саме. Від зовнішньої видимості до більшості внутрішніх пружин та механізмів. Бо хіба втечеш від своєї суті?

Законна правонаслідниця...

Директор Института экономических стратегий РАН Александр Агеев выступил с
необычной инициативой: он предложил дать право голосовать на выборах
людям, погибшим во Второй мировой войне и позднее.

Пройти повз і не пропагувати російський продукт шедевр кіномистецтва було б в цьому разі злочином.
Якщо можливе таке жанрове перенесення з музики у кінематограф, то це найбільш похмурий, найбільш важкий (своїм абсурдом) рок. Просто. Сильно.

http://kinokrad.net/266903-durak-2014.html
"Може ми тому і живемо по-скотському і вмираємо, як собаки, бо ми один одному - ніхто?"
Хочеться вірити, що ось так запитують ті 10 чи 20 відсотків Росії, котрі ще мають нашу повагу.

Японський дослідник Хітоші Катаока дослідив, що українська культура та фольклор значно давніші за російські. Думка «стороннього» ставить під сумнів традиційне уявлення про «старшу сестру»
          Хітоші Катаока, що був аспірантом кафедри фольклористики при Київському національному університеті ім. Шевченка, досліджує східнослов'янський фольклор більше 13 років. В Японії вважають, що для цього достатньо вивчити російські традиції та культуру, про українську культуру взагалі не згадують. І це, на думку дослідника, неправильно, адже «ставить воза перед конякою». Після того як Катаока більше 10 років досліджував російський фольклор та близько трьох років український, він дійшов висновку, що українська традиція є значно глибшою, старішою та містить дуже багато рис культури тих часів, коли євразійці ще мали ознаки єдиного народу.

          Спочатку Хітоші Катаока навчався на відділенні російської філології в Японії, а потім приїхав до Росії для того, щоб краще вивчити  мову і фольклор. Попри велике бажання молодого науковця поїздити російською глибинкою та послухати сучасні зразки народної творчості, в експедицію йому так і не вдалося поїхати. Можливо через те, що творчість а-ля Лесь Подерв'янський культурному японцю поки що була б незрозумілою.

          Через деякий час навчання у Москві та Санкт-Петербурзі Катаока помітив, що книги практично всіх серйозних дослідників мають посилання на українських авторів, науковців чи на збірники українського фольклору. Так з'явилася ідея поїхати в Україну, щоб вивчити питання глибше.

      Після приїзду та вступу до аспірантури Хітоші Катаока дізнався, що Костомаров є насправді українським ученим, а не російським, що до першого видання збірки казок сам Афанасьєв писав: «Шкода, що адресат зневажив українським оригінальним текстом», (що вказує на те, що ці казки мають українське походження). Квітка-Основ'яненко, Максимович, Рудченко збирали українські народні казки та висилали їх до фольклорних збірників, які виходили в Росії. Казки перекладали i вважали російськими. У 1858 році вийшли казки, які збирав Афанасьєв, а в 1869-му, які збирав Рудченко.

      Хітоші Катаока жив у Києві. Він добре оволодів українською, незважаючи на те, що лекції для іноземців в Україні читають російською. «Я щасливий чоловік, — говорив пан Катаока, — бо я зустрів Лідію Францівну (Дунаєвську, завідуючу кафедрою фольклористики — Авт.), яка і вчить мене української мови.

      За словами Хітоші Катаока, в російській культурі помітно великий вплив фінських та сибірських народів. А давньоруська культура, цілком можливо, була привнесена вихідцями з України-Руси, які подорожували, торгували чи переселялися з Русі на північ та північний схід. В українському ж фольклорі та культурі дослідник помітив дуже цікаві перегуки з японською традицією. До того ж, за словами Катаока, глибинні архетипічні уявлення та обряди, ті, які несуть на собі відлуння спільної євразійської традиції, збереглися в японському фольклорі, у Ведах (давньоіндійські книги) та... в українських обрядах та звичаях.

      Одним із таких мотивів є казка про витязя, народженого собакою. Цей сюжет сягає корінням ще часів тотемізму, коли люди вірили у те, що обожнювана тварина була засновником роду людей. Одним iз найдавніших тотемів на території Євразії були собаки (в іншій інтерпретації вовки чи лисиці). Відоме особливе ставленя кельтських племен до тотему собаки, а українські воїни-характерники вважали своїм покровителем вовка. У культурі слов'янських народів сакральність образу собаки-вовка-лисиці залишилися лише в Україні. На думку Катаока, це вказує на те, що українська культура є центром та коренем східнослов'янської культури. Інші тварини, яких поважають в Японії, — це жаба, журавель, бик, черепаха. А  синтоїсти мають у домі маленький храмчик для лисиці, яка (як і в східнослов'янській міфології) символізує розум, довголіття, а також є духом рису. В Азії лис часто вважається богом рослин.

      Інша ознака древності української культури — це збережена традиція поклоніння предкам. Це особливо дивно тому, що християнська традиція суворо боролася з цими язичницькими пережитками, наголошуючи на тому, що Бог є єдиним, а померлі не повертаються до нащадків, бо перебувають після смерті в пеклі або раю, залежно від земних діянь. Японська культура базується на синтоїзмі, вірі у те, що божественне розлито у природі та має безліч своїх проявiв. Можна сказати, що це своєрідний аналог язичництва. Японці вірять, що на великі свята (Новий рік, свято Бон) душі предків відвідують своїх нащадків. В Україні також існує традиція поминання, «підгодовування», задобрювання померлих на новорічні свята, Великдень, Зелені свята (так звана русалчина неділя). У фільмі «Тіні забутих предків» показано традицію закликати в старий Новий рік на кутю душі померлих; в японській культурі також існує традиція пропонувати ритуальну їжу з рису душам, які в певні дні приходять до свого дому.

      Одним із дуже древніх є звичай ритуального вбивства старих батьків. Сам звичай, зрозуміло, в традиціях цих народів не зберігся, проте у казках та в художній літературі почасти до цього сюжету звертаються. Так у одній iз новел Коцюбинського син вивозить свою матір на санях у засніжений ліс, а в творчості японських письменників часто  зустрічається сюжет, коли син відвозить своїх старих батьків у гори. Обов'язковим при цьому є мотив снігу.

      Язичники вірили також у божественну силу дерев. Відголосок цієї віри досі зберігся у японській традиції споглядання вишні-сакури. Катаока розповів «УМ», що основним у цьому своєрідному поклонінні є не естетичний аспект, а традиція вшанування предків, адже пелюстки є душами померлих родичів. Цікаво, що в Україні на Поділлі до сьогодні зберігся звичай садити вишні на цвинтарі. А в українській культурі ягоди вишні символізують кров, а тому й рід. Тож не дивно, що вишня так часто фігурує в українському фольклорі та художній літературі. Дерево життя досі вважається одним із найвагоміших символів японської культури. Катаока був просто шокований, коли в експедиції до Карпат побачив, що деякі селяни над дверима, просто на даху прив'язують ялинку. За його словами, це віра в те, що через священне Древо життя божественна енергія сходитиме на хату, на родину.

      Традиція очищеня через вогонь і воду є дуже давньою та характерною не лише для української чи японської культур. Проте свято Івана Купала досі, після більш як тисячолітнього існування християнства в Україні, є актуальним і сьогодні, тобто має дуже міцне коріння. Саме в купальському ритуалі найбільше колись магічних, а нині традиційних обрядів пов'язано з водою і вогнем. В Японії жінки у день літнього сонцестояння також ходять до річки і роблять подібні до давньоукраїнських ритуали. Схожi обряди є хіба що в Китаї, але в інших народів, за словами Хітоші Катаока, немає.

      Також особливою як в Японії, так і в Україні була символіка порогу. Виявляється, що начебто сучасний звичай, коли щойно одружений чоловік заносить свою наречену-дружину в хату, переносить через поріг, містить глибоку символіку. Поріг є межею, символічним місцем. Колись у давній Україні, так само як у Японії та Ірані, у весільній церемонії був звичай запалювати вогонь на порозі, через який наречені мали перестрибнути. Поріг вважався місцем, близьким до домовика. А жінки в давній Україні та Японії ховали під порогом дитину, якщо вона народжувалася мертвою. Також у Японії збереглася традиція обсипати молодих на весіллі та небіжчика під час похоронів зерном (у нас пшеницею, в Японії — рисом).

      На те, що між Руссю та Японією були якісь історичні зв'язки, вказує також повір'я, що колись, у давні часи, в японську провінцію Хоккайдо переселилася група українців. Як доказ цієї, досить малоймовірної версії, Катаока каже, що костюм нареченої в цій провінції є практично копією галицького костюму нареченої. Цікаво, що кілька сторіч між Японією і Китаєм йшла війна за скіфських коней, тому якісь впливи праукраїнської культури здійснювалися і на японську культуру.

      В Україні Японію вважають патрiархальною країною, в якій люди значною мірою зуміли зберегти свої традиції. Проте Хітоші Катаока лише сумно зітхає у відповідь на це питання. Він вважає, що традиції в Україні збереглися краще, що у нас частіше можна побачити людину, вдягнену в традиційний народний одяг, тоді як у Японії кімоно коштує дуже дорого, його одягають лише на традиційні свята і передають своїм дітям у спадок. Катаока турбує те, що Японію у світі часто вважають такою собі «собачкою Америки» і що японці дуже легко переймають європейські звичаї. Виявляється, що в Японії можуть вінчатися в католицькому храмі, періодично відвідувати буддійський, а дитину взагалі не прилучати до певної релігії. Вона визначиться сама, «ким бути», коли підросте. На думку Хітоші Катаока, зараз і Японія, й  Україна намагаються віднайти своє місце у світі. І відповідь на це гіперважливе питання треба шукати не у сучасній геополітиці, політичних «розкладах» чи економіко-енергетичній кон'юнктурі. Японець, який щиро зацікавився Україною, переконаний, що лише минуле може дати відповіді на те, яким буде майбутнє країни.