Є один хлопець...  Гарний, розумний, здоровий, компанійний, позитивний, люб'язний, ну і все начебто як слід, але з дівчатами у нього не складається, принаймні, в загальноприйнятому розумінні.Коли ніхто до нього не проявляє своїх почуттів, і його власне серце не палає до якоїсь особи, він тримає нейтральну позицію - не шукає собі спеціально романтичних пригод, та іноді взагалі може забути про те, що не має "половинки" на досить тривалий проміжок часу, особливо коли зайнятий якоюсь...

Читати далі...

«Україна в небезпеці» Я це відчуваю, я це знаю. Читаю новини, розумію, що відбувається щось значне, щось, що буде записане в підручниках історії разом з оцінкою мудрих заднім числом «експертів». Я намагаюся, але загальної картини не бачу, не відкривають мені очі ні експерти, ні націонал-патріотичні чи ще якісь політичні сили. І пояснень два, принаймні в мене: або вони самі нічого не знають, або дехто з них знає, але з якихось причин приховує інформацію. Це ні в якому разі не означає...

Читати далі...

Вже пізно, але не можу заснути. Дуже хочеться, але в таких умовах це не вийде...Повернувся звідкись нетверезий брат, свариться із своєю дівчиною через речі, які в принципі не можуть бути причиною сварки. Просто сваряться, бо інакше не вміють спілкуватись.Зараз він ще трішки повибухає і засне. А вона плакатиме, і дуже голосно хлюпатиме носом ще годину, чи дві.Завтра вони зроблять вигляд, що нічого цього не було. Сховають знову всі свої негаразди в собі і триматимуть там до наступної сварки...

Читати далі...

"Мої бажання - це не твої обов'язки"* * *"Ви люди дорослі, самостійні, самі знаєте, що робите і самі за себе відповідаєте. Не дивіться на мене, і не питайте мою думку про ваші дурні вчинки"* * *"Коли одна людина дає поради іншій, то насправді каже те, що необхідно та корисно їй самій. Нажаль, перші не чують себе, тому що впевнені, що це їх не стосується. А другі не сприймають, тому ще ці поради і правда стосується не їх"

Згадується в ці дні Шевченкове: Доборолась Україна До самого краю. Гірше ляха свої діти Її розпинають Заміс[т]ь пива праведную Кров із ребер точать. Просвітити, кажуть, хочуть Материні очі Современними огнями. Повести за віком... Здається, кожен рядок Тарасового послання "І мертвим, і живим..." - звернений до сьогодення. Забули? Перечитайте повністю: http://www.management.com.ua/vision/vis008.html Болить... Україна у серці болить...

Зима для мене була скрутною.. Мається на увазі зовсім не погода, і не якісь проблеми зі здоров'ям, а саме моральний стан. Загруз в розпачі, розгубленості, невпевненості, самообмані... все це замостив товстим прошарком ледачості і нещирої байдужості. (Фєє!)  Є таке прислів'я, що "правда очі ріже".. воно не точне. Бо не тільки очі, а все нутро вирізає начисто, тільки дозволь їй там опинитись... Хоча, мабуть це кому як. Хтось правду сприймає через очі... а я сам в собі дістаю її з-під ...

Читати далі...

Холодні краплі. Ранок. Дощ. Зринають спогади неспішпо. Назад не вернеш. Ну то що ж. . . Життя триватиме. Невтішно. . . Неспинно лине в небуття. Щораз втрачаючи минуле. . . Пожовкле листя . Кіт. Дитя. А що з важливого забула? На підвіконні квітів ряд. А за вікном все так спокійно. В саду дерева тихо сплять. . . Душа у сховці. Так надійно. І пахне кавою. Ти спиш. А за вікном весна чи осінь? Час мов вода. Куди спішить? А серце вимагає - "Досить. . . " У...

Читати далі...

Мені давно не боляче, Вже не сумую і не мрію. Тобою серце не хворіє. …Невпинно час-вода тече - Повз нас, крізь нас… День, місяць, рік… Ми – вдвох. По(роз’)єднані навік… 05.02.2010 Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

...ніколи не кажи "ніколи"!...бо від життя неможливо втекти - воно все-одно наздожене, і я-а-а-к... ЗДИВУЄ!!!!... напітерпенілся ... хочу дорослішати... визнав своє "унікальне прагнення залишатись завжди дитиною" - як просто страх перед відповідальністю, а ігнорування законів і правил сталих в суспільстві - як особисту слабкість та неспроможність знайти в собі сили, щоб не уникати, а взаємодіяти...... скоро весна! Здається, в цьому році у мене буде набагато більше радості... ...

Читати далі...

Хтось запитав мене кілька днів тому: якби я могла народитися вдруге, чи захотіла б прожити життя наново? Довго не роздумуючи, я відповіла “ні”. Та згодом трішки замислилась і... Маючи змогу наново прожити своє життя, я менше говорила б, натомість більше б слухала. Не боялася б запросити до себе на вечерю друзів тільки через те, що на килимі є кілька плям, а оббивка дивану трохи вицвіла. Я б смакувала крихкі булочки в елегантному салоні і вже зовсім не турбувалася б через сажу...

Читати далі...