Автор: M. Bruk

07.06.2015 04:01

Тема этой статьи – может стать большой «бомбой» среди моих еврейских уважаемых друзей. Это – больная рана, которая откровенно говоря – уже сильно «заржавела».Тема эта – пересмотр отношения к такой неоднозначной фигуре как Симон Петлюра.   Недавно эту попытку сделала украинская сторона в материале "Симон Петлюра - Боливар украинского народа". Скажу сразу – эта статья включила во мне некие «скрытые рычаги», в связи с чем стали раскрываться важные и интересные идеи. Основная суть – изложена в нижеследующей статье, которая писалась мною для газеты «Еврейский Мир». Но далее стали раскрываться все более глубокие и важные мысли, часть из которых я хочу выставить на обсуждение в этом предисловии (написанном уже после основного текста), а другую часть мы будем выстраивать постепенно в ближайших материалах. Первый вопрос для «затравки»: - Зачем? Зачем нам пересматривать отношение к такой «одиозной» фигуре как Петлюра? На первый взгляд может показаться, что безопаснее тему «убрать в шкаф», чтобы не «бередить раны», так как в еврействе обозленность на Петлюру очень сильна. Сразу подчеркну: у моей семьи есть личные счеты с «образом Петлюры». Во время гражданской войны некие банды, называвшие себя "петлюровцами", ворвались в местечко, где жила семья моего прадеда. Почти вся семья успела спрятаться в подвал. Но мой прадед и его сын, мой дед – не успели спрятаться и были схвачены. Их стали расстреливать. Прадед своим телом накрыл от пуль сына. Он погиб, но дед спасся, вырос, создал семью, родил моего папу и так далее. Поэтому я могу сам предъявлять счет к «образу Петлюры» в связи с убитым "петлюровцами" прадедом. Но... задача мудрого человека – разбирать ситуацию на детали и анализировать чрезвычайно аккуратно. И мы увидим, что, в частности, прикрываясь именем Петлюры, в Украине действовали ужасные бандиты, которые громили евреев... Но также и в то же время громили евреев и красноармейцы и другие шальные банды с их атаманами. При этом бандиты, прикрывавшиеся «брендом» Петлюры в своих разбоях – имели свой интерес в подобном прикрытии... СТАРОЕ ВИНО В НОВЫХ МЕХАХ Сейчас я приведу очень свежую историю, которую предложила в качестве иллюстрации моя жена. Год назад моему киевскому другу (кстати еврею) и очень авторитетному философу и общественному деятелю Новой Украины Валерию Пекару пришло послание от жителей небольшого городка (кажется из Киевской области). Жители говорили, что в их городке появился наглый мужик, который заявляет, что он представляет Правый Сектор и который вымогает какие-то вещи и ценности у людей под видом «реквизирования на нужды армии». На что мудрый Валерий ответил мужикам примерно так: – Возьмите, соберитесь, скрутите сами этого мужика и приведите в милицию. И проверьте там – скорее всего это самозванец и проходимец, прикрывающийся Правым Сектором... Мораль этой истории такова: в смутные времена найдется множество жуликов и негодяев, которые будут выдавать себя за официальных лиц, и прикрываясь этим - особенно когда можно «под шумок» - ограбить и даже убить кого-то... И более важный вопрос – может ли (могла ли) официальная власть контролировать этот беспредел? В годы гражданской войны на территории Украины беспредел был настолько вопиющий, что никакие истории не кажутся невозможными. Поэтому в статье я сделал (набросал) первый эскиз идеи пересмотра отношения к фигуре Петлюры с позиции еврейской общины. Особенности жанра В медиа сейчас «живут» разные типы материалов. И необходимо различать их специфику: а) Большинство материалов российских медиа представляют из себя «пропагандистско-риторический» жанр, к которому необходимо относиться очень аккуратно и (мягко говоря) скептически (как минимум). б) Часть материалов украинской прессы представляют собой чисто информационный ресурс. Его недостаток – «пресность», отсутствие личностных оценок. в) Боевые материалы щирих украинцев – это острые материалы, клеймящие агрессоров, возможно с нецензурными «приправами», это как бы «Наш ответ Чемберлену!» Этот жанр хорошо обрисовал Репин в картине «Запорожцы пишут письмо турецкому султану». г) Материалы с духовными корнями, возможно опирающиеся на «мистические» фундаменты (хотя не всегда этот фундамент виден). У этих текстов – есть целительский «слой», который позволяет прикоснуться к «миру вечности». Это тот мир, который не сотрясается от взаимных обстрелов воинственных оппонентов, так как он более глубокий. В этом мире неуместны грубые эмоции в виде реакций, они сразу выдают диагноз читателя «воспаление мозга». Часть возбудившихся от этих материалов читателей – проявляют свою зараженность «раша-пропагандой» и их «порывы» мы можем «отставить в сторонку». Как уже смог догадаться проницательный читатель – наши материалы обычно относятся к последней из упомянутых категорий. В них нет острых разоблачений и клеймления позором... В них достаточно активно привлекается «глубинный слой» «мудрости Торы» (Библии) - великой книги, которую Б-г дал ЧЕЛОВЕЧЕСТВУ В ПОЛЬЗОВАНИЕ, евреям – на хранение, изучение и преподавание. Часть этих материалов – классические, часть – новаторские, часть – авторские. Возможен вариант, когда какая-то мысль вдруг возмутит Вас и внутри Вас попытается проснуться «сердитый критик». Прошу Вас, не спешите «выстреливать» внезапно всплывшее раздражение, дайте себе дочитать ближайшие несколько абзацев. Скорее всего Вы столкнулись с процедурой «вскрытие нарыва» с последующим его «исцелением». Так что, держите сознание раскрытым – и Вас ждут великие дела. ТЕОРИЯ О ДУШАХ И ИХ НОШАХ Следующий блок является абсолютно авторской разработкой. Соединив разные фрагменты своих знаний и своего опыта - удалось сформулировать интереснейшую концепцию. Вы имеете полное право с ней не согласиться. Она имеет статус субъективной и "мифологической" (ненаучной) гипотезы. Но такой же мифологический статус имеют понятия Б-г и душа. Они вненаучны, но позволяют созидать и развиваться.   РЕАБИЛИТАЦИЯ ВЕЛИКИХ ДУШ Ситуация с Петлюрой раскроет для нас суперважный и актуальный жанр – реабилитация великих душ. ВСТУПЛЕНИЕ Одна из моих функциональных обязанностей – помогать евреям пройти кризис потери близкого человека. Я провожу похороны, открытия памятников, читаю молитвы - кадиши и др. Важнейшим процессом является помощь родственникам ушедшего: понять, что значит душа человека, как душа переходит после смерти в другое состояние, как мы можем помочь душе ушедшего человека, как эта душа может помочь нам. Это – одна из моих профессиональных тем. И здесь есть важный момент. В нормальной ситуации – душа уходит из нашего мира со «списком» заслуг и со «списком» проступков. Уникальность же в том, что мы можем, даже после ухода человека – влиять на эти списки. Мы, например, можем делать хорошие дела – в память о человеке – и это увеличивает список его заслуг, с помощью наших ему «даров». Мы можем прощать ущедшего человека – и это приведет к «похудению» списка его проступков. Мы можем обозляться на ушедших людей – и это также повлияет на список их проступков... И здесь могут быть весьма специфические ситуации.   ВЫСОКО-ТУЧНОЕ ОРУЖИЕ (мистически-мифологически-эзотерическое измерение) Представьте себе, что человека незаслуженно обвинили в проступках (например, сделанных чужими людьми, прикрывающимися его именем). Мы вступаем в интереснейшую тему, достойную целой книги. Эта тема – по увлекательности достойна особого внимания. Мы же сейчас лишь приоткроем завесу. Но мне бы хотелось, чтобы Вы, дорогой читатель, ПРОНИКЛИСЬ пониманием – какая тайна скрывается за этими феноменами. Итак, душа находится в мире Истины. И душа находится «под Б-гом», который Абсолютен, и Знает – кто прав и кто виноват. А теперь осознаем, что в интересующем нас случае - в «деле» присутствует «список обвинений», который «отлепляется» от Души человека. И далее начинается самое интересное. Этот список (обвинений и проклятий в адрес человека) – становится зародышем «грязевого и теневого кома», который можно образно назвать «тучей» (или черным ангелом). Кстати, когда сам человек совершал проступки, его душа через страдания в «чистилище» искупает эти проступки и очищается. А что происходит с вышеупомянутой «тучей» из «претензий» со стороны? Эта "черная туча" обладает весьма специфическими свойствами – о которых мы поговорим в дальнейшем. а) Эта туча становится «баррикадой», не дающей спуститься в мир благословению – на народ, выходцем из которого был данный человек. Так, «туча» имени Петлюры – очень сильно подавила канал благословения на Украину, которую представлял Петлюра. б) Также эта туча становится баррикадой – по отношению к пострадавшему народу, который шлет проклятия этому человеку. Так, «туча» имени Петлюры – подавляет благословения к евреям, которые продолжают хранить обиду и злость на Петлюру. При этом некоторые из (мистических) последствий «тучи» для украинцев – коррумпированность системы, которая таким образом воплощает «кривизну» и «мрачность» ситуации. Последствия «тучи» для евреев – обиды, усиленные кумулятивным эффектом от «тучи» – могут быть весьма плачевными и становятся «камнями преткновения» в еврейских проектах. В рамках первой статьи я не имею возможность рассказать о всех нюансах этой ситуации. Но скажу главное – серьезнейшей задачей (включая мистическое ее измерение) является работа с этой «тучей», которая позволит оздоровить жизнь – и для украинцев и для евреев. Считаю чрезвычайно важным заметить: Частично «архитекторы» «тучи» - это (в том числе) промосковские политтехнологи, которые используют подобную тучу как сильнейшее «высоко-тучное» оружие «массового поражения» (ВТОМП). Сейчас подобным оружием ВТОМП является истерия, развязанная кремлем вокруг фигуры Бандеры. Вообще кремлины «имеют на вооружении» три «тучи» - имени Мазепы, имени Петлюры и имени Бандеры.  Все эти три героических персонажа были патриотами Украины – и мечтали освободить Украину от российско-ордынско-имперского гнета и поэтому рассматриваются Россией как враги. Сейчас самым массовым является раздутый психоз вокруг «имени Бандеры», который (в том числе) «сносит крышу» у множества в прошлом весьма уважаемых людей. Нашей задачей – на духовно-мистическом уровне – должна стать реабилитация этих трех героев. Этим мы (в том числе) разоружим кремлинов и оздоровим духовную жизнь – и украинцев и евреев. В ближайших материалах мы уделим больше внимания сути процессов – «туче-разоружения». А пока – читайте стартовую статью – про АНТИ-ДЕМОНИЗАЦИЮ АНТИДЕМОНИЗАЦИЯ В процессе возрождения Украины возник фактор внимания к фигурам Петлюры и Бандеры.  Это спровоцировало "приступ" обиды на Украину в том числе у некоторых уважаемых евреев.  Некоторые смотрят на ситуацию так:  "Петлюра/Бандера - антисемиты и погромщики, подобные Гитлеру, Украина их уважает, значит украинцы - сволочи, фашисты и антисемиты". Но... - это нездоровая логика. АНТИСЕМИТЫ НА "СВЕТУ" Разберем более систематически феномен антисемитизма. Есть фактор лидера и фактор народа. Архетипы лидера представлены фигурами Амана в истории Пурима и царя Антиоха в истории Хануки. Самым выразительным и однозначным вождем-антисемитом в современной истории является Гитлер. Он стал отцом целой системы, он создал идеологию, он организовал инструменты, тактику и стратегию. Гитлер и его детище нацизм - бесспорные фигуры антисемитов. Являются ли все немцы и Германия антисемитами? Совсем не очевидно. В эпоху Гитлера - однозначно да, но в другие эпохи - далеко не факт. Был ли антисемитом Сталин? Вроде бы да. Но... В отличие от Гитлера нет официальных директив от имени Сталина против евреев. Но вроде бы была негласная государственная политика против евреев. А с третьей стороны была массовая эвакуация евреев за Урал и спасение евреев от фашистов. И была победа сталинского Советского Союза над страшным антисемитским гитлеровским режимом. Как нам оценить Сталина? Ответ - РАЗДЕЛИТЬ разные части реальности и оценивать каждый фактор по ОТДЕЛЬНОСТИ.   НАРОДНАЯ СТИХИЯ Во время больших войн и бедствий очень многие народы разбудили в себе "зверя", который имел в том числе антисемитский характер. Народы без "зверя" - это скорее исключение из правил. Но во всех народах были праведники, которые даже рисковали жизнями и спасали евреев. Некоторые народы (украинцы, поляки, прибалты и др.) во времена войн и восстаний (безвластие) организовывали банды погромщиков и убийц или шли на службу к убийцам. В истории Украины было два особенно болезненных подобных периода - Гражданская война и Вторая мировая война, когда евреи очень сильно пострадали от подобных бандитов. Это была "инициатива снизу" в отличие от гитлеризма.   КТО МОГ ВЛИЯТЬ НА НАРОДНУЮ СТИХИЮ? При этом формально украинцы в эти периоды имели властные и/или авторитетные фигуры - в частности Петлюру и Бандеру. Особенность ситуации состоит в том, что имея формальную власть, эти лидеры не могли полноценно и эффективно контролировать стихийные проявления всей той массы народа, которая "числилась" в их рядах. При этом Петлюра и Бандера не издавали погромных указов и даже (по мере сил) пытались остановить беспредел. А главная их проблема в том, что их имя оказалось связанным с этими трагическими эпохами. (Как и моего прадеда убили бандиты, которых называли "петлюровцами"). Подчеркнем, они не "ангелы", но не злодеи типа Амана/Гитлера. Поэтому приравнивать антисемитизм диктатора Гитлера к деяниям Петлюры или Бандеры - некорректно. То, что сделали с фигурами Петлюры и Бандеры, называется демонизация. Им приписали гораздо большую степень ответственности за ситуацию, чем они могли реально иметь.   КОМУ ВЫГОДНО Чтобы нам не попасть в ловушку чужих происков - важно вычислить, кому выгодна демонизация Петлюры/Бандеры. И здесь все вычисляется сравнительно просто. Оба имиджевых процесса над украинскими вождями - это идеологический "проект Москвы", влияющий на умы. Украина пять раз пыталась вырваться из-под России. Три раза неуспешно - с Мазепой при Петре, с Петлюрой после падения царской власти и с Бандерой во вторую мировую войну. И два успешных этапа - распад СССР в 1991 году и Майдан-2014. И после трех первых неудачных попыток Россия очень жестко начинала очернять и демонизировать ключевые фигуры украинских вождей, "смешивая их с грязью". Мы видим точно ту же "чернушную мифологию" и истерию против Украины в действиях сегодняшнего Кремля. Эта напасть очень "заразна" для "неокрепших умов", особенно через телевидение и другие масс-медиа. Наша задача - не обелять и не очернять историю, не становиться жертвами чужих манипуляций, понимать "чья рука" стоит за происками. Взвешенная оценка событий, учитывание множества факторов и объективных возможностей смогут вернуть баланс в анализ истории. И мы должны защищать свой внутренний мир от "теневой заразы" (особенно через ТВ) и научиться питать душу "искрами света". Актуализация анти-демонизации Также очень важно поставить вопрос: Почему вдруг именно сейчас стало актуальным работать в жанре анти-демонизации? Фигуры и Петлюры и Бандеры "висят" в виртуально-духовном пространстве десятки лет. Иногда ответом на такой вопрос будет - простой волюнтаризм. Автору пришло в голову и он предложил. То есть нашелся автор для новой темы. Но здесь все гораздо "живее". Демонические структуры были взяты на вооружение кремлинами. Сначала из "шкафа" достали фигуру Бандеры и стали им пугать налево и направо. Что важно - ровно по этой же схеме стали "шить" новое "дело" для активистов Новой Украины. Термин "Бандеровцы" как ментальный вирус был запущен кремлепропагандой и стал гулять в "нечистом языке" адептов новой грязе-идеологии. То-есть инициатива ре-оживления этих сущностей принадлежит кремлепропаганде. И далее - оживленный "скелет", вынутый из "шкафа", уже не является безобидным, но агрессивно-опасным. Более того, с таким "демоном" невозможно бороться обычными методами. Это - некая виртуальная сущность, которая "воюет" с нормальным миром по своим правилам и необходимо противопоставить ей - спец.силы. Почему более разумно разоружать "тучи", начиная не с Бандеры, а с Петлюры? Туча Бандеры уже оживилась и стала весьма агрессивной. Поэтому работать с ней непросто. Туча Петлюры - пока еще не была "расчехлена" и поэтому не столь агрессивна. Но она обладает всеми нужными для нашей работы атрибутами. Научившись "разряжать" "тучу" имени Петлюры - мы сможем по аналогии перевести наш принцип и на тучу имени Бандеры. Тема требует развития и мы постепенно этим займемся. Но важно подчеркнуть, что инициатива обращения внимания на проблематику исходит не от нас, а от наших оппонентов. Оживив демонически-паразитарную сущность они поставили нас (силы Света) перед фактором необходимости активной разработки контр-технологий и приемов.

http://studsvobodazpua.blogspot.com/2014/12/blog-post_8.html

Відповідь на «Що дав Майдан? Якого чорта там стояли?»

 

Минув рік від часу початку нашої революції - Революції гідності. Мабуть не знайдеться в світі жодного політолога чи божевільного, який би в листопаді 2013 прогнозував Україні ті лиха, які сталися. А сталося те, чого в Україні не було з часів Другої світової: в Україні почалася війна і вбито на цій війні вже тисячі українців. І хто ж вдарив по ослабленій Україні, в якій повним ходом йшла революція?  Удар нанесла «братська» Росія. Майдан зірвав маски і стало очевидним, хто є хто: хто такі комуністи, «регіонали» і ким для нас є північний сусід.

Одразу після цього згадалися війна в Абхазії 1992 року, в Придністров’ї в тому ж 1992, війна в Південній Осетії 2008 року. Російське керівництво та ЗМІ безпідставно звинувачували правління Грузії та Молдови в фашизмі і спричинило там збройні конфлікти. Придуманий фашизм давав підстави Росії втручатися у внутрішню політику цих країн, при чому активно залучались російські війська. Злочинна російська зовнішня політика маскувався ЗМІ як захист російськомовного населення від терору фашистів. Тепер цей сценарій розпалювання начебто фашистами начебто громадянської війни застосовується по відношенню до України. І знову ж ми спостерігаємо тотальну брехню російських ЗМІ, видачу російських паспортів (тепер уже українцям), сумнівні референдуми.

Російська агресивна політика по відношенню до України почалася не цього року, не минулого, не 1993 з приводу острова Тузла. Вона почалася ще сотні років тому, продовжується до сих пір і буде й надалі продовжуватися. В березні цього року Росія анексувала Крим. Під впливом цієї події українська поетеса написала вірш, що починається з таких слів: «Никогда мы не будем братьями. Ни по родине, ни по матери». З цими словами важко не погодитись.

Україна не стала незалежною державою в 1991 році, попри те, що так написано в Конституції.  Вона не є суверенною державою і сьогодні, тому що вже в 1991 році в Верховній Раді першого скликання більшість депутатів були або ж російськими агентами, або ж просто кар’єристами-пристосуванцями для яких на першому місці була не Українська держава, а гроші та влада. У Верховну Раду завжди пролазила московська агентура, люмпени та бандити. За гроші та посади ця нечисть продавалася будь-кому і в першу чергу Росії. Саме завдяки «старшому (страшному?) брату» Україна 23 роки топчиться на одному місці, застрявши в 20-му сторіччі, в той час як європейський цивілізований світ безперервно прогресує. Частка насправді національно свідомих депутатів, які не продавали Україну та своїх виборців, завжди була мізерна.

Не буде Україна незалежною державою, поки в законодавчій, судочинній та виконавчій владі буде сидіти іноземна агентура та люмпени. І це дуже треба було б нам всім зрозуміти ще в 1991 році.

Та все ж українське суспільство стає більш національно свідомим, більш патріотичним. Просвітницька та пропагандистська робота, яку проводе українська інтелігенція, дає позитивний результат. Все більше молоді, (а за нею майбутнє), дізнається правду про дійсну історію України та про дійсну історію Радянського союзу. Молодь, та навіть колишні «пристрасні» комуністи, приходять до розуміння того, що Петлюра та Бандера насправді були героями України, а не «бандитами» чи «фашистами».  

Завдяки Інтернету, неконтрольованому цензурою засобу масової інформації, українці знають про те, що таке сучасна Росія, де панує тотальна корупція, бідність, злодійство, пияцтво, наркоманія і безліч інших соціальних та економічних проблем, які не вирішуються. Всі ці негативні явища присутні і в нашій країні і вони теж не вирішуються. Це все наслідок 70-ти років радянської влади та 23-ох важких років, умовно кажучи, незалежної України. «Є принципи європейські, а є принципи більшовицькі», говорить своїм студентам викладач Приватного класичного університету м. Запоріжжя Зиновій Партико. Українці звикли жити принципами більшовицькими, тому «маємо, що маємо».

«Що дав Майдан?», запитують скептики та українофоби. Вони нічого не зрозуміли. «Навіщо вони там стояли на тому Майдані?»,  сміються з «майданутих» та «бендєровцев». Вони, ці розумники, що не здатні ні нащо окрім базікання, не зрозуміли: у нас усіх був шанс змінити країну. Цей шанс був подарований всім українцям частинкою людей, готових на великі вчинки і на самопожертву заради великої мети. Цей, невеличкий в порівнянні з масштабами країни, гурт стояв під морозами та під тиском міліції за кожного українця. Вони стояли і за тих, хто загинув в національно-визвольних змаганнях, і за українців сьогоднішніх, і за тих, хто ще родиться. Люмпену цього не зрозуміти. Така в люмпена доля. Він на виборах проголосував за «Опозиційний блок» та за «Тігіпко», а потім ще довго, якщо не все життя, питатиме: «Що дав Майдан?»

Що ж насправді дав Майдан українцям? В першу чергу, Майдан навчив людей організовуватися для захисту своїх інтересів. Якщо знову влада буде проводити антинародну політику, то знайдеться лідер, а то й декілька рішучих, сміливих людей, які швидко зберуть громаду і відстоять свої права. Досвід активісти на революційних площах отримали значний. Влада, враховуючи зловживання службовим становищем попередників та пам’ятаючи революцію, буде більш відповідальніша перед громадою.

Що ще дав Майдан? Майдан закріпив у свідомості ті цінності, які активістами проголошувалися. Тепер соромно буде давати хабара та кидати сміття під ноги, бо завжди в пам’яті виникатиме нагадування: «Революція гідності, європейські цінності». Хоча все таки деякі даватимуть і смітитимуть, але вже з гірким відчуттям сорому.

Майдан дав відчути в собі вільну, сильну людину, яка гідна жити так, як мріялось в дитинстві і мріється сьогодні. Майдан, трохи «видавив» раба з людини, а дехто й зовсім звільнився від того комплексу. Сіра, маленька, людина, пасивна та зашугана, яка ніяк не може вплинути на суспільно-політичні процеси залишається у вчорашньому дні. Сьогодні багато українців розуміють, що проста людина може впливати на владу, може боротися та перемагати. Цьому навчив нас Майдан.

Революція гідності змінила українців. Вони стали іншими: більш сильними та вільними. Ці досягнення, дані великими жертвами, треба зберегти. Ми маємо й надалі боротися за свою державу, за благополуччя народу, за свободу. Якою буде наша країна – бандитською, замученою корупцією, бідністю та свавіллям чи цивілізованою, європейською країною – залежить від нас, а не від якихось «сірих кардиналів».

 

РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ФРАКЦІЇ ВО "СВОБОДА" В ПАРЛАМЕНТІ

1. За результатами незалежних досліджень, фракція ВО "Свобода" визнана такою, що найбільш послідовно та сумлінно голосувала за ухвалення важливих для законів країни.

Аналіз голосування парламентарів впродовж березня-вересня 2014 року за ключові для держави 45 законопроєктів. Дослідження Центру політичних студій та аналітики:http://zik.ua/ua/photoreport/2014/10/13/u_lvovi_eksperty_rozpovily_hto_i_yak_u_vru_golosuvav_za_nadvazhlyvi_dlya_krainy_zakony_531297

Хто як голосує у Верховній Раді? Дослідження ГО "Всеукраїнська Люстрація":http://goo.gl/fDUj1n

2. Головні здобутки свободівців у парламенті:

1) не допустили створення "тушкованої" конституційної більшости Януковича, яка мала закріпити його довічне правління;

2) відстояли персональне голосування депутатів, що значно утруднило ухвалення бажаних для режиму Януковича законів;

3) припинили фізичне побиття проукраїнської опозиції в парламенті, яке систематично вчиняла Парті регіонів;

4) змусили більшість депутатів виступати з трибуни Парламенту державною українською мовою;

5) заблокували внесення змін до Конституції, які передбачали надання офіційного статусу російській мові в регіонах;

6) не допустили приватизації газотранспортної системи та підземних газових сховищ – завдяки "Свободі" вони залишаються під контролем держави;

7) добилися ухвалення закону про люстрацію влади, проект якого вперше на розгляд парламенту Олег Тягнибок вносив ще 2005 року.

3. За 2 роки роботи депутати-свободівці внесли близько 900 законодавчих ініціятив, з яких ухвалено менше ніж 10%.

4. Важливі закони, ухвалені парламентом, співавторами яких були свободівці:

Ліквідація режиму Януковича

1. Закон про відновлення дії окремих положень Конституції України в редакції 2004 року (№742-VII).

2. Постанова про самоусунення Президента України (Януковича) від виконання конституційних повноважень (№757-VII).

3. Постанова про повернення урядової резиденції "Межигір'я" у державну власність (№762-VII).

Люстраційні і антикорупційні

4. Проект Закону про очищення влади (люстрацію) (№4359а).

5. Закон про відновлення довіри до судової системи України (№1188-VII).

6. Закон про підсилення прозорості державних закупівель підприємств (№1156-VII).

7. Закон про запобігання неперсонального голосування (№29-VII).

Протидія російській агресії та зміцнення обороноздатности

1. Постанова про вжиття заходів для посилення рівня захисту державного кордону (№1329-VII).

2. Постанова про додаткові заходи щодо зміцнення обороноздатності України у зв'язку з агресією Російської Федерації (№1220-VII).

3. Закон про розширення кола осіб, що є учасниками бойових дій (№1547-VII).

4. Постанова про забезпечення належним медичним обслуговуванням учасників бойових дій, які зазнали поранень під час проведення АТО на Сході України (№1286-VII).

5. Постанова про додаткові заходи щодо зміцнення обороноздатності та безпеки держави (№1238-VII).

6. Закон про посилення матеріально-фінансового забезпечення обороноздатності держави (№1190-VII).

7. Постанова про запобігання проявам сепаратизму та іншим посяганням на основи національної безпеки України (№756-VII).

Соціяльно-економічні

1. Закон про відміни утилізаційного збору та акцизу з переобладнання транспортного засобу (№1191-VII).

2. Постанова про упередження негативного впливу на стабільність банківської системи (№1335-VII).

3. Постанова про встановлення мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів державної і комунальної форм власності (№1520-VII).

Відновлення історичної справедливости

1. Постанова про відзначення подвигу героїв бою під Крутами (№261-VII).

5. Ключові законопроєкти "Свободи", які не підтримав парламент:

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА

Виборчі

1. Проєкт закону про вибори народних депутатів України за відкритими виборчими списками (№ 4906-2). Антикорупційні

2. Проєкт закону про антикорупційну перевірку чиновників усіх рівнів (№2219).

3. Проєкт закону щодо обов'язкового інформування про засновників та власників ЗМІ (№4329).

4. Проєкт закону про розширення доступу до інформації про речові права на нерухоме майно з метою запобігання корупції та захисту права власности (№4728).

5. Проєкт закону про забезпечення прозорости фінансування політичних партій в Україні та передвиборної агітації (№4846).

6. Проєкт закону про удосконалення заходів із відновлення довіри до судової влади (№4829).

Реформа правоохоронних органів

7. Проєкт постанови про невідкладні заходи щодо підвищення професійного рівня співробітників правоохоронних органів (№4828)

Місцеве самоврядування

8. Проєкт закону про обслуговування місцевих б'юджетів (№2283).

9. Проєкт закону про загальні збори (конференції) членів територіяльної громади за місцем проживання (№3747).

10. Проєкт закону щодо підвищення фінансової самостійности місцевих б'юджетів України (№2242а-1).

НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА І ОБОРОНА

Зміцнення обороноздатности

1. Проєкт звернення до Президента України щодо введення воєнного стану на території Луганської та Донецької областей (№5027).

2. Проєкт закону щодо податкового стимулювання росту обсягів фінансового забезпечення обороноздатности держави (№4198а).

3. Проєкт закону про використання зброї громадянами в охороні громадського порядку і державного кордону (№ 4914).

Фінансування воєнних видатків

4. Проєкт закону щодо справляння воєнного збору (№4348а).

5. Проєкт закону щодо забезпечення фінансування проведення антитерористичної операції за рахунок осіб, винних у терористичній діяльності (№4456а).

Соціяльні гарантії для військовослужбовців

6. Проєкт закону щодо мораторію на погашення кредитів і податкових зобов'язань громадянам, які проходять військову службу (№4710).

7. Проєкт закону щодо гарантій соціального та правового захисту військовослужбовців, які виконують завдання в АТО, та членів їх сімей (№4834).

8. Проєкт постанови про вжиття деяких заходів для розв'язання проблеми житлового питання серед військовослужбовців (№4306а).

9. Проєкт закону посилення соціального захисту сімей мобілізованих (№4507а).

10. Проєкт закону про підвищення рівня соціяльного захисту членів сімей військовослужбовців та працівників міліції, які загинули під час виконання ними службового обов'язку (№4193а).

Протидія російському агресорові

11. Проєкт постанови щодо денонсації Угоди між урядом України і урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян (№4962).

12. Проєкт постанови про розірвання дипломатичних відносин із Російською Федерацією (№4493).

13. Проєкт постанови про мораторій на постачання до Російської Федерації товарів військового призначення та подвійного використання (№4098а).

14. Проєкт постанови щодо призупинення на території України діяльности філій та представництв банків Російської Федерації до завершення АТО на сході України (№ 4181а).

Протидія сепаратизму

15. Проєкт закону про протидію і запобігання сепаратизму на території України (№4300а).

16. Проєкт закону щодо звільнення державного службовця за сепаратизм (№5061).

17. Проєкт закону щодо посилення відповідальности за посягання на територіальну цілісність та недоторканність України (№4131).

ЕКОНОМІКА І СОЦІЯЛЬНА ПОЛІТИКА

Демонтаж олігархічної системи

1. Проєкт закону про повернення капіталів, що перебувають та зареєстровані в Республіці Кіпр і офшорних зонах (№1248).

2. Проєкт закону про ліквідацію приватних монополій (№1250).

3. Проєкт закону про націоналізацію (№4505а). Енергетична незалежність

4. Проєкт закону щодо підтримки та стимулювання виробництва альтернативних видів палива (№2693).

5. Проєкт закону про Єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги (№3805).

6. Проєкт закону про державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (№5088).

Підтримка розвитку національної економіки

7. Проєкт закону щодо виробництва сільськогосподарської техніки (№4793).

8. Проєкт закону щодо підтримки фізичних осіб-сільськогосподарських товаровиробників (№2414а).

9. Проєкт закону щодо державного регулювання закупівельної ціни на молоко (№4194а). Підтримка середнього класу

10. Проєкт закону щодо скасування податку з доходу фізичних осіб від продажу легкових транспортних засобів (№2123).

11. Проєкт закону щодо пільг в оподаткуванні інвестицій українських трудових мігрантів (№3611).

12. Проєкт закону про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в національну валюту України – гривню (№4185а).

13. Проєкт закону про спрощену процедуру державної реєстрації суб'єктів малого підприємництва (№1249). Пенсійна реформа

14. Проєкт закону щодо усунення дискримінації у пенсійному забезпеченні громадян України (№3223). Покращення соціяльних стандартів

15. Проєкт закону щодо першочергового забезпечення гуртожитком студентів вищих навчальних закладів - громадян України (№3060).

16. Проєкт закону щодо засад внутрішньої політики у сфері охорони здоров'я (№3467).

17. Проєкт закону щодо заборони реклами алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів та торговельних марок (№2491а).

18. Проєкт закону про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" (№2228).

Віце-прем'єр-міністр із гуманітарного розвитку Олександр Сич:

• заборонено ретрансляцію 14 російських телеканалів, які здійснювали антиукраїнську пропаганду;

• відновлено урядовий статус "Українського інституту національної пам'яті";

• стабілізовано ціновий стрибок на операції з постачання лікарських засобів і медичних препаратів.

Міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка:

• єдина галузь економіки, в якій, незважаючи на війну, є зростання, і зібрано урожай більший, ніж торік;

• спрощено видачу дозвільних документів у царині земельних відносин;

• запущено механізм форвардних закупівель Аграрним фондом, що дало можливість прокредитувати виробників;

• ліквідовано корупційні схеми Іванющенка, які щорічно на сотні мільйонів гривень грабували державний б'юджет.

Міністр екології та природних ресурсів Андрій Мохник:

• припинено незаконні махінації, зокрема з видачею дозволів на поводження з відходами та щодо викидів речовин-забруднювачів;

• замінено понад 10% керівних кадрів вищої та середньої ланки;

• скорочено 9 із 10 дозвільних документів у галузі поводження з відходами;

• розпочав створення Національного природного парку на базі мисливського господарства "Сухолуччя" Януковича.

Генеральний прокурор України Олег Махніцький (близько 100 днів на посаді):

• започатковано кримінальне переслідування Януковича та його оточення; накладено арешт на награбовані кошти і майно на суму 1,25 млрд грн;

• відкрито 155 кримінальних проваджень, пов'язаних із неправомірними діями правоохоронних органів щодо учасників Майдану;

• розпочато розслідування 675 кримінальних проваджень про злочини за порушення суверенітету і територіяльної цілісности України;

• розпочато понад 1000 кримінальних проваджень у резонансних корупційних справах, зокрема оскаржено приватизацію 60,773% акцій енергогенеруючої компанії "Донбасенерго";

Махніцький не зміг завершити розслідування цих кримінальних справ через своє звільнення. А тепер деякі з цих справ – закривають.

Міністр оборони адмірал Ігор Тенюх:

• у найбільш критичний час окупації Криму розпочав відновлення боєздатності армії – провів загальні військові навчання, передислокував боєздатні війська в східні та південні регіони, ініціював часткову мобілізацію, що тимчасово зупинило агресора;

• розпочато очищення керівництва міністерства оборони від корупціонерів і пособників ворога;

• ініціював підвищення фінансування армії з держб'юджету та підвищення соціяльних гарантій для військовослужбовців.

Голова Державного земельного агентства Сергій Рудик:

• розпочато безоплатну видачу земельних ділянок для бійців АТО;

• підготовлено законопроєкт про право довгострокової оренди сільськогосподарської землі як альтернативу продажу землі;

• оновлено керівництво 13-ти обласних управлінь Держземагентства, що викликало опір олігархів та корумпованих високопосадовців.

Голова Державного агентства лісового господарства Валерій Черняков:

• повернуто в державну власність декілька сотень гектарів лісів, які було роздано під дачі можновладцям, та декілька десятків тисяч гектарів лісів, які було роздано в оренду приватним мисливським господарствам;

• обсяг незаконних вирубів, порівняно з першим півріччям 2013 року, зменшився у 1,6 разів;

• задля очищення кадрового складу відомства 2014 року було припинено трудові відносини із 42-ма керівниками підприємств галузі.

Голова Державного агентства України з питань кіна Пилип Іллєнко:

• позбавлено права демонстрації в Україні 11-ти російських пропагандистських кінофільмів і телесеріялів;

• за менш ніж два місяці відновлено фінансування кіновиробництва на близько 17 млн грн;

• оновлено кадровий склад експертних комісій при Держкіно.

Голова Рівненської ОДА Сергій Рибачок:

• за результатами І півріччя 2014 року за темпами виробництва сільськогосподарської продукції Рівненщина посіла четверте місце серед регіонів України;

• запроваджено Програму енергомоніторингу, що дозволить 2014 року зекономити 9 млн грн б'юджетних коштів;

• взято шефство над військовим госпіталем, де нині лікується понад 100 поранених учасників АТО. Голова Полтавської ОДА Віктор Бугайчук:

• видобуток газу в Полтавській області за 5 місяців 2014 року збільшився на 1,8% тоді, як в Україні загалом він зменшився на 1,4%;

• звільнено 22 голови районних рад, підозрюваних у зловживанні службовим становищем;

• на потреби оборони виділено 5 млн грн, організовано серійне виготовлення бронежилетів для Збройних Сил.

Голова Львівської ОДА Ірина Сех:

• за результатами державного "Рейтингу інвестиційної привабливості регіонів 2014" Львівська область посіла перше місце;

• забезпечено тимчасове розміщення понад 5 тис. громадян із тимчасово окупованих територій Криму і Донбасу;

• ініційовано надання 3,5 млн грн сім'ям загиблих за час здійснення АТО. Передано 3-му батальйону на Луганщині 2 тепловізори, 130 кевларових шоломів, 150 комплектів форми, генератори, инше обладнання.

Голова Житомирської ОДА Сидір Кізін:

• вперше за роки Незалежности з обласного б'юджету було скеровано понад 2 млн грн на реконструкцію та підтримку обласних комунальних оздоровчих закладів; це дало можливість оздоровити понад 1850 дітей;

• розпочато роботу з передачі земель військовослужбовцям Збройних Сил України, що беруть участь в АТО;

• надано кошти з обласного б'юджету на підтримку сімей загиблих військовослужбовців – 30 тис. грн для кожної родини.

Голова Кіровоградської ОДА Олександр Петік:

• досягнуто зростання виробництва в області за 8 місяців 2014 року на 5% на тлі падіння виробництва в инших регіонах; за виконанням дохідної частини б'юджету Кіровоградська область на 2 місці серед регіонів;

• створено бригаду територіяльної оборони в складі 4-х батальйонів та батальйон МВС "Кіровоград", які зараз перебувають у зоні АТО;

• у судовому порядку повернуто УПЦ Київського Патріярхату храм в Новоархангельську, який за режиму Януковича відібрали в громади на користь Московського патріярхату.

Голова Тернопільської ОДА Олег Сиротюк:

• за результатом енергоощадних заходів скорочено споживання газу на 1,5 млн куб. метрів; до кінця року заплановано перевести 56 котелень б'юджетних об'єктів на альтернативне паливо;

• прийнято на проживання більше ніж тисячу громадян із тимчасово окупованих територій Криму і Донбасу;

• у січні-квітні цього року рівень середньої заробітної плати зріс у цілому по області на 5,2% – до 2295 грн.

УЧАСТЬ "СВОБОДИ" В РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТИ

Головні результати:

1. Щодня і щоночі впродовж трьох зимових місяців від 2 до 5-ти тис. свободівців брали участь у протестних заходах Майдану.

• Свободівці були комендантами:

- Будинку Профспілок – співкомендант Михайло Блавацький;

- КМДА – Едуард Леонов і Руслан Андрійко;

- Українського дому – Юрій Левченко;

- Жовтневого палацу – Павло Кириленко, Руслан Марцінків, Руслан Зелик, Ігор Сабій.

• Весь час революції "Свобода" утримувала і обороняла Київраду (11 грудня відбили атаку "Беркута" із бранзбойта).

• 57 свободівців були сотниками сотень Самооборони Майдану.

• 41 – стільки свободівців були комендантами та координаторами місцевих Майданів, зокрема у Запоріжжі, Хмельницькому, Ужгороді, Рахові на Закарпатті, Первомайську, Вознесенську в Миколаївській області, Тернополі, Міжгір'ї, Івано-Франківську, Богородчанах, Тисмениці, Верховині, Рожнятові, Рогатині, Корсуні-Шевченківському, Черкасах, Севастополі, Ялті, Керчі, Сімферополі, Києві, Львові, Білій Церкві, Фастові, Луцьку, Чернігові, Прилуках, Сумах, Рівному.

• "Свобода" взяла на себе третину фінансових витрат на забезпечення життєдіяльности Майдану.

2. Народні депутати-свободівці стояли в перших лавах протистоянь із "Беркутом":

- 1 грудня на Банковій зазнали отримали поранення: Олексій Кайда (розсічена голова), Андрій Міщенко (побитий і госпіталізований);

- двічі – 11 грудня та 3 січня – розбита голова у Андрія Іллєнка, 11 грудня – поранені Сидір Кізін та Руслан Кошулинський.

- 18 лютого на Грушевського контузило Анатолія Вітіва, Олександра Мирного. Депутати-свободівці Юрій Бублик, Едуард Леонов, Юрій Сиротюк, Андрій Тягнибок, Святослав Ханенко, Олег Гелевей, Леонтій Мартинюк рятували обеззброєних людей із лап "Беркуту" та допомагали вибратися з оточення "тітушок".

3. Свободівців було найбільше серед ув'язнених, поранених і загиблих під час революції: 17 – ув'язнених, 123 – поранених, 19 свободівців – навіки у Небесній сотні.

4. Саме свободівці були першими політв'язнями режиму Януковича.

• 24 листопада 2013 року під час сутички біля Кабінету Міністрів України було ув'язнено Романа Біленького, Віталія Благодарного, Олега Матяса.

• Першим в'язнем подій на Грушевського був свободівець керівник Артемівської організації ВО "Свобода" в Донецькій області Андрій Лоза.

5. "Свобода" ініціювала відкриття другого фронту в областях, займаючи місцеві адміністрації та створюючи Народні ради як органи прямого народовладдя. І це серйозно похитнуло режим.

6. "Свобода" була тим цементом, який тримав разом опозиційні сили на Майдані, хоча лідери инших партій уже вели президентську кампанію.

7. Ідеї, які "Свобода" пропагувала з 1991 року, стали гаслами Революції гідности: люстрація влади, підзвітність і відкликання депутатів, чиновників і суддів, демонтаж олігархічної системи, національна гідність і десовєтизація.

8. Ми ініціювали "лєнінопад", в результаті якого українці демонтували кілька сотень пам'ятників Лєніну по всій території України.

9. Саме наші побратими запропонували назву цій революції – Революція гідности.

10. Завдяки свободівцям бандерівське гасло "Слава Україні!" під час Революції гідности стало всенародним.

11. За даними незалежних досліджень, "Свобода" була найбільш активною політичною силою під час Революції гідности.

Результати моніторингу протестів, репресій та поступок протягом періоду Майдану, дослідження Центру дослідження суспільства.

Результати голосувань за вкрай необхідні закони показують хто є хто в українській політиці.Результати голосування показують хто є захисником України та її народу, а хто є зрадником і ворогом. Тож на виборах 2014 року зробіть правильний вибір. Згадайте, хто голосував за те, щоб ви були захищені і вільні. 

Бандеровцы стоят на разогревающейся сковороде:
- Слава Украине! - Кричит один из них, но умолкает, встретившись взглядом со старым чёртом.
Остальные тоже молчат. А старый чёрт кивает головой:
- Да-да, - и командует. - Героям Сала!
Выбегает чёртик и выливает на сковороду большое ведро кипящего топлёного сала, садистки при этом приговаривая:
- А кто не скачет, тот москаль!
Старый чёрт хлопая себя по лбу:
- Кстати о москалях. - И спрашивает у приплясывающих бандеровцев. - Ну как, скакунцы, Что там с москалями?
- Москоляку на коляку, - стонет один из них.
- Это точно, - подтверждает старый чёрт и командует мелкому. - Тащи колья и веди москалей, что были против майдана.
- Салом колья смазывать? - Уточняет молодой.
- Вот ещё. Сало для героев, этим и так пойдёт!

Mark Star

Владимир Милов

Сейчас активно разыгрывается карта "обиженных" жителей Донбасса, которым настолько плохо живется в "бандеровской" Украине, что они страшно хотят в матушку-Россию, с которой дончане, как говорят, они составляют "один народ".
Несколько важных уточнений в этой связи.
Когда я в 1989 году поступил в Московский горный институт (тогда еще был Советский Союз), у нас на потоке до трети составляли выходцы из шахтерского Донбасса. Горловка, Макеевка, Краматорск, вот эти все места, где сейчас идет замес. Я что-то не помню, чтобы тогда они считали себя "одним народом" с русскими. Более того, это землячество было преисполнено самых злобных чувств не к западенцам-бандеровцам и не к пиндосам-американцам, а - угадаете к кому? - правильно, к МОСКАЛЯМ. Честно говоря, эти ребята со своим антимоскальским настроем доставляли тогда массу неудобств, и все были рады, когда после 1991 года и распада Союза они уехали к себе восвояси, стало сильно спокойнее.
Русскими они себя вовсе не считали - напротив, всячески противопоставляли себя русским, а наибольшие конфликты у них были с русскими студентами - выходцами из шахтерского Северного Казахстана (который Лимонов тоже все мечтает присоединить к России). Там доходило до аццких драк и раненых, деканат и проректоры постоянно разбирались с этими конфликтами. Все эти донецкие ребята тогда крайне презрительно отзывались о России и "москалях", бахвалились тем, как они прекрасно заживут, когда отделятся от нас, которые мучили их веками и не давали нормально жить.
Немного фактов, чтоб не быть голословным. В 1989-1991 годах Донбасс захлестнула волна шахтерских забастовок, где на первый план вскоре были выдвинуты политические требования, связанные с объявлением государственной независимости Украины. Предоставление конституционного статуса декларации о государственном суверенитете Украины вошло в число основных требований забастовки шахтеров Донбасса в 1991 году. На референдуме о независимости Украины, прошедшем 1 декабря 1991 года, за независимость Украины проголосовали 84% жителей Донбасса (ссылка).
Далее. Восемь из последних двенадцати лет высшие руководящие посты в Украине занимали выходцы из Донецкой области - в 2002-2005 и 2006-2007 Виктор Янукович был премьером, а в последние четыре года - президентом страны. Говорить о том, как Донбасс "страшно страдал", умученный аццкими русофобами из Киева, в этой ситуации даже не смешно.
Более того, именно Донбасс подарил Украине замечательного президента Виктора Федеровича Януковича, чья деятельность побила многие рекорды коррупции на постсоветском пространстве, и привела страну к полномасштабному политическому и социально-экономического кризису, поставила ее на грань коллапса. За Януковича во втором туре выборов президента Украины в 2010 году голосовало 90% дончан. Спасибо жителям Донбасса, как гласит знаменитая фанатская кричалка.
Так вот, знаете что, дорогие жители Донбасса?
Во-первых, не надо втравливать мою страну, Россию, в ваш внутренний конфликт. Вы подарили Украине неимоверно коррумпированный и неэффективный донецкий клан, а теперь, когда возмутившийся народ остальной Украины его сверг и ваших земляков от власти отстранил, некоторые из вас бегут просить защиты у России. Нет уж, ребята, Не втравливайте в это мою страну.. Разбирайтесь там сами.
Во-вторых, вы не русские. Мы всё помним, помним как вы стремглав бежали от нас 20 лет назад, обзывая русских последними словами и голосуя за незалежность. Вы что думаете, вам позволено вот так вот бегать туда-сюда в зависимости от обстоятельств, втягивая мою страну, Россию, в разнообразные нежелательные и опасные игрища, только потому, что у вас не получилось сделать из Украины один большой филиал Донецка? Нет уж, ребята, не надо нас, русских, втравливать в это дело.
Сейчас, когда "проект Донецк" для Украины провалился, некоторые из вас вдруг вспомнили, что вы, оказывается, русские. А это почему, позвольте спросить? Потому что вы по-русски говорите? Извините, язык общения вовсе не является единственным критерием национальной идентичности. Полмира по-анлгийски говорит, но это не значит, что все эти люди являются англичанами. Попробуйте канадцам или американцам - или автралийцам и новозеландцам - сказать, что они "один народ", можно и в морду будет получить - хотя говорят там все на одном языке.
Так что, уважаемые дончане, вы - другой народ. В 1989-1991 годах вы этот выбор окончательно закрепили, конституционно. Давайте не метаться туда-сюда, создавая проблемы для моей страны, России. Экономические трудности у вас? Да ничего такого особенного, как добывали 10 лет назад в Донбассе 40 млн тонн угля, так добывают и сейчас. За остальные трудности - спросите с вашего земляка, который ранше работал 4 года премьером страны, а последние 4 года - президентом. Весь тот спад, который имеет место по отдельным позициям, произошел при нем.
Русские-то тут причем? Почему мы вас должны спасать в этой ситуации? Может, уважаемые дончане, сами зададите себе некоторые неудобные вопросы?!...