хочу сюди!
 

Ирина

37 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 31-43 років

Замітки з міткою «бандера»

Прости меня , Киев .

  Дни такие наступили майские , дни гордости за нашу Родину раньше , когда не было стыдно быть украинкой и советским человеком , когда не было стыдно своей не оплеванной тогда еще Родины , когда мы были людьми со светлым  будущим , а не с  говняным прошлым и настоящим , когда улицы Города мылись каждое утро из поливалок ( машины такие ), когда посаженные деревья  приживались все ,  когда мы улыбались просто так и были добрыми потому, что не боялись жить, когда  нашим был не только Крым и Карпаты, но Сахалин и Урал , и Кавказ, и Алатау , и город - герой Москва тоже была нашей . Когда для нас маленьких останавливалось движение на дороге -  детсад идет-  всем стоять .  Когда квартиры давало государство тем , кто работал , а нынешнее государство их отбирает потому, что оно не может обеспечить работой  народ . Когда улицы называли именами героев. 
   Вот за эти улицы, нечищеные зимой и немытые летом , переназванные именами карателей, предателей и фашистов, и прости меня , мой   город - не герой  Киев. Лично меня. Пожалуйста. 
 
  

11 грудня 1882 року на Львівщині народився Андрій Бандера

День в історії: народився священик Андрій Бандера - батько провідника нації

середа 11 грудня, 2019Теги: НКВД, УГКЦ, ЗУНР, Степан Бандера, ОУН, Репресії, УГА
11 грудня 1882 року на Львівщині народився Андрій Бандера, священик УГКЦ, капелан УГА, делегат Української Національної Ради ЗУНР. Батько Степана Бандери.

Родина Бандер мала сімох дітей. В сорок років Андрій Бандера вратив дружину (померла від хвороби) і сам опікувався малими. Папа Римський  дозволив йому одружитися вдруге. Та Бандера і надалі сам виховував  дітей.

У травні 1941-го його заарештували НКВДисти і кинули до Станіславської в’язниці. За те, що «будучи батьком керівника закордонного проводу антирадянської націоналістичної організації ОУН Бандери Степана Андрійовича, підтримував з ним до останнього часу систематичний зв'язок».

Протягом п’яти днів тривали допити. Потім серед ув’язнених поповзли чутки про те, що Бандеру розіп’яли на хресті. Якщо вірити матеріалам кримінальної справи, його перевезли до Києва і після катувань засудили до розстрілу. 10 липня 1941-го вирок було виконано. Даних про місце розстрілу немає, ймовірно Андрій Бандера зустрів смерть у Биківнянському лісі.

https://galinfo.com.ua/news/den_v_istorii_narodyvsya_svyashchenyk_

andriy_bandera__batko_providnyka_natsii_332870.html

Украина на приёме у психолога

Почему мы пашем-пашем, но всё равно бедные? Как преодолеть «стеклянный потолок».


Украина непредсказуема, как погода. Нашим общественным настроениям свойственны резко-континентальные перепады — от восточного вектора развития к западному, и обратно. Эти метания хорошо видны в исторической ретроспективе.

На территории Украины на протяжении 1000 лет идёт процесс, напоминающий маятник. Украина находится то под влиянием польских, австро-венгерских королей, заключает с ними союзы и налаживает политико-культурное сообщение, то — российских монархов. Гетманы предпринимали попытки взять южный вектор развития в виде союза с турками и Крымским ханством, но и они ни к чему не привели. В драматическом, полном катастроф и ужасов XX веке Украина тоже «прокатилась» на этом маятнике, сначала между Германией и СССР, затем между СССР и Европой. Однако все исторические сюжеты имеют одну характерную черту. Украина всегда искала ориентир и поддержку за пределами собственных государственных границ. Местной политической элите всегда хотелось быть атаманами, но за чужой счёт, используя чью-то силу.

Практически все наши национальные герои и выдающиеся исторические личности ориентировались на внешний объект, будь то Иван Мазепа, Богдан Хмельницкий, Роман Шухевич, Степан Бандера или Михаил Грушевский. Все они заручались поддержкой того или иного короля, воинства, государства, союза стран. Сейчас уже неважно, почему так сложилось, по чьей вине и по какой причине.


Важно то, что с Украиной происходит здесь-и-сейчас.


Представьте себе Украину, молодую, красивую женщину 28-им лет, сидящей в кресле психолога. Психолог спрашивает, что привело её на приём. Нервно теребя край кофточки, она начинает перечислять свои проблемы: по сравнению с ближайшими соседями она зарабатывает меньше всех, она самая бедная страна Европы, у неё сложнейший внутренний конфликт, гибнут люди, и есть конфликт внешний с агрессивным соседом, который оттяпал часть её собственности, у неё куча долгов перед международными кредиторами и страшная коррупция…






Психолог выдерживает паузу и спрашивает:

- А чего бы вы хотели? Как бы вы хотели жить?

И Украина начинает перечислять всё то же, только с приставкой «не»: чтобы не быть бедной, чтобы не было конфликта, чтобы не было долгов и так далее. Психолог отвечает:

- Сейчас вы назвали то, от чего хотите избавиться, и мы будем с этим работать. Но я спросил вас, как вы хотите жить.

Растерянная Украина произносит:

- Как Европа…

- С высокими налогами и ценами, как в Европе? — спросил психолог.

Украина онемела.

- Нет! С высокими зарплатами. Психолог ответил:

- А думали ли вы, девушка, как Европа достигла своего успеха?

Украина почувствовала себя неловко, но ответила:

- Ну как, как… Боролась за независимость, искореняла коррупцию…

Психолог сказал:

- Европа выбирала свой собственный Путь развития, богатые европейские страны ориентировались на свои собственные желания. Конечно, вам очень сложно вообразить своё будущее, осознать, чего хочется на самом деле, потому что ваши желания подавлялись и дико искажались на протяжении столетий то одним государством, то другим. Но сложно не значит невозможно!

Украина внимательно выслушивает психолога и спрашивает:

- Но скажите, почему надо мной, как какое-то проклятье, всегда довлеет бедность? Ведь я очень работящая! Всю свою жизнь, всю историю я тружусь, произвожу, пашу, сею, жну, добываю… А денег как не было, так и нет! Приходится в долг брать, чтобы свести концы с концами.

- А вы когда-нибудь ставили перед собой цель разбогатеть?

Украина тут же вспыхивает негодованием:

- А когда бы я это сделала?!! Меня же всю историю угнетали и обдирали! Да мне спину некогда было разогнуть от паханины!

Психолог спокойно замечает:

- Но это было в прошлом. Вы уже 28 лет как независимы...

- Так у меня во власти одни преступники и коррупционеры! — парирует Украина. И добавляет:

- Вся надежда на Евросоюз!

Состояние угнетения, постоянная борьба за свою независимость, поиск союзников и спасителей среди соседей стали нашей национальной идеей и продолжают ею быть, несмотря на то, что Украина уже больше четверти века является самостоятельным государством. И в 21-м веке Украина продолжает смотреть вовне, за государственные границы, и даже не мечтает об успехе и деньгах. Она находится в перманентном состоянии борьбы, ей некогда думать о своём будущем.


Психологическое спасение Украины начнётся с того момента, когда она перестанет обвинять кого-либо, перестанет искать поддержки у Запада или Востока, когда она займётся, наконец, своей жизнью, полагаясь только на свои собственные силы.


Психолог говорит Украине:

- Вам нужен образ своего будущего и индивидуальная стратегическая цель, уникальная и ни на что непохожая. Как бы вы хотели жить через 10 лет? Опишите в тончайших деталях вашу мечту. Какой ваш годовой ВВП? Какой средний доход на душу населения? Какая налоговая система? Какие реформы проведены, и что это дало? Разрешите себе помечтать без всяких «если» и «но», и опишите своё желанное будущее во всех красках. Это потребует от вас мужества и настоящей самостоятельности — понять, чего вы хотите, сопоставить с тем, что вы можете, и поставить перед собой реальную Цель. Но это ваш единственный выход из нищеты. Только вы сами можете создать для себя лучше условия для жизни, вы и никто другой. Пора бы уже выучить этот урок истории. Опишите себя через 10 лет.

Но Украина не вникала в его слова, она кипела от возмущения.

- Я вам за что деньги плачу?! Вы психолог, вот вы и описывайте, как мне развиваться! Укажите направление, дайте рекомендации, вы же специалист! Если бы я сама могла, я бы к вам не обращалась! В общем, спасибо за приём, наверное, обращусь к кому-нибудь другому.

Украине очень не понравился этот психолог, весь приём она чувствовала себя идиоткой, потому что пришла за утешениями, а получила психологическую помощь, и это её очень сильно разозлило.


Balashov.com.ua


А як ви вітали Степана Андрійовича?

Ми так нормально пили кров російськомовних немовлят, їли олів'є з розіп'ятих хлопчиків.
Далі пішли до ОДА, відео маємо http://video.i.ua/user/4959475/80807/465432/
Прогулялися трохи містом, поговорили з однодумцями, що москалі вже зовсім знахабніли, вкравши в нас свято. Чи, може, то древні укри так змусили тих москалів? Хтозна. Нам махали люди з вулиці, приєднувалися до ходи перехожі. Обмінялися засобами розпинання всіх, хто проти, та й розійшлися по домах :)
http://photo.i.ua/user/4959475/506816/
А як святкували ви?

Степан Бандера - Герой України !

Для того, щоб знищити Націю, а народ перетворити на рабів треба зовсім небагато.
Потрібно на початку окупувати землі того народу. Одразу без суду і слідства вбити активних та кращих представників народу. Жорстоко винищити тих, хто першим виступить на спротив окупантам, а страхом залякати всіх тих, хто залишився. 
Потрібно заборонити мову того народу. Заставити всіх розмовляти та думати " языком" окупанта.
Поступово, але наполегливо перевести всі основні засоби масової інформації на "язык" окупанта, а мову окупованого народу залишити глибинці та "селюкам", постійно акцентуючи, що мова - то не головне для народу. 
Потрібно перебрехати реальні події спротиву народу проти окупації та окупантів. 
Написати "свою окупаційну історію та правду " та заставити вивчити цю брехню як "молитву" окупований народ. 
В будь-якій доступний спосіб оббрехати всіх тих, хто боровся та бореться проти окупантів. 
А Вам це знайоме ? Ви таке вже десь чули ? Бачили ? 
Одночасно любити Україну, та не поважати і ненавидіти тих, хто загинув в боротьбі за незалежну Україну - неможливо ! 
Той, хто віддав своє життя за Україну, загинув за незалежність України в боротьбі з окупантами та ворогами своєї батьківщини - Герой України ! , як би це комусь не подобалось. 
© Олександр Башта 01.01.2014.
Сьогодні, 1 січня, День народження Степана Бандери. Згадаймо, Українці.
Це саме через Степана тепер ми гордо себе називаємо - Бандерівці.

Він винен тільки в тім, що звався він Бандера

FB, Андрій Іллєнко ©


Пан Качинський заявив, що "Україну не візьмуть до Європи з Бандерою".

Не буду повторювати очевидного - іноземці не можуть диктувати нам, як жити в себе вдома і кого вважати героєм.

Так само не буду нагадувати про те, що зверхня позиція Польщі щодо України завжди призводила до поразки самої Польщі і вигідна завжди була Москві.

Натомість давайте відповімо пану Качинському просто - Польщу ж взяли у Європу з Пілсудським, то в чому ж тоді проблема України з Бандерою?

Коротка історична довідка.



У 1887 році Юзеф Пілсудський заарештований царською владою, звинувачений у підготовці замаху на Олександра III, засуджений до сибірського заслання. Потяг до атентатів на керівників окупаційного режиму зовсім як у молодого Бандери.

Після повернення із заслання Пілсудський був організатором бойової школи у Кракові. За рапортами начальника Варшавського охоронного відділення (таємної поліції Росії) П. Заварзіна, школа "масово готувала вбивць та грабіжників". Приблизно так само польська влада трактувала дії Бандери по підготовці озброєного підпілля.

Пілсудський керував бойовими групами, які вчиняли терористичні акти проти окупаційної влади та здійснювали експропріації (грабували банки та державні установи в інтересах визвольної революції ). Зовсім як Бандера та його бойові групи на Західній Україні в 1930-ті.

Під час Першої світової війни воював на чолі польської бригади на боці Німеччини та Австро-Угорщини. Тобто з точки зору Російської імперії та її союзників з Антанти був "колаборантом" і "зрадником", адже Пілсудський був народжений у окупованій Варшаві та був підданим Російської імперії. Бандера так само грав на протиріччях імперіалістичних держав та використовував їх конфлікти заради створення української держави. Так само воював з окупантами і так само був оголошений ними "зрадником".

Будучи на чолі Польщі, Пілсудський спочатку війною знищив Західно-Українську Народну Республіку, а потім за спиною українців домовився з більшовиками про новий поділ України. Бандера на чужі землі ніколи не претендував і чужих держав не ділив. Тим більше ніколи не мав жодних угод з Москвою.

У 1926 Пілсудський вчинив державний переворот в Польщі, після чого був встановлений жорсткий авторитарний режим. Були проведені каральні акції проти українців (так звана "пацифікація") та інших національних груп. Бандеру важко змалювати прихильником ліберальної парламентської демократії, але як бачимо і Пілсудський ним теж аж ніяк не був.

У 1934 році завдяки Пілсудському відбулося підписання угоди з Гітлером, яка була одним з перших дипломатичних успіхів Третього Рейху та давала можливість німцям вільніше почувати себе на інших напрямках своєї політики. На знак особливої поваги Адольф Гітлер особисто був присутнім на похороні Пілсудського у 1935 році. Бандера ніколи угод з Гітлером не підписував, натомість свого часу сидів у нацистському концтаборі.

Так в чому проблема з Бандерою?





А чи може досить?



Щодо Бандери кілька слів

Кілька чужих слів, але я краще не скажу   podmig 




    Andriy Kylish

Поляки ставлять ультиматум: Бандера або ЄС!

Якщо обирати. Я за Бандеру!

Спільнота, яка змушує відмовлятись від індентичності і власної історії, заради примарної ковбаси нам не потрібна!

Якщо нам десь не раді з Бандерою, то навіть і без Бандери туди не варто іти!



Похорон друга Гітлера, великого поляка Пілсудського.
(спеціально для Качинського)

Світлина від Український інформаційний простір.
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
14
попередня
наступна