Декілька місяців назад я в своїй спальні замінив шпалери. Там зображена Венеція. Так якби намальована олівцем. Ну і потім, коли я вже закінчив ремонт, мені захотілося зняти свого серебряного хрестика. Чомусь новий інтер'єр моєї спальні до цього спонукав. Спочатку я його на ніч знімав. Потім вдягав зранку. Потім знову знімав, бо відчував якесь таке полегшення і свободу. Врешті настав такий момент, коли я його зняв і більше не одягнув. Ісус же не говорив носіть хрести як довбодятли.... Мабуть віра у всевишнього всетаки передбачає бути собою, відчувати теперішній момент, свободу від цих догм і шаблонів. Недавно я подивився фільм "Агора" , в якому жінку-філософа Гіпатію (3-4 ст.н.е) із Олександрії розтерзали християни, за те що вона не хотіла підкорюватися чи підлаштовуватися під них, бо була язичницею. Я хочу сказати, що те що проповідував Ісус Христос перетворили у засоби для керування суспільною думкою та людьми. Прикриваючись його ім'ям і постаттю виробили стереотипи для керування людьми, щоб отупляти їх, закрити очі, перетворити їх на слухняне стадо...
Доречі якось треба побувати у Венеції. Цікаве місто.

Свобода чи рівність? - № 13 (22438) четвер 23 березня 2023 року - Одеська обласна газета «Чорноморські новини» (chornomorka.com)

Свобода або рівність: чи може прагнення рівності поліпшити життя людей | Народний Оглядач (ar25.org)

Кого з нас у молодості не хвилювало романтичне гасло «Свобода, рівність і братерство»? Воно було провідним для Французької революції 1789—1794 років і ніби відкривало шлях до ідеального устрою суспільства.

Не мысль моя, а душа проситься наружу. Сердце стучит и пляшет в бешеном ритме и вся моя суть рвется на свободу.
Что мы знаем о свободе? Знаем ли мы её?
Да, знаем в своем примитивном сознании. Нас учат в учебных заведениях и старшее поколение о институте свободы человечества в целом. Но! Знания эти о свободе которая живёт в материальном мире.
Знаем ли мы другую свободу не связанную обязательствами в законах которые создал человек?
Где нам её знать! Ведь мы дальше своего носа ничего не видим, мы так все привыкли сопоставить со своими пятью чувствами. Нам нужно потрогать, вкусить, испробовать на гибкость и хрупкость даже запах свободы - это точно мы знаем какой!
Сколько писали о ней, слагали саги, песни, романы.
И это!
О той свободе которую сами создали для себя.

Непорушні слова "Україна жива"!
Не зламає наш дух "руський" ворог.
Нас підтримає Світ, Бог і ненька земля,
Бо де ПРАВДА, там честь та свобода.

30 років тому українці - звання,
Несемо і пишаємось з того,
Не зламає наш дух, проросійська брехня.
Не дамо Вам і клаптик кордону!

Відчайдушні, сміливі наші мужі,
Дай їм сили здолати негоду,
Ми поборемо все і веселі пісні,
Знов лунатимуть серед народу.

Українці в душі, зараз і назавжи,
Ми тримаємось разом - єдині!
Наша рідна земля та квітучі сади,
Ми бажаємо жити у мирі.

5 заданных слов и один поток сознания. СТАТУС, НИТЬ, ПЕСЧАВОЕ, ЗАКАНЧИВАЙ, СЕРДЦЕБИЕНИЕ

***
ЗАКАНЧИВАЙ:

впереди туман.
Выбрасывай якорь!
По курсу каналы, мосты,
иные конструкции.
Под ними не проплыть,
не проехать.
Прячь голову –
ополовинит!
Сбрось наболевшее –
за борт.
Сядь за рояль –
он есть. Удивительно?
Удивительней
только то, что здесь
их пять или больше,
настроенных точней
моего СЕРДЦЕБИЕНИЯ.

Играть по нотам,
любить по привычке –
заканчивай!
ПЕСЧАВОЕ закулисье
– леса с лисицами –
рождает тени
полумёртвых танцоров.
Их тоже пять,
и они репетируют...

Качает.
Апельсин времени
катится по наклонной,
сок прошлого
стекает в воронки памяти.
"Танец с НИТЯМИ"
окончился неудачей.

Заканчивай:
отдавать себя,
узнавать свой гАпакс*
в чужих устах,
домысливать половину.
Без тебя – могут!

Заканчивай:
высаживай пассажиров,
выкидывай весь багаж,
балласт
и прочие инструменты
утяжеления личности.

Меняй СТАТУС.
Запутайся в буквах:
не "кво", но "ква" –
хотя бы в шутку.
Царевной-лягушкой
не жди принца.

Качает сильней...
Он пьян.

Ложись...

Скажи себе:
"Счастье!"


_____________________________________________________

* гапакс – слово, встретившееся в некотором корпусе текстов только один раз. В частности, термин «гапакс» может означать слово, лишь однажды встретившееся во всех вообще памятниках некоторого языка.

Зарисовка на 5 заданных слов:
ТРАВА, МУРАВЕЙ, ПЫЛЬ, ПЕСОК, ОТРЕШЁННЫЙ


Утонули монетки-слова...
С open deck'а* видны острова.
Там – свобода, ПЕСОК... Коко-Кэй**.
Капитан наш сказал: "Эге-гей!

Я причаливать буду тогда,
когда в море исчезнет вода,
когда ветер уймётся из бурь...
Ну же, crew'шничек***, брови не хмурь!

Ты для нас – трудовой МУРАВЕЙ.
Поплывём мы немного правей,
в те края, где другая ТРАВА,
где отнимут любые права:

на здоровье, на выход, на сон;
где иной униформы фасон.
Хоть сотрёшь ты мандибулы**** в ПЫЛЬ,
это больше не сказка, а быль.

Эта Новая сказка! Не ложь.
И не нужно озлобленных рож!
Поплывём-ка мы дальше, на юг.
Прокачу с ветерком! Captain Крюк".

ОТРЕШЁННО смотрели мы вдаль.
Подступала тоска и печаль...