
Ирина Аниловская
Не знаю как кому, но мне кажется, что вчера произошёл перелом
политической ситуации в стране. Задолго до экватора президентской и
парламентской каденции зелёных начался обратный отсчёт их пребывания у власти.
В Печерском суде столкнулись убеждения и ценности с
приспособленчеством и трусостью. Сила духа и воли Президента Порошенко
вдребезги разбила жалкие попытки Зеленского и его банды предьявить Петру
Алексеевичу дикие обвинения в несуществующих преступлениях.
Однако, дело, конечно, не в этом клоуне и его невежественном
окружении. Можно, конечно, и дальше гадать откуда у Зеленского патологическая,
животная и на первый взгляд ничем не обоснованная ненависть к Порошенко. Я
полагаю, что психическая патология человека, по недоразумению ставшего
президентом Украины, умело и вероятно небескорыстно подпитывается из Москвы.
Соответствующие каналы передачи такой информации или инструкций установлены
давно, расчищены и укреплены после прошлогодних выборов, носители кремлевской
воли вернулись в Украину и отлично себя чувствуют, а чуткие к их пожеланиям
деятели из ОП, прокуратуры и ДБР исполняют все весьма исправно.
Именно эта группа московских инструкторов и их местных
прихвостней и составила план нейтрализации ведущей Украинской оппозиционной
силы - партии ЕС и её лидера - Петра Порошенко. Именно они выдвигают все более
безумные обвинения, имеющие явно выраженный пророссийский душок и выгодные только
оккупанту и агрессору. Достаточно назвать уголовные дела по переходу украинских
военных кораблей через Керченский пролив и последнее дело о "разжигании
религиозной розни путём получения Томоса".
Бьющийся в истерике Зеленский, требует посадки Порошенко любой
ценой по любому поводу. Вчера эти планы потерпели крах. Демократические силы
внутри страны, сильнейшая международная поддержка и несокрушимый дух самого
Петра Алексеевича сломали эти замыслы. Зеленский не смог добиться желаемого,
даже его ближайшие подельники не решились в этих обстоятельствах совершить
преступление на глазах всего мира. Не хватило духу, того самого.
Прокуроры полагали, что они подстроили Президенту Порошенко
хитроумную ловушку - или отъезд из страны под благовидным предлогом участия в
международной встрече лидеров партий, входящих в крупнейшую группу Европейской
народной партии, или арест и тюрьма. Жалкие душонки типа Зеленского, меряющие
все по себе, ни секунды не сомневались, что при такой альтернативе Порошенко
выберет свободу и эмиграцию. Ну, так, как сделали бы они сами и сделают,
конечно, когда настанет их срок. Но не тут-то было. Несмотря на ужасную
семейную трагедию, Президент потребовал немедленного суда и приговора.
Трусы не выдержали лобовой атаки. Ведущие это дело прокуроры
отказались от участия в фарсе, их сменили совсем ничтожные, которые не смогли
отказаться и что-то там блеяли на суде, предложили отступные в виде личного
обязательства вместо ареста, но, в конце концов, позорно бежали из зала суда.
Даже одиозный судья Вовк чувствовал себя не в своей тарелке и ничего не решив,
просто перенёс суд на первое июля. Стыд и позор, от которого не отмыться ни
Зеленскому, ни его карманным "правоохранительным" органам.
Стало очевидно - режим надломлен. В стране нет ни президента, ни
правительства, ни парламента, а есть аморфная масса негодяев, стремящаяся
ухватить хоть что-то пока их не вышвырнули из власти. Новые выборы, причём как
местные, так и парламентские и президентские, о которых ещё недавно говорили
как о гипотетическом, но маловероятном событии, сейчас встают на повестку дня.
Обсуждают только их сроки - осень этого года или весна следующего.
Нам надо быть к этому готовым. Мы должны сплотить наши и все
демократические силы, чтобы не только смыть зеленую слизь, но и справиться с
открытыми врагами Украины, поднявшими сейчас головы и открыто стремящимися к
реваншу и полной власти.
Борьба будет тяжёлой. Но мы победим! Победит Украина!
Повний виступ Петра Порошенка в суді.
Записала Світлана Кушніренко.
"Високий суд. Шановні і дорогі колеги.
Шановні журналісти. Шановні дипломати, які присутні в цьому залі. Я дуже дякую
за такий рівень міжнародної уваги до цього трешу. І треш — це не є неповага до
суду. Треш — це є дослівне цитування вашого генерального прокурора Рябошапки,
який на 100% був «своєю людиною» для вашої влади і який чітко наголосив, що
все, що міститься в цій так званій справі — це є треш.
Дипломати, народні депутати мене
зрозуміють. Для українців, які не дуже володіють англійською мовою, я хочу
пояснити: треш — це сміття. І це оцінка генерального прокурора. А місце для
сміття у відрі прибиральниці, а не в українському суді.
Особливо цинічним для мене це виглядає в
цей день. Але Порошенко хабарі не бере, не брав і брати не буде. Я не почув,
щоби ви заявили про розрекламовану сьогодні заяву про перенесення засідання. Чи
правильно я розумію, що це був фейк і ви вчергове обдурили людей.
І друга позиція, чому я на це так спокійно
реагую: тому що, читаючи правову галиматью, викладену в цих папірцях, я
відчуваю те, що в радянські часи (мене зрозуміють) називалося «чувством глубоко
удовлетворения». Бо з виборів минуло 14 місяців. І 14 місяців, отримуючи за
рахунок коштів платників податків десятки і десятки тисяч гривень заробітної
платні, десятки (а може й сотні) працівників прокуратури і Державного бюро
розслідувань займалися виключно Порошенком.
І за 14 місяців ви знайшли ось ці дурниці?
Що це означає для суспільства? Для суспільства це означає — і надзвичайно
важливо, щоби зараз це почули, — що все, що ви казали під час виборчої кампанії
і після неї про корупцію, про зраду, про захоплення владних повноважень, про
зловживання, — про все… До речі, ваша честь, я хочу наголосити, що вони і сюди
намагалися включити державну зраду, саме в цю справу; що вони і сюди намагалися
включити звинувачення президенту в захопленні державної влади. Це ж тут було. І
не знайшли нічого.
І я буду висловлювати оцінку цього, якщо,
ваша честь, ви або перейдете до розгляду справи по суті, або зробите те, що ви
маєте зробити — відправити це назад до цих не встановлених судом осіб, які
чомусь 16 червня, в день смерті мого батька, повністю змінили прокурорську
групу, — можливо, тому, що ті прокурори, які раніше тут були, відмовилися
підписувати і представляти звинувачення в суді. Можливо. Я не виключаю того, що
залишилася правова позиція.
Я хочу наголосити, що всі 27 справ, які
були абсолютно незаконно порушені проти мене, куди була включена і справа про
«розпалювання міжрелігійної ворожнечі» шляхом отримання Томосу і створення
Православної Церкви України… Посадіть мене за грати за цю справу. Для мене це
буде найбільша нагорода. А може, за справу, яку ви розслідуєте вже 14 місяців?
За віддачу мною наказу про контрнаступ для Збройних Сил України, яким було
звільнено дві третини Донбасу. І за цю справу. Щоби вже чітко слідувати
російським і кремлівським інструкціям, які до вас доводить пан Бабіков, який є
адвокатом Януковича.
І я послухав їхню аргументацію на
нещодавньому суді, де я виступав свідком у справі Януковича — ситуація жахлива.
А може, рік ця прокурорська військова гвардія не може розібратися зі справою, в
якій Ілля Новіков [адвокат Порошенко, — НВ] теж брав участь — тільки захищаючи
українських моряків від так званого російського правосуддя, де український
президент звинувачується в тому, що в листопаді 2018 року він дав наказ (чи це
було повноваження командувача Військово-морських сил, — але я готовий
підписатися під кожним словом), коли українські військові кораблі мають
українською Керченською протокою прийти в українське Азовське море для захисту
українського Азовського узбережжя, українського Маріуполя і українського
Бердянська.
А мене звинувачують, що тим наказом я
спровокував Росію на ескалацію. Ви в якій країні живете? Вам 14 місяців було
недостатньо для того, щоби розібратися? Ні. Ви намагаєтеся гратися в політичні
ігри. Я наголошую: політичні ігри треба закінчувати.
*Обертається і дивиться в камеру*
Володимире Олександровичу, дорогий мій, вас ніхто не боїться. Ні в цьому залі,
ні на вулиці. І ваших вказівок щодо того, щоби посадити Порошенка, — це
кримінальний злочин і в Україні, і в Європі, і в світі. Ще раз хочу вам
повторити: я і моя команда дуже любимо Україну. Ми шануємо і поважаємо інститут
президентства. Ви для нас не ворог, і нас не треба боятися. Для нас ворог — Путін,
якого ви забули згадати у вашому інтерв'ю Українській правді (до речі,
Українська правда, я вам дякую за вашу позицію; Севгіль [Мусаєва, головред
видання], тебе з Днем народження). І ми маємо спільно об'єднатися для того,
щоби захистити нашу державу. І ми готові до цього.
Дорогі українці, а навіщо ці невстановлені
особи… *Обертається до сторони обвинувачення* Я ненавмисно, я справді просто не
знаю ваших прізвищ, так каже представник захисту. Навіщо вони змінили подання?
Тому що там написано: «вилучити паспорт», «обмежити пересування», «заборонити
поїздку за кордон» — вони знають, що я маю їхати за кордон, для того щоби
мобілізувати світ на захист України. Вони цього бояться.
*Обертається до сторони обвинувачення*
Прохання: не виконуйте злочинних наказів. *Обертається до камери* Прохання: не
бійтеся. *Обертається до судді* Прохання, ваша честь: відправте їм це сміття і
дійте за законом. Дякую, і слава Україні!"
Natalka Mishchenko
Таким я його не бачила ще ніколи...
Втомлений, зранений, зболений, але тримається... твердо, впевнено, непохитно...
Я
дивилася в його очі... там стільки суму й болю, що, здається, не під силу таке
людині. Але йому під силу. Йому все під силу.
Було
під силу стримувати Путіна. Під силу було розвернути світ в бік України.
Під силу було змусити Європу надати Україні безвіз. Під силу було навіть те, що
нікому до нього не вдалося за 300 років історіі навіть доторкнутися, а йому
стало сили здобути для українців свою церкву.
Йому вистачило сили витримати смердючий
бруд і гидку брехню, коли зелене лізло на трон.
Йому стане сили витримати біль від кожної нанесеної йому рани. Скільки б не
шматували його нинішні шакали й щенята, йому вистачить сили. Він вистоїть. Він
не здасться. Він продовжуватиме боротися. За Україну.
Його
батько пишався своїм сином. Хто б не пишався таким сином!
Його батько хвилювався за свого сина... Якого батька не боліла би душа, якщо б
його сина так шматувало всіляке сміття?..
Його батькові стало зле, коли дізнався, що його судитимуть...
Але
Бог на світі є. І він справедливий.
А йому стане сили пройти і через це.
Помолімося
разом... за його батька...
Хай спочиває з миром...