хочу сюди!
 

Анна

47 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 36-52 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Українська музика 3376






14%, 1 голос

14%, 1 голос

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

71%, 5 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

З Днем Шахтаря

  • 30.08.26, 11:58
  Бажаю кожній родині України міцного здоров’я, родинного тепла, витримки та непохитної віри. Нехай у наших домівках завжди буде світло й затишок, а над рідними містами і селами якнайшвидше запанує довгоочікуваний мир!
Разом до Перемоги!
Слава Україні! 🇺🇦

31%, 4 голоси

69%, 9 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

«Крада»


Я гуляю по соломе, что горит на крыше дома,
Пламя лижет мою кожу как приятная истома,
Я целую в губы пепел, разгоняя кровь по венам,
Мой огонь уходит ниже, по горячим, белым стенам.

Заползая мне под веки, тени снова пахнут гарью.
Я устал быть человеком и боюсь, что стану тварью,
Незаметно растворяясь в необузданной тревоге,
Дом горит, а люди ходят по накатанной дороге.

Закипают кровь и слезы, пот струится, испаряясь,
Я танцую в том пожаре, безмятежно улыбаясь,
Посмотри на все ожоги, ставшие моим нарядом,
Выжигает вон из сердца тех, кто обещал быть рядом.

Я король сгоревших залов, повелитель горькой сажи,
Тут, у входа в мою душу, чёрной копоти пейзажи, 
Под луною, среди сажи, спят мои ворота рая,
Мир горит и я сгораю, с этим миром в жизнь играя.

© William van Warg

Девушки планеты (2)


16.Марокко

17. Монголия

18. Народность ВА (КНР)

19. Ненка

20. Норвегия


21. Осетия

22. Падаун

23. Палестина

24. Португалия

25. Россия

26. Румыния

27. Сардиния

28. Саха (Якутия)

29. Сенегал

30. Сербия

Выбор конечно богат. 
Но составитель Европу недолюбливает. 
Нет ни Польши, ни Германии, ни Франции....

Життя продовжується...


...Кожну пору року потрібно зустрічати з любов'ю і...
...проводжати з вдячністю...



Збирається Літо в дорогу...
...зовсім скоро зустрічатимемо панну Осінь...

В день пам'яті.

В день пам’яті. В країні величній, незалежній і вільній, Що долю виборює в тривалому двобої. Ті, хто будує майбутнє, у звитязі спільній, Народжені любити, разом стали до зброї. Пізніше, за подвиги, назвали їх кіборги, Герої, які землю рідну стали захищати. Пам’ять народна поверне ворогу борги, Загиблим за свободу маємо пообіцяти. Сотні років триває прагнення одвічне: Жити на власній землі у мирі та добрі. Бажання мають гарні люди символічне – Щоб зникло зло все за першої ж зорі.

Оптоволоконний інтернет

Таки підключили оптоволоконний інтернет. Правда, хотів, щоб це зробили у вихідний день, а не в будній. І безперебійник ледве забрав з Розетки (вони везли його аж тиждень, а потім ще й "маринували" день у пункті видачі — не знаю, чого чекали). 

Що можу сказати: зробили швидко. Нічого переналаштовувати, на щастя, не треба. В комплекті з безперебійником були кабелі. Вони підійшли. Старий кабель вирізали. Проклали і закріпили новий. ONU-адаптер і модем виявився одним пристроєм. 

Вже навіть перевіряв, відключивши з розетки (бо підключав іншу техніку). Круто! Хоч купив безперебійник меншої ємності та потужності, ніж збирався першопочатково (вибирати було ні з чого). Проте він виявився дуже компактним.

Втім, на жаль, не обійшлося і без недоліків: кабель живлення безперебійника закороткий, тому подовжувач довелось перемістити з підлоги під столом збоку праворуч, на коробки (вкрай ненадійна основа). А шнури від комп'ютера, монітора та ноутбука довелось перекладати по-новому. Плюс — виникло нагромадження, бо до роутера додались модем і безперебійник. Крім того, вночі тепер світлове шоу, бо світиться не лише роутер, а й модем (який ще миготить) і безперебійник. Як не як, індикаторів побільшало. Але, думаю, можна буде звикнути. 


Нагромадження на комп'ютерному столі.

Письмо от тролля.

  • 29.08.26, 16:44
Как-то под Новый Год в детский дом одного маленького городка приехали богатые спонсоры. они привезли огромную пушистую ёлку, которую доставленные спецтранспортом рабочие быстро установили в актовом зале детдома и украсили привезёнными игрушками, гирляндами, орехами в золотой фольге и шоколадными конфетами на серебряных верёвочках. дети были в восторге. они спросили у самого толстого (и самого главного, ведь так же?) спонсора, обладателя невъебенных котлов, можно ли съесть конфеты прямо сейчас. на что тот ответил, что каждый, кто сорвёт с ёлки хотя бы одну конфетку, тут же умрёт. дети в страхе отпрянули подальше.
но с наступлением темноты, когда спонсоры уехали в местный отель, а директор детдома отбыл в свой загородный коттедж, ночная нянечка тётя Зоя объяснила детям, что от съеденной конфетки никто не умрёт; но вот если съесть много сладкого сразу, то можно и заболеть.
наутро при виде разорённой ёлки директор упал в обморок, а спонсоры, рассказав что-то на нецензурном, уехали.
через две недели детдом перестал существовать. детей расселили по другим детским заведениям, а здание было отдано под склад табачной фабрики.