*****

У мене в стрічці збіглися ці дві новини. Неспівставність масштабів особистостей і страшний контраст між обставинами дуже боляче усвідомлювати.

Світлана Лой, 70-річна жінка, стоїть перед окупаційним «судом», слухає вирок і... починає співати «Рідна мати моя».

Ви звернули увагу на суму, яку вона перераховувала на ЗСУ? Це була половина її крихітної пенсії. Не можу до кінця дослухати її пісню - щоразу ридаю на другому куплеті. 

Для мене це якась максимально правдива правда і сумлінне сумління.

У цей же час дебільна парочка малоросів, яку викупували впродовж десятків років в оваціях, славі, званнях і баблі, плює в обличчя Україні черговим висером - вони кривляються і знущально «перепрошують» за російську мову, бо раптом згадали про слово «свобода».

Справжня свобода - це вчинок Мацієвського перед розстрілом; це те, що співає Світлана Лой після вироку.

Дегенерати відбиті - без роду, без памяті, без розуміння, без совісті.

Svitlana Samarska

Гарні справи для держави під час війни – це не індульгенція на корупцію для топчиновників.

Справа НАБУ і САП щодо Ірини Мудрої для мене особисто дуже болюча.

Попри треш навколо, я завжди вірю в людей. У те, що їхня краща сторона переможе принадливі деструктивні спокуси.

Ірина Мудра ще на посаді в Мін'юсті справді зробила багато для санкційного механізму проти російських активів в Україні, а згодом і для конфіскації російських грошей за кордоном.

Частина нашої команди, яка займається міжнародною адвокацією, всіляко підтримувала діяльність Ірини Мудрої, її людей в цьому напрямку та була вдячна їй за роботу. Конфіскація російських активів стала одним з пріоритетних завдань ЦПК після повномасштабного вторгнення. І серед усього державного апарату саме Ірина Мудра мала достатньо глибини в цьому питанні, штовхаючи на своєму рівні правильні речі та отримуючи непоганий результат для держави.

Тому викриття НАБУ і САП щодо можливої легалізації Мудрою застави від Міндіча для Галущенка, а також згідно з версією слідства її тісна взаємодія з Микитасем щодо спроби рейдерського захоплення нерухомості в центрі Києва, для мене були гірким розчаруванням. Не в НАБУ і САП, а в Ірині Мудрій.

Справа Мудрої викликає в мене дуже схожі відчуття, як справа Ольги Стефанішиної. Обидві розумні жінки, на топ посадах, які зробили чимало корисного для держави в уряді Зеленського. Але обидві, напевно, вирішили, що вони заслужили своїми добрими справами трохи скористатися державною посадою, щоб набути більше статків, ніж зароблено офіційно. Бо таке ж середовище навколо. Усі в оточенні Зеленського крадуть. Причому, навіть добрих справ не роблячи. Крадуть в рази більше. Чому би і собі трішки не покращити рівень життя?

Це страшна згубна етика.

Державна служба – це, в першу чергу, служба народові України. В умовах війни важливість державної служби зростає в рази. Потреба достойної грошової винагороди за якісну та ефективну державну службу, то окрема розмова.

Але не можна однією рукою робити для народу добрі справи, а іншою – цей же стікаючий кров'ю народ оббирати. Навіть якщо шеф зверху "тупотить ніжками" і всі навколо показують поганий приклад. Ну ліві гроші ж не беруться "нізвідки".

Добрі результати на державній службі не мають бути дозволом порушувати закон і ставати частиною корупційної системи.

Попри такі гнітючі події, я і далі вірю, що в нас лишаються на державній службі віддані народові України посадовці, які не йдуть на компроміси з совістю та законом. Більше того, я вірю, що такі люди є і в багатьох правоохоронних органах – не тільки в НАБУ і САП. Напевно, їх меншість, але вони точно є. Хоча більшість таких людей Зеленський та його свита витісняє та викидає з системи. А на топпосадах переважно опиняються персонажі за принципом негативного відбору.

Але люди на нижчих посадах мають, нарешті, засвоїти урок: прийде час розплати. І коли він настане, шеф, який "тупотить ніжками", дає злочинні вказівки та показує поганий приклад, від вас відцурається, як від ганчірки, якою витерли ноги.

А нести відповідальність за злочинні дії будете ви.

Приклад Ірини Мудрої, від якої публічно відцурався Володимир Зеленський, має стати важливим застереженням: не варто служити одночасно і Богові, і мамоні.

автор: Дар’я Каленюк, виконавча директорка громадської організації Центр протидії корупції, член Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України

Куштуючи сухпайки різних країн світу я довгий час уникав вітчизняних індивідуальних раціонів харчування, оскільки більшість українських пайків майже ідентичні. Але ось — побачив у продажу посилений варіант нового добового сухпаю ЗСУ — і захотів його спробувати. Тим паче, огляд вирішив приурочити до Дня незалежності України, який вже п'ятий рік поспіль відзначається на фоні повномасштабної російсько-української війни.

Щодо покупки набору, то цього разу вона теж далась нелегко, бо знову купляв на майданчику оголошень OLX. Від замовлення до доставки пройшло 8 днів. Це більше тижня, Карл! Через це змістився графік зйомок. Втім, виправдання цій затримці можна знайти, адже лапті нещадно обстрілюють склади та відділення "Нової пошти", а посилка їхала з прифронтової зони.

1. Посилений добовий сухпай армії України офіційно називається добовим польовим набором продуктів, посиленим. По-простому — ДПНП-П Р (номер меню). Мені дісталось меню №2. Придбав його за 630 грн. (з доставкою та комісією банка), що недорого в порівнянні з закордонними зразками. Важить цей пайок аж 2,156 кг. А калорійність становить 3941 ккал. Також варто відмітити формат паковання — височенний поліетиленовий пакет кольору хакі.

Скільки всього існує меню, на жаль, невідомо. Проте відомо, що у цьому раціоні 14 продуктів/страв. І вони розділені по прийомам їжі. І хоч цей сухпай здавався дуже схожим на звичайний добовий пайок ДПНП за нормою 15, він містить нові найменування. Фактично ж, цей набір виявився оригінальним і смачним. Тому дегустація була цікавою.

Автор фото Валентина Ліпенко-Вінник