Вчителько моя

Пада з неба дощ, потемнів бетон. Йobar твій до школи пре тебе в BMW. Вчителько моя, з камінцем кулон! Як така паскуда в світі цім живе? У твоїх очах - завжди тільки гнів. Учні - це не люди, а осли геть тупі. Криком вічним б'єш, нагаєм злих слів. Принцип: "Я цариця - бійтесь і терпіть". Ти ще в перші дні поділила клас На ізгоїв, масу й дітвору "золоту". І товчуть, товчуть "паханята" нас. Школа, мов тюряга - видно за версту. &nbsp...

Читати далі...

Віддайте мені мою колію!

[Приєднана картинка] Початковий текст замітки: Отдайте мне мою колею! О, ці блискучі, дивовижні, ні з чим не порівнянні проблеми то з доступом у Всесвітню Мережу взагалі, то з додаванням публікацій зокрема! Які емоції, які переживання дарують мені вони - проблеми ці! Напевне без них було б нудно жити, га? Втім, в оффлайні в Олександра Некрота проблеми ще серйозніші. На жаль, зараз - у даний момент - я не готовий робити набутком громадськості жодну з них. А більшість так і залишаться моєю...

Читати далі...

ВВ - Віршовані Варіації. Маяковським навіяло...

[Приєднана картинка] Сьогодні вирішив просто опублікувати свій новий віршований твір. Чотири рядочки. *** Будь я хоть "свидомитом" изрядных годов, С Колымы в "перестройку" отпущенным, Я забыл украинский бы только за то, Что на нем говорит Виктор Ющенко. Можете звірити з оригіналом (Будь я хоть "свидомитом" изрядных годов) і/або прочитати пост на цю тему в моєму онлайн-дневнике. Дякую за увагу. Вибачайте, коли щось не так.

"...якоже и мы оставляем должником нашим"

Учора була Прощена неділя. Сьома за ліком відтоді, як автор цих рядків прийняв Хрещення. (Так, так, це було вже у зрілому віці.) І лише вчора мені нарешті вдалося простити всіх (!), хто будь-коли завдавав мені болю, горя, збитків, хто з мене знущався, мене бив, ображав, обманював тощо. Як це сталося? Я сидів, читав церковні книги і статті на православних сайтах. Цитати зі Священного Писанія, в тому числі слова молитви "Отче наш" ("...и остави нам долги наша, якоже и мы...

Читати далі...

Один Некрот - один щоденник, або Хай живе кроспостинг

Цими вихідними я зайнявся оптимізацією своєї присутності у Всесвітній Мережі. Річ у тім, що в мене зареєстровано багатенько акаунтів на масових блог-платформах (блог-сервісах) - ЖЖ, Блоги Mail.Ru, Блог.ру, Я.ру. Але вести таку кількість блогів часу немає. Це раз. Друге - треба розрізняти поняття "блог" і "онлайн-щоденник". Останній російською мовою ще називають "лытдыбр", а українською буде "ойлтиибр". І якщо блогів можна мати хоч десять, аби на них...

Читати далі...

Хто не читач, той чукча?

Всі пам'ятають анекдот: "Чукча не читатель, чукча писатель!"? Добре. А чому я його згадав? Подумалось: хто використовує Блоги тільки для того, аби щось шкрябати у свій щоденничок, а нічиїх записів, окрім власних, не читає, - той і є чукча. Адже такі масові блог-платформи, як оця, де ми всі знаходимось, - це не те місце, де можна писати. Писати краще на власному сайті або працюючи журналістом чи копірайтером на хазяїна чи як фрілансер. Спільний сервіс - це насамперед ком'юніті...

Читати далі...

На шляху

Тиждень тому я писав про те, що знаходжуся на роздоріжжі. А сьогодні, Богу дякувати, можу стверджувати, що вже не на роздоріжжі, а на шляху. Певен, що на правильному. А от на якому саме - і передчасно розповідати, і дещо небезпечно, адже недоброзичливці, раді скористатися з відвертості, завжди знайдуться... Несподіваний погляд на тайм-менеджмент: Кто не грешит против четвертой заповеди - всё успевает?

На роздоріжжі

[Приєднана картинка] Впізнали? Це Васнецов. Звісно, не той, що головний герой серіалу "Татусеві дочки" . А художник був такий. Нащо я цю репродукцію ниньки у свій блог впер? На живопис потягло (нестерпно)? Ні, ясна річ. Просто сьогодні я самому собі нагадую витязя на роздоріжжі. Тільки в нього була проблема, куди їхати - вбитим бути, женитися чи багатим стати. А я не можу знайти дорогу до багатства! Точніше - до статків людини середнього класу (їх би з мене отако-о вистачило)......

Читати далі...

Сію-вію-посіваю, тупо з вас бабло збиваю

[Приєднана картинка] А той другий праздник - Святого Василя, Радуйся, Ой, радуйся, земле... Угу. Звичаї колядувати, щедрувати, перебиратися залишилися з язичеських часів. Святі угодники Божі (приміром, святитель Феофан Затворник) цього не схвалювали... То по-перше. А що по-друге? Сію-вію-посіваю... Дайте грошей, більш не знаю! Отакий буває рівень колядників та щедрувальників. Співати не вміють, слів не знають - а ходять по квартирах, "віншують", і давай їм за це...

Читати далі...

Про мандарини, стереотипи і новий сайт

[Приєднана картинка] Фото із сайту kleo.ru У ніч на 1 січня я чудово... ба навіть супергіперчудово зустрів Новий рік. Удень того ж числа відбулося не менш вдале продовження банкету. Другого прокинувся при доброму здоров'ї і радісно поїхав на роботу, позаяк на моєму підприємстві робочі дні нікуди і ніяк не переносилися, про що нітрішки не шкодую. І лише вчора, себто 4-го, згадав страшну річ : А МАНДАРИНИ? Вони ж для мене як для всіх (ну... принаймні, для абсолютної більшості!)...

Читати далі...