Шикарний огляд. Купа цікавих моментів і гумору. Рекомендую переглянути. Тим паче, що й машини круті.

Військового параду не буде. Добре, хоч минулого року побував на репетиції.

Хоча, тоді теж обурювався, що витрачають шалені гроші на парад військової техніки. Але побачивши репетицію змінив думку. Все-таки, час від часу, помпезні і величезні військові паради потрібні. Для підтримки бойового духу і патріотизму.

Звичайно, не обов'язково щороку організовувати проліт винищуващів, або вивозити більше сотні одиниць техніки. Та повна відмова від параду — крайність. 

Цього тижня залишився вдома. По-перше, немає планів стосовно вилазок (заброшки не затопило, просто поблизу Києва нічого цікавого не залишилось). По-друге, знайомі знову не квапляться десь полазити... Та й погода нестабільна. Вночі йшли дощі. А сьогодні весь день ганяло хмари. Так що вирішив прогулятись, пофоткати маршрутки.

Нафоткав мало. Комунальні автобуси зовсім не вдавалось відзняти. Щось не щастить зі зйомкою.. Проте назнімав приватні маршрутки. Випадково натрапив на колону з нових маршруток. Хоч щось цікаве.

Дивлюсь, поки я фоткаю, водії теж фоткають фотографа.

Нова прикольна пісня від гурту "RaRuta". Правда, мені більше сподобався і ремікс. Проте до оригінальної версії кліп шикарний.

Походи по магазинам нервують і відбирають купу часу, який... можна було б використати на роботу.

Ну, думаю, один хрін день втрачено — можна буде піти пофоткати комунальні автобуси (їздять на розвозці супермаркету). А фіг! Виявляється, прийшли нові товари — треба заповнити про них інформацію. Башка і так закипає, ні хріна не хочеться робити. Фоткати автобуси, звісно, не пішов.

Правда, треба дякувати що робота є. Але по магазинам треба менше ходити. Або виділити один день спеціально для закупок і прогулянок. І в той день не згадувати про роботу зовсім.

Вчора ввечері був якийсь жах. За одним лише виглядом насунувшого дощового фронту було зрозуміло що буде злива. Спочали блискавки у хмарах. Але кожну секунду. Потім блискавки в землю. Вітер. Дощ. Злива. Град. Думав, що вікна порозбиває — такий вітер.

По радіо розповідали, що негода пройшлася по Житомирщині. А новин з Києва не чув.

Прикольний, хоча і незрозумілий бігборд із закликом давати, чи не давати...

"Give Me Your money" звучало б зрозуміліше:)

А взагалі, як казав вчитель у школі: "А давайте без"давайте"".

Ще одна вилазка, з подружкою. Обійшлося без пригод, хоча було стрьомнувато. Піонертабір виявився не зовсім закинутим. Там живуть люди і якесь підприємство. Так що вглиб йти не ризикнули. Точніше, я не ризикнув. Хоча супутниця рвалася в бій.

Обійшли не всю територію. Але там або руїни, або люди. А ні те, ні друге не сприяють гарній вилазці.

Про дивні рішення судів.

Поржав з цього моменту:

"- При Порошенко такої х*** ні не було!"

- Насправді, була. (с)

Робота повільно просувається. А шо ж зробиш? Навіть, якщо не відволікатись (а як?) — все одно виходить довго. Товари складні, багато характеристик. Перекладач Гугла додає пробіли і після нього ще потрібно правити роди і відмінки. В офісі не паряться — закинули на переклад — і з помилками, некоректним перекладом. Або тупо копіюють з інших сайтів і ще кажуть, що то не вони. А хто?

Отож, пришвидшитися ніяк. Мабуть зароблю менше очікуваного рівня. Ну, хоч за червень вийшло непогано.