Складається враження, що країна в крутому піке. Тому ось, чорний гумор.

За боргом роботи доводиться лазити по різним сайтам, тож вирішив подивитись, які вакансії пропонують військові частини. По-перше, переважна більшість вакансій має обмеження за віком (до 40 років, так що не проходжу). По-друге, вимога "придатність до військової служби за станом здоров’я і морально-психологічними якостями" (ну, так — це про мене:) ) . По-третє, без військової або медичної спеціальності вакансії лише бойові. До того ж, потрібен досвід. Тобто, рекрутинг через сайти з працевлаштування — спосіб відбрати найкращих, а не можливість будь-кому самостійно обрати службу в ЗСУ, яка буде відповідати навичкам і бажанням.

Почуваюсь, як вичавлений лимон: від бессонних ночей через постійні повітряні тривоги, через затяжний ремонт зубів із невтішними очікуваннями, через завантаженість на роботі (задовбався з новинками), через новини та обстановку в країні, через регулярні сварки з батьками. Через це сонний і загальмований. Не хочеться нічого робити. А в голові тільки й думки, як зробити якийсь звиздець, бо причин для радості нема. А я максималіст (саме тому вибрав такий нік). Тому є лише два варіанти: або зробити, щоб було ще гірше і настала повна срака, або відволіктись від подразнювачів. "Ну, так проспись!" — можете сказати ви. А ось фігушки! Лише ворочаюсь, перевертаючись з боку на бік — а нормально заснути не можу. Хотів ігнорувати тривоги — а організм не дає заснути.

Попри те, що на вулиці відлига, краєвиди цілком зимові. Хіба шо, на деревах нема снігу.

Було б ще гарніше, якби не повітряні тривоги, затяжний ремонт зубів (який невідомо чим закінчиться) і "істоти", що вмикають російський говнореп на всю вулицю.

Як би не вихваляли цифрові технології і скільки б у них не було переваг, вони вразливі. Кібератака на "Київстар" — черговий доказ. І, як завжди, Україна виявилась неготовою до викликів. Поки думають про військовий фронт забувають про інші фронти — електронні, дипломатичні, культурні. Так що електронний документообіг, електронні вибори — все фігня. А у нас поспішили відмовитись від стаціонарного зв'язку і радіоточок.

Причому, як показав досвід минулої зими, для відсутності зв'язку достатньо вимкнення електропостачання.

Звичайно, аналоговий світ теж не надто надійний — але яка-не яка альтернатива в разі екстренних випадків.

Стосовно "Київстару", був стартовий пакет "Водафону", який подарували при купівлі смартфона. Зараз би став у нагоді — однак скінчився "строк придатності". Може й даремно не скористався? Правда, це б обійшлося в додаткову копійчину.

Випадково натрапив (після перегляду різноманітних інтерв'ю запропонувало) на підкасти про кекс на Ютубі. Причому українською! Аж заслухався. Хоча не знаю, навіщо це мені, бо кекс не світить. Як мінімум, тому що неконвенціональний (чи щось типу такого). Тобто, не відповідаю стереотипним уявленням про справжнього чоловіка. Але розмови цікаві!

Здивувало, що є дівчата, які зустрічаються не лише з хлопцем, а й з дівчиною (ось чому деяким чоловікам не вистачає жінок). З іншого каналу дізнався, що жінки незадоволені чоловіками, то краще зустрічатися з жінками. Одним словом, зрозумів, що традиційні "сімейні цінності" знецінились.

А хтось вихваляється величезною кількістю партнерів/партнерок. (Ось тут стало образливо) Однак, як то кажуть, "просвітництво — в маси"!

Канали рекомендувати не буду, якщо цікаво, самі знайдете.

Цікаве спостереження: якщо у державній стоматполіколініці лікують в положенні сидячи або напівлежачи, то у приватних — в горизонтальному положенні (що мені незручно). Мабуть, всюди так. Чому?

Ну а щодо лікування зубів, то процес затягується надовго.

Нове покоління Mercedes Sprinter. Досить симпатичне. Хоча, здається, капот став довшим. 

А якщо бамепри пофарбувати в колір кузова, то вийде тіпа "люкс".

Ну і, звичайно, з'явились електричні версії.

Стрічка блогів останнім місяцем скоротилася. Якщо раніше записи за добу не вміщались на сторінці, то тепер на головній сторінці з блогами показує дописи за 3, або взагалі, за 4 дні.

Нехороша тенденція.

"Ну а ти шо?" Так, я став писати рідше. Але і контенту поменшало. А писати будь-яку хрінь не хочеться. Я про себе й так забагато розповідаю.

Складається враження, що тактика Заходу — давати стільки зброї, щоб її було достатньо для оборони, але не вистачило для наступу. 

Причини? По-перше, зброї у демократичних країн менше, ніж у тероросії. Відповідно, вони не можуть все віддати Україні, а себе роззброїти. Якщо тероросія цілеспрямовано готувалась до війни з НАТО, США і ЄС роззброювались. Тому надолужити темпи виробництва озброєння важко, а в деяких країх власне виробництво навіть ліквідували.

По-друге, якщо дати забагато зброї, це може спровокувати Третю світову або обмін ядерними зарядами. А всі хочуть жити. Особливо сита і мирна Європа з США. Тому-то допомогають, однак вписуватись за нас не будуть.

По-третє, вони тупо виграють час для нарощення виробництва зброї, тренування воїнів і збільшення чисельності армій. Тобто, поки Україна стримує ворога на своїй території, країни ЄС готуються до "зустрічі" здичавілих русаків. І коли ми виснажимось і використаємо людський і економіний ресурс (тобто, коли капітулюємо — про це говорять частіше і частіше), НАТО сподівається відбити наступ. Можливо навіть і Україну відіб'ють у русаків. Інша річ, скільки українців залишаться і в якому вигляді будуть міста і села? Але кого те хвилює, якщо ми готувались до шашликів і свят єдності, замістьь того, щоб готуватись до війни.

Ось такий цинічний погляд. А ви що думаєте?