Закінчується ще один рік, тож можна підбивати підсумки. 2021-й був хріновим роком. Чимось схожий на 2015-й.

Похизуватись нічим, оскільки нікуди не їздив. Антирекорд по вилазкам. Антирекорд по кількості фотозвітів у блогах. Понурість і нудьга — найкраща характеристика. Нових знайомств не додалося, а навіть навпаки, їх кількість зменшилась, оскільки подружка пішла з життя.

Також були проблеми зі здоров'ям. І зір погіршився.

Закриття фотохостингу io.ua спричинило багато турбот.

З позитиву можу відзначити дослідження нерозвіданих куточків свого міста і околиць, вдосконалення відеомонтажу і відвідування крутих концертів (вперше побував на виступах гуртів "Антитіла", "Скрябін" з Юркеш). Ну і новий смартфон.

Ще було багато флешбеків і спогадів докарантинного життя.

На 2022-й рік жодних сподівань. Хоча хочеться, щоб він був хоча б менш сумним і нудним, ніж 2021-й. Гадаю, що епідемія ковідла нікуди не дінеться. Хіба що, можливо, вона буде не настільки потужною, як у році, що минає.

Картинка для привертання уваги — міська ялинка (на зумі смартфоном краще не фотографувати, бо якість погана).

P.S.: на Дрімі і в ЖЖ вирішив не писати підсумки.

У грудні в Боярці з'явився паркан на пустирі перед колишнім заводом "Іскра". Дивно, що про це ще не написали у Боярському земляцтві, але мова не про те.

Річ у тім, що проти забудови були місцеві мешканці. АТОвці навіть ставили намет, який простоя рік. Тоді паркан розібрали. Але потім протистояння затихло. Зараз знову встановили паркан.

Передбачаю, що на пустирі неспішно побудують декілька житлових будинків потворної архітектури, з хаотично розміщеними кондиціонерами на фасаді, з припаркованими автомобілями на вулиці.

Цікаво, як швидко знайдуться інвестори на житло з водою по 62 гривні за куб та електрикою, яку часто вимикають?

А я буду слідкувати за ходом будівництва.

Шкода лише, що встановлення паркану не відзняв на відео.

Зігокактус зацвів передчасно. Зазвичай, він квітує з січня, але цього разу квітки з'явились ще на початку грудня, якщо не раніше. Причому, квітнуть рясно.

На нещодавній прогулянці помітив нові графіті. Намалювали тянок. Прикрасили закинутий краєвид.

Поки на вулиці сніжно захотілось помилуватись справжньою зимою. На перевірку -11 не так підморожують, як очікував. Навіть бачив дівчину в спідниці і 40 DEN. Значить, не так вже й холодно! Я, он, переживав, що не взяв рукавиці, але руки не змерзли поки фотографував заброшки (коли не було снігу не вдавалось сфотографувати, а як випав сніг — так одразу, хоча як тепер бути із запланованим звітом?).

Дороги охарактеризував би як "утоптаний сніг". Місцями траплявся лідок, але прохідно.

Кажуть, з п'ятниці буде відлига, тому буде не так красиво.

Вирішив закрити гештальт — звіт-перелік автомобілів українського виробництва. Виношував таку енциклопедію більше 7 років, тому подумав, що тягнути далі нікуди. Все одно, рідкісні машини навряд чи десь вдасться сфоткати, та й розжитися новою інформацією теж складно. Тому в блогах на Дрімі і в ЖЖ вийшов неповний звіт, з того, що вдалося відзняти. А тут захотів все-таки охопити весь чи майже весь модельний ряд. Ну а для того, щоб це все було лакончно, зробив колажики з сфотографованого мною і з фоток з інтернету. Причому намагався диферінційовувати кольори, щоб було різноманіття. Фейсліфтинги і рестайлінги намагався не дуже розкладати (по ним й інформацію знайти важко), тому деякі автомобілі навмисно пропустив у цій підбірці.

Що можна вваджати вітчизняним автомобілем?

- Машину, розроблену і випущену в країні (для декого це єдиний критетій "вітчизняності").

- Ліцензійний повномасштабний випуск (автомобіль, розроблений закордоном).

- Дрібновузлове складання (CKD — complete knock-down): складання розібраних машинокомплектів (в тому числі, з використанням вітчизняних комплектуючих) зі зварюванням і фарбуванням кузовів.

- Великовузлове складання (SKD — semi knock-down): так зване "викруткове складання", доскладання готового автомобіля з повного машинокомплекту — наприклад, встановлення двигунів, акумуляторів, прикручування колес. Часто використовується для обходу мит і санкцій.

На мою думку, фактично вітчизняними можна назвати перші три категорії. SKD-складання можна вважати вітчизняним лише формально. А ви як вважаєте?

Радянське автомобілебудування не беру до розгляду (хоча там теж є "білі плями"). Однак і пострадянський період, що став історією, не менш захоплюючий.

Ну, що, поїхали?

Розпочну з вітчизняного у повному розумінні. З "Запорожців" і "Таврій" ЗАЗу. У них були рестайлінги: на ЗАЗ 968М в останні роки виробництва ставили дзеркала від "Таврії"; ЗАЗ 1102 "Таврії" після розпаду СРСР збирали без змін, однак після стоврення спільного підприємства з Daewoo, в 1998-му, корейці модернізували "Таврію", сімейство отримало назву "Таврія Нова". Автомобіль дещо змінився і зовні (передня панель, значок, стоп-сигнал на задній двері та спойлер — на люксових модифікаціях), і технічно.

Прикольна модифікація була у "Запорожця" — пікап. Спочатку його виготовляли для внутрішньозаводських потреб, але пізніше стали випускати для пересічних покупців. Задньомоторний пікап виявився незручним, тому випусти їх мало. Я бачив лише два.

На базі "Таврії" освоїли нові кузови: з 1994-го почали випускати універсал "Дана" (недовго, виробили мало, до 14000), а з 1999-го седан нотчбек "Славута" (зібрали 141 898 автомобілів). З 1993-го дрібними партіями, а з 1999-го у великих обсягах освоїли сімейство фургонів/пікапів 110550/110557. Також випускали вантажопасажирські та вантажні хетчбеки (з додатковим об'ємом).

У "Славути" був не лише інший кузов, а й капот. А ось пікапи випускались з капотами від "Таврій Нова" і "Славут". Також були відмінності в комплектаціях, які могли відрізнятись, наприклад, пофарбованими бамперами. Існували і модифікації.

[ Ще більше українських авто... ]

У нашому місті вчора відбулася презентація шкільних автобусів. Таку подію пропустити не міг.

і.юашний хостинг гавкнувся? Чи це тимчасовий збій?

Більше половини фоток пропали.

UPD: Таки запрацювало!