Цей вислів вже став мемом.

Він ось з цього треку.

До вчорашньої замітки. Зробив відео про те, як жив мікрорайон Боярки без електрики.

До речі, буквально кілька хвилин тому електроенергія знов пропала, на пів хвилини. Цікаво, в чому може бути причина? Трансформатор же новий.

Люди знову повмикали генератори.

Посеред минулого тижня два рази зникала електрика, до 5 хвилин. А з 14 на 15 січня електропостачання зникло майже на 3 доби. На вихідних ворушилися не дуже активно. Гадаю, що без скарг не обійшлося (без електрики залишились станція швидкої допомоги, комерційна медична лабораторія, поштове відділення, сервісний відділ газової служби, магазини, кафе, в місті не працювали світлофори). Народ викручувався, як міг. В приватному секторі люди покупляли бензинові генератори. Комерційні структури теж були змушені перейти на самостійне вироблення струму.

По роботі завдань не було, так що робота через це не постраждала. Й так був у вимушеній відпустці.

Але вдома було дуже холодно. Ну і смартфоном і фотокамерою потрібно було користуватись економно, бо де зарядиш?

Прикольне звучання. Ну і ремікс на реп — це круто (IMHO). Особливо, якщо ремікс класний.

Так і не зібрався переписати архів зі старого компа. Купа запитань, не знаю в кого спитати. Знайомі комп'ютерники не дають однозначної відповіді. По-перше, начуваний про якість блоків живлення. По-друге, не вирішив, як краще підключати: все до однієї розетки (подовжувача), чи краще до різних (але тоді потрібен ще один подовжувач)? По-третє, як бути з ймовірністю вірусів? На старому компі вони могли бути. Після перенесення просканувати скопійоване, чи може краще просканувати з компа?

Стосовно тактики вирішив спочатку скопіювати на портативний зовнішній носій все, що є в новому компі, і лише тоді можна організовувати перенесення архіву зі старого компа.

У когось з іюашників був досвід перенесення файлів зі старого вінчестера? Чесно, страшно.

Зняв відео про руїни будинка лісника.

Дослідив цю заброшку більш детально. Хоча шлях до об'єкту виявився довшим, ніж полазка.

На новорічно-різдвяні свята, зазвичай, нічого робити. А цьогоріч ще й трапилась вимушена відпустка. Річ у тому, що начальник з офісу у відпустці, тож і завдання нікому давати. До того ж, на фірмі й так багато святкових вихідних — поки розгойдаються пів місяця пройде. Передчуваю, що у цьогорічному січні може не вийде заробити навіть свій мінімум, оскільки за грудень попрацював наперед, виконавши всі можливі завдання (які доручають).

В докарантинні часи кудись би поперся. Крім того, було що робити по роботі (ось така тавтологія). А що робити зараз не знаю.

Втішає хіба що те, що до звичної святкової нудьги не додалася ностальгія, приводів для якої з кожним роком все більше.

Ще можна переписати архів зі старого компа, але щось стрьомно.

Зустрів новий, 2022-й, рік дегустацією мідій. Міг їх скуштувати ще у старому році, але враховуючи те, яким видався 2021-й рік, вирішив залишити дегустацію на новий рік. Тим паче, 31 грудня чогось боліла голова.

Захотілося побалувати незвичною їжею, зокрема, морепродуктами. В супермаркеті були акції на мідії. На мою думку, вони цілком підпадають під категорію екзотики.

Отже, пресерви мідії. Вони розібрані, без мушель. Засолені. Виглядають дивно і незвично. Я б сказав, навіть дещо гидко. Однак мозок їх сприймає як їжу. А ось мама відмовилась їх пробувати.

На смак як засолений маринований оселедець зі спеціями. За консистенцією теж схожі на оселедець, якщо не враховувати середину. Дуже пересолені — в 100 г. аж 25 г. солі. Однак їсти можна. Але бажано не дуже роздивлятись і прожовувати швидко.

З екзотичних морепродуктів куштував кальмарів і креветок. Тепер хочу ще спробувати криль (не кролів, а криль).

У новорічну ніч від дощу і відлиги сніг повністю зійшов. Сусіди поводили себе тихо, а от інші містяни — ні. Фейєрверки гуркотіли з опівночі (збирався їх відзняти, однак найкрасивіші моменти пропустив). На підвіконні на ранок знайшов папірці з хлопавок. Виходить, хтось з вищих поверхів запускав.

За святковим столом не об'їдався. Й так передоз по солоному і солодкому. А ось бірмікс зайшов з трудом, хоч і смачний. Відвик від алкоголю — вже не лізе.

Про дегустацію мідій напишу пізніше.

Настрій сумнуватий. Так буває щороку у новорічні вихідні, але цього року почуваюсь як після звіздецю, коли звичайні дні без пригод сприймаються за радість або в очікуванні приємних подій.

Ну і пісня дня, на яку випадково натрапив на радіо.

Як і планував на початку рку, підготував новорічну дискотеку. Цього разу на вас чекає 3 години(!) україномовного денсу!