Перекладаю китайську інструкцію. Одразу згадався вислів Добкіна про текст, який написано неправильно. А у цьому випадку ще й продубльовано.

Якщо вони так ставляться до іенструкцій про якість приладів можна лише здогадуватись.

 

Знову допис про здоров'я. Не дуже гарний, бо обламався ще один зуб. Причому, запломбований цьогоріч. Незадовго до поламки відчув, що зуб хитається. Не пригадаю після чого це трапилось: або щось тверде кусав, або вичищував шматки їжі — але згодов з'явився запах пломбувального матеріалу. А це недобрий знак. І ось, сьогодні, перебуваючи в лікарні, їв шоколадний батончик з нугою і горіхами — і відчуваю, що зуб відпав. І відпав гарно — з запломбованим каналом.

Минулого року теж відвалювалась частина зуба.

Єдине, що тішить — сподівання на встановлення коронки. Не знаю, чому спочатку не запропонували поставити коронку, бо все одно все прийшло б до того.

Ну а ще — мене виписали з лікарні. Тож цей допис я пишу з дому.

Декілька днів тому писав, що для госпіталізації на стаціонар необхідно було здати купу аналізів. Частину з них довелося здавати у приватній лабораторії. Для мене це був перший досвід. І як же здивувався, коли аналізи крові взяли з одного проколу. Ще й потім заліпили місце уколу пластирем, як це роблять закордоном, а не просто "притисніть вату". Ось така дрібничка мене здивувала.

До речі, зараз я, скоріш за все, знаходжусь у Києві, в лікарні. Тому деякий час (тиждень-два) дописів не буде.

Серпень, вересень і початок жовтня були логічним продовженням медичних обстежень і відвідуванням лікарів, про які я писав у третій частині замальовок воєнного часу. Це були візити до місцевої поліклініки та поїздки у столицю, до обласної лікарні. В принципі, ніц нового, але в деяких поїздках у Київ вдалось пофотографувати дорогу і столичну Лук'янівку. Зокрема, парк ім. Котляревського, яким до цього прогулювався лише один раз. І то, це було давно. Ну а ще ці місяці я б назвав суматохою, оскільки потрапити на прийом до лікарів не так то й просто. Саме тому цей фотозвіт має подвійну назву "Поїздки у Київ або Суматоха".

Як ви вже зрозуміли, показ Києва поєднаю з описом біганини по поліклінікам.

1. Парк ім. Котляревського цікавий, передусім, своїми фонтанами. А ще у ньому є паркові металеві скульптури, пам'ятник письменнику Івану Котляревському (на честь якого і названо парк) і красива будівля ХХ ст. — особняк. Тому було що подивитись і вам показати.

Вирішив пошерити цікаве і грунтовне відео про історію автомобіля "Таврія".

Звичайно, у огляді розказанго не про все, але деякі факти навіть я не знав. Тому повинно бути цікаво.

Розказую про суматоху, пов'язану з підтвердженням свого діагнозу (не психічного — то окрема тема). Про біганину по лікарям. Так,минулого місяця довелось декілька разів ходити в поліклініку, щоб взяти талончик до психїіатра. А він то у відпустці, то на лікарняному, то повітиряні тривоги — і поліклініка зачиняється. А пеотім тупо не було прийому. Врешті-решт, мама вмовила піти без черги (хоча довелося простояти, поки не скасували повітряну тривогу). Так сходив до лікаря.

Ну а щодо основної хвороби, майже місяць чекав прийому до лікаря в обласній поліклініці. Поїхав цілою компанією — з батьками (не я такий один, до речі). Начебто, вдалось домовитись про стаціонар (потрібен для медкомісії, бо заключення про діагноз і стан здоров'я недостатньо). Заодно вирішили пошукати корпус стаціонару. І що б ви думали? Шукали годину(!) Виявилось, що декілька будівель підпадають під опис. Відділення переїжджають і саме тому на схемах застаріла інформація. Але після години пошуків якось знайшли.

Для госпіталізації у відділення необхідно здати півтора десятки аналізів(!) Нафіга?! Аналіз крові загальний, аналіз на групу крові та резус, аналіз крові на цукор, аналіз на ВІЛ, аналіз на ковід, аналіз на гепатит, аналізи сечі, кардіограму. Одне обстеження вдалося зробити в обласній поліклініці.Частину — в місцевій поліклініці. Причому був прикол, що, вибачаюсь за подробиці, аналіз сечі вирішили здати в поліклініці (хоча кажуть, що треба зрання) — а мені якраз дзюрити і не хотілось. Та все ж я якось вицідив із себе. 

Але залишилась половина або більше аналізів, які не роблять в державній поліклініці. Мабуть, доведеться витрачати шалені гроші.

Ось таке медичне обстеження і підтвердження діагнозу.

Розбавлю суматоху прикольною пародією.

Не знаю, чи буде вам цікаво, але вирішив викласти відеоверсію дегустації польського сухпаю окремим постом. Як кажуть, "най буде".

Тим паче, трошки змінив оформлення: вирішив на заставці розміщувати прапор країни, сухпай якої дегустую.

1. Добовий сухпай Польщі містить лише дві основних страви. В меню №3 це Чилі кон карне та куряча паста Болоньєзе. При цьому, він важить аж 1,9 кг., а енергетична цінність становить 4095 ккал., що набагато більше, ніж у звичайного добового пайка (3600 ккал.). А ще... виготовлений цей набір, як не дивно, не у поляків, а в Іспанії. І у ньому є полум'яний і безполум'яний нагрівачі, яких не було в інших продегустованих сухпаях.

Крім того, написано, що не для продажу. Але я якось купив! І, так, нюх повернувся! Завдяки чому ця дегустація стала можливою.
[ Читати далі (+57 фото...) ]

1. Закуски в цій дегустації представлені паштетом м'ясним "Лакомка", паштетом з тофу "Нахлібчик", сьомгою слабосолоною, сиром Філадельфія "Біло", продуктом з ікри океанічної риби та лососем "Ікорка", продуктом сирним бутербродним "Янтар плюс", хумусом "Yofi" з соусом песто. Багато з цих намазок я їв раніше, а хумус навіть <a href="https://maxiwell.dreamwidth.org/197567.html" target="_blank"><strong>потрапив</strong></a> у фотозвіт. Втім, гадаю все одно повинно бути цікаво. А додатковою особливістю цієї дегустації стала втрата нюху через ковідло, через яку всі аромати пахли сигаретами. Тож огляд врятував лише смак.