Робочі моменти: коли через сервер FreeBSD перестала відправлятися пошта... 

  Звичайна робота системного адміністратора: з ранку помітив, що через старий, але нормально працюючий (основний принцип роботи системного адміністоратора - "працює - не чіпай") сервер на віртуальній машині  під управлінням FreeBSD 6.2 перестала відправлятися пошта. Причина була знайдена відразу: після перевірки вільного місця на диску за допомгою команди df -h - її кожний системний адміністор UNIX-систем повинен знати, як "отче наш" - показала, що весь розділ (точніше, файл, але для зрозумілості напишемо, що "розділ") /var/ зайнятий. Що ж, трапляється й таке, оскільки в цей розділ системні та прикладні програми записують журнали, які не завжди автоматично видаляються, може переповнити. 

Проте перевірка за допомогою команти du -h показала, що зайнято (повинно бути) там не так вже й багато - приблизно 20% .  У кого ж "негаразди" з арифметкою? З таким питання вирішив звернутися до штучного інтелекту - GhatGPT та Gemini Google  -  і обидва вони дали майже однакові відповіді - пишу дещо "вільний" переклад українською мовою, оскільки оригінал був англійською:
"зазвичай, хоч не завжди, це виникає через те, що файли, які були видалені, проте в момент видалення були "захоплені" якимось процесом.." - і далі я просто вже через пошук знайшов більше детально, що потрібно було робити, бо причина стала очевидною: журнали - в моєму випадку сервера Apache - обов'язково могли бути "захопленими", посилання тут - https://rtfm.co.ua/ru/unix-df-i-du-raznye-znacheniya/  

За цим посиланням була також інструкція, що робити в такому випадку, але я вирішив, що простіше зробити звичайний reboot сервера. 

Після цього все запрацювало нормально -- різниця між командами " df -h " та " du -h " практично зникла. 

 Додатково: 

1) https://rtfm.wiki/bsd/df_du_different

2) https://ru.stackoverflow.com/questions/521346/du-%D0%B8-df-%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82-%D1%81%D1%83%D1%89%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D0%BE%D1%82%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%89%D0%B8%D0%B5%D1%81%D1%8F-%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0

Свого часу цей канал зробив для трансляцій (стрімів), або щоб "заливати" відносно короткі відео прямо у YouTube без відеомонтажу. 

Проте через певний час YouTube ввів обмеження на прямі трансляції з телефона, і я цей канал "закинув", оскільки практично усі відеоролики я робив з застосуванням обробки. 

Повернувся до цього каналу я в цьому році, зробивши пару відео повені у Києві весною 2023 року,  YouTube-короткі (Shorts), які, на диво, отримали певну популярність. 

І тому зробив коротке відео дитячих розваг на День Києва в парку Наталка - https://youtube.com/shorts/V5-7VMltqms?feature=share - з мильними бульбашками аж до 10 метрів. Діти пораділи, щоб хоч так їх відволікти. 

Але найсильніше відео, вже не у форматі YouTube-Shorts зняв дещо пізніше -- нові діти війни в Україні звертаються до російських матерів. На жаль, навряд чи це звернення почують ті, до кого вони звертаються. 

Спочатку я теж, до речі, думав застосувати відеомонтаж, бо через хвилювання ледве зміг втримати в руках смартфон, яким знімав. Але потім все ж вирішив розмістити прямо з смартфона. 

Але виникає питання: а чи не вигідніше було б видобувати водень шляхом пароконверції кам'яного вугілля. Це:
1) певним чином забезпечить роботу вуглевидобувну промисловість;

2) дозволить використовувати "бросове" тепло теплових та атомних електростанції;

3) сукупна енергетика цього процесу більш вигідна. 

Хімія цього процесу така: 
1) спочатку за допомогою паро-повітряного або паро-кисневого дуття отримується так званий синтез-газ: 
  С + H2O  = CO + H2

2) далі за допомогою каталізатора 
  СO + H2O = CO2 + H2 
- отримується додатакова кількість водню. 
Далі або шляхом розчинення диоксиду вуглецю у воді, або виморожуванням розділяємо вуглекислий газ і водень. 

"Щоб було зрозуміло, що робить Німеччина:
1) відмовляється від АЕС;
2) відмовляється від вугільних ТЕС;
3) будує пряме сполучення з російськими газовими трубопроводами. 

Очевидно, що: вугілля замінять частково російським газом, частково французькою атомкою. І через років 20 втрачає незалежність"

Longin Lisetski: "Десь біля 2000 року я викладав в Харківському політехнічному курс "Відновлювпні джерела енергії", який я читав за західною монографією 1980-го року. Зараз дивлюсь - а нічого реально нового з тих часів так і не з'явилося! Революція в інформатиці, але повний застій в енергетиці. Путін і король Салман ібн Абд-ель-Азіз - господарі світу!"

Простіше кажучи, Facebook, I.UA без електроенергії, яка як вироблялася, так і виробляється зараз за технологіями минулого, або навіть позаминулого, сторіччя, так і виробляється. За цей час з принципово нового в енергетиці з'явилася лише атомна. Але й там свої проблеми. 

Відразу скажу, що я не стану коментувати тезу про "апокаліпсис 2030 р. через руйнування постачань". Хоча, можливо, навiть сьогодняшня криза так званого "постіндустріального суспільства" веде саме до схожого сценарію. Але сама концепція науково-технічного прогресу в електроніці та інформатиці надалі викликає все більше сумнівів в правильності напрямку. Почалося, на мій погляд, приблизно з виходу Windows XP, тобто з 2003 року. Тобто програмне забезпечення вимагає все більше ресурсів без суттєвих змін в функціональності. А часто функціональность приносять в жертву можливим прибуткам від продажу ПЗ. А за ними, звичайно, "тягнуться" виробники апаратного забезпечення. Наприклад, розробникам немає коли розбиратися у початковому коді бібліотек Java, вони "напихують" свого, в результатi потреба в обчислювальних ресурсах зростає, що автоматично означає прибутки виробників електроніки. А користувач, тобто кінцевий споживач, не тiльки змушений платити "не за що", а й викидати на сміття повністю фізично працездатні електронні компоненти. Тому, на мій погляд, концепція "нового життя" "морально застарілих", але працездатних електронних компонентів, хоча б силами волонтерів, заслуговує на увагу як i волонтенів-екологів.