Жорж  Дикий

ПРОРОЧЕ

                       Б.Г.

У спогадах краси нема -
там є прозріння!
Чимало випито вина -
а де везіння?

Моя чи ні у тім вина -
знати не хочу!
Водичка проряд є питна -
чуття злоскочу...

Красою сповнене життя...
А що я бачу?
Хто не цінує почуття -
тим не пробачу!

І може я і не герой,
щоб бити пику!
В душі я лицар і ще той -
як в лева рику!

Сховаю в усмішці оскал
свій кровожерний...
Мені не здобич цей шакал -
я честі ревний!

Хай брешуть лиси на щити
червена граду...
Ми йдемо твердо до мети -
добра і ладу.

Національна ідея
Остап Кривдик, для УП _ Понеділок, 26 лютого 2007, 12:10

Україна не може існувати без національної ідеї. Країна без такої ідеї – як людина без принципів і цілей, без розуміння того, що добре, а що ні, що і як вона хоче досягти.
Ця ідея може на перший погляд видатися абстрактною.
Проте, цінності – надзвичайно практичні, вони – критерій до дії.
Дія без цінностей – сліпа, цінності без дії – мертві.
Національна ідея – це "те, що важливо" для нас, те, без чого не буде нас як панукраїнської нації.
Це – своєрідна "ідеальна Україна" – одночасно вектор і поки недосяжна ціль.
Це – те, на основі чого можна досягти консенсусу всередині українського панетносу, а потім і всієї панукраїнської спільноти – громадян України. Це – національні імперативи.

[ далі ]

Зруйнувався пам’ятник засновникам Києва!



У Києві на Набережному шосе з невідомої причини обрушився пам'ятник засновникам Києва - Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь.
Як повідомили в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ в Києві, обрушилися частина тури з фігурами братів Щока і Хорива.
За словами глави прес-служби столичного МВС Володимира Полищука, пам'ятник рухнув у зв'язку з проблемами конструкції.
"Ніякого криміналу там немає", - завірив Поліщук відмітивши, що розслідування, швидше за все, проводитиме прокуратура.
Між тим, в Киевзеленстрое, в чиєму веденні знаходиться територія
де розташований пам'ятник, заявили, що обвалення було помічене учора 23 лютого
близько 18:00. Підприємство з'ясовує причини події, повідомляє Газета по-киевски.
Як повідомив представник Головного управління по охороні культурного
спадщини Київської міськдержадміністрації, обвалення пам'ятника може бути
пов'язано з обмерзанням.
На питання про те коли почнуться роботи по відновленню пам'ятника, представник управління відповісти утруднювався.
Пам'ятник на честь засновників Києва був встановлений в 1982 році.
Монумент знаходиться на Набережному шосе, недалеко від станції київського
метро Дніпро. Пам'ятник зроблений із залізобетону і покритий міддю.

Заст. голови Києва Голубченко намагається представити це як "демонтаж" і реконструкцію.

За іншими неофіційними даними, можливо, що на пам’ятку для групового знімку позалазила чимала купа святкуючих  "захистників" приблизнго о 16 год. і та не витримала.

Мене до цього часу вражає факт, як той Васюра постійно виступав на подібних святкуваннях дат 23 лютого чи 9 травня  в якості почесного курсанта перед курсантами київського училища, майбутніх офіцерів РА, і вчив їх патріотизму, вірності присязі, мужності... Перед піонерами любив виступати як ветеран...
І ще вражає, що ніхто не хоче дослідити і оприлюднити повоєнне життя Григорія Васюри - чому так? 

З архіву Богдана Гордасевича. 2010 р.

Нагадування про Хатинь

Цього 2004 року минає рівно 10 років, відколи було опубліковано статтю “Правда про Хатинь”, та через зрозумілі кожному причини ця правда не набула поширення. Навіть теперішній великий радник президента України, а колись – редактор першого в Україні офіційного незалежного демократичного часопису “За вільну Україну” п. В.Базів не зважаючи на свою львівську генезу, не був поінформований про реальний стан справ стосовно Хатині, бо тоді він би порадив свому патрону Л.Кучмі, під час його відвідин у червні цього року Білорусії з нагоди відзначення 60-річчя звільнення від німецької окупації, не приймати участі у відвідинах меморіального комплексу Хатині.  Все ж таки  українці разом з німцями знищили це село, тому присутність президента України  в Хатині без відповідної покути, подібно німцям, виглядало доволі двозначно і неприємно. В черговий раз Л.Кучма що називається “сів у калюжу” і це вже давно перестало бути смішним, а скорше викликає жаль. Сподіваюсь, що повторне опублікування цієї статті буде корисним для новітнього керівництва України і молодого покоління  в цілому.
[ далі ББ ]

Підсумки і напрямки

Богдан Чайківський

“ФАМА” - РЕКЛАМНА ФІРМА РОМАНА ШУХЕВИЧА
(уривок з книги)

***
   З Романом я побачився аж у червні 1941 року, коли вже почалася війна і “Нахтігаль” примарширував до Львова. Роман якраз пережив велику трагедію, бо знайшов свого брата Юрка замордованого в тюрмі НКВД на вул. Лонського. Батьки були схоровані, бідні. Я часто заходив до них, майже щодня, бо жив недалеко, на сусідній вулиці Малаховській. Я сидів з Романом на сходах вечором. Він мені казав, що німці ніколи війни не виграють. Я йому на це: “Ти не бачив совєтської армії?” А він далі говорив що все ж таки війну виграють англійці і совєти.
   [ далі ББ ]

   Мені вже набридло нагадувати кожному "правовірному тимошенківцю" початок розколу помаранчової спільноти: що його розпочала саме Юля Тимошенко і що не Ющенко її вигнав з прем'єрства, а вона сама гучно грюкнула дверима, перейшовши у опозицію до Ющенка, який просто змушений в такій ситуації піти на поклін до Віктора Януковича за голосами на обрання новим прем'єром Єхануова. Підписаний тоді меморандум став початком політичного відродження Віктора Януковича, але я не думаю, що хтось може закинути Ющенку добровільність цього вчинку - мусів.  Цілком справедливим прозвучало нарешті (!) щире зізнання Віктора Ющенка, що найбільшою його помилкою за всі минулі роки це була Юлія Тимошенко. І я так вважаю від часу проголошення т. зв. "корупційного скандалу", який закінчився досить дивно: злочини корупції не були доведені, а головні обвинувачені незабаром опинились в таборі своїх опонентів - БЮТі.  
   Від того часу (2005  - !) в помаранчевому роз'єднанні (!) почалась просто "вялотекуча політична шизофренія", яка цілком логічно призвела до 7 лютого 2010, тобто повного краху! 
   Нижче для бажаючих освіжити память я наводжу статтю по цій темі, а що в ній мене вражає найбільше, коли я скачував з архіву "Української правди" - 0 у коментарях, що і дивно, і символічно!  Дійсно: коментарі зайві.[ далі ББ ]

Літературно– музичний вечір відбувся у відомій львівській кавярні "МУЗІ" у неділю 7 лютого 2010 року.
Прихильники співаної поезії та римованого слова не тільки посиділи, але
й постояли в затишному кафе з філіжанкою кави, представляючи власну
творчість, поринаючи в мелодії пісень та слів.[ далі ББ (багато букв) ]

   Третя за рахунком творча зустріч в ГО «Разом» (http://www.together.lviv.ua/) набула вже того рівня душевної щирості та розкутості, відвертого дружнього спілкування, що навіть не спадало на думку про тільки початок справи, а навпаки здавалось природнім це споріднене товариство, це відчуття, наче ми завжди були разом!
   Назва зустрічі «Український лев» символізувала спорідненість міста Лева з темою вечора, яка була присвячена відзначенню 75-річчя дати народження видатного українського поета Василя Симоненка, що так передчасно пішов на злеті своїх творчих можливостей з життя у віці 28 років, але залишив невмирущу пам'ять своїми геніальними творами. Василь Симоненко коротко перебував у Львові, але полишився у ньому навічно, особливо своїм знаменитим віршем «Український лев» про це славне місто. У 70-80 роки у Львові навіть існував своєрідний напівлегальний культ Василя Симонека, бо на відміну від суворо забороненого Василя Стуса, використання поезій Симонека не вважалась криміналом, але їх зміст був дуже і дуже надихаючим для патріотів України в умовах тоталітарного режиму.[ далі ББ ]

Не перестаю дивуватись з чудес, які постійно продукує світу Україна, але чимало див стається у нас і так би мовити приватного характеру.
Для мене, як і для багатьох в Україні, свято закоханих в День Святого Валентина 14 лютого, було чимось з навіяних нам традицій західної культури, навіть своєрідним бізнес-проектом,  аж раптом я дізнаюсь, що святий Валентин є навправду українським святим, а його нетлінні мощі виставлено у катедральному соборі Юра нашого Львова. Звідки вони там з’явились? А з нашого славного міста Самбора!
Мощі покровителя закоханих - Святого Валентина вже кілька віків зберігалися в церкві Різдва Пресвятої Богородиці у Самборі Львівської області, а автентичність реліквії засвідчує документ за підписом Папи Римського від 1759 р.
Як розповів отець Богдан Добрянський, адміністратор парафії у Самборі, Святий Валентин був покровителем Перемисько-Самбірської єпархії. У 1759 році прах святого вийняли із землі на цвинтарі св. Присцілли у Римі. Тоді ж у Ватикані вирішили передати частину мощів святого у храми тієї землі, якою опікувався Святий Валентин. Фрагмент черепа та кілька кісточок поклали у саркофаг і доправили до храму Самбора. Від того часу реліквію зберігають там, але в радянські часи це замовчували, щоб атеїсти не знищили реліквію. Тепер це стає набутком широкої популярності і навіть паломництва, як ще одне з дивовижних чудес України.

Богдан Гордасевич

Суспільні рухи обов’язково мають у підгрунті певні ідеї або філософські доктрини. Для "Фронту справедливості" як на мене найбільше підходить ідейна спадщина знаменитого українського філософа Григорія Сковороди - ось дещо з того я віднайшов у книзі "З історії української політичної думки" Борис Кухта, Київ, "Генеза", 1994 р.
І ще хочу додати, що я пропагую ідеї анархізму, маючи на увазі саме такі аналогічні ідеї ваги кожної людини, коли мікро співвідностне до макро.

Нас цікавить вчення Сковороди про мікрокосм, малий світ – тобто людину.[ далі ]