хочу сюда!
 

Таня

35 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 35-42 лет

Заметки с меткой «україна»

1210 налоговых проблем

Нищих невозможно заставить декларировать нищету. Поэтому Гетманцев и команда ЗЕ взялись за крупный бизнес. 

Даниил Гетманцев, глава комитета ВР по вопросам финансов, налоговой и таможенной политики рассказал в интервью «РБК-Украина» о том, как команда ЗЕ собирается реформировать налоги. Речь идёт о законопроекте №1210, от которого в шоке весь бизнес Украины. 

Анти-BEPS

Base Erosion and Profit Shifting, а если по-простому, без модных западных словечек, то это перекрытие офшоров — деофшоризация.

Гетманцев: «Убежден, если ты прячешь деньги в офшоры, не платя деньги в бюджет Украины, которая воюет, – это такая же коррупция, как взятка чиновнику. Может быть, есть разные степени моральных оценок этому, но то, что у этой коррупции одна и та же природа, мне кажется, очевидно. Поэтому, в частности, мы должны принять BEPS».

Вопрос к Даниилу Гетманцеву, не начнёт ли он с Зеленского, у которого в офшоре несколько компаний? Или с главы офиса президента Украины Богдана? Или с Коломойского, главного спонсора президентской кампании Зеленского?

Гетманцев и ЗЕ-команда не понимают простой вещи: деньги перемещаются из стран с высокими налогами в страны с низкими налогами. Это как закон физики, как сила притяжения. Капиталы идут туда, где им выгодно и безопасно. И какие бы преграды не возникали на их пути, сколько бы борцов с коррупцией их не тормозило, деньги устремляются в экономически свободные зоны земного шара. Могут ли ЗЕ остановить этот поток? Конечно, нет!

Штаб-квартиры суперприбыльных компаний открываются в разных юрисдикциях мира. Например, резиденция Apple находится в офшоре Ирландии, а заводы по сборке — в Тайване, Малайзии, Южной Корее и др., где производство дешевле. Доходная часть Apple  выводится из-под высокого налогообложения США, благодаря армии бухгалтеров и юристов. И так работают все крупные бизнесы не только в Украине. Поэтому нужно создать на территории своей страны такие условия, чтобы сюда стремились капиталы. Начинать нужно с низких налогов и мягких условий для бизнеса!

Единственное, чего добьётся Гетманцев и ЗЕ-команда своим анти-BEPS — это усиление репрессивного аппарата, который будет коррумпироваться и топтать малый и средний бизнес. 


Налоги должны платить все

Не только бизнес, но и физические лица.

Гетманцев: «Возможно, у нас произошла антиэлитарная революция, идущая семимильными шагами по миру». «…если мы с вами все отказались – и это не просто слова – от эпохи вранья, эпохи бедности, то, соответственно, государство не имеет права красть, а, с другой стороны, люди также должны находиться в рамках правового поля и не уклоняться от налогообложения».

Гетманцев, видимо, считает себя новой элитой, которая борется со старой элитой и крупным коррупционным бизнесом. По сути, борьба с «попередниками» для него — это борьба с деньгами. В Украине произошла не революция, а смена политических поколений, смена технологий (в том числе, политических, товарных и т.д.) А подход остался прежним: никаких экономических свобод, вместо этого ужесточение контроля и репрессивные меры.

Мне бы очень хотелось посмотреть, как сам Гетманцев попробовал строить бизнес и честно заплатил бы все налоги! Мне бы очень хотелось, чтобы он нашёл хотя бы одно прибыльное предприятие, которое работает «по-белому» и не строит «схемы».

Гетманцев: «Сердцевиной весенней налоговой реформы будет реформа налогообложения доходов. Мы ее называем малая налоговая реформа. Что это такое? Посемейное декларирование НДФЛ, расширение вычетов по НДФЛ, налоговая амнистия, патент для первой группы единого налога, налог на выведенный капитал и в самом конце – всеобщее декларирование».

Уважаемый господин Гетманцев! Сегодня налоги — это узаконенное воровство. И ни вы лично, ни команда-ЗЕ ничего не предлагаете, чтобы люди обогатились и могли платить. Налоги не могут быть высокими в беднейшей стране, это НЕ нормально! Дайте 42-миллионному народу свободно зарабатывать!

Balashov.com.ua


Сценарії завершення російсько-українського конфлікту

Аналітики "Левіафан" озвучили сценарії завершення російсько-українського конфлікту
Правовий статус окупованих територій, питання освіти і соціального забезпечення - директор Аналітичної групи "Левіафан" Микола Мельник окреслив лише частину гострих проблем, які необхідно вирішити після завершення українсько-російського конфлікту.

Для обговорення цих та інших питань ГО "Аналітична група "Левіафан" зібрала на круглому столі "Окуповані території: візія життя після звільнення" в прес-ценрі "Українських Новин" депутатів, експертів, політологів та юристів .

Першим слово було надано депутату Верховной Ради від фракції "Європейська солідарність" Ахтему Чейгозу. Він вважає неправильним негайне проведення виборів на Донбасі, що передбачає "формула Штайнмайєра", навіть із відведенням військ бойовиків. Пояснює свою позицію тим, що 5 років окупації мали великий вплив на свідомість та психологію людей, і населенню необхідний час, для реабілітації.

Також він додав, що українцям потрібно готуватися до повернення Криму. "Не стільки ставити питання коли це трапиться, скільки кожен день займатися цим планомірно, і бути готовими".

Експерт громадської організації "Слова і діло" Валентин Гладких проаналізував 3 сценарії завершення конфлікту між Україною і Росією.

1 сценарій - програш. Україна беде боротьбу "на рівні" з Росією завдяки допомозі західних партнерів. Залишається питання: втативши цю підтримку, чи зможемо ми й далі вести боротьбу? Гладких переконаний, що це питання суто умоглядне, і відповідь на нього може бути доволі траматичною.

2 сценарій - компроміс. Експерт зазначає, що сценарію компромісу з Кримом він не бачить, тому що територія суто "віджата" - можливий варіант або повернення, або неповернення.

Звертаючись до територій ОРДЛО, необхідно визначити мету України: повернення людей, повернення територій чи повернення людей разом з територіями?

"Принципо важливо усвідомлювати, що насправді війна ведеться на Сході не за території, війна ведеться за державний суверенітет. Мета Росії - обмежити державний суверенітет", - зазначає Валентин.

Гладких побоюється, як би нам не довелося обирати між державним суверенітетом і територіальною цілісністю. Зазначає, що в такому виборі, він надав би перевагу суверенітету. "Краще в ЄС і НАТО без ОРДЛО, ніж з ОРДЛО без ЄС і НАТО", - підсумував він.

3 сценарій - перемога. Росія відчула всю силу української армії, платить 300 трильйонів контрибуцій, усі майбутні покоління росіян будуть спокутувати їхню провину і виплачуватимуть данину, поки українці будуть лежати на пляжі у деокупованому Криму і пити апельсиновий сік. Непоганий варіант, чи не так? Але, чомусь, Гладких сумнівається в його реалістичності.

Потрібно розуміти, що ці сценарії не рівновірогідні, і потрібно тверезо оцінювати ситауцію як всередині країни, так і за її межами.

Далі слово взяв радник Міністра внутрішніх справ Михайло Апостол, який, в свою чергу, нагадав про стетегію "малих кроків" міністра зовнішніх справ Арсена Авакова, в яку входять такі пункти: відведення військ, миротворча місія, утворення державних інститутів на окупованих територіях, реінтеграція, гуманітарне розмінування, відновлення паспортів, інфракстуктури, повернення переселенців і участь у державних виборах.

Державі ж, на його думку, необхідно ухвалити закон про амністію та закон про колаборантів, а також забезпечити комунікаційну стратегію.

Апостол підсумував свій виступ закликом: потрібно не лише говорити, а й діяти!

І знову про економіку України та поради МВФ

Пятниця, 27 вересня 2019, 09:57 • Саша Картер • 34800
У МВФ дали завдання Україні для пришвидшення економічного зростання
У МВФ дали завдання Україні для пришвидшення економічного зростання

КИЇВ. 27 вересня. УНН. Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) за підсумками візиту до Києва дійшла висновку, що пришвидшення економічного зростання в Україні, зокрема, буде залежати від реалізації амбітних реформ на підтримку переходу України до повноцінної ринкової економіки. Про це йдеться в заяві керівника місії Рона ван Родена, передає УНН з посиланням на повідомлення пресслужби МВФ в Україні.

“Необхідне більш потужне, стале та всеосяжне (інклюзивне) зростання для того, щоб Україна змогла наздогнати за рівнем доходів свої сусідів по регіону. Вирішальною мірою це буде залежати від реалізації амбітних реформ на підтримку переходу України до повноцінної ринкової економіки. Таке завдання не є легким і було викликом у минулому, коли проведення реформ із зупинками призвело до повторного накопичення значних дисбалансів та економічної кризи”, — повідомили у МВФ.

Зі слів ван Родена, економічна політика України надалі має зосереджуватися на підтриманні макроекономічної стабільності з одночасним створенням умов для пришвидшення економічного зростання. Він зауважив, що макроекономічна стабільність є необхідною умовою для досягнення швидких темпів зростання.

“Це потребує проведення розважливої фіскальної політики для забезпечення прийнятного рівня боргу, з одночасним підвищенням ефективності та результативності державних видатків, в тому числі в галузях охорони здоров’я та освіти, а також в сфері підтримки вразливих груп населення за допомогою чітко спрямованої адресної системи соціального захисту. Це також означає проведення обачної грошово-кредитної політики, націленої на подальше скорочення інфляції та накопичення резервів в умовах режиму гнучкого обмінного курсу. Врешті решт, критично важливим є захист фінансової стабільності, з одночасним посиленням фінансового посередництва та мінімізацію вартості наслідків ліквідації банків для платників податків”, — йдеться в заяві керівника місії.

Він підкреслив, що забезпечення незалежності центрального банку “має важливе значення для проведення такої грошово-кредитної та фінансової політики”.

“Піднесення економіки на вищий рівень економічного зростання також вимагає прискорення структурних реформ, що, перш за все, передбачає встановлення міцного верховенства права, в тому числі за допомогою судової реформи, та рішучу боротьбу з корупцією. Не менш важливим є посилення конкуренції та відкриття ринків, особливо в енергетичному та сільськогосподарському секторах, та зменшення ролі держави та олігархів в економіці. Зростання заробітної плати повинно відповідати покращенню продуктивності праці для забезпечення конкурентоспроможності. Завдяки сталому впровадженню реформ Україна зможе тісніше інтегруватися з європейською економікою та її ланцюгами поставок, скориставшись також більшими перевагами Глибокої та всеосяжної угоди про вільну торгівлю з ЄС”, — наголосив ван Роден.

Як повідомляв УНН, місія МВФ сьогодні завершила візит до України. Відповідно до висновків МВФ, місія за підсумками візиту до Києва повідомила, що обговорення нової 3-річної програми підтримки МВФ триватимуть найближчими тижнями.

Джерело: УНН
Теги: Україна

Рейтинг 100 найбагатших в Україні

100 найбагатших. Рейтинг Корреспондента
Корреспондент.net, 27 вересня 2019,
100 найбагатших. Рейтинг Корреспондента
Рейтинг Журналу Корреспондент
Корреспондент оцінив успіхи 100 найзаможніших українців. Ми також проаналізували, на чому саме вони роблять свій бізнес і як вплинули дві останні кризи на їхні статки.

У нас хороша новина: після п'яти років перерви Корреспондент відновлює публікацію рейтингу 100 найзаможніших українців. І це прекрасно. Не тому, що закінчилася епоха бідності, а тому, що країна поступово виходить з наслідків двох криз за останні 10 років, і результати рейтингу про це свідчать теж, пише Світлана Шмельова у №18 Журналу Коореспондент.

ЯК МИ РАХУВАЛИ

Ми проаналізували активи більш як 120 найзаможніших українців і з них відібрали перших 100. Це як і раніше дуже непросто в Україні.

І, зрозуміло, це не має відношення ні до оцінок для оподаткування або для інвестування. Не більш ніж оціночні судження. Влаштовуйтеся зручніше - розкладемо все по поличках.

Є кілька способів оцінити бізнес, якщо зовсім грубо, то таких способів чотири. Наприклад, найточніший - ціна покупки. Зрозуміло, що це буде точно тільки на момент угоди. А трохи пізніше може коштувати й інших грошей. На жаль, в Україні цей метод практично не можна застосувати. Переважна більшість компаній не торгуються на фондовому ринку. І вартість їхній акцій невідома, та й акцій як таких у них в більшості випадків немає.

Другий спосіб - спробувати порівняти бізнес з аналогічним. Порівнювати з українськими аналогами? Хороша ідея, але, скільки коштує той чи інший український бізнес, як правило, абсолютно точно оцінити неможливо: дивіться перший пункт - немає фондового ринку. Звичайно, можна спробувати порівняти з аналогічним бізнесом в Польщі або навіть в Росії. Але цей спосіб дасть приблизний результат - ринки таки різні в принципі. Але спробувати можна.

Третій спосіб - спробувати оцінити за вартістю створення аналогічного бізнесу. Це начебто досить точний метод, ось тільки потрібно врахувати дві обставини. Щонайменше треба мати дуже великий обсяг інформації про величину необхідних капіталовкладень. А це часто і самому інвестору не цілком зрозуміло на початковому етапі. Що вже говорити про експертні оцінки. Ну і зараз такий метод не має в Україні особливого сенсу, оскільки у багатьох випадках аналогічний бізнес можна купити значно дешевше, ніж побудувати з нуля. Тому що тільки виходимо з кризи.

Четвертий спосіб - спробувати оцінити на основі обсягів прибутку, який генерує підприємство. Цей метод досить точний і саме його дуже часто використовують професійні інвестори на фондовому ринку, щоб оцінити перспективи зростання тієї чи іншої акції. Наприклад, в Україні нерідко говорять про те, що вартість компанії приблизно дорівнює 7-12 розмірам її річного прибутку. Чим ризикованіший бізнес, тим менша величина коефіцієнта (мультиплікатора), на який треба помножити річний прибуток до оподаткування, щоб отримати оцінку бізнесу. Начебто і хороший шлях, але де взяти цифру прибутку? Не того, що в податкових звітах, а реальну? Та й ту, що в звітах, здобути можна, тільки якщо це публічна компанія. А як уже було сказано, переважна більшість українських бізнесів не є публічними компаніями.

При цьому в способах - від другого до четвертого - потрібно оцінювати ще й ступінь закредитованості бізнесу. Якщо, наприклад, на запуск підприємства витрачено $20 млн, але заради цього довелося взяти кредитів на $15 млн, виникає питання - скільки ж коштує такий бізнес? Напевно 20 мінус 15. Тобто $5 млн є у власника у вигляді такого активу, але не витрачені на його створення 20. Ступінь закредитованості - це теж в переважній кількості випадків величина, закрита від публіки.

Загалом, чимало складнощів - і доводилося давати оціночні судження щодо вартості бізнесу, спираючись на ті розрахунки і способи, які виявлялися доступні.

І, нарешті, вишенька на торті - далеко не всі власники публічно декларують наявність у них тих чи інших активів. Що створює окремі труднощі.

Проте ми зуміли провести оцінки. Якщо хтось із власників запропонує свої поправки до наших оціночних суджень, ми неодмінно і негайно їх опублікуємо.

ЩО ВСЕ ЦЕ ОЗНАЧАЄ

Бізнес в Україні досить сильно концентрований. Наприклад, в руках 20 найзаможніших перебуває близько 70% активів, що належать першій сотні. Це привіт з часів великої приватизації, коли знайшли своїх господарів підприємства металургії, енергетики, хімічної промисловості та інша спадщина радянської індустрії.

Разом з тим структура активів, які належать першій сотні найзаможніших, поступово змінюється. Наприклад, вже досить помітне місце займають активи в агробізнесі, роздрібній торгівлі, нерухомості та будівництві. А це бізнеси, які переважно створювалися з нуля, хоча найчастіше це робилося на гроші, зароблені в інших сферах.

А ось фінансовий бізнес в активах найзаможніших займає дуже скромне місце. Що зрозуміло після того банкопаду, який тривав у 2014-2016 роках. Вціліли держбанки, нечисленні приватні українські та, звичайно, банк з іноземними акціонерами. З цієї причини немає в рейтингу і багатьох власників великих банківських груп.

Та й в принципі вартість українських бізнесів сильно постраждала від криз, а також від російської агресії на сході і півдні України. Наприклад, не присутній в нашому рейтингу власник горлівського Стиролу, а також власники низки інших підприємств, які перестали існувати.

Як ілюстрацію можна взяти і порівняти статки українських мільярдерів за версією американського Forbes до кризи 2009 року, до кризи 2014 року і після неї.

 

Кількість мільярдерів

Сукупні статки мільярдерів

 

2008

 

7

 

$29,3 млрд

2013

7

$28,3 млрд

2015

5

$11,9 млрд

2019

7

$13,6 млрд

Тут добре видно, що максимум вартості активів був напередодні кризи 2008 року. Потім був спад в 2009-2010 роки. А в 2011-2012 роки був період відновлення. Але криза 2014-2015 років призвела до падіння вартості активів - не стільки зважаючи на те, що прибутковість бізнесів знизилася, скільки через різке зростання ризикованості українського ринку. І цей ризик, на думку іноземних аналітиків, привів до відповідного зниження вартості активів. У 2016-2019 роках почалося відновлення економіки, але, як бачимо, воно ще не привело до повернення вартості бізнесів до колишнього рівня.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО

Вартість активів великих підприємців - це не тільки привід помірятися мускулами (для власників) або потеревенити стосовно цифр з великим числом нулів (для всіх інших). Це, перш за все, потенціал для залучення інвестицій. Будь-який банк або інвестор, перш ніж купувати облігації компанії або давати їй кредити, жваво цікавиться її вартістю, а також розмірами прибутку. Ну і вартістю всіх активів, що належать власнику компанії-позичальника. Чим більша ціна, тим більше грошей інвестори готові вкласти в цінні папери позичальника, а банк більше готовий видати у вигляді кредиту.

Ну а від обсягів інвестицій, як відомо, залежить швидкість відновлення економіки, а також доходи населення. Загалом, треба радіти кожному мільярду і мільйону приросту вартості активів найзаможніших українців. Хоча, звичайно, якби в Україні існував розвинений ринок акцій, ми б раділи не тільки зарплатам, але і зростанню вартості належних нам цінних паперів компаній, що дорожчають.

РЕЙТИНГ

Пропонуємо фігню для годиться, а все в ручному режимі держбюджет

Про що говорить Держбюджет-2020 

 15 вересня внесла до Верховної Ради проект держбюджету на 2020 рік. У парламенті збираються допрацьовувати документ, та й у інших учасників є правки навздогін. Про що говорять цифри Держбюджету-2020? Законопроект про держбюджет вже готовий depositphotos.com Проект Держбюджету-2020 на значною мірою був побудований ще попереднім складом Кабінету Міністрів, на тих макропоказниках, які уряд затвердив навесні 2019 року. У новому уряді кажуть, що будуть вносити зміни "по ходу п'єси" - до 2 листопада Кабмін має намір внести в проект бюджету корективи згідно з оновленим прогнозом Мінекономіки. Про це повідомляють Деньги.ua. "... це - перший варіант. Він ґрунтується на макропоказниках, які були затверджені ще навесні. Через два тижні ми подамо до парламенту Програму дій уряду, поділимося своїми думками про те, як ми бачимо інструменти економічного зростання. При необхідності, Мінекономіки перегляне макропоказники, і ми зробимо відповідні зміни ", - пообіцяв прем'єр-міністр Олексій Гончарук. І додав: Ми плануємо зменшувати витрати на обслуговування державного апарату ... У той же час, цей уряд не буде підвищувати податки, їх слід поступово зменшити. Але зробити рівними для всіх. 

Номінальний ВВП і інфляція dengi.ua Читай також: Держбюджет на субсидії скоротили, але його вистачить усім, - Мінсоцполітики У пояснювальній записці до проекту держбюджету уряд дає два варіанти макроекономічного прогнозу. 

Відповідно до першого, помірно-оптимістичному, ВВП за підсумками року зросте на 3,3%, інфляція буде 7,2% (середній рівень до попереднього року) і 6% (грудень до грудня). Середня зарплата - 12,04 тис. Грн., Приріст експорту - 7,6%, імпорту - 8%. Другий варіант прогнозу більш оптимістичний: ВВП - + 3,6%. Але інфляція вище: 7,4% (середній рівень до 2019 року) і 6,5% (грудень до грудня). Середня зарплата - 12,5 тис. Грн., Зростання експорту - все ті ж 7,6%, а імпорту - вже 8,2%. В цілому, прогнозується розширення дефіциту поточного рахунку до 5,3 млрд. Дол. У 2020 році (3,3% ВВП). Чистий приріст прямих іноземних інвестицій прогнозується на рівні 4-4,5 млрд. Дол. Платіжний баланс буде зведений з профіцитом 1,9 млрд. Дол., - з пояснювальної записки. 


Міністр фінансів Оксана Маркарова повідомила, що на кінець 2020 року рівень держборгу до ВВП повинен скласти 46,7%, або 2127,7 млрд. Грн. У проекті держбюджету-2020 зазначено, що нові запозичення в 2020 році будуть на рівні 383,9 млрд. Грн. Причому, внутрішні - 242,07 млрд. Дол., А зовнішні - 141,7 млрд. Дол. На погашення боргів в 2020 році в документі направляється 292,9 млрд. Грн .: 164,16 млрд. Грн. - за внутрішніми зобов'язаннями і 128,75 млрд. Грн. - за зовнішніми. Держборг (без урахування держгарантій) знизиться з 52% до 47%. При цьому на виплату відсотків по державному боргу піде більше 3% очікуваного ВВП. Тобто збережеться ситуація останніх років, коли бюджетний дефіцит є результатом виключно платежів за держборгом, - зазначив економіст, керуючий партнер Capital Times Ерік Найман. З чого складаються доходи Держбюджету dengi.ua Цікаво, що на внутрішньому ринку позик розмістять більше, ніж роком раніше, а на зовнішньому - менше (див. Інфографіку). Тобто зовнішній борг поступово конвертують у внутрішній. По курсу гривні в уряді поки зберігають обережний прогноз - в бюджет заклали 28,2 грн. / Дол. як середньорічний курс, що міцніше орієнтирів-2019, що опинилися надмірно песимістичними. Читай також: Яка допомога на дітей отримають опікуни і матері-одиначки в 2020 році Звичайно, зазначений в проекті держбюджету прогноз і по макроситуації, і по доходах і видатках буде, швидше за все, змінений. Адже нещодавно в уряді повідомили, що зростання ВВП в 2020 році може скласти 5%. Після збільшення приросту реального ВВП з 3,3% до 5% має відбутися кардинальна зміна доходів-витрат бюджету і їх структури. Фактично бюджет внесли 15 вересня тільки для виконання законодавства про необхідність внесення бюджету до 15 вересня, - зазначив економіст Володимир Коломієць. На даний момент в проекті доходи держбюджету на 2020 рік закладені на рівні 1079 млрд. Грн., Витрати - 1170 млрд. Грн., Дефіцит (поки) - 1,1%, але він точно буде більше в остаточному документі. Податки? Незважаючи на запевнення Олексія Гончарука (що податки не виростуть), передбачається суттєво збільшити кількість зібраних податкових відрахувань у порівнянні з 2019 роком. Перш за все, на 17,54% зросте збір ПДФО - податку з доходів фізосіб - до 124,6 млрд. Грн. На 23,22% - податок на прибуток підприємств - до 114,6 млрд. Грн. Ця цифра виключає можливість запуску податку на виведений капітал замість податку на прибуток. Очікується, що 58,15 млрд. Грн. принесе в бюджет рентна плата і плата за використання природних ресурсів (на 18,67% більше, ніж в 2019 році). Більше змусять платити експортерів залізної руди - вони вже не задоволені. Куди витратять гроші з Держбюджету dengi.ua Продовжать піднімати акцизи: з імпортних товарів їх візьмуть на 21,7% більше, ніж в 2019 році (див. Інфографіку). Читай також: Скільки заплатять за народження дитини в 2020 році Витрати? Незважаючи на гучні заяви про скорочення витрат на держапарат, на 23,5% зростуть видатки на держуправління справами - до 2,47 млрд. Грн. Загальні витрати на безпеку і оборону - 245,8 млрд. Грн., Або 5,4% ВВП. Причому, на Міноборони, включаючи і ВСУ, - 102,55 млрд. Грн., Тобто менше половини. Решта - на ГПУ, СБУ, Нацполіцію, ГСНС, розвідку, Національну гвардію та інші структури безпеки. Втім, в Мінфіні "Грошам" повідомили, що ще 27 млрд. Грн. може на користь ВСУ перерозподілити РНБОУ. Різко зростуть витрати на дороги - до 44,6 млрд. Грн. (Сподіваємося, гроші до доріг дійдуть). А ось на субсидії ЖКГ виділять менше, ніж рік тому, - 47,63 млрд. Грн. Найбільший приріст у порівнянні з Держбюджетом-2019 помічений за такими напрямами видатків як Міносвіти, Мінсоцполітики і МОЗ (див. Інфографіку). Взагалі в нинішньому вигляді держбюджету понад схожий на «бюджет проїдання», ніж на "розвиток економіки". Поки в документі немає явної підтримки саме економіки, її учасників або інвестицій. Але є випереджаюче зростання ВВП і інфляції, зростання податків, що може бути досягнуто суто посиленням податкового тиску і зростанням ставок. "Гроші" обов'язково розкажуть про те, яким буде остаточний вигляд Держбюджету-2020. Повністю матеріал можна прочитати в журналі "Гроші" № 18 від 26 вересня 2019 року. Наталія Богута

Источник: http://dengi.ua/archive/articles/310395-O-chem-govorit-Gosbjudzhet-2020
© Dengi.ua

Відставка Волкера загальмує відновлення миру на Донбасі

На відміну від багатьох світових лідерів, які російську агресію на Донбасі називають то «внутрішнім конфліктом», то «вашою проблемою», Курт Волкер чітко називав речі своїми іменами. Ми всі відчували, що у Вашингтоні питаннями України займався справжній друг, який не гнався за швидким миром за будь яку принизливу ціну. Тому очевидно, що його прикра відставка загальмує процес досягнення справедливого миру на Донбасі.

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Економіка України тримається на позиках і заробітчанах

Трудові мігранти переказують в Україну рекордні суми
 Татьяна Веремеева



У першому кварталі нинішнього року сума переказів склала 2,7 млрд дол., а в другому – 2,8 млрд дол.
Трудові мігранти за перше півріччя 2019 року переказали в Україну 5,5 млрд грн., що на 254 млн дол. більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Про це пише НВ з посиланням на дані Національного банку.

Через кореспондентські рахунки було перераховано 1,75 млрд дол., через платіжні системи – 1,8 млрд дол., по неформальним каналам – 2,7 млрд дол. Найбільше грошей Українці перерахували:

- з Польщі – 1,7 млрд дол.;
- з Чехи – 505 млн дол.;
- з Росії – 498 млн дол.;
- з США – 458 млн дол.;
- з Великобританії – 266 млн дол.

Згідно з даними Нацбанку в 2018 році грошові перекази трудових мігрантів в Україну склали 11,1 млрд дол.

Раніше "Коментарі" писали, що за перші шість місяців цього року обсяг переказів у межах України зріс на третину (майже на 33,5%) – до 93,28 млрд грн. або 3465 млн дол.

Источник: https://biz.nv.ua/finance/ukreplyayut-grivnyu-zarobitchane-za-polgoda-pereveli-v-ukrainu-bolshe-5-mlrd-novosti-ukrainy-50044844.html

Обсяг внутрішньої держпозики досяг рекордного рівня

Обсяг вкладень нерезидентів в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) України за підсумками щотижневого аукціону виріс на 8,1 мільярда гривень, або на 9,1% - до 97 млрд гривень. Про це повідомляє видання "УНІАН", посилаючись на дані Нацбанку.

Так, згідно з офіційними даними, обсяг викупу облігацій - близький до рекорду, встановленого на аукціоні в кінці липня поточного року, коли нерезиденти викупили ОВДП на 13,4 мільярда гривень.

З урахуванням останнього аукціону, обсяг вкладень нерезидентів в державні папери, в порівнянні з початком року, зріс на 90,7 мільярда гривень, або в 15 разів. Частка нерезидентів на ринку ОВДП України вперше за два місяці зросла - до 11,8% з 11%, зафіксованих в кінці липня. На початок року цей показник становив менше 1%.

Нагадаємо, раніше портал "Коментарі" повідомляв про нові рекорди мінімуму, які "б'є" американський долар на українському ринку. Згідно з інформацією НБУ ще два дні тому, курс гривні до долара виріс ще на 12 копійок і знову обновив рекорд останніх трьох років. Так, вчора курс був встановлений на рівні 2432,7195 грн. за 100 дол., а сьогодні - 2420,9491 грн. за 100 дол.

https://comments.ua/ua/news/money/public-sector/634862-.html


На сьогодні встановлено ціну на банківські метали

КИЇВ. 26 вересня. УНН. Національний банк України на 26 вересня 2019 року встановив офіційний курс банківських металів, повідомляє УНН із посиланням на сайт НБУ.



Національний банк України станом на 26 вересня встановив такі ціни на банківські метали:

Золото — 1183.291477 грн;

Срібло — 14.306118 грн;

Платина — 744.105656 грн;

Паладій — 1285.061161 грн.

Порівняно з 25 вересня курс усіх вказаних металів зріс, а платини — впав.