Дійові особи:
- Демон державності, у вигляді здоровенного собацюри з позолоченими зубами і посрібленим яйцем,
 - Янукович,
 - Кличко,
 - Яценюк,
 - Тягнибок.

Дія відбувається у  таємничій печері, глибоко під Банковою, де з покон-віку перебуває Демона державності України.  Стелю засмалено факелами ще при Ярославові Мудрому. Збоку світить галогеновий освітлювальний прилад. На підлозі лежать кістки та різноманітний історичний мотлох, тут же - алюмінієві бляшанки з-під пива.

Заходить Янукович з торбою. Оглядається, причиняє за собою важкі двері.
З глибин печери доноситься ричання.
Янукович здригається і сахається.
З надр вдразу доноситься спів півня.
Янукович виструнчується, прислухається, але схаменувшись шипить крізь зуби:
- Сука!
Виймає з торби і кидає у темряву шмат золота.
Чути радісне скавчання і хрумкіть.
Усміхається і йде до підсобки.

Тим часом заходить висока і плечиста секретарка.
Оглядається і незграбно шкутильгає на високих і тонких підборах.
Нарешті, підковзнувшись,падає, з матюками починає роздягатьсь.
З-під блузки постають боксерські плечі, з-під перуки - стильна зачіска Кличка-молодшого.
Колишній боксер витирає помаду і перевдягається у спортивний костюм.
Увесь цей час він похапцем поглядає у темінь, ніби когось пильно виглядає.
Нарешті заходиться вимикати мобільний.
- А бодай Яценюк з Тягнибоком і тут мене не знайшли!

З підсобки в одязі секс-покоївки виходить Янукович, штовхаючи перед собою тацю з золотом.
Помітивши Кличка, лякається:
- А бодай тобі!
Кличко:
- Віктор Федорович, не полишайте свідомості!
Янукович:
- Іди під три чорти! Дурнобріх! - сміється.
Обидва сміються.
Янукович:
- Я тебе ще "на горі" примітив! (Киває на перуку і блузку). Мене великі жіночки заводять!
Кличко надимається як індик і стає у боксерську позицію.
Янукович:
- Тю, пошуткувать не можна? Брек!!  Що прийшов на нього подивитись? Так?
Кличко розслабюлюється і облизує губи, відразу починає говорити швидко, як дитина:
- П-прийшов! Покажіть мені його!!! Будь ласка!! Який він, демон? А правда, що він - тварина! Правда, що жив ще при Ярославі, тому Мудрому? А правда, що... їсть золото? А правда... що... кусається... правда... може обертатися?...
Янукович вислуховує весь потік спокійно, а коли той вщухає, просто штовхає тацю і закликає жестом Кличка до краю печери.
З глибини з залізним цепом на шії виходить здоровенний собацюра, в нього золоті зуби, з рота тече нафта, одне яйце посріблене. Він сідає навпроти чоловіків і спокійно роздивляється.
Кличко вщухає і перелякано дивиться кудись вдалечінь.
Янукович:
- Бач, Демон державності! Так, він їсть золото! А як Юля його нафтою підпоїла, їсть і її. Якби ще, курва, його фетишистом не зробила... (Гидливо оглядає свій стрій покоївки ). Це при ній він став псом, а при Ярославі, кажуть він соколом шугав, при Володимирові - огирем брикав...
Починає кидати потворі шматки золота. Демон хапає їх і гризе.
- Золото їсти його Путін привчив, падлюка... А яйце йому Ахметов розфарбував. Добре, що швидко втік, а то б своїх позбувся.
Від того, що Демон гризе шматки золота Януковичу стає зле.
Кличко:
- Цікаво, а коли я стану президентом, якої він форми набуде?
Янукович виймає з кармана невеликого ножа і врізає Кличкові пальця, крапле кров на шматочок золота. Золото кидає потворі.
Демон пожадливо глитає і перетворюється на кущик томатів у горщику,
згодом обирає звичну форму.
Пауза
Янукович хитає головою, ніби жалкує:
- Бач, синку! Та то нічого! За часів Віктора Андрійовича тут блакитний Шевроле Мустанг з міні баром  і світломузикою стояв.
Кличко похапцем прощається з Януковичем.
Йде.

З-за дверей вже виглядають Яценюк і Тягнибок.



 

КУТЯfest на Євромайдані
Дата: 6 січня, 15:00 – 19:00
Місце: Лядські ворота, Майдан Незалежності
Організатори: Креативний простір Євромайдану, громадські активісти, ДемАльянс, Братство козацького бойового звичаю «Спас», Інформагенція ПРО
Проект Різдвяне Майданування 6 січня започатковує новий Всеукраїнський фестиваль КУТЯfest. Святвечір здавна в Україні був родинним святом. Незважаючи на невпинний розвиток технологій, урбанізацію, історичні події, різні українські традиції й звичаї до нині об’єднують наші родини за таїнством Святвечора. Побачити, як святкується цей сакральний вечір у 24 областях України й АР Крим, почастуватися різноманіттям 12-ти страв й зробити за рецептом власної родини традиційну кутю, - усе це стане можливим завдяки об’єднанню української спільноти на Євромайдані, яка вже є унікальною родиною на мапі світу. 
Протягом трьох годин усі, хто завітає на КУТЯfest, зможе розповісти й показати, як у його родині готується кутя й поділитися особливими традиціями Святвечора, послухати українських колядників, відтворити атмосферу таїнства свята – від спільної молитви до обряду вечері, частування, спільного колядування. Окрім того, Євромайданівська родина запалить свічку єднання як символу родинного затишку, добробуту й захисту. 
Нині ж організатори Всеукраїнського фестивалю КУТЯfest запрошують господинь приносити свої особливі страви на святвечірній стіл, якими почастують усіх євромайданівців.
Всеукраїнський фестиваль КУТЯfest стане щорічним завдяки Вам, дорогі співгромадяни!
Творімо спільну історію у великій родині України!

Дорогой
Земляк! Пишут Вам Ваши земляки из Донбасса. Живем мы хорошо, лучше чем
раньше. Батюшка-прокурор сердобольно пристроил мужа работать толкачём
вагонетки в свою копанку. Зарплата хорошая, восьмушка хлеба в час, за
смену в аккурат полторы буханки набегает. Живем с удобствами, правда на
улице, отчего более иных ощущаем связь с матушкой Природой. Воду
набираем в речке. Она хорошая, в нее с соседского химзавода пана Фитраша
отходы сливают,
так мы на стиральный порошок, мыло и ацетон не
тратимся, экономим. Стоит портки в речку окунуть и они сразу стерильные,
вот только железные пуговицы плавятся, но мы приспособились, ивовым
прутом подвязываемся. Дом у нас еще в позатом годе под землю ушел, после
того как сосед-милиционер свою копанку в нашу сторону развернул. Но мы
не отчаялись, в мерии помогли, дали лопату, так мы землянку себе
справили. Электричества нет два года, как пан Ахметов облэнерго выкупил,
так и не стало, вернее оно стабилизировалось, но заметно подорожало. Но
мы и не жалимся, ибо не нужно оно нам. Телевизор как год тому на
барахолку вынесли, на семь пакетов «Мивины» сменяли, знатно попировали
на годовщину инаугурации гаранта. А холодильник в землянке нам и ни к
чему, каша из коры, отрубей и макухи и так не портится, да и не
залеживается она у нас. К концу прошлого лета мы успели провода со
столбов нарезать и во вторсырье сдать, за что и справили меньшенькому
ранец и ботиночки к 1 сентября. Да только зря все это, школа была всего
одна, да и то украинская, закрыли… И правильно сделали, мы полностью
поддерживаем, негоже в гордом и суровом шахтерском крае на соловьиной
щебетать, одна смута от этого… А маленького мы хорошо пристроили, он
теперь в городе у пана-заступника - Александра
Лукьянченка в казачках
служит. Он парень смышленый, барин хвалит. Так и говорит: «Иной раз
так, шельмец, унитаз с позолотой до блеску натрёт, что и свет в уборной
включать не надо». Мы его в честь Вас назвали - Шлёпа-555. Правда не
знаем что это значит, но слышали как Вы это слово говорили, красивое,
наверное доброе. С бабушкой только беда, в землянке туберкулёзом
прихворнула, дык мы ничего, не отчаиваемся. Поликлинику в городе закрыли
за ненадобностью, бо мы в шахтерском крае люди крепкие, нам больницы ни
к чему. Так мы у бывшего фельшара два пузырька зеленки прикупили
еще
с тех денег, что на прошлых выборах заработали, и намазали старуху. Она
ж зеленка наша, украинская. Она любого на ноги подымет, не то что эти,
дорогущие иностранные таблетки. А если бабка и сляжет, так не беда и
захоронить, благо на терриконы край наш богатый, много народу они в себя
приняли.

Спасибо, Вам, земляк, за светлое и беззаботное житие
наше. Ибо только незрячий не видит обоснованного Вами покращення. Вот и
солнышко уже выше, и весна всё ближе, там и лебеда с крапивой поспеют,
скворцы вернутся (а то от ворон уж изжога). А там глядишь, и новые
выборы не за горами. Уже старшенькому 18 будет, так если бабка не
помрет,
на одного избирателя ПР в нашей семье больше будет, уже семьёй сможем
дать за Вас 130 %, а не 107, как на прошлых выборах. Токмо на Вас и
уповаем, дорогой вы наш земляк! Долгие Вам лета! Долгие лета! Искренне
любящие Вас Уповающие на стабильность и благоденствие Жители шахтерского
края.

Від 4 січня Відкритий університет переходить в інший формат.

 

Веселий голос із приймача бадьоро повідомив годину за київським часом, обсудив останні новини в Україні та світі, бідкаючись про те, що жити стало важче; серйозно порозмірковував над погодними умовами в країні, щедро роздаючи сонце, вітер та опади; натхненно повідомив про надважливий спектр послуг спонсора даної FM-станції (дав рекламу) і взявся до привітань:

«Семья Бондаренко поздравляет свого папу - Виктора Степановича с юбилеем. Желаем счастья, здоровья, долгих лет жизни. Поставьте, пожалуйста, Лепса «Рюмка водки на столе». С любовью, жена, сваты, дети, внуки».

Щодня, вмикаючи майже будь-яку FM-станцію, ми чуємо щось подібне до цього, неначе зроблене за одним лекалом. Радіопростір є  другим, а для багатьох - вже першим ЗМІ, джерелом інформації, настрою та свіжих новин. Оскільки телебачення давно скомпрометувало себе і потребує стаціонарного перебування перед приймачем, радіо є універсальним та мобільним засобом, легкодоступним та не потребуючим прив`язки до конкретного місця. Це важливо.

Попри стрімкий розвиток Інтернету радіо не втратило своєї актуальності й донині. На даному етапі воно посіло свою нішу серед ЗМІ і впевнено крокує у ногу із часом, бо тепер можна бути в онлайн-режимі зі слухачами, створюючи ефект присутності. Його важливість важко переоцінити.

Україна не є винятком. FM-радіопростір країни буквально вирує розмаїттям медіа-продуктів, пропонуючи споживачам широкий вибір станцій, програм та стилів. Але чи так усе безхмарно та райдужно в радіопросторі України? Чи дотримуються власники станцій Закону України про співвідношення україномовного продукту з іншомовними продуктами? Чи вмикаючи FM-передавач ми отримуємо якісний продукт і відчуваємо себе громадянами України?..

На даний час в Україні склалася вкрай несприятлива ситуація в плані популяризації та розвитку національного продукту: естради, мистецтва, культури. Не в останню чергу «завдяки» радіохвилям, що скрізь знаходять собі вільні вуха: в авто, на відпочинку, на кухні, під час робочого процесу.

Гадаю, ні для кого не є таємницею, що радіостанції вже давно працюють на комерційній основі та мають своїх власників. Все б нічого, але в епоху глобалізації дрібні власники поглинаються крупними корпораціями, що переслідують виключно свій, комерційний зиск, забуваючи про кінцевих споживачів.

Наразі в Україні вже практично зникли самобутні FM-станції, що були уособленням свого регіону і несли притаманний тільки цій місцевості колорит. Натомість маємо розгалужену мережу т.зв. «корпоративних» станцій, на кшталт: «НАШЕ РАДІО», «ЛЮКС FM», «Радіо ШАНСОН», «Гала радіо», «Авто Радіо», «Радіо Алла», «Радіо Мелодія» тощо…Принцип їх роботи доволі простий та економний: є ретранслятор, який обслуговує 1 людина (механік-електрик-електронщик) та ведучий «ді-джей» у найманій кімнатці, що знаходиться в конкретному обласному центрі й створює ілюзію «свого, місцевого» радіо.

Однак ведучий є радше винятком. Бо потреба в його існуванні відпадає по мірі поширення покриття якоїсь конкретної мережі. Внаслідок цього людина, що їде авто по вулицях, скажімо, Полтави, слухає останні новини та привітання з Києва, а то й з Москви. «Актуально», нічого не скажеш.

На цьому тлі з певною ностальгією згадую ті часи, коли Харків, по-суті, законодавець моди на комерційне телебачення, і в якому з`явилися перші FM-станції, тепер, як і більшість міст України впевнено пасе задніх та вперто ретранслює всіляку російсько-попсову гидоту. Власне, канули в Лету «Радіо 50», «Мастер радіо» та пізніші «Радіо Сімон», «Радіо Точка» (харків`яни мене зрозуміють). Так, це були російськомовні станції, але то були 90-ті та Харків, тому це було природно. Натомість, вони компенсували цей недолік (як на мене) високою професійністю, чудовими авторськими програмами та неповторним драйвом. Лунали на їхніх хвилях і тодішні українські пісні, чому віддаю належне навіть через роки.

Йдемо далі. Тепер найважливіше: ЩО САМЕ ми зараз чуємо з наших радіоприймачів? Російськомовна низькопробна попса на будь-який смак і колір, а також дикі «косіння» під блатняк, шансон і нібито авторські пісні. Що називається: від 70-х (а то і далі) до сьогодні. Про авторські програми взагалі мовчу - їх і так обмаль, а ті що є,  в переважній більшості своїй, віддають конкретним аматорством та недолугістю. Я недаремно на початку написав приклад привітання, бо воно є шаблонним і складає більше 90 % всіх замовлень на радіо.

Всі ці: «новітні» нікому не відомі хлопчики й дівчатка з інфантильним кредо, динозаври - Лепси, Кіркорови, Пугачеви, Малініни, Лєщенки, доволі сумнівні «хіти»-одноднівки, й звісно ж нафталінові 70, 80, 90-ті викликають огиду та нудоту. Це рабське плазування перед Росією та повна відсутність власного самку та поваги до країни власників та й ведучих є просто приголомшливою.  Звісно ж, про дотримання пропорцій українське/іншомовне просто не йдеться. На 20 пісень максимум 1-2 українських, та 2-3 англомовних. Та й то це пісні на кшталт заяложеної «Червоної рути» чи ще чогось із дуже сивої давнини.

Наступний важливий аспект - мова «ді-джеїв». Декларована українськість знаходить свій кінець після оголошення стандартних речей (див. 1-ий абзац). А далі ведучий з особливою радістю переходить на «общєпанятний» і щебече соловейком. А зараз узагалі, на багатьох FM-станціях без жодних вагань вже перейшли на російську, аніскільки «не парячись» з приводу відповідності Букві Закону та елементарній повазі до України…

Мені тут закинуть, мовляв, немає українських пісень та естради. БРЕХНЯ! Штучно створюваний вакуум та шалені утиски практично унеможливили доступ українського продукту широкому загалові. Тому друга половина 90-х виглядає на цьому фоні просто проривом Української музики, зокрема на тодішньому телебаченні та в радіопросторі. Але то було давно і неправда, як то кажуть. А зараз маємо таку-от ситуацію.

Щоби не бути голослівним, наведу декілька рекомендацій щодо УКРАЇНСЬКИХ FM-радіостанцій, котрі спокійно можна знайти в Інтернеті. Так, зокрема:

 

  «УХ-радіо» (м. Тернопіль) - мої найкращі побажання.

ВСЯ музика україновна. Тут є все: сучасний поп, джаз, реп, народні пісні - все українською. Чудові пізнавальні програми, привабливі красуні-ведучі. Веб-камера. Онлайн-спілкування, прекрасний живий сайт.

 

«Західний полюс» (м. Івано-Франківськ) - слухаю з моменту утворення (студентські роки) й дотепер. Переважна більшість ефірного часу - україновна сучасна музика. Але лунають тут і російські хіти, а також дуже багато європейської сучасної музики. Толерантна політика робить цю станцію привабливою для широкого кола слухачів. Живий сайт, онлайн-чат, веб-камера.

 

«Львівська хвиля» (м. Львів). Прекрасні авторські програми, українська та зарубіжна сучасна естрада, а також хіти всіх часів і народів. Чудове оформлення сайту. Можливість спілкування наживо. Колоритні ведучі.

 

Я назвав основні, на мій погляд, FM-ки, які на даний час є тими оазами українського мистецтва на вщерть зрусифікованому та вкрай непрофесійному радіопросторі України. Власне ці продукти є взірцем УКРАЇНСЬКОСТІ та того «як потрібно популяризувати та просувати в маси українське мистецтво».

Решта наявних в обласних містах FM-мок (з тих, що «свої» - а їх одиниці) є суто місцевими та провінційними (без образ, сам слухав).

Для тих, хто вже пускає бульби щодо своєї «любові» до України, зазначу: злочинна політика влади та власників FM-станцій та інших ЗМІ дуже гальмують становлення української культури, це - факт. Але, разом з тим, Україна бурхливо розвивається в культурній та мистецькій площині.

Ба більше, будь-яка поява УКРАЇНСЬКОГО продукту відразу посуває в бік неконкурентні третьосортні російськомовні «витвори». Сподіваюся, що зовсім скоро, вмикаючи FM-радіо у Харкові, Дніпропетровську, Києві чи Одесі ми почуємо НАШІ УКРАЇНСЬКІ пісні, новини та «ді-джеїв».  Ми почуємо УКРАЇНУ.

Програма Відкритого університету на 3 січня 2014 року.

13-00 Вадим Штепа Європейський регіоналізм та майбутнє Росії.
14-00 Ірина Савченко Борітеся - поборете! ... Читаємо Шевченка сьогодні.
15-00 Михайло Назаренко Безсмертний характерник. Шевченко в українському фольклорі
16-00 Наталя Чаплинська Право жити без насильства. Права, які ми повинні знати
17-00 Лілія Гриневич Глобальні сценарії розвитку освіти: виклики для України
18-00 Євген Степаненко Мала авіація України
19-00 Телеміст євромайданів від Spilno.TV 
19-30 Ігор Паламарчук Як змінити країну: Що може зробити кожний для професійної солідарності і підвищення конкурентоздатності країни. Принципи відкритих спільнот і відкритої освіти
20-30 Кінопоказ "Показательный процесс- История Pussy Riot "

          Ну, а як же не приїхати? Я і так не перший раз на Майдані, а Новий Рік там зустріти, це сам Бог велів. Грандіозність Майдану словами не передати. Навіть це відео, яке я поставив, не в змозі цього зробити. Просто ми пройшлися по Майдану, почитали написи та гасла, погрілися біля діжок, ну і головне, зустріли Новий Рік. Якихось епохальний сцен на відео нема, просто ми були одні з його учасників.
          Звісно, зустрів нас кусок граниту, на якому був статуй лисого гандона(вибачте, але інакше сказати неможливо).

          А вже в Новому Році, першого січня, був на святковій ході вже в Полтаві, на честь 105 річниці С.А.Бандери. Було вже темно, особливо біля пам'ятника українським козакам, де відбувся мітинг, але дещо все ж таки видно.

Програма на 2 січня 2014.

14-00 Ірина Савченко Борітеся - поборете! ... Читаємо Шевченка сьогодні.
15-00 Тетяна Кохановська Український детектив правдиве дзеркало викривленої реальності.
16-00 Олександр Палій Як здолати дракона і не стати ним. Стратегія опозиції та громадянського суспільства
17-00 Ігор Степанов Позбавляємо місто від візуального сміття. Як зусилля маленької групи професіоналів допомагають змінити вигляд міста.
18-00 Телеміст євромайданів від Spilno.TV
19-00 Ігор Паламарчук "Як змінити країну:
Людська гідність і структура інвестицій в бізнесі. Інновації проти корупції. Майбутнє залежить від кожного."
20-00 Показ фільму „Невсеремось! (Люди з Майдану)” відомого кінорежисера Сергія Маслобойщикова
21-00 показ відео-версії проекту "Абсент", останньою частини спільної трилогії українського письменника Юрія Андруховича і польського гурту Karbido за мотивами роману «Перверзія». Візуалізація: Cube, АртПоле/Hermetic Garage/MixAllOfTunes/Ela Birylo. За участі Юрія Андруховича, глядачі матимуть змогу поставити автору запитання.

1 січня 2014 року Білий Дім на чолі з Бараком Обамою розглянув петицію, підписану 100 000  Януковичами, і прийняв рішення впровадити санкції щодо блогу , та обмежив розміщення публікацій неналежного характеру .Згідно пунктів нелегітимного рішення -  веселих свят можна бажати лише  друзям, рідним, близьким, українським прокурорам і їх підлеглим.  Єдиний, котрий лишився без привітань -  це український гарант. Звісно, хотілося б справедливості і від прокурорів, але коли верхівка влади заражена корупцією не менше, чим секретна дослідницька лабораторія з розробки різних видів грипу, чекати на істину -  не варто.