хочу сюда!
 

Елена

52 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 47-58 лет

Заметки с меткой «fm»

FM-простір України


 

Веселий голос із приймача бадьоро повідомив годину за київським часом, обсудив останні новини в Україні та світі, бідкаючись про те, що жити стало важче; серйозно порозмірковував над погодними умовами в країні, щедро роздаючи сонце, вітер та опади; натхненно повідомив про надважливий спектр послуг спонсора даної FM-станції (дав рекламу) і взявся до привітань:

«Семья Бондаренко поздравляет свого папу - Виктора Степановича с юбилеем. Желаем счастья, здоровья, долгих лет жизни. Поставьте, пожалуйста, Лепса «Рюмка водки на столе». С любовью, жена, сваты, дети, внуки».

Щодня, вмикаючи майже будь-яку FM-станцію, ми чуємо щось подібне до цього, неначе зроблене за одним лекалом. Радіопростір є  другим, а для багатьох - вже першим ЗМІ, джерелом інформації, настрою та свіжих новин. Оскільки телебачення давно скомпрометувало себе і потребує стаціонарного перебування перед приймачем, радіо є універсальним та мобільним засобом, легкодоступним та не потребуючим прив`язки до конкретного місця. Це важливо.

Попри стрімкий розвиток Інтернету радіо не втратило своєї актуальності й донині. На даному етапі воно посіло свою нішу серед ЗМІ і впевнено крокує у ногу із часом, бо тепер можна бути в онлайн-режимі зі слухачами, створюючи ефект присутності. Його важливість важко переоцінити.

Україна не є винятком. FM-радіопростір країни буквально вирує розмаїттям медіа-продуктів, пропонуючи споживачам широкий вибір станцій, програм та стилів. Але чи так усе безхмарно та райдужно в радіопросторі України? Чи дотримуються власники станцій Закону України про співвідношення україномовного продукту з іншомовними продуктами? Чи вмикаючи FM-передавач ми отримуємо якісний продукт і відчуваємо себе громадянами України?..

На даний час в Україні склалася вкрай несприятлива ситуація в плані популяризації та розвитку національного продукту: естради, мистецтва, культури. Не в останню чергу «завдяки» радіохвилям, що скрізь знаходять собі вільні вуха: в авто, на відпочинку, на кухні, під час робочого процесу.

Гадаю, ні для кого не є таємницею, що радіостанції вже давно працюють на комерційній основі та мають своїх власників. Все б нічого, але в епоху глобалізації дрібні власники поглинаються крупними корпораціями, що переслідують виключно свій, комерційний зиск, забуваючи про кінцевих споживачів.

Наразі в Україні вже практично зникли самобутні FM-станції, що були уособленням свого регіону і несли притаманний тільки цій місцевості колорит. Натомість маємо розгалужену мережу т.зв. «корпоративних» станцій, на кшталт: «НАШЕ РАДІО», «ЛЮКС FM», «Радіо ШАНСОН», «Гала радіо», «Авто Радіо», «Радіо Алла», «Радіо Мелодія» тощо…Принцип їх роботи доволі простий та економний: є ретранслятор, який обслуговує 1 людина (механік-електрик-електронщик) та ведучий «ді-джей» у найманій кімнатці, що знаходиться в конкретному обласному центрі й створює ілюзію «свого, місцевого» радіо.

Однак ведучий є радше винятком. Бо потреба в його існуванні відпадає по мірі поширення покриття якоїсь конкретної мережі. Внаслідок цього людина, що їде авто по вулицях, скажімо, Полтави, слухає останні новини та привітання з Києва, а то й з Москви. «Актуально», нічого не скажеш.

На цьому тлі з певною ностальгією згадую ті часи, коли Харків, по-суті, законодавець моди на комерційне телебачення, і в якому з`явилися перші FM-станції, тепер, як і більшість міст України впевнено пасе задніх та вперто ретранслює всіляку російсько-попсову гидоту. Власне, канули в Лету «Радіо 50», «Мастер радіо» та пізніші «Радіо Сімон», «Радіо Точка» (харків`яни мене зрозуміють). Так, це були російськомовні станції, але то були 90-ті та Харків, тому це було природно. Натомість, вони компенсували цей недолік (як на мене) високою професійністю, чудовими авторськими програмами та неповторним драйвом. Лунали на їхніх хвилях і тодішні українські пісні, чому віддаю належне навіть через роки.

Йдемо далі. Тепер найважливіше: ЩО САМЕ ми зараз чуємо з наших радіоприймачів? Російськомовна низькопробна попса на будь-який смак і колір, а також дикі «косіння» під блатняк, шансон і нібито авторські пісні. Що називається: від 70-х (а то і далі) до сьогодні. Про авторські програми взагалі мовчу - їх і так обмаль, а ті що є,  в переважній більшості своїй, віддають конкретним аматорством та недолугістю. Я недаремно на початку написав приклад привітання, бо воно є шаблонним і складає більше 90 % всіх замовлень на радіо.

Всі ці: «новітні» нікому не відомі хлопчики й дівчатка з інфантильним кредо, динозаври - Лепси, Кіркорови, Пугачеви, Малініни, Лєщенки, доволі сумнівні «хіти»-одноднівки, й звісно ж нафталінові 70, 80, 90-ті викликають огиду та нудоту. Це рабське плазування перед Росією та повна відсутність власного самку та поваги до країни власників та й ведучих є просто приголомшливою.  Звісно ж, про дотримання пропорцій українське/іншомовне просто не йдеться. На 20 пісень максимум 1-2 українських, та 2-3 англомовних. Та й то це пісні на кшталт заяложеної «Червоної рути» чи ще чогось із дуже сивої давнини.

Наступний важливий аспект - мова «ді-джеїв». Декларована українськість знаходить свій кінець після оголошення стандартних речей (див. 1-ий абзац). А далі ведучий з особливою радістю переходить на «общєпанятний» і щебече соловейком. А зараз узагалі, на багатьох FM-станціях без жодних вагань вже перейшли на російську, аніскільки «не парячись» з приводу відповідності Букві Закону та елементарній повазі до України…

Мені тут закинуть, мовляв, немає українських пісень та естради. БРЕХНЯ! Штучно створюваний вакуум та шалені утиски практично унеможливили доступ українського продукту широкому загалові. Тому друга половина 90-х виглядає на цьому фоні просто проривом Української музики, зокрема на тодішньому телебаченні та в радіопросторі. Але то було давно і неправда, як то кажуть. А зараз маємо таку-от ситуацію.

Щоби не бути голослівним, наведу декілька рекомендацій щодо УКРАЇНСЬКИХ FM-радіостанцій, котрі спокійно можна знайти в Інтернеті. Так, зокрема:

 

  «УХ-радіо» (м. Тернопіль) - мої найкращі побажання.

ВСЯ музика україновна. Тут є все: сучасний поп, джаз, реп, народні пісні - все українською. Чудові пізнавальні програми, привабливі красуні-ведучі. Веб-камера. Онлайн-спілкування, прекрасний живий сайт.

 

«Західний полюс» (м. Івано-Франківськ) - слухаю з моменту утворення (студентські роки) й дотепер. Переважна більшість ефірного часу - україновна сучасна музика. Але лунають тут і російські хіти, а також дуже багато європейської сучасної музики. Толерантна політика робить цю станцію привабливою для широкого кола слухачів. Живий сайт, онлайн-чат, веб-камера.

 

«Львівська хвиля» (м. Львів). Прекрасні авторські програми, українська та зарубіжна сучасна естрада, а також хіти всіх часів і народів. Чудове оформлення сайту. Можливість спілкування наживо. Колоритні ведучі.

 

Я назвав основні, на мій погляд, FM-ки, які на даний час є тими оазами українського мистецтва на вщерть зрусифікованому та вкрай непрофесійному радіопросторі України. Власне ці продукти є взірцем УКРАЇНСЬКОСТІ та того «як потрібно популяризувати та просувати в маси українське мистецтво».

Решта наявних в обласних містах FM-мок (з тих, що «свої» - а їх одиниці) є суто місцевими та провінційними (без образ, сам слухав).

Для тих, хто вже пускає бульби щодо своєї «любові» до України, зазначу: злочинна політика влади та власників FM-станцій та інших ЗМІ дуже гальмують становлення української культури, це - факт. Але, разом з тим, Україна бурхливо розвивається в культурній та мистецькій площині.

Ба більше, будь-яка поява УКРАЇНСЬКОГО продукту відразу посуває в бік неконкурентні третьосортні російськомовні «витвори». Сподіваюся, що зовсім скоро, вмикаючи FM-радіо у Харкові, Дніпропетровську, Києві чи Одесі ми почуємо НАШІ УКРАЇНСЬКІ пісні, новини та «ді-джеїв».  Ми почуємо УКРАЇНУ.

Вы слушаете радио? Я - да! :)


Этот стих посвящен моей любимой радиостанции

http://community.livejournal.com/jamfm_ua/

 

А какие РАДИОстанции слушаете вы?letsrock

 

«Радио»

 

Волна шипит, дрожит и пропадает,

В частотах прячется и снова исчезает.

 

Засечь пытаюсь… не могу – юлит,

Теряю время, а станция молчит.

 

Попса кричит, ее перебивая,

Наглея, кичась и границ не зная.

 

Приводят в содрогание эфир

Виагры, бьянки, фабрики, Жасмин.

 

Но вот знакомый ритм нарастает,

Сметает их, собою затмевает.

 

Ударные, акустика, басы,

Надрывность голоса, гитарные лады.

 

И песня каждая – шедевр, супер-хит,

Что поколения иные покорит.

 

Такая музыка нигде не пропадет –

Словил однажды – больше не уйдет.

 

28.02.08 

(с) pechal