хочу сюди!
 

ИРИНА

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років

Замітки з міткою «філософія»

кінець одного - це початок іншого

Не бойся, милочка, развод — не более, чем шанс удачно выйти замуж!

Мохандас Карамчанд «Махатма» Ганди

Великие изречения
  • «Сначала они тебя не замечают, потом смеются над тобой, затем борются с тобой. А потом ты побеждаешь».
  • «Наша способность достичь единства при существующем разнообразии будет прекрасным испытанием для нашей цивилизации».
  • «Мир достаточно велик, чтобы удовлетворить нужды любого человека, но слишком мал, чтобы удовлетворить людскую жадность».
  • «Если ты хочешь перемену в будущем — стань этой переменой в настоящем».
  • «Ненасилие явилось среди людей, и оно живет. Оно — предвестник мира во всем мире».
  • «Я уверен, что если бы Христос жил сейчас среди людей, Он благословил бы жизни многих из тех, которые, может быть, даже никогда не слыхали его имени… совершенно так, как написано: «Не всякий, говорящий Мне: „Господи! Господи!“ войдет в Царство Небесное, но исполняющий волю Отца Моего Небесного». Уроком Своей жизни Иисус дал человечеству великую цель единственную задачу, к достижению которой мы все должны стремиться. Я верю, что Он принадлежит не одному лишь христианскому миру, но целому человечеству, всем странам и народам».
Подивився кіно про цю видатну людину, багато про що замислився під час перегляду, і записав собі на довгу згадку декілька цитат:
"Зпочатку око за око - потім весь світ може стати сліпим"
"Нищенство - це теж форма насильства"
(фільм дивився з російським перекладом, цитати навів у власному перекладі на українську мову)

Впевнений, що в його трудах можна знайти ще безліч мудрості. Дуже радий мати можливість навчитись новому досвіду, подивитись на світ трішки іншими очима. Час від часу перегляд подібних фільмів сприяє зрісту мотивації, підйому духовності, покращенню настрою і зміцненню віри в світле та добре майбутнє.

Раджу подивитись всім, хто ще не дивився!

Жінка



Як квітка, жінка ніжною буває,
і зацвіте трояндою в садку.
Бо садівник за нею доглядає,
а хтось букет чекає в холодку.

Як пташка, жінка вільною буває,
і віддається повністю сім'ї.
У небі пташка весело співає,
а в клітці не співають солов'ї.

Як скрипка, жінка чуйною буває,
і під смичком умілим оживе.
На ній хіба що віртуоз зіграє,
а бездар тільки струни всі порве.

17.03.2023 р. Олександр Чалий

Потяг, в якому їдеш




Сідаєш у потяг…

Назва станції відправлення має досить умовне значення. Станція прибуття добре відома, не варто навіть називати. Врешті-решт, всім виходити там.

Квиток придбано не тобою – твоїми батьками. Навіть не питали!.. Не бажаєш їхати, то й не поїдеш – хоч як тебе намагаються урочисто всадовити в нього… А ти не бажаєш, і край!  Отоді відразу - на кінцеву станцію…

Потяг під назвою Життя. Всі  в одному довжелезному потязі. Колія, по якій  прямує він – незвичайна, то – ЧАС. Невблаганний, властивотсей якого достоту ніхто і знає. Ну хто може похвалитися, що ВІН – ЧАСОЗНАВЕЦЬ?! Е-е-е…

«Видиво якесь!! Сплю я, чи насправді все це?! Стоїмо,. стоїмо вже скільки часу на одному й тому ж місці!!!  Ніякого руху!.. І вчора , і сьогодні.. Це місце мені таке знайоме!..»  Ні-ні!  Це вже не воно! Потяг мчить зі швидкістю… ВІЧНІСТЬ, ПОДІЛЕНА НА ЦЮ МИТЬ. Та це ж ціла вічність!! Кожної миті стаєш старший на ВІЧНІСТЬ, а, можливо, і ВІЧНІСТЬ В КВАДРАТІ… Така швидка вічність…

Дивина – дехто їде швидше, дехто повільніше… Ти можеш переходити з вагона у вагон. Обличчя змінюються. Діти, дорослі, жінки, чоловіки… Спілкуєтеся, граєте в ігри… Діти з дітьми. Дорослі з дітьми. Дорослі з дорослими. Чоловіки з жінками. Жінки з чоловіками… Багато різноманітних, найдивніших, нудних, знесилюючих, відразливих, найнезрозуміліших, найазартніших, найнебезпечніших, найпрекрасніших ігор.

Іноді цікаво. Аж надто захоплює!!! Виникає бажання, щоб це тривало доти, доки... Доки не станція призначення.

Буває, гра набридає, або втомлює, або викликає огиду. Можна перейти в інший вагон. І гратися з іншими. В інші ігри. Але не завжди це допомагає позбутися неприємного партнерства та надокучливих ігор. Ти вже не маєш бажання їхати, гратися… Ти НЕ МАЄШ ВЗАГАЛІ БАЖАНЬ. Єдине-одне…Тоді ти голосно, чи мовчки, лише серцем, кричиш: «ЗУПИНІТЬ!!! Я ВИХОДЖУ! ПРОСТО ЗАРАЗ!!!!» Але ж потяг не зупиняється. Доки, доти… І ти виходиш, долаючи…  «Де той стоп-кран? ДЕ?!» Рвучкий рух!... Потяг мчить безупинно, а ти… на станції призначення. Найжахливіша річ – напіввийти… Опинитися поза простором. Часом. Поза будь-якими вимірами… доооовго… І доти, доки тебе не втягнуть у потяг, або… до станції призначення. А ще є такі темні ІСТОТИ, що пришвидшують твоє прибуття на кінцеву станцію…. Е-ех!... Страшні речі відбуваються інколи в ЖИТТІ!..

Можеш не гратися. Спостерігай, дивуйся, аналізуй ... Мандруй по вагонах. І знову – Спостерігай, аналізуй. Роби висновки. Спостерігай. Абстрагуйся. Відсторонюйся. Аналізуй… Їдь собі спокійно до… Станції призначення…

Обличчя змінюються. Ті, хто їхали з тобою учора, сьогодні, і  ти гадав, ще їхатимуть, і сподівався, що гра з ними продовжуватиметься доти… доки… Виявляється, ВОНИ НЕСПОДІВАНО вже дісталися станції призначення. А ти?!. Ти ще рухатимешся в довжелезному, дивовижному (розумом не осягнути), незрозумілому, мінливому, трансцендентальному потязі під назвою ЖИТТЯ. І  змінюватимуться обличчя навколо. І пейзажі за вікнами химерних вагонів. А ти все їхатимеш, аж доти… доки… І гратимеш в найцікавіші, найзахоплюючі, найкумедніші, найсерйозніші, найнеприємніші, найінтелектуальніші, найбезглуздіші ігри.

 

04.11.2010                                                                         

© Stepanska Marina (SMG  

Про квіти у подарунок

На написання замітки надихнули проліски, які я побачив нещодавно на клумбі біля офісу.  Відразу кажу, я все життя не міг зрозуміти, навіщо люди дарують квіти друг другу!
З дитинства я бачив, як радіють жінки - нюхають квіти, обіймають їх, носяться із ними, як із якимось скарбом... 
Звісно, виглядають вони дуже гарно, яскраво, особилво якщо ще й майстерно прикрашені стрічечками, папером, тканиною тощо. І запах у них яскравий - різноманітні аромати поєднуються у чудову композицію в букетах. А до того ж, подарований букет розцінюється як знак уваги, поваги та якихось почуттів. 
Це все приємно, і зрозуміло - людина має милуватись світом, дарувати коханим частинку радості та щастя, АЛЕ!!!
Чия це була вигадка - знищувати чудову запашну рослину, щоб вмираючою приности її до людини яку кохає? Чому не вигадали приносити вмираючих кошенят чи цуценят? Надрізати їм десь, чи заклеїти задній прохід...щоб пожили без наслідків пару днів і вмерли б тихенько... Теж гарна іграшка була б. Пару днів погрався і викинув на смітник. Ніяких обов'язків, ніякої відповідальності.
Адже саме так поводяться із квітами - чудову живу красу виривають із землі саме під час квітнення, коли вона тільки-тільки починає проявляти себе світу, ніжна істота, тендітне творіння природи, що вбивають просто тому що воно дуже красиве.

Живі квіти несуть в собі живу енергію, наповнюють дім справжною радістю та вдякою за піклування, яке ми їм оказуємо.. Мертві рослини не можуть дати справжнього повноцінного задоволення - лише тимчасову втіху, яка вмирає навіть швидше, ніж самі квіти. Вбивати щось живе та прекрасне - змушена вигадка бізнесу. Тільки продавцям квітів вигідно, щоб було саме так, а за нормальною логікою має бути зовсім інакше.
Чому б не дарувати живі у горщику? Є такі квіти, якіми можна щоденно милуватись багато років, а якщо не влаштовує одноманітність - можна в декілька горщиків саджати різні квіти, що житимуть недовго, і змінятимуть один одного природним чином.
У крайньому випадку - робити і дарувати штучні квіти. Вони нейтральні, порожні, але якщо спробувати зробити їх самому, наповнити сенсом, думками про людину, для якої створювались, чи емоціями, які надихнули на творчість - то це вже буде у сто разів краще, ніж дарована скалічена вмираюча рослина, навіть із найкращими намірами...
Напевно мої думки викличуть багато протестів (особливо серед жінок), але я все-одно проти букетів квітів у подарунок. На мій погляд - це жорстоко і невиправдано.
Бажаю всім вам яскравих теплих приємих та радісних емоцій, друзі. Радійте чарівній красі природи, бережить її - і ми станемо жити в світі сповненому божественної краси (-:

я бачу в цій жінці, … яку б'ють батогом, - всю Україну !!!


… з Тимошенко ??? … та з тією дівчиною … і взагалі, … я бачу в цій жінці, … яку б'ють батогом, - всю Україну !!!

Мало того, я хочу сказати, що мене відвідує відчай. адже ПанБіг … коли я щось пишу, … тільки якісь її,… Бога, помічники, … але і їх також піддають в цей час тортурам !!!!!!!!!! … . В мене в Душі в такий час … утворюється якась порожнина !!!

Все вже написано ніби !!! , … обговорено !!! . … Все всім зрозуміло ??? . … Всі начебто знають, що робити ?!?1! , … але нічого не робиться … ???, ….. бо навколо бандитизм !!! … який здійснюється владою !!! … ???? … і її нагально треба міняти !!!

про злість

Вами керує той, хто вас злить.

© Лао-Цзи

prey

Ранкова дилема ;)

-Ты вот-вот перейдешь черту!
-А ты ее не проводи.. (с)


Бажаю всім, хто тут є, легких і правильних рішень! 
Цим ранком, днем, тижнем і взагалі по життю! 
Гарного дня! cup_full cup_full