хочу сюди!
 

Ліда

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років

Замітки з міткою «роздуми»

УДІ 1. Тотальна боротьба з «5-ю колоною» та корупцією в Україні.



1. Тотальна боротьба з «5-ю колоною» та корупцією в Україні.

Коментар БГ: жодне військо не отримає перемоги, допоки серед нього є ворожі шпигуни і власні продажні зрадники, як би добре все не було підготовлено для боротьби. Коли ворог всі таємниці і задуми вашого війська знає – перемога над ним більш ніж сумнівна. Так само неможливо мати правдиву сильну економіку, як і правову демократичну державу, де відсутній справедливий суд і цивілізований політичний устрій вцілому через глобальну корупцію на всіх рівнях державного апарату. Тому всім спецслужбам України потрібно послідовно «тихою сапою» викрити і знищити ворожу агентуру та всіх внутрішніх зрадників зі «5-ї колони», які підривають державну стабільність України на догоду її ворогам. Коли хтось говорить, що в таборі Михайла Саакашвілі під ВРУ є порядні люди, то я на це відповім просто і однозначно: серед тих, хто підриває державну стабільність, порядних людей бути не може. І на тому – крапка! Об'єктивна критика  української влади і боротьба проти неї всіма засобами – це діаметрально різні речі. Перше скероване на покращення діяльності влади для блага народу і держави, а друге – на її повалення і є конкретною дією на користь ворогів України, впершу чергу – РФ і тим все сказано. Для того, щоб держава Україна мала позитивне майбутнє – вся ворожа агентура разом з «5-ю колоною» та всіма корупціонерами має бути знищена максимально. І це повинен бути постійний процес! Подібно до боротьби зі шкідниками та паразитами з комах: не тоді, коли забагато розвелося, а так, щоб взагалі не було. Щоб такої наволочі в Україні взагалі не велося!

Універсальні Державні Імперативи для України

Універсальні Державні Імперативи для України



Вступне слово

Ідея Універсальних Державних Імперативів запозичена мною з одного романа-фентезі, а особливість їх переліку полягає в тому, що подальші Імперативи неможливі до виконання без виконання всіх попередніх Імперативів, які автоматично продовжують діяти як складові наступних Імперативів. Тобто всі Імперативи не мають вичерпний характер одноразово зробленої і закінченої дії, а є постійно діючими  факторами державного функціювання. Мною зроблено адаптацію Універсальних Державних Імперативів до України в сучасному її становищі. Пропоную вважати це інтелектуальною грою для кращого розуміння реалій сьогодення і свідомої корекції нашого майбутнього. Зокрема, я подаю до кожного УДІ свій коментар, який не є остаточним, а буде далі доповнюватись змістом, тому що в тому весь задум проекту: активація інтелектуального поступу в Україні. Щоб постало Діло – спочатку має бути Слово. Думка передує справі, а не навпаки. Варто наголосити, що всі Імперативи мають суто матеріальний зміст і не торкаються духовної та моральної сфери життя в Україні. Об’єктивна реальність має обумовлену парадигму щодо конкретних  об’єктивних параметрів її творення чим ми і займемось. З Богом!

Загальна кількість Універсальних Державних Імперативів – 7 і вони такі:

1. Тотальна боротьба з «5-ю колоною» та корупцією в Україні.

2. Наскрізна і багатоваріантна глобальна мілітаризація України.

3. Україна – держава сталого економічного зростання.
4. Зростання добробуту населення в Україні та відповідна антиміграційна політика як взаємозалежні фактори.

5. Безпека життєдіяльності в Україні, а особливо автодорожній травматизм.

6. Культура, освіта, дозвілля, туризм та спортивна сфера в Україні. Контрпропаганда екстремальним і небезпечним заняттям.

7. Наука і творення майбутнього України, нанотехнології, космічна експансія і все тому подібне.

типу вірш

Я стою на порозі нового

і не знаю що там, за дверима.

Може вибрати іншу дорогу?

Чи триматись старої стежини?

 

Що чекає мене за тим рогом?

Чи земля не втече знов з-під ніг?

І чи зможу повірити знову

Тим, хто камінь в душі приберіг?

 

Що робити тепер? Я не знаю.

Може шляху назад вже нема?

Досі знаку якогось чекаю

і римую думки крадькома.

 

Я придумаю казку про вірність,

Про відвагу й кохання без меж,

де довіра сильніша за підлість

і немає кривавих пожеж.

06.11.2017

Як тут воно?

Думаю повернутися на портал. Чи не повернутися. Що тут взагалі відбувається? Колись все задовбало, особливо малоросійська політика цього ресурсу. Що змінилося?

Філософсько-дощове

От чому людина, що їде на ЛендКрузері з крутими номерами вважає, що може проігнорувати біленький трикутничок та не поступитися дорогою біленькому Поло? Вони погано бачать в таких машинах? Чи для них якісь інші правила? Чи отими великими дверцятами прищекують яйця та тому такі нервові?
Позитивний момент: вперше скористалася гудком Полічки та почула її голос - приємний, ага.
В нас нарешті дощ, поки доїхала до роботи, зустріла три дтп "вжопудоганялки", будьте обережні.
Всім добра!

От чомутак завжди...

От живеш собі, не нудьгуєш, ходиш на роботу, на яку скаржишся час від часу, а потім бац звільняєшся. І вже котрий рік розумієш ’ Бляха, та то була найкрутіша робота, супер колектив, якого милого було йти’
А тепер заідаю шоколадками...

"Для звіту цього явно недостатньо"

Знаєте вислів: "Як не з'їм, то понадкушую"? Так от, є декілька незавершених тем для фотозвітів. І не знаю, що з цим робити? Постити "некоплектні" звіти не хочеться. А назбирати матеріал поки не вдається. "Для звіту цього явно недостатньо".

Але ще більше дивує, що навіть теми, на які вистачило матеріалів, не вдавалося відфоткати за один раз. А частіше буває: приїхав — подивився — і поїхав додому. Якесь невезіння.

Щоправда, вже напрацювався блогерський пофігізм. Нема про що писати — значить не буде нових записів.

Мобільний інтернет

Писав про це, чи ні — не пам'ятаю. Можливо і не писав — бо тарифний план з мобільним інтернетом з'явився нещодавно. Недарма ж в пресі писали, що оператори мобільного зв'язку дослідили, що багато користувачів юзають на телефонах інтернет. Так от, тепер і в мене з'явилась можливість користуватися інтернетом через SIM-картку. Звичайно, вже є деякі спостереження.

Зрозуміло, що мобільний інтернет не може позмагатися з інтернет-провайдерами. Спочатку відкривались лише блоги і синоптичний сайт. Ну, можна було подивитись Яндекс-карти. Новини і Вікімапія вилітали. Потім спробував активніше використовувати на вулиці. Дуже класна річ: сфоткав маршрутку — і одразу можна перевірити, чи є фото на сайті, чи ще не встигли відфоткати (щоб знати, чи видаляти знімок з фотіка, чи залишати). При зміні погоди можна звірятися з синоптиками. Бложики почитати. Хоча я ж на основні блоги пишу дуже рідко. Ну, тоді подивитись, що пишуть френди. От і се, що можна поюзати на телефонному інтернеті. Складні сайти — такі як новинні, довго туплять і іноді взагалі не відкриваються. Ютуб і Вікімапія теж сильно довго роздупляються і часто теж не завантажуються.

Потроху юзав активніше і активніше — і помітив цікаву річ: мобільний інтернет став краще працювати. Якщо почекати, то і новинні сайти відкриваються. А у Вишневому інтернет взагалі непоганої швидкості. Навіть вдома зросла швидкість. Але на дачі, або в Києві мобільний інтернет фіговий. Коротше, я так і не зрозумів навіщо людям треба багато мобільного трафіку? Адже скористатися ним на повну нереально. Тільки через wi-fi можна юзати. Одна видима перевага — скористатися там, де нема вай-фаю. І без переживань, що витратиш багато трафіку. Але все одно незрозуміло, як витратити тарифний трафік? В мене виходить використати тільки 15-25% тарифного трафіку. Притому що активно юзаю те, що відкривається — соцмережі, блоги, сайти погоди. Можна заюзати Ютуб — трафік швидко спалиться. Але ж мобільний інтернет не тягне перегляд відео.

Я не проти мобільного інтернету. Я просто не знаю, як витратити тарифний план.

Двадцять перше століття - століття відсутності життя у житті

Саме так, вважаю, потрібно було би назвати нашу епоху.
Заради того, щоб отримати життя - люди йдуть на роботу, одружуються, та народжують дітей.
Та багатьох й те не рятує від відсутності життя.





Чому так? Це можливо пояснити. Але здебільшого вважають за необхідне мовчати й не думати про те. Адже так соромно визнавати, що на роботу ходять для того, щоб "поцвірінькати" з подружками, помірятися жезлами з мужиками (мужики з мужиками), показати всім свої нові шмотки та себе. Тільки не для того, щоб працювати, і тим більш не для того, щоб розвивати якусь галузь.

Так само й про одруження і народження дітей. Мало хто робить це свідомо, заплановано, й через природні здорові потреби продовження роду.

Залишається загадкою - чому керівники терплять таких "трудівників". Просто через особистісну симпатію? Або ж у думках у них щось таке: "ой-ой, а що ж воно робитиме без роботи. Це ж зіп'ється! Ой-ой не можу того допустити - буду платити йому/їй хай ходить".

Дуже мало підприємств, де люди справді розвивають свою галузь. От тому  й так мало розвинутих підприємств в Україні.

Дивлюся я на технічний прогрес... Все більше відпадає необхідність тих чи інших професій та посад. Цікаво, що робитимуть ті люди, яким колись не стане куди ходити красуватися собою, а власного життя не мають?
Можна було би об'єднуватися та влаштовувати власні справи. Але ніхто не хоче. Ніхто до того не готовий морально. Бо люди наші глибоко в голові = істоти звиклі до стійла. Забери в них стійло - в них їде дах і не можуть дати собі ради.
А ті, хто не такий -  опиняється на самоті без можливості підняти справу самотужки. Якщо ж стає сміливості почати наодинці - справа чавить їх як виноградину під ногами, й вони не виживають.

Якщо помиляюся (а я хочу помилятися smile ) - розкажіть приклад, коли людина наодинці створила якусь справу, вижила, й те діло її не покалічило.


День молоді

У нашому місті до Дня молоді Можна було б випертися подивитись. Вважаю, що нічого цікавого там не буде. Свіжі знімки на Фейсбуці з заходу зовсім не вражають: ярмарка всіляких фєнєчок і фуд-корт. А... ще обіцяли дискотеку. Анонсували сети крутих ді-джеїв. Щось слабо віриться. Ну, я сам собі DJ.

От такі розклади. Зате вже другий день не виходжу з хати. Мабуть треба розпочинати ставити рекорд з домосідства.