У грудні 2010 року  мій старший син Дмитро став багатодітним батьком. Відповідно я - багатоонуким дідусем. Згідно законів  України  родина сина  , як багатодітна  сім"я, набула деяких пільг, зокрема зі  сплати комунальних платежів.  Відповідні  документи були зібрані та передані до  ЖЕКу.  Їх умовно прийняли до виконання, але повідомили, що пільги будуть надаватись лише після того, як  дітей сина буде зареєстровано у податковій службі і вони отримають  ідентифікаційні коди платника податку. Все правильно! Але моїм двом онукам по 3-и рочки, а найменшому - лише 2-а місяці.
Може хтось пояснить!

Витяг з Кодексу:

 Ст.70.5. Фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент,  так  і 
нерезидент),  для  якої 
раніше  не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру,  зобов'язана особисто або через
законного представника чи уповноважену особу подати відповідному органу державної податкової служби  облікову картку фізичної особи -
платника податків,  яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити
документ, що посвідчує особу.

 В опросе участвовало более 13 тысяч матерей с детьми до 7 лет. Исследование проводилось в течение последних 4 лет, поэтому ученым удалось вывести зависимость влияния излучения телефонов от частоты их использования.

Оказалось, что вероятность появления серьезных проблем с поведением у детей возрастает на 54%, если мать во время беременности использовала телефон. Эта цифра еще более увеличивается, если ребенок использовал телефон в период до 7 лет.

По мнению ученых, излучение телефонов для нервной системы новорожденных не менее губительно, чем влияние алкоголя или табака на организм.

 

 

   

Там теж люди.

 

Ось правдива історія однієї дівчинки, яка вірила і знала, що любов здатна творити дива. Її братикові загрожувала смерть від пухлини в мозку. Батьки хлопчика зробили все, щоб його врятувати, однак заможними не були і, витративши всі свої заощадження, відвернути лиха таки не змогли. Якось увечері батько, із важким серцем, сказав заплаканій матері:

- Знаєш, люба, - нам, певно, не вдасться його врятувати. Тут може зарадити тільки чудо! Донечка, що бавилася в кутку, почула ці розпачливі слова. Відтак побігла до своєї кімнати, не вагаючись, розбила скарбничку і непомітно вислизнула з домівки до найближчої аптеки. Там діждалася своєї черги, приступила до віконця і, ставши навшпиньки, виклала перед здивованим аптекарем усі свої грошенята. - Чого тобі, маленька? Що бажаєш купити? - Будь ласка, мій братик дуже хворий, і я прийшла купити чудо. - Чудо? - стиха перепитав аптекар. - Мого братика звуть Ендрю, йому в голівці щось росте. Тато сказав мамі, ніщо вже не зарадить, тільки чудо може його врятувати. Я дуже люблю мого братика, тому принесла всі свої грошики - купити чудо. Аптекар сумно посміхнувся. - Любе моє дитятко, ми тут чудес не продаємо. - Якщо не стане цих грошей, я знайду ще. Скільки коштує чудо? Поруч стояв один чоловік. Високий, елегантний, поважний. Здавалось, він зацікавився незвичайною розмовою. Аптекар безпорадно розвів руками. Дівча зі сльозами на очах заходилося згрібати свої монети. Незнайомий чоловік озвався до неї. - Чого ти плачеш, маленька? Що трапилося? - Пан аптекар не хоче продати мені чуда, навіть не каже, скільки воно коштує. А чудо потрібне моєму братикові Ендрю, він тяжко хворий. Мама говорить, конче потрібна операція, але тато каже, що операція коштує надто дорого й тільки чудо може його врятувати. То я принесла сюди все, що маю. - А скільки маєш? - Одного долара й одинадцять центів... Але, може, мені вдалося б зібрати більше. Чоловік усміхнувся: - Ти знаєш, я не думаю, що знадобиться більше. Долар і одинадцять центів - цього вистачить на чудо для твого братика! Однією рукою він згорнув монетки, а другою взяв за ручку дівчатко, - Проведи-но мене до своєї домівки, дівчинко, я хочу побачити твого братика, познайомитися з твоїми батьками і поміркувати разом із ними, як нам вчинити оте маленьке чудо. Високий, елегантний пан і маленька дівчинка вийшли з аптеки, тримаючись за руки. Тим паном виявився професор Карлтон Армстронг, один із найвидатніших нейрохірургів планети. Він прооперував маленького Ендрю, і той за кілька тижнів повернувся додому цілком здоровим. - Та операція, - ледь не пошепки мовила тоді щаслива матуся, - це справжнє чудо. Скільки ж вона коштувала? Дівчинка мовчки усміхалася. Вона-бо знала, скільки коштувало чудо: один долар і одинадцять центів... Плюс віра й любов малої дитини.

Ісус сказав їм: "Через вашу малу віру; бо, істинно кажу вам: Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: Перенесися звідси туди - і вона перенесеться: і нічого не буде для вас неможливого (Мт. 17,20)

БРУНО ФЕРРЕРО

---

Православний молодіжний веб-портал www.hram.lviv.ua