хочу сюди!
 

Юлия

42 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 30-50 років

Замітки з міткою «леся українка»

І знов весна і знов надії...

***  Перебувай тільки в сонці, Бо нічого прекраснішого не росте в темноті. *** ~ Фрідріх Шіллєр~ [Приєднана картинка] Знов весна, і знов надії В серці хворім оживають, Знов мене колишуть мрії, Сни про щастя навівають. Весно красна! Любі мрії! Сни мої щасливі! Я люблю вас, хоч і знаю, Що ви всі зрадливі… [Приєднана картинка] [Приєднане відео]

Сьогодні уродини Лесі Українки

ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ЛЕСІ УКРАЇНКИ[Приєднана картинка]Леся Українка(Лариса Петрівна Косач-Квітка)(25.02.1871 - 01.08.1913)Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка) народилась 25 лютого 1871 року в місті Новограді - Волинському, тепер Житомирської області в інтелігентній, "літературній " родині. Її мати - відома письменниця Олена Пчілка, Батько - юрист, громадський діяч, багато уваги приділяли вихованню дітей (було їх шестеро), їх гуманітарній освіті.Дитячі роки Лесі минали на...

Читати далі...

Леся Українка: 10 вражаючих фактів, які мало кому відомі

Лариса Косач – геній української літератури, що входить в умовну тріаду Шевченко-Франко-Українка. Її вірші вчать ще змалку, тож здавалось би, що ми знаємо про цю поетесу все. Адже про неї завжди багато говорять, багато пишуть, багато дискутують… Принаймні, однозначно більше, ніж, скажімо, про її маму – ще одну визначну поетесу Олену Пчілку. Та насправді ми зовсім не знаємо Українки. Тож зараз я спробую трішки пролити світла на життєві таємниці феномену, який можна назвати «Ucrainka...

Читати далі...

"Ох, чого моя зіронька плаче"

[Приєднана картинка] Зоряне небо Єсть у мене одна Розпачлива, сумна, Одинокая зірка ясная; Сеї ж ночі дарма її кличу, – нема! Я стою у журбі самотная. І шукаю вгорі Я тієї зорі: «Ох, зійди, моя зірко лагідна!» Але зорі мені Шлють проміння сумні: «Не шукай її, дівчино бідна!» [Приєднана картинка][Приєднана картинка] Моя люба зоря ронить в серце мені, Наче сльози, проміння тремтяче, Рвуть серденько моє ті проміння страшні. Ох, чого моя зіронька плаче! [Приєднана...

Читати далі...

«На мотив з Міцкевича» Леся Українка

Я не кохаю тебе і не прагну дружиною стати.Твої поцілунки, обійми і в мріях не сняться мені,В мислях ніколи коханим тебе не одважусь назвати;Я часто питаю себе: чи кохаю? – Одказую: ні!Тільки ж як сяду край тебе, серденько мов птиця заб’ється,Дивлюся на тебе й не можу одвести очей,І хоч з тобою розстанусь, то в думці моїй зостаєтьсяНеначе жива твоя постать і кожнеє слово з речей.Часто я в думці з тобою великі розмови проваджу,І світять, як мрія, мені твої очі, ті зорі сумні…Ох, я не знаю, мій...

Читати далі...

Ко времени…

[Приєднана картинка] Страшно жити в зрадливому світі. (Леся Українка)

Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами...

Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя? О, я знала ще інше життя, повне якогось різкого, пройнятого жалем і...

Читати далі...

150-річчя Лесі Українки сьогодні

Мультимедійна платформа іномовлення Україничетвер, 25 лютого 2021, 13:26[Приєднана картинка]Сьогодні - 150 років від дня народження Лесі Українки25.02.2021 08:21Сьогодні виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки - української поетеси, драматурга і громадської діячки, класика української літератури.Леся Українка — одна з найвизначніших постатей в історії української літератури. По собі вона залишила великий літературний доробок - вражаючі поеми, прозові твори, вірші, публіцистичні...

Читати далі...

Мій рідний край...

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] І все-таки до тебе думка лине, Мій занепащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з жалю гине. Сі очі бачили скрізь лихо і насилля, А тяжчого від твого не видали, Вони б над ним ридали, Та сором сліз, що ллються від безсилля. О, сліз таких вже вилито чимало,— Країна ціла може в них втопитись; Доволі вже ...

Читати далі...