Як виявили дослідники, засоби масової інформації існували в світі з давніх давен. Наприклад, прізвище «Сміт» вірніше має писатися як «ЗМІт», тобто прізвище з цим ключовим сполученням літер веде своє походження від представників ЗМІ, які хоч чимось, але прославилися на ниві журналістики. ГолдЗМІт, БлекЗМІт, просто ЗМІт – це нащадки славетних журналюг, що спотворювали світ за багато років або століть раніше за нас. Кажуть, що іноді деякі первісні ЗМІ були незалежними. Так це чи ні – ми зараз можемо лише здогадуватися.

Звичайно, що самою незалежною від влади та олігархів були ті ЗМІти, що видавали свої творіння на заборах, стінах та інших загальнодоступних та письмо придатних поверхнях публічного розгляду. Але навряд чи вони могли заробляти цим своїм писанням на життя, бо їхні опуси часто-густо не перевищували об’ємом трьох літер, які навіть тоді знали й неписьменні читачи первісних ЗМІ. Першими постраждалими журналістами були саме ті, хто писав на заборах та стінах – власники означених поверхнів відловлювали майстрів ху.дожньо- заборного слова та жорстоко били. Своїм обмеженим світосприйняттям власники не розуміли, що таким чином здійснюють кривавого тиску на свободу слова. Але, незважаючи ні на що, заборно-стінова журналістика дожила й до сьогодення завдяки велетенським зусиллям аматорів прози та поезії, що вони розміщують на різноспрямованих рівних поверхнях в самих неочікуваних для цього місцях. Прошу зауважити, що живопис теж має походження від заборно-стінової літератури та й досі може з нею поєднуватися в одних майстрів.

Велич заборно-стінової літератури полягає в її лаконічності. Достатньо трьох-п’яти літер, і все, що хотів сказати автор, відкривається у своїй багатогранності, що свідчить про неабиякий талант до ху.дожнього слова у письменника (на жаль, вони частіше за все є анонімами). Але я зараз навіть не про це. Після перегляду трилогії «Матриця», стає зрозумілим, що сюжет фільму полягає в протистоянні маргінальних помиїв суспільства проти стабільної структури традиційно-роботизованого суспільства, основою якого є саме ЗМІ. Не дарма ж головного героя трилогії звуть «Агент ЗМІт», якому протистоїть якийсь там «Нео». Але ось в чому, власне, і таємниця сюжету, прихована від стороннього глядача з єзуїтсько-масонською хитрістю: Neo = New, Neo = One. Тож цілком логічно постає словосполучення New One чи то One New.

Що з цього виходить, стає зрозумілим з сюжету. Тобто, Агент ЗМІт не дає працювати Вані Нью (чи то Нью Вані). Бо Агент ЗМІт є рупором провладної корумпованої олігархії, а Нью Ваня є унтерЗМІтом не менш корумпованої, але далекої від влади тієї ж олігархії.

Все, що далі трапилося – є лише рекламою Нью Вані та вихвалянням могутності Агента ЗМІта (власне, тих сил, що за ними стоять). Кінцем трилогії є порозуміння Агента ЗМІта з Нью Ванею шляхом фактичного злиття обох тих початкових версій суспільства в одне.

Власне, залишилося одне питання – коли корумповані провладні олігархи приймуть до себе не менш корумпованих, але олігархів не при владі, то вони всі стануть провладними. ЩО ТОДІ БУДЕ З СУСПІЛЬСТВОМ?

На цій приємній ноті я закінчую свій репортаж з домашнього кінотеатру, бо писати стільки літер на заборі мені впадло, тож катуйтеся через інтенет.

В. Тамбовський, душелюб та людовєд, дохтурь ненормативних наук, проффесор кафедри ізячної словісності Солсберійського державного університету. 

18 жовтня 2014

Президент України Петро Порошенко доручив Генпрокуратурі притягнути до відповідальності автора «Дзеркала тижня» Дмитра Мендєлєєва за статтю про комерційний продаж зброї державними структурами після нападу Росії на Україну. Про це йдеться у матеріалі «Дзеркала тижня».

«За результатами проведеної перевірки, в разі підтвердження наявності складу злочину за ознакою підриву обороноздатності держави, притягнути до відповідальності автора статті про продаж зброї та військового майна, яка була викладена на сайті інтернет-видання «Дзеркало тижня». Термін – два тижні», – йдеться у дорученні Порошенка генпрокурору Віталію Яремі.

Окрім цього державний концерн «Укроборонпром» і Міноборони подали до суду на тижневик «Дзеркало тижня. Україна», автора статті Дмитра Менделєєва та  активіста-волонтера батальйону «Азов» Світлану Зварич.

Як зазначає Менделєєв, матеріали позовної заяви «Укроборонпрому» самі в собі несуть доказ незаконної діяльності Концерну та його підприємств: завдяки тимчасово виконуючому обов’язки генерального директора Концерну С.Пинькасу редакції ZN.UA вдалося отримати практично повні дані щодо згаданих у «Тіні війни» договорах реалізації на внутрішньому ринку зброї і бойової техніки.

У зв’язку з цим, можна відзначити три пункти, пише Менделєєв.

По-перше, масштабний продаж зброї всередині країни вже сам по собі є злочином. Цю продукцію мають право купувати тільки військові формування, створені відповідно до законодавства, але ніяк не комерційні структури, ні державні, ні приватні. Виключно за межами України може бути реалізоване майно військового та подвійного призначення, що вивільняється Генштабом Міноборони як зайве.

По-друге, все військове майно, зазначене в попередній статті «Тінь війни», було продано уповноваженими підприємствами на внутрішньому ринку. Про це свідчить звіт Міноборони про відчужене військове майно через уповноважені урядом підприємства, підписаний директором департаменту фінансів МО. Важко повірити, що з цим звітом керівники «Укроборонпрому» не знайомі, зазначає Менделєєв.

По-третє, позивачі стверджують, що зброя продавалася до офіційного оголошення АТО, а не після. Виникає питання: а кому ж тоді зброя продавалася на внутрішньому ринку? «І, тим не менш, державні та уповноважені урядом структури не зупинили продажу зброї, якого так не вистачає фронту, ні до, ні під час АТО. Про що свідчать дати реалізації контрактів у графах вищезазначеного переліку», – пише Менделєєв.

Як розповідає Зварич, державний концерн «Укроборонпром» обурився «успішним «бойовим» шопінгом», коли в липні цього року за безготівкову гривню Благодійної організації «Благодійний фонд освітніх інновацій» для добровольців батальйону «Азов» було закуплено 200 автоматів (АКМ 7,62) і 20 кулеметів КМ на заводі «Маяк», який входить в державний оборонний концерн «Укроборонпром».

«Договір був укладений 28 липня 2014 р. А тепер увага: «Укроборонпром» в позові стверджує, що зброю було закуплено до початку АТО! Тобто 28 липня 2014 року, на день укладення договору, ніякого АТО не було!» – розповіла Зварич.

тут

 Тому й волають небайдужі до Президента про підтримку підприємців – вітчизняних виробників: «Просимо звернути увагу на цю «ініціативу», уже перші кроки якої, на нашу думку, свідчать про наявність корупційних ознак. Щиро сподіваємось на Ваше втручання в ситуацію. Адже лише за цієї умови з часом наше суспільство  зможе за допомогою органів влади досягти головної мети, заради якої  наші співвітчизники виходили на Майдан Гідності – подолати ганебне явище корупції». 

Питання до  Яценюка накопичуються.  ya-sobachnik

Тем не менее, как и бывшее руководство ФГИ, новый состав данного ведомства так же преступно не обращает внимания на все эти нарушения. Ввиду чего возникают закономерные подозрения: уж не вступило ли и новое руководство ФГИ в сговор с олигархом? Ведь если торги акциями ПАО «Сумыхимпром» снова пройдут на «Восточно-европейской фондовой бирже», это явно будет означать, что ФГИ осознанно сохраняет созданную для адресной приватизации конфигурацию аукциона и оставляет Фирташу все имевшиеся рычаги для проведения конкурса в ручном режиме и с заранее определенным результатом.

Настораживает, к слову, и молчание нового Кабмина, который ничего не сообщает СМИ и общественности о новых заданиях на приватизацию ПАО «Сумыхимпром». Не говорит ли это молчание о том, что и «революционное» правительство не собирается менять ничего принципиального в условиях приватизации завода, разработанных еще при премьере Азарове?  Попахивает  коррупцией.  

Вимагання, зловживаючи службовим становищем

20.06.2013 року до Антикорупційної правозахисної Ради надійшло звернення від гр. Колпак Ольги Анатоліївни, з проханням захистити її права, прийняти міри реагування, при необхідності залучити представників СМІ. В даному звернені зазначено, що гр. Моісеєнко Борис Володимирович та гр. Огреніч Сергій Олександрович, погрожуючи корумпованими зв’язками у правоохоронних органах (міліції, прокуратурі), вимагають у заявниці грошові кошти, у розмірі 164 000 (сто шістдесят чотири тисячі) гривень, більш того, шляхом вимагання з погрозами, дані громадяни вже отримали від Колпак О.А. грошові кошти, у розмірі 12000 (дванадцяти тисяч) гривень. Детальніше