конспектую:
... чому сталося так, що такі великі частини західних суспільств є такими піддатливими кремлівській пропаганді. Парадоксально, на мою думку, що ця пропаганда скерована якраз проти цих суспільств. Я намагався розібратися, чому тут не спрацьовує інстинкт самозахисту, а навпаки, спрацьовує те, що Фройд свого часу називав «потягом до смерті».
...
... путінська пропаганда містить ознаки дуже різних ідеологій, ... в ній є компоненти націоналізму, шовінізму, імперіалізму, теорії змови, антиімперіалізму, антиколоніалізму, соціалізму, комунізму.... Таке змішання різних течій є абсолютно невипадковим, воно є продуманим і стратегічним, бо якраз завдяки цьому пропаганда домагається одразу кількох речей: по-перше, її не можна зловити на слові, не можна дорікнути їй суперечностями, бо суперечність можна виявити лиш у чомусь, що є послідовним. По-друге, вона намагається охопити якомога різноманітнішу аудиторію, бо кожен знаходить у ній щось своє. Наприклад, ліві, антикапіталісти, антинеолібералісти знаходять у цій пропаганді послання, скеровані на них... Націоналісти ж, шовіністи, праворадикали, расисти, комуністи ... вибирають із неї ті посили, які підходять їм, і так далі... Але водночас люди закривають очі на інші компоненти, які їх уже не цікавлять.
— Але якщо брати європейське суспільство, що там змушує людей розуміти й підтримувати політику Путіна?
— Ця пропаганда покликана провокувати два засадничо різних типи реакцій. Один тип реакції можна окреслити як «група страху», це коли і пропаганда, й поведінка путінської Росії викликає в людей у Європі страх перед тим, що почнеться війна, ... що запанує хаос.... Тобто одним із напрямків цієї пропаганди є впливати на людей у Європі, котрі понад усе хотіли би зберегти статус-кво. Пропаганда Кремля навіює їм, що саме путінська Росія гарантує зберігання цього статусу, зберігання ... миру, навіть якщо це буде ціною «не миру» в іншій країні.
... існує й друга група реакцій. ... Це для тих адресатів, які хочуть руками Путіна змінити статус-кво. Саме ця група ресентименту черпає із путінської пропаганди все те, що може допомогти їй досягати своїх цілей. ... Слід не забувати, що в Європі є численна кількість людей, які прагнуть, щоб Європейська Унія ... розвалилася. Ці люди дуже хотіли б повернутися до цього «передунійного» існування, коли були окремі держави, з власними кордонами, з власною грошовою одиницею, з власною політикою. Ось вони бачать у Путіні свого природного союзника, бо він також хоче послабити і зруйнувати Європейську Унію.
Й тут ми мусимо визнати, якою майстерною є російська пропаганда. Їй вдається одночасно переконувати й тих європейців, які найбільше бояться змін, і тих, які цих змін вже давно прагнуть.
— Багато європейців ставляться досить неприхильно до США. Чи зіграло це путінській пропаганді на руку?
— Безумовно. Тут уже входить у гру теорія змови, коли Росія каже, що сама Україна є надто нікчемною, щоб робити революції, а отже ... справжнім злом є хтось ... рівний Росії, а це може бути тільки Америка. В результаті ми маємо такі пропагандистські тези, що й українська революція була оплаченою маніпуляцією, а це доводить: в Україні немає ніякого громадянського суспільства, а є лиш «американські агенти впливу», котрі формують настрої мас. І, оскільки антиамериканізм є неймовірно поширеним у Європі, то ... пропаганда знаходить широкий відгук серед європейців.
— Як ви думаєте, чому європейці, які б мали нас підтримувати, так часто нас критикують?
— Європейці критикують нас із позиції глобального пацифізму. Вони вважають, що краще здатися й 200 років прожити в рабстві, бо, за їхньою логікою, це буде все одно «менша ціна», ніж ті життя, які будуть віддані навіть на найбільш праведній війні. Тобто вони вимагають від українців, щоб ті перестали захищатися і здалися. Тут це вже позиція більше світоглядна.
— Чи є сенс «захищатися» й переконувати ту частину Заходу, яка є солідарною з путінською політикою, у зворотньому? І яким чином це можна зробити?
— Всі ми чули легенду про Одіссея. Коли він зі своєю командою зустрів у морі сирен, що вбивали своїм солодким співом, він заліпив усім членам своєї команди воском вуха, а себе прив’язав до палуби. Так от, у цивілізованому суспільстві з пропагандою точно не можна боротися, «закриваючи» людям вуха, бо спів цих путінських сирен оголює глибокі розлади перш за все російського суспільства.
Але мало хто знає, що з сиренами боровся ще й герой давньогрецького міфу Орфей. Він зробив це не так, як Одіссей, а по-іншому. Орфей, пропливаючи повз острів Сирен, витяг свою ліру й почав співати. В результаті його спів виявився значно кращим від співу сирен, і його супутники перестали слухати цих згубних і підступних істот, після чого сирени з відчаю кинулися в море. Мені здається, що наш шлях є якраз Орфеївський.
...
"Урядовий Кур'єр" переймається 
, як відродити у населення довіру до банків .....
, і якась певна долі раціональності в тім буде присутньою 
