ДРУЗІ! Пропоную Вашій увазі одну публікацію. 

Ми маємо сьогодні  ЗЛОЧУННУ ВЛАДУ і це безумовно!!! Але що нам МОЖЕ ВТЮХАТИ ЗАВТРА КРЕМЛЬ на заміну цій владі? Люди, думайте головою, а не емоціями.

Зачем Медведчуку Министерство обороны?

Очевидно, что в Москве опять сделана ставка на давних лоббистов Кремля. И в частности, на Виктора Медведчука. Последний, как известно,  имеет весьма тесные взаимоотношения с Владимиром Путиным, которого большинство политологов видит следующим «четырнадцатилетним» президентом Российской Федерации. Правда, после дрейфа Медведчука в сторону Тимошенко, прямое его возвращение в большую украинскую политику времен Януковича  маловероятно. В то же время, судя по той медиаактивности, которую Медвудчук демонстрирует в последнее время, не исключено что он  готовится пройти в парламент по мажоритарному округу, где попытается сформировать свою группу влияния. А публичные отрицания этих планов, сделанные в одном из последних его интервью, являются лишним тому подтверждением. В любом случае, Москва пока делает ставку на продвижение сильных креатур Медведчука на ключевые государственные посты.

В любом случае, приходится признать, что Кремль избрал новую тактику обеспечения собственного влияния на политическую ситуацию в Украине. Несколько разочаровавшись в жесткой позиции президента Януковича, Москва возобновила свой бесконечный проект по внедрению в окружение президента прямых лоббистов, чья компрометирующая зависимость  не вызывает у нее сомнения. В данном конкретном случае речь идет о Билоконе и Олейнике, которые, судя по всему, подконтрольны Медведчуку. И возможное назначение которых существенно подрывает влияние иных групп. Одновременно с этими назначениями следует ожидать, как минимум, ослабления влияния группы того же главы АП.

И последнее. Пророссийская группа Медведчука, как это ни парадоксально, до сих пор завуалировано, но, тем не менее, лоббирует интересы Тимошенко. Вне зависимости от перспектив Юлии Владимировны попасть в тюрьму, политический потенциал у данной фигуры огромен. При удачных кадровых манипуляциях в силовых структурах, Медведчук сможет не только ослабить давление на лидера оппозиции, но и полностью (изнутри) разрушить всю систему обвинения Тимошенко. Учитывая особые отношения Тимошенко с Кремлем, лоббисты Медведчука смогут получить всестороннюю поддержку, в том числе и из Москвы.

Як пише російське інтернетвидання  "lenta.ru"  посилаючись на німецьку газету Frankfurter Allgemeine:

"Оргкомитет немецкой политической премии "Квадрига" отменил свое решение о присуждении награды премьер-министру России Владимиру Путину. Поводом для отзыва премии стала критика как со стороны ряда членов оргкомитета, так и средств массовой информации, сообщает Agence France-Presse. Как пишет газета Frankfurter Allgemeine, в 2011 году, таким образом, премия присуждаться не будет.

Организатором премии "Квадрига" является частное объединение Werkstatt Deutschland. Награда присуждается общественным и политическим деятелям, признанным экспертами объединения "образцом в деле распространения просвещения, приверженности общественному благу, ответственности и самоотдачи". После присуждения награды за 2011 год Путину оргкомитет покинули сразу трое членов жюри - лидер "Зеленых" Джем Оздемир, основатель "Википедии" Джимми Уэйлс и историк Гейдельбергского университета Эдгар Вольфрум.


Присуждение премии Путину подверглось жесткой критике и вне Werkstatt Deutschland. Так, уполномоченный правительства ФРГ по правам человека Маркус Ленинг выразил недоумение по поводу выбора жюри и обвинил Путина в разрушении демократии, ограничениии свобод и росту коррупции в России.

На отзыв "Квадриги" уже отреагировали в Белом доме. Пресс-секретарь премьер-министра Дмитрий Песков заявил, что решение Werkstatt Deutschland не повлияет на отношения Москвы и Берлина.

До Путина лишь двоим выходцам из стран бывшего СССР удавалось стать лауреатами "Квадриги. В разные годы обладателями премии становились Виктор Ющенко и Михаил Горбачев."

ОРИГІНАЛ ЧИТАТИ ТУТ>>>>>>>>>>>>

На сайті відомого українофоба та україножера О.Бузини знайшов дуже цікавий пасаж, в якому ця недорозвинута істота обурюється, що Антону Денікіну приклеюють імідж гонителя української культури. Звичайно, це тупе лисе створіння не згадує, що за Денікіна, який категорично не визнавав української нації і якого історики називають фашистом і вершителем геноциду українського народу, книги й газети українською мовою не лише не видавалися, але й вилучалися всюди і знищувалися, спалювалися, часто разом із приміщеннями й людьми, де ці книги й часописи були виявлені. Усі вивіски українською мовою були знищені. Школи українською мовою викладання ліквідовані, наукові, заклади, Академія наук – закриті. Всюди були зняті і знищені портрети Тараса Шевченка, його бюст у Києві денікінці скинули. Звичайно, такі люди є кумірами в бузиноподібних істот, і вони з радістю скрізь наводять цитату із «Зверненні головнокомандувача збройними силами Півдня Росії генерала А. Денікіна до населення Малоросії», яке було опублікувало в українофобській газкті «Киевлянин» у 1919 р:

«Оставляя государственным языком на всем пространстве России язык русский, считаю совершенно не допустимым и запрещаю преследование малорусского народного языка. Каждый может говорить в местных учреждениях, земских, присутственных местах — по-малорусски. Частные школы, содержимые на частные средства, могут вести преподавание на каком угодно языке… Равным образом не будет никаких ограничений в отношении малорусского языка в печати».

Ці маніпулятори від історії як завжди вирвали фразу з контексту та перекрутили її. Надаю повний текст звернення (переклад мій):

«До стародавнього Києва, "матері міст руських", наближаються полки в нестримному прагненні повернути російському народу втрачену ним єдність, ту єдність, без якої великий російський народ, знесилений і роздроблений, втрачаючи молоді покоління в братовбивчих міжусобицях, не в силах був би відстояти свою незалежність, - ту єдність, без якої невтолиме повне і правильне господарське життя, коли Північ і Південь, Схід і Захід великої держави у вільному обміні несуть один одному все, чим багатий кожен край, кожна область, без якого не утворилася б могутня російська мова, в рівній частці зіткана зусиллями Києва, Москви і Петрограда. Бажаючи знесилити російську державу перш ніж оголосити йому війну, німці задовго до 1914 року прагнули зруйнувати викувану у важкій боротьбі єдність російського племені.

З цією метою ними підтримувався і роздувався на півдні Росії рух, який поставив собі за мету відділення від Росії її дев'яти південних губерній під ім'ям "Української Держави". Прагнення відторгнути від Росії Малоросійську гілку російського народу не зупинене і понині. Колишні ставленики німців - Петлюра і його соратники, які поклали початок розчленування Росії, продовжують і тепер здійснювати свою злу справу: створення самостійної "Української Держави" і боротьбу проти відродження Єдиної Росії. Проте, від ізменческого руху, спрямованого на поділ Росії, необхідно абсолютно відкидати діяльність, навіюванню любов'ю до рідного краю, до його особливостей, місцевої старовини і місцевої народної мови. Зважаючи на це в основу улаштування областей Півдня Росії і буде покладено початок самоврядування та децентралізації при неодмінній повазі до життєвих особливостей місцевого побуту.

Оголошую державною мовою на всьому просторі Росії російську мову, але вважаю абсолютно недопустимим і забороняю переслідування малоросійської мови. Кожен може говорити в місцевих установах, земствах, суспільних місцях і в суді малоросійською. Місцеві школи, що утримуються на приватні кошти, можуть вести викладання на будь якій мові. У державних школах ... можуть бути впроваджені уроки малоросійської народної мови... Рівним чином не буде жодних обмежень відносно малоросійської мови у пресі»

Звичайно, ця заява, як водиться в росіян, супроводжувалась погромами українських культурних установ і шкіл, масовими репресіями української інтелігенції. Денікінці започаткували на окупованих територіях України, не лише «зачистки», знищення, всіх «неугодних», але й створення таборів смерті, жорстоких денікінських «застінків», де катували до смерті «малоросів», комуністів, жидів і всіх неугодних страшному денікінському режимові. Все це робилося заради головної ідеї - "єдиної та неподільної Росії".

Цей вислів взяли на озброєння інші російські політики фашистського спрямування, зокрема Сталін у доповіді на XII з'їзді ВКП(б) цитував царського генерала Денікіна "...бродять бажання влаштувати в мирному порядку те, чого не вдалося влаштувати Денікіну, тобто створити так звану єдину і неподільну". Під час покладення квітів до могили одного з катів українського народу Антона Денікіна, прем’єр-міністр Росії Володимир Путін також наголосив на словах Денікіна про те, що він «ніколи не ділив Росію і вважав недопустимим доводити країну до розчленування».

Пам'ятайте звідкі пішла ідея про "єдину та неподільну Росію" і звертайте увагу на тих, хто цитує Денікіна. Скоріше за все це українофоби і фашисти.

Відома французька журналістка і режисер документального кіно Манон Луазо про війни, розв’язані Росією на Кавказі, та про уроки своєї подруги Анни Політковской.

Вона схожа на сполохану екзотичну пташку. Мініатюрна, яскрава, рухлива. У неї сяючі очі й така сама усмішка. Її важко, майже неможливо уявити в підвалах знищеного Грозного, в роздовбаному автобусі, що втікає від куль російських снайперів, у натовпі демонстрантів, яких розганяє московський спецназ. Проте вже 15 років Манон Луазо фільмує злочини кремлівської влади. До України вона приїхала як член журі 8-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, який нещодавно відбувся в Києві.
На Заході здебільшого воліють не знати правду про Росію. У цьому виявляється і страх перед нею, перед її військовою міццю, що відроджується. Неабияке значення має і величезна пропаганда іміджу РФ, у який вкладають безмежну кількість нафтодоларів. Мене у Франції навіть звинуватили в тому, що я перекручую позитивний образ Росії. А потім були отруєння та смерть Алєксандра Літвінєнка. І телекомпанія, для якої я працюю, запропонувала мені розширити стрічку про Анну, зробивши фільм про путінську систему. Я погодилася, але сказала, що він буде не лише про систему, а й про людей, завдяки яким я люблю Росію, про тих, із ким ця система розправилася. Дуже важко бачити у своєму записнику імена людей, яких уже немає. Тому моїм завданням було показати Заходу, хто такий Путін. Щоб там розуміли, що в Росії нічого не змінилося, що жорстокі й криваві традиції СРСР і КДБ живі. Я це знаю на власному досвіді: коли знімали стрічку «Серійні вбивства в країні Путіна», за нами велося цілодобове стеження.


Читати повністю



http://www.ut.net.ua/World/20638

До України 12 квітня з робочим візитом приїжджає прем`єр-міністр Російської Федерації Володимир Путін.

Свої думки з цього приводу на УНІАН вже висловили:

Віктор Небоженко, політолог: ПУТІН ТЯГНУТИМЕ В МС, АЛЕ НЕ ДОПУСТИТЬ РОЗМОВ ПРО СПРАВЕДЛИВІ ГАЗОВІ ВІДНОСИНИ Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна: МИТНИЙ СОЮЗ ДЛЯ УКРАЇНИ – ЦЕ КАМ`ЯНА ДОБА Олександр Палій, політолог, історик: УКРАЇНСЬКА ВЛАДА ДО ВІЗИТУ ПУТІНА ГОТУЄ ЗДАЧУ ЧОГО-НЕБУДЬ СТРАТЕГІЧНОГО Михайло Гончар, директор енергетичних програм центру «Номос»: МИТНИЙ СОЮЗ – ЛИШЕ ЕТАП ДЛЯ ПОГЛИНАННЯ НАФТОГАЗУ Ігор Бураковський, директор інституту економічних досліджень і політичних консультацій: МИТНИЙ СОЮЗ – ДУЖЕ СЛАБКИЙ ІНСТРУМЕНТ МОДЕРНІЗАЦІЇ НАВІТЬ ДЛЯ РОСІЇ Що є митний союз для України? Просте питання не з легких, бо вони ставлять це питання руба.

Митний союз для України це:

Так Вона бореться з олігархами!



Так Вона об"єднує навколо однодумців!


Так Вона шанує справжніх патріотів

Так вона ламає корупційні схеми


Так Вона спілкується з Клюєвим і подібними йому депутатами

Так Вона згадує своє національне коріння



Так Вона тримає зв"язок з Космосом


Так Вона домовляється за газ



Так Вона захищає національні інтереси своєї Держави



А так Вона об"єднує Україну!

Регіональні вибори в Росії дають українській владі приклад контрольованого голосування.



У 12 регіонах Російської Федерації відбулися місцеві вибори. Згідно з попередніми даними, очолювана прем’єром Путіним «Единая Россия» відповідно до результатів голосувань за партійними списками і в мажоритарних округах здобуде 375 із 546 місць у регіональних парламентах – понад дві третини всіх мандатів. У КПРФ буде 71 мандат, у «Справедливой России» – 46, у ЛДПР – 33, у «Патриотов России» – 10. Самовисуванці матимуть 11 депутатських місць.
Нинішня Україна, на думку її очільників, має в усьому копіювати старшу сестру. Досвід російських виборів змушує уважніше придивитися до того, що може нас очікувати, якщо політичні процеси цілком і остаточно відбуватимуться в бажаному для кланово-олігархічного режиму річищі.

**********************************************************************************************************************************************

Одне слово, у сучасній Росії вміють регулювати виборчу кампанію. А тому партія влади цілком спокійна напередодні грудневих парламентських перегонів. Вона переконана: «незручних людей» у представницьких органах не буде. І соціологічні опитування поки що це підтверджують. Те саме може чекати і на Україну, адже Партія регіонів сумлінно вивчає досвід «суверенної демократії» по-російськи.

Весь текст читати тут:
http://www.ut.net.ua/Politics/19348

* * *
Донька Володимира Путіна збирається поступати в інститут. Конкурс величезний — 40 інститутів на місце.
* * *
Держдума Росії визнала незалежність Абхазії та Південної Осетії. Тепер у планах російського парламенту визнання незалежності Придністров’я, району Брайтон–Біч у Нью–Йорку й обов’язково Московського проспекту, Московської площі і Московського моста в Києві.
* * *
— А ви у Росії часто п’єте?
— Що ви! Ми в Росії часто не п’ємо!
* * *
У Росії є два стани чистоти:
2) вся грязюка підсохла;
1) вся грязюка замерзла.
* * *
Телефонує Роман Абрамович Путіну: «Володимире Володимировичу, я вам тут Ісландію купити зібрався. Будете її президентом?»
* * *
Російські вчені зробили сенсаційне відкриття: Путін вдихає вуглекислий газ, а видихає кисень! Так підтримується життя на всій планеті.
* * *
Медведєв каже Путіну:
— Чув, Нікарагуа визнала незалежність Осетії та Абхазії!
Путін ображено:
— На інших поки що грошей не вистачило.
* * *
Дядя Федір розповідає Матроскіну:
— А я цими вихідними у Простоквашино з’їздив...
— І що там робив?
— Та так — просто квасив.
* * *
— Чому зарплата мера Москви у півтора раза більша, ніж зарплата президента Росії?
— Працює краще, тому й більша!
— Це по чому ж видно, що він краще працює?
— Елементарно! У Москву народ усе їде і їде, а з Росії все тікає й тікає...
* * *
Роман Абрамович якось закинув грошей на мобільний і випадково купив компанію «Білайн».
* * *
— Що таке російські ЗМІ?
— Це коли найточніша й найдостовірніша інформація розміщена в рубриці «Погода».
* * *
— Чули — Роман Абрамович у космос летить. За 500 «лимонів».
— А чому так дорого?
— Ну так йолки–палки. На яхті.
* * *
2028 рік. Путін телефонує Медведєву: «Дім, я щось зовсім заплутався: хто з нас на наступний термін балотується?»
* * *
Маленький Володя Путін ніколи не був жадібним і давав іншим дітям покататися на своєму велосипеді після другого кола. Але сам завжди сидів на багажнику.
* * *
Між Медведєвим і Путіним є одна, але стовідсоткова відмінність: у їхніх прізвищах не збігається жодна літера!
* * *
Основна складність для збірної Росії з футболу полягає в тому, що переможець чемпіонату Європи визначається не SMS–голосуванням.
* * *
У конкурсі телеканалу РТР «Сім чудес Росії» перше місце посіли вибори президента.
* * *
Медведєв повертається додому після важкого робочого дня, заходить до спальні, а там Путін спить з його дружиною.
— Володимире Володимировичу, що це означає?
— Розумієш, Дімо, річ у тім, що протягом останніх восьми років я постійно спав із першою леді, — звичка!

* * *
Центрвиборчком Росії не дозволить виборцям сфальсифікувати підсумки виборів!
* * *
Президент Грузії М. Саакашвілі заявив, що ніколи не стане на коліна перед Володимиром Володимировичем Путіним. Російський МЗС розцінив цю заяву як недружню й навіть відверто хамську.
* * *
Конституція Росії, глава 4, стаття 81, пункт 1 (нова редакція): «Президент Російської Федерації обирається на шість років попереднім Президентом Російської Федерації».
* * *
Правий був Кутузов: щоб урятувати Росію, треба спалити Москву.

На тлі безпрецедентних за часи української незалежності політичних репресій театром абсурду виглядає метушня прокурорів навколо Тимошенко...
Порушена проти неї кримінальна справа виглядає радше намаганням сприяти зростанню її рейтингу, а не зашкодити їй…………………
………….Станом на 31 грудня 2008 року виникла ситуація, коли Газпром та Нафтогаз не змогли узгодити щорічну угоду про умови постачання в Україну та транзиту російського газу. Це призвело до повного припинення Газпромом поставок газу в Україну та транспортування його по Україні. Цим поставили в скрутне становище не тільки Україну, а й більшість контрагентів Газпрому в Європі……………………..
………….Важливо згадати, що подіям початку січня 2009 року передувало підписання Меморандуму між урядом Російської Федерації та Кабінетом міністрів України про співпрацю в газовій сфері від 2 жовтня 2008 року.
Й ось 17 січня пані Тимошенко відбуває на переговори в Москву, а вже 18 січня повідомляється про підписання відверто кабальних угод про закупівлю й транспортування газу. А ще через пару днів стає відомо, що тоді ж були підписані угоди про викуп права вимоги щодо заборгованості РУЕ перед Газпромом та начебто переходу прав власності на 11 млрд. куб. м газу від РУЕ до Нафтогазу за ціною 153,9 дол. за тис кубів.
Зрозуміло, що удавані угоди, підписані між Газпромом та Нафтогазом, мають характер відвертого шахрайства з метою заволодіння чужим майном. При чому шахрайством вони вважатимуться, що в Україні, що в Росії, що будь-якій інші державі світу…………………………………
………..Не може не виникнути запитання, навіщо ж пан Путін дав добро Газпрому на всі ці оборудки з газом РУЕ?
Відповідь на нього – у повній упевненості не тільки Путіна, а й більшості українських та російських політиків і експертів, що президентські вибори 2009 року виграє Тимошенко. І домовляється пан Путін про все з майбутнім президентом України. Усі ці домовленості щодо відбирання газу в РУЕ мали бути підтвердженням повної взаємної довіри між паном Путіним та Тимошенко. Практично до кінця 2009 року Януковича в Москві підкреслено ігнорували...
Упевненість у перемозі Тимошенко, як бачимо, стала її рідкісним стратегічним успіхом, бо вона зробила Путіна і Газпром своїми заручниками.
Якщо ж в українському суді буде визнано, що здійснювалося шахрайство за прямими вказівками Путіна, то це вже буде вважатися доведеним фактом. А це, у свою чергу, означатиме, що пан Путін стає особою, яка може робити в Росії все, що йому заманеться, але за її межами, буде персоною, щонайменше, не дуже бажаною.
Пов’язаність пані Тимошенко з паном Путіним, як мінімум, оборудкою з газом РУЕ, дає відповідь на запитання, чому її ще досі не запрошували до слідчого в цій кримінальній справі. Більш того, майже на сто відсотків впевнений, що й не запросять. І суду над Діденком та Макаренком не буде. Те, що вони зараз сидять у СІЗО, є тією формою покарання, яке їм призначили за участь у оборудці відверто кримінального штибу. Після того, скоріше за все, їх випустять на підписку про невиїзд. Справа в суд під жодним приводом не передаватиметься, а потім, найімовірніше за все, ці два «патріоти» стануть народними депутатами за списком, який очолюватиме Тимошенко.


Посилання на повний текст

Ще одна новина із життя сусідів.

http://ttolk.ru/?p=885

В брежнєвські часи про таке казали: "Маразм крєпчал". Можна було би посміятись, але ж

такі речі заразні