Наш вічно молодий поет!
- 28.10.09, 12:27
У неділю, 25 жовтня, у с.Бортятин Мостиського району Львівської області у рамках відзначення 100-річчя від дня народження українського поета Богдана-Ігоря Антонича було урочисто відкрито музей-садибу його імені.
У Бортятині, де проживали і поховані батьки поета, де пройшли його дитячі та юнацькі роки, урочистості розпочалися із панахиди на могилі батьків Богдана-Ігоря Антонича на місцевому цвинтарі. Потім відбулася урочиста церемонія відкриття музею-садиби.
Можливо, ми ще не до кінця усвідомлюємо, що сьогодні відбувається історична подія: село було відоме багатьом, а завтра воно стане відоме всьому світові. Тому що сьогодні ми відкриваємо музей-садибу, до якої будуть приїжджати представники зі всього світу. Ім’я Антонича, який прожив неповних 28 років, стоїть поряд з відомими у світі поетами України. Нині твори Антонича читають англійською, словацькою, польською, литовською, чеською, латиською, російською та іншими мовами світу.
Антонич залишиться назавжди молодим і красивим юнаком. України горда з того, що має великого сина Богдана-Ігоря Антонича.
Особливість поезії Богдана-Ігоря Антонича полягає у тому, що це поезія вічна, бо вона йде від душі, від буття, це поезія молодості.
ПІСНЯ ПРО ВІЧНУ МОЛОДІСТЬ Запрягти до саней чотири чалі коні і вчвал, і вчвал! Заіржуть баскі бігуни на реміннім припоні. аж луна відіб'ється від скал, від скал. Труснути батогом на вітер буйний і вдаль, і вдаль! Наші очі далеччю гартуймо, а серце куймо на сталь, на сталь. Ударять у срібну рунь золоті копита, мов грім, мов грім. Повними грудима будемо вітер пити, під дахом синього неба наш дім, наш дім. Снігів завмерлу тишу вигуком розпороти: нема турбот! І сонцю ми поженемо навпроти, бадьорі, радісні, в галоп, в галоп. Запрягти до саней чотири чалі коні і вчвал, і вчвал! Навпростець переїдемо всі перепони, здобудемо життя фінал. Розпускають коні сиві гриви, пара з уст, мов дим. З рвучим вітром буйногривим! Бути вічно юним, вічно молодим!
Головний ініціатор створення музею-садиби, поет, почесний голова оргкомітету, лауреат Шевченківської премії Роман Лубківський нагадав присутнім про підписання Президентом України про відзначення в Україні 100-річчя від дня народження Богдана-Ігоря Антонича.
Роман Лубківський висловив сподівання, що увага до нашої культури буде постійною, і ми будемо йти шляхом відродження національної пам’яті. Адже, на переконання Шевченківського лауреата, ми мусимо відновлювати цілісність України не лише територіальну, а й духовну. На цьому шляху ми повинні згадувати тих, хто покинув антоничівський край – Лемковину.