хочу сюди!
 

Алиса

41 рік, діва, познайомиться з хлопцем у віці 32-52 років

Замітки з міткою «вірші»

Віртуал

Шукаєм  прихистку
в  мережі
Ховаєм   серце
за  нікнейм

хоча  і маємо
ми  Name

У  Аватарі -
вся  личина

Та да...

незмінно?

Що  це....
Ми  завченно
дивимось
крізь  шлунок
на  світ


не  вмієм
по  іншому
бо  нас  не
навчили
їх  відкривати  ...


Минаючи  тупість
трупних    "аксіом"
гординню  
в  індинтичності
свого  забуття


іллюзій  релігій
бубніння  самотнє
не  чути
у  тиші
шумливих  дерев  ...


Та  як  переступиш
крізь
самообман
нікчемних  пропорцій


Чиїсь  то є
правила

Століття  тому
не  смієм   звертати
в "освіті"  від  них



0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

З Мілна (пер. з англійської-мій), По моді.

.

У Лева хвіст такий огрядний,

і у Слона, і у Тхоряки.

У Алігатора є хвіст.

Хвости є навіть у китів.

.

Якби я мав хоч гривень пару,

нараз пішов би до хвостарні,

хвости б усі геть переміряв

(таку я думоньку намріяв).

.

Зберуться звіри подивитись

(не попоїсти, бо вже ситі).

Скажу Слону, Китові, Леву:

"У вас-хвости. Є хвіст і в мене!"

.

 

***В тишине...

 

В тишине коснись рукой,

В темноте зажги огонь,

Только мы его узрим -,

Тот, кто любит и любим.

Слышишь шепот звездопада?

Слышишь шорох где-то рядом? 

То крадется нелюдим                  

Сон, что любит и любим.           

Посмотри, мечты сиянье -

Нас наполнит ожиданье;

Мы кружимся и летим

Тот, кто любит и любим.

Т.Е.С. 10.04.20 07

НашіВчинки - наші Сліди

ми   залишаєм
слід
в житті ,
життях чиїхось
як у снігах
незаймано - білісних .

який то  Cлід
буде ?

чи болісний
або обитий брудом..


Вуж


(2005 рік )

Вуж.
Вуж лише голову
Підвів -
Се так він
з другом привітався
Назустріч повагом
поповз .
То молочка похлебче
з миски
то на плече він
виповзе
та ляже спати.
Як Оберіг
мій вірний друг.
Людська нездара
хворий розум
Вужів у Зло
оприділив
А він хороший
хоча і часом
норовливий
Але хто з нас
не без гріха.



Творіння болісних потуг

Творіння болісних потуг

Та осередок серця спеки,

Ти не судьба моя, ти – друг,

Незамінимий та далекий.

Як джерело дурних напруг,

Хоча у чомусь, мабуть, здібний,

Я не судьба твоя, я – друг,

Знайомий й ніби непотрібний…



19.11.2015

Сліпі не бачать

Пролог

[І бачив в хаті тій я пекло
Писав Шевченко десь, колись
А що змінилося? Та звісно
Повиростали діточки...]
------------------------------------------
Сліпі не бачать - їм так зручно
Навіщо чути про любов
Свої гріхи солодші гучно
Вони не знають свою кров

Нема бажання - в цьому скудність
Людського бачення життя
Винагороди хочуть всюди
Бодай самі - саме сміття 

Розплющиш очі - бачиш небо
Та розтинаєш хмари гнів
А ті, хто мали бути поруч
Сказали ти - не є наш дім

Та почали в своїх городах
Брехню саджати, лити бруд
Хіба отрута має вроду
Невже цьому навчив вас кут?

Чому ви всі - настільки проти
Чому затьмарена душа
Бо може горді ви, черствоту
Собі кладете до човна

Навіщо ти життя даруєш
Якщо не любиш його сам
Чи може віриш що байдужість
Не є твоя, а чужих мам?

Не знаєш ти, бо ти не хочеш...
Себе змінити, серця стук
Ну що ж, ти вибрала відсутність
Та вподобання до дівок

Тобі пошана, купа лайків
Та лизожопові слова
А ось тобі, ганьба та байки
Ви їх всі видумали вкрай

А ти, сиди, та рот запели
Роби все тут, бо ти раба
Та паспорта не дам, бо мелиш
Може втічеш в свій рідний край

А ти також, хороша, ганра
Бо діточки вже власні є
А ти ще краща, бо вдягнулась
У релігійнеє шматьє

Навіщо до вас приїжджати?
Дивитись щоб як живите?
Ті гени скачуть як солдати
Наче в театрі вар'єте

Мені ж ти серце не відкриєш
Лише відвернешся, зітхнеш
Я не приємний тобі, видно
Не лицемірю бо, клеймиш

А може ще тому що й зовні 
Тобі дивитись більш не файно
Там де малеча - тим пошана
Кажу "брудні ви" -в мені мара!

Як легко брата засудити
Сусіда, дяька чи сестру
Себе товкаєш на поважність
Дітей своїх катуєш... сум

Сліпі не бачать - не про тіло
Сьогодні вам я тут пишу
Давай залишим тему віри
Та взагалі, все про любов

Про що тоді нам розмовляти
Коли ви зовсім вже не ті
Позбулись щирості кохати
Та розповсюджуєте гнів

Про що тоді йти може мова
Коли затьмаренне буття
Не розумієте ви Бога
Себе на його місце? Так!

Все сумно так. Настільки прикро
Коли не бачить себе люд
Коли не хоче знати Бога
У своіх грудях, там де стук

Сліпі - не бачать. Ати бати
Як відрізнить: добро чи зло?
Їх вибір буде - катувати
Себе, та інших. Ну та й що....

Їх вибір - найчорствіший скибки
Бодай то хліб - а ви про що?
Що трапилось, Спитай у квітки
Якщо побачить зможеш знов!

RANA - Timelessly with You - (R&K)

Гадюччя

Гадюччя повзає, безчестя
Серед сестер моїх крізь плечі 
Он по землі повзуть так тихо
Отруту щоб пускати вміло 

До тої нечисті, гидотно 
Всіляке павучіння лізе 
Сплочено виросте гнильє то
Зубами щоб кусати світло

Бодай живуть в чужій гой шкірі
Не розуміють вмісткість слова 
Життям бо знехтували, Бога
Перетворившись на чужого 

Не видно зовсім, але кажуть 
Що правда є для них брехнею 
В багно неправди досі вірять 
Настільки марні їх зусилля 

Повзе гадюка за змією
Та їздить в гості до невіри
Зигзагом шлях свій стелять всюди
Та прикидаються що білі 

Що є для людства в цьому світі 
Святим, коли серед цієї родини
Не буде мати, ні дитини 
Лиш власна гордість, его, ніби

Для тебе не існує Бога 
Ніби нема в житті святого 
Змії хай стане кістка в горлі 
Горить хай в пеклі, неістота 

Гадюччя повзає, шипить он
Серед сестер, що в церкву ходять 
По стінам Вавилону кодлом 
Свою отруту всюди гонять