У натхненні і по совісті,

З невідомою метою,

Пише небо світлі повісті

З невагомою журбою.

Над зеленою природою,

Над блакитною водою,

Пише хмарними розводами

Та душею золотою.

Сенс життя та інші жадані

Розкриває таємниці,

Про чуттєвість нерозгадану,

Та читають – одиниці.

23.02.2016

Мої слова,

Бурхливі та крилаті,

Вам невідомий

Первородний страх,

Але як важко

Відстані долати

Та розцвітати небом

У серцях.

У вогнищах

Гучних щоденних суєт,

У паморозі

Вічної журби,

Слова, слова,

Не знаю, чи почують

Та приймуть ваші

Щирії скарби.

22.02.2016

Я убивав тебе роботою

Та сном порожнім убивав,

І мішурою з позолотою

Нікому непотрібних справ.

І нескінченною дорогою,

Що може з розуму звести,

Незрозумілою тривогою

У лютій чорній самоті.

І забуття в небес вимолював,

Просив забрати тінь надій,

Віршами у душі виполював,

Та ти живеш і досі в ній.

19.02.2016

Немає рівних серед нас,

Така в небес іронія,

Чиєсь життя – суцільний джаз,

У когось – какофонія.

Вже так влаштована душа

Та внутрішня гармонія:

Для когось пара нот – межа,

Комусь межа – симфонія.

В морях відведених годин

Мотив новий шукається,

Та композитор є один,

Що скаже – те й зіграється.

18.02.2016