Квітки пелюстки в долоні - невагомим шовком казки. Ніч зі смаком сліз солоних - це від щастя. Твої ласки як тихенький теплий вітер огортають обережно... В іншому існую світі, де кохають так безмежно.

осінній ліс опалий лист сховалися останні тремтять на вітрі ягоди Ожини.[Приєднана картинка]

Душа вимагає спокою тільки я не дозволю. Вистачить сили з кокону вибратися на волю. Доля - постійно діяти, права нема мовчати. Поки без крил і мрії ти гине країна-мати. Чорно-червоний битви знак справжніх до бою кличе в пеклі палаючих цих атак відвага тобі так личить.

Сховалась в обіймах ніжних від привідів чорнокнижних. Хай погляди, сміх, долоні тримають мене в полоні. Легенько торкнулась тіла - подякувати хотіла. Мій захист, моя відрада, осяє зірок плеяда твій образ безмежно милий. Натхнення дарує сили.

Місто – хижак. Я бачу у його жовтих очах голод, Хоча шукав емоції На сірому обличчі. Місто ковтає людей Та випльовує лише Ходячі оболонки. І я з жахом чекаю Тієї миті, Коли воно зверне свою увагу На мене.09.02.2016

Я удачі проїхав зупинку, А життя другий раз не верта, І надії збираю торбинку, Хай іде, вже померла мета. Я дотлію якось, без азарту, У лещатах цупких самоти, Прощавай і не згадуй, не варто… Та надія не хоче іти.09.02.2016

Чарівно - дзвіночки конвалій почую в мелодії ночі, «Подалі від сірих реалій!», - дівчинка-мрія шепоче. Доводячи розум до сказу, сміливо іде за лаштунки - страхи поховались відразу від сміху малятки пустунки. Свій танець довершує співом - їй сум програє без баталій. Моє несподіване диво - дівча з дзвіночків конвалій.

Із кожним днем Ламає тіла мури, Таким є дивним Бога милосердя, Життя земне – Трагічна увертюра До світлої симфонії Безсмертя. Не треба неймовірного Таланту, Доцільністю оркестр Не хворіє, Тут слухачів нема – Всі музиканти, І кожен своє грає, Як уміє.08.02.2016

Не залишай мене, коханий...Душа здригається від болюНадія плаче, стогне, тане«Надай їм шанс!» благає долю.На жаль цей вирок остаточнийНе буде більше щастя житиНе повернеться, знаю точноАле не можу розлюбити.

Янгол добрий, облиш, Не ховай світла свого, Не ховай голос свій, І своєї весни, Ти тікаєш у ніч, Не бажаючи злого, По стежках, босоніж, Забираючи сни. Янгол добрий, дивись, Як слова розцвітають, І прозорий мороз Квітів тих не уб’є, Якщо хочеш – наснись, Ти умієш, я знаю, А не хочеш – віддай Чисте серце моє.07.02.2016