У Львові 24.11.2013р. відбулося підняття прапора на Високому Замку о 13:00. Збори на 14:00.

---

---

---

---

Цікава стаття про історію княжого Львова.На жаль не влазить у блог.

Програма святкувань у Львові

24 червня, п'ятниця
18.00 – Божественна Літургія
19.00 – Вечірня з Литією
20.00 – Перенесення мощів
блаженного священномученика Григорія Лакоти до Львівської духовної
семінарії Свтого Духа (Львів, вул. Хуторівка, 35)

25 червня, субота. Прогама для молоді
20.00 – Концерт духовної музики
21.30 – Молитовні чування

26 червня, неділя
10.00 – Молитовні розважання (життя Івана Павла II)
11.00 – Урочиста Архиєрейська Божественна Літургія (очолює Блаженніший Святослав).

Деталі перегляньте ТУТ!

БІЛЬШЕ ТУТ: http://metaltechcomua.blogspot.com/2013/12/blog-post.html

Яко львівський літератор та імпресаріо-літагент поета Жоржа Дикого, а ще популяризатор творчості відомої української письменниці Галини Гордасевич (31.03.1935 - 11.03.2001) - я приймав участь майже в усіх Форумах від його започаткування у вже далекому 1994 р. Було за цей час багато всякого і різного, доброго і не дуже, але лишалось головним час, місце і сама подія.
З року в рік всі знали, що у вересні у Львові у палаці Мистецтв і на площі коло палацу Потоцького відбудеться Форум видавців з усієї України з одночасним залученням міжнародних колег і друзів. На початках це було надвидатною подією для України, тому що нічого подібного ще ніде не відбувалось: не просто ярмарок - а Форум! Головною ідеєю було творча і видавнича єдність в одному місці при одночасному долученні читацького загалу. Задум прекрасний і грандіозний, який не тільки набув реалізації, але і зберігся, а не зник, як багато-багато подібних прожектів.
Особисто я до цього часу дивуюсь і в захопленні від організатора всього цього дійства - пані Олександри Коваль. От де дійсно жіночка з левовою статурою і натурою, при тому вишукано елегантна і делікатна, а навіть надто стримана в спілкуванні. І то стільки років пройти таку кількість кроків поступу в українській книговидавничій справі - це викликає чималу повагу. Це вам не генерал армії за посадою в СБУ, а генералісімус над генералами видавництв за фактом!
Ви молодець, наш шановний генералісімус - Олександра Коваль! Ви справедливо заслужили це звання і сподіваюсь, що всі ми дружно підготуємо належне дійство відзначення цього статусу у процесі ювілейного 20-го Форуму видавців, який вже зовсім близько - через рік.
Щодо проминулого вже форуму, то скажу головне враження від нього, як процес стабілізації у свідомості учасників щодо впевненості у правильності нашої праці і дії: українська книговидавнича справа відбулася, зміцнилася і має значну потугу рухатись далі. Зовсім зникли нотки жебрацтва-меценатства і випрошування преференцій в держави, бо давно переконались в їх безрезультатності. Наші видавці беруть і роблять самі здавалось нездійсненні проекти, а письменники пишуть видатні і найвидатні твори з думкою про свого читача, про його душу і любов, а не про його гроші. Погодьтесь, що навіть найскандальніший Олесь Ульяненко писав не заради грошей свої надеротичні твори, а виключно заради правдивого відтворення життя. Його вже нема з нами, але гасло звучить: пиши правду, а не штампуй грошові підробки творчої халтури.
На мою особисту думку: головним принципом українського книговидавництва є не домінанта заробітчанства, а продукування виробів на збагачення духовності українського народу! Яку б українську книжку я не узяв до рук - і я відчуваю вкладену у ній любов автора і видавців до майбутнього читача, повагу, зацікавленість в почуттях читача від їх книги, а не суто в кількості грошей, які можна з нього витягнути "заманухою".
"Ми щиро любимо свого читача!" - таким було неписане гасло Форуму видавців у Львові завжди, як і тепер, хоч про нього не писали на плакатах, не говорили в промовах, не оголошували у ЗМІ, але воно звучало космічним резонансом в душі кожного, хто приймав участь у форумі. Щиро вдячний усім-усім за це!
Можна багато описувати власних вражень і можливо я це в подальшому спробую зробити, а наразі хочу подякувати всім, хто підходив до мого столика з книгами і приділив часточку своєї уваги, щось придбав або просто сказав кілька дружніх слів (недружніх не було!).
Моїм традиційним прощальним виразом стала фраза: "Радий був побачитись! Зустрінемось знову за рік на форумі!" Сподіваюсь, що і ви не проти нової зустрічі на Форуму видавців у Львові?

Богдан Гордасевич
20 вересня 2011 р.
м.Львів
 
Довідка

Форуму видавців у Львові (www.bookforum.ua)
Ідея створення Форуму видавців у Львові виникла в Олександри Коваль, майбутнього президента Форуму ще у 1994 році, і того ж року вона була втілена у життя. У вересні 1994 відбувся перший Форум.
Основним наповненням програми Форуму є літературні акції, презентації видавництв і авторів, літературні читання і автограф-сесії. Цьому сприяє не тільки поява великої кількості молодих українських поетів і прозаїків, а також зацікавлення літераторів із-за кордону.
1997 року в окрему частину програми Форуму виділився літературний фестиваль, який став дуже популярним серед молоді і щороку збирає все більші аудиторії слухачів і поціновувачів книжки. Найпопулярнішою його акцією є «Ніч поезії та музики non-stop».
Програма Форуму наповнена різноманітними акціями. У 1995-му році було визначено першого переможця конкурсу «Книга Форуму видавців». Цей конкурс є найпрестижнішою номінацію та однією з найважливіших подій Форуму.
Намагання організаторів Форуму залучити до ярмарки якомога більше іноземних видавництв і авторів дали свій результат — у 2006 році літературний фестиваль дістав право називатися міжнародним. Але і до цього його не оминали іноземні зірки в галузі літератури. Серед тих, хто брав участь в літературному фестивалі, були такі як: Інґо Шульце та Томас Бруссіґ (Німеччина), Мартін Полляк (Австрія), Міхал Вітковський та Мірослав Нагач (Польща), Марюс Івашкявічюс (Литва), Віктор Єрофєєв (Росія), Горан Петрович (Сербія), Манфред Хобот (Австрія), Алек Попов (Болгарія), Марсель Байєр (Німеччина), Катажина Ґрохоля (Польща), Ренато Баретич і Зоран Феріч (обидва — Хорватія), Андрій Хаданович (Білорусь). У 2004-му почесним гостем Форуму став Пауло Коельйо, один з найвідоміших письменників світу.
Закордонних гостей на Форум видавців запрошували також для проведення семінарів, дискусій, круглих столів. Серед них такі відомі діячі в сфері книговидання, як Ґжеґож Боґута, Ґжегож Маєрович, Анджей Хшановський, Крістоф Лінксю. В 2007 році почесним гостем Форуму видавців у Львові був Петер Вайдгаас, багаторічний директор найвідомішого у світі Франкфуртського міжнародного книжкового ярмарку (1975—2000).
У фестивалі традиційно беруть участь найвідоміші українські письменники: Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Віктор Неборак, Ірен Роздобудько, Світлана Поваляєва, Тарас Прохасько, Таня Малярчук, Лариса Денисенко, Юрій Покальчук, Наталка Сняданко, Сергій Жадан, Ірена Карпа та ін. На кожному Форумі також висвітлюється багато нових постатей української та іноземної літератури.
Важливим завдання Форуму є заохочення до книг молодого покоління. Так, з 2005 року організація почала проводити Конкурс дитячого читання і Всеукраїнський конкурс «Найкращий читач України». За весь час його існування, участь у ньому взяло близько 500 тисяч дітей з усіх областей України.
Іншою частиною програми підтримки читання в Україні, є проведення фестивалю «Книгоманія» (з 2005-го року). Вже чотири рази була проведена благодійна акція «Подаруй дитині книжку!», на яких було зібрано понад 60 тисяч примірників для дитячих будинків, інтернатів та сільських бібліотек. А також одна з найулюбленіших дитячих акцій — «Книжка від зірки», де відомі люди України зачитують уривки своїх улюблених книжок. Свою любов до книжки демонстрували такі відомі люди як Святослав Вакарчук, Сашко Положинський, Ані Лорак, Руслана, Фома, Віталій Кличко, Василь Вірастюк, Катерина Серебрянська, Ліка Роман, Вова зі Львова, Тарас Чубай та інші. (під "та інші" треба розуміти президентів України, міністрів та урядовців рівня КМД, голів міст, РДА та ОДА, і звичайно наши-ших улю-любленних депутатів усіх рівнів - Б.Г.)
Окремими заходами проводилися спеціалізовані дитячі книжкові ярмарки не лише у Львові, а й у Києві. Організація «Форум видавців» постійно намагається розширити межі і проводить низку акцій поза Львовом і безпосередньо поза самим Форумом. Такими акціями були «Територія свободи» (2003—2004 рр.) — письменницький тур по 10 містах України із збіркою «Нерви ланцюга. 25 есе про свободу»; ряд книжкових ярмарків серед яких виставка «Форум видавців у Верховній раді» (2006 р.), виставка «Форум видавців у Секретаріаті Президента» (2006 р.), книжковий ярмарок в «Галереї Лавра» (м. Київ, 2008 р.).

Юрій Винничук
        
У попередній моїй статті йшлося про вибори на Львівщині, куди зібралася висуватися київська журналістка Тетяна Чорновіл, наївно націлившись обійти місцевого магната. А ось Андрій Шкіль, який уже перемагав у цьому окрузі, навіть сидячи за ґратами, вирішив сховатися за списками. Є така тиха підозра, що місце програшного кандидата було куплено заздалегідь. І в цьому полягав мій крик душі

«Наш атвєт Чемберлену» не забарився. Олексій Шалайський на сайті «Наші гроші» вмить розродився блогом під вишукано дотепною назвою «Юрій Винничук. Тварина. Амінь».
Починає свою репліку він з відвертої брехні у стилі тов. Ґеббельса. Спритно підтасувавши фразу «Сутенер наказав – дівка лягає», яка стосувалася Львівщини, зробив недвозначний висновок: «Чоловік на прізвище Юрій Винничук написав у журналі «Український тиждень»... що журналістка Тетяна Чорновіл – курва».
Чесно кажучи, я навіть про Цибулька нічого подіб­­ного не писав. А Тетяну вважаю прекрасною журналісткою. Але ось друга брехня: «Чорновіл вибрана КОДом як основний кандидат по Городоцькому виборчому окрузі на Львівщині».
Легко переконатися, що це не так. Тетяна впала на Львівщину як сніг на голову і заявила, що йде від опозиції. Але тамтешньому КОДу так і не була представлена.
Депутат Львівської облради від «Нашої України» Олександр Старовойт заявляє: «Ніхто їй не забороняє висуватися в депутати чи проводити агітацію, але називати себе кандидатом від КОДу як мінімум некоректно. Керівники усіх політичних сил, які були присутні на засіданні КОДу, сказали, що ніхто кандидатури Тетяни Чорновіл не подавав. Ніхто з нею перемовин не вів».
Тоді Тетяна змінила версію і стала посилатися на якийсь таємничий список, котрий нібито уклала Юля. Але – от лихо – ніхто того списку не бачив. Однак, погодьтеся, це дуже дотепно: список Юлі! Щось як код да Вінчі. Хто стоїть за цією спритною аферою, незабаром дізнаємося.
А тим часом Тетяна вже на окрузі. Зустрічається з виборцями. Щоправда, зустрічі ті вселяють дуже мало оптимізму. На першій було 8 осіб, на другій – 14!!! Тобто кинули жінку на розтерзання без жодної організаційної підтримки.
Та Шалайський лише брехнею не обмежився, а вважає, що мій «текст можна було би продати братам Дубневичам, які балотуватимуться по цьому ж округу». Тут уже, вибачайте, клініка. Але все стає на свої місця, коли знаєш, на кого працює мій опонент. Тому дискусія зайва.
Здавалося б, чого стільки просторікувати про якийсь там поодинокий випадок? Але, перебуваючи днями в Києві, я довідався, що нахабний продаж округів під слабких кандидатів від опозиції, переважно київських «парашутистів», які не мають жодного стосунку до них, – це вже не якийсь поодинокий випадок, а ціла лавина. Таке відбувається по всій Україні, а проводирі опозиції потрапили в заручники до корупціонерів, які не зацікавлені вигравати вибори.
Влада змогла накопати компромат на добру половину опозиціонерів та їхніх родичів, усі вони тепер у неї на гачку, тому й здають округи деколи і без особливих фінансових вливань, а самі – у списки, у списки... Якщо парламент ще й зніме з депутатів недоторканність, то перед нами у всій красі вишикується опозиційний штрафбат.
Ось нещодавно Печерський райсуд виправдав депутата Київради від фракції «БЮТ-Батьківщина» Владислава Ярцева, якого спіймали на хабарі в розмірі 50 тис. грн. Можна не сумніватися, як зраділа родина. Особливо керівник опозиційної парламентської фракції Андрій Кожемякін. Адже Ярцев – це не просто якийсь там депутат, а зять борця за демократію.
А втім, виправдали. Виправдали, маючи таку чудову нагоду продемонструвати всьому світові справжнє обличчя опозиції і розтрубити на весь Євросоюз: ось де партія хабарників і брехунів!
Що ж їм завадило? Адже зазвичай, коли ловлять на хабарі, то усе обставляють так, аби грало. Тут не пройде варіант, що хабар прийняв посередник або що пакет з грошима підкинули у смітник. Хабарник мусив прийняти гроші в руки. Однак виправдали.
Добре знаючи статистику, що в Україні виносять лише 0,2% виправдувальних вироків, залишається лише потішитися за родича. Хоча ми знаємо ще одне: виправдувальний вирок не вічний. До справи можна ще не раз повернутися, а це вже в традиціях влади. А відтак постають сумніви: наскільки ефективною буде подальша діяльність в опозиції Андрія Кожемякіна?
І так можна рухатися від суб’єкта до суб’єкта. Вочевидь, на опозицію чекає тотальний погром, унаслідок якого вона опиниться на тих самих позиціях, що й тепер. А все матиме цілком пристойний вигляд і буде навіть видимість чесної боротьби. Європа й Америка тільки руками розведуть, бо не буде чим крити. А народ, чого доброго, й не помітить, як його обвели навколо пальця.
Народ щиро вірить, що опозиція зацікавлена, аби Юля вийшла з тюрми. Та, гадаю, її проводирі бачать це хіба у страшному сні. Усім вигідно, коли потенційні вожді сидять. Тоді й «список Юлі» запрацює на повну потужність.
За такої ситуації, якщо опозиція завоює бодай 150 мандатів, то буде велика перемога. З чим я її і привітаю.

http://tyzhden.ua/Columns/50/51108

Коментар: чесно кажучи я не розумів, чому в бійці за мову Кожемякін проявив активність не як боєць, а як захисник Колеснікова, якого Кожемякін власними грудьми прикривав - це мене надзвичайно вразило, а тепер все стало на свої місця.

Що тут довго говорити, якщо то треба бачити і ось ці світлини яскраво-символічна характеристика того, що зараз у Львові робиться.

 



Детальніше і якісніше є тут: http://vk.com/lviving