хочу сюди!
 

Людмила

49 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 46-60 років

Замітки з міткою «моя поезія»

Він ніхто.

Він ніхто. Але тільки він поручКоли так потрібний хтось.Він ніхто, але тільки він притулитьпо-материнськи теплоКоли боляче усвідомлюєш, що матері нема.Він ніхто, але лиш він міцне плече підставитьКоли усвідомлюєш з болем, що батька нема.І зникне. Тільки но спробуєш наблизитись сама.Коли важко нести - піднесе.Запитає що їла, що пила, і чи тепло.І знов зникне, тільки но спробуєш надто наблизитись сама.Якщо ж відталятися - наздожене.Якщо вибудувати стіну між собою і ним - знесе лобом й голими...

Читати далі...

«Паук»

[Приєднана картинка]Ты как мраморный ангел,Я твою собираю пыль,Мое сердце не факел,Но коптит на чужую быль,Руки снова трясутся,Но когда я коснусь тебя,Мои чувства проснуться,Словно выпив ещё огня.Ты мой дьявол в граните,Свет несущий из темноты,В бесконечном зените,Солнце яростной красоты,Нету слов когда рядом,Только взгляды наискосок,Я всегда буду ядом,Запасаясь словами впрок.Ты как солнечный лучик,Я как старый лесной паук,Свет твой милый попутчик,Мой - усталого сердца стук,В свою сеть –...

Читати далі...

Люди, які ніколи не бачили зірок

Часом я буваю на планеті, де живуть люди, які ніколи не бачили зірок. Вночі її окутує морок, який зрідка освітлюють лиш сірники метеорів.Люди на цій планеті не знають, що їхнє Сонце випалило собі трохи простору у хмарі густого пилу, де й спромоглось народити єдину планету.Вони схожі на нас, бо люблять вечорами палити багаття, смакуючи пивом і побрехеньками.Зрідка я сідаю до їхнього кола і розповідаю про небо, повне зірок, та інші дива цього Всесвіту.Вони слухають мене зневажливо, як брехуна. А...

Читати далі...

Прокляті

Хто ж нас так прокляв І зганьбив, за яку провину? У нас розум відібрав І штовхає до загину Терпеливо щось ждемо, Закривають нам границі, А ми якось живемо У себе вдома, мов чужинці І байдужа світу наша печаль, Наші злидні, кривди, клопіт, Вже нікому нас не жаль, -Кому потрібні сльози й ропіт Невже рятунку нам нема?, Осиротіє наша Україна?, Бо в наших головах "зима", І нас поставлять на коліна Заїсть нас усіх нужда, Обідніє вщент країна, На землях пануватиме...

Читати далі...

«Кошкин дом»

[Приєднана картинка]Тили-тили, тили-бом!Загорелся Кошкин дом,Загорелся Кошкин город,И все те, кто жили в нём.Загорелось её небо,Плачут пеплом облака,Дождь горит и поджигает,Словно змей шипит река.Лужи наводнила бездна,Что взывает вновь и вновь,Исчезает шерсть на коже,Закипает в жилах кровь.Закипают океаны,Птицы падают без глаз,Кислорода не хватает,Чтобы закричать хоть раз.Дым окутал всю планету,Жизнь оставив на потом,Будто не было в ней Кошки,И не строили ей дом.Будто всё это лишь сказка,Чей-то ...

Читати далі...

Ромашка

РомашкаPosted on 27.06.2012 | Залишити коментар | Редагувати 1 Vote [Приєднана картинка] Часто снишся ти мені,Юність, Луг в росі,Ромашки вплетені рясніУ твоїй до поясу косі І небо чисте й голубе,Над тлом зелених трав.За дивні очі я тебе,Ромашкою назвав Пройшли літа, за роком рік,Ти мене просила – жди,Чекав тебе я цілий вік,А ти зникла назавжди Твій чарівний голос,У пам”яті лиш поверну,В цвіту лугів, у сяйві...

Читати далі...

претягув з "хвоста" блогу...

МОРОК. Морок ніччю Оповив Райдужний сей світ Означивши Кінець булого дня. ХОРОС. Хороший лагідний Осяяв, даєш тепло й життя ти Рік –у - рік О, батьку – Боже! Сонця світ.
[Приєднане голосування]

Валентина Інклюд: поезії зі збірки "Скарбничка душі"

Скарбничка душі Є в кожного в душі скарбничкаІ в кожного – вона своя,Лежать в тій скриньці таємничійЯкесь число, чиєсь ім’я, Напівзабуті сни і мрії,Колючі реп’яшки образ,Далекі вогники надії,Уривки голосів і фраз, Близьких людей ясні усмішки,Розчарувань найперших біль,Красива пісня, гарна книжка,Улюблений з дитинства фільм... І скільки б ми скарбів не мали –Коштовних, срібних, золотих –Та скринька, що в душі сховалась,Є найціннішою із них. &nbsp...

Читати далі...

Сторінки:
1
9
10
11
12
13
14
15
16
попередня
наступна