хочу сюда!
 

Юлия

32 года, скорпион, познакомится с парнем в возрасте 30-40 лет

Заметки с меткой «ліна костенко»

Новина! Ліна Костенко видала “Записки українського самашедшого”!

[Присоединенная картинка] [Присоединенная картинка] Це перша нова книжка Ліни Костенко за останні 20 років мовчання і перший її прозовий роман. Роман написано від імені 35-річного комп’ютерного програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу.У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він — заручник світових абсурдів — прагне подолати...

Читать дальше...

Ліна Костенко: Всяка наволоч український народ принижує...

Ліна Костенко: Всяка наволоч український народ принижує, а він десь загубив у собі відпорністьВ Українському домі видавництво «Либідь» презентувало перевидання історичного роману Ліни Костенко «Берестечко». Вперше за 20 років Ліна Василівна з`явилася на широкій публіці. Крім нової книги був і ще один поважний привід – 80-літній ювілей. Зала Українського дому, розрахована на півтисячі осіб, тріщала по швах...З виступу Ліни Костенко:ВАЖКИЙ ЧАС - ЦЕ ЗАВЖДИ МІЙ ЧАС (про ювілей, пафос і презентацію...

Читать дальше...

Хай буде легко... це був лиш сон

Хай буде легко. Дотиком пера. Хай буде вічно. Спомином пресвітлим. Цей білий світ — березова кора, по чорних днях побілена десь звідтам. Сьогодні сніг іти вже поривавсь. Сьогодні осінь похлинулась димом. Хай буде гірко. Спогадом про Вас. Хай буде світло, спогадом предивним. Хай не розбудить смутку телефон. Нехай печаль не зрушиться листами. Хай буде легко. Це був лиш сон,що ледь торкнувся пам'яті вустами. Ліна Костенко

Я щастя хочу ! І тому щасливим хай буде той, кого я так люблю

Ліна Костенко!!!!!! Прокинулась - довкіль пустеля дика, і  небеса в палаючім вогні,А наді мною із закритим ликом сяйлива постать в білому вбранні.- Чого мовчиш ?- запитує у мене, У серці давній запаливши біль, - Я – Доля, Невідома, Незбагненна.Але сьогодні я служу тобі: Чого бажаєш ? Забуття чи дива ? Для тебе все, не гаючись, зроблю. І я відповіла: “ Нехай щасливим буде той кого я так люблю ! “ - Цей той, хто серцем грав твоїм лукаво й, награвшись, навіть спогади жене ? - О ні...

Читать дальше...

[Присоединенное голосование]

Здивовані квіти

Ліна КОСТЕНКОЗДИВОВАНІ КВІТИ Сю ніч зорі чомусь колючі, Як налякані їжачки. Сю ніч сойка кричала в кручі, Сю ніч ворон казав: “Апчхи!" Сю ніч квітка питала квітку: — Що це робиться, поясни? Тільки вчора було ще влітку, А сьогодні вже — восени!

Очима ти сказав мені: люблю...

Ліна КОСТЕНКО* * *Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, несказане лишилось несказанним. Життя ішло, минуло той перон. гукала тиша рупором вокзальним. Багато слів написано пером. Несказане лишилось несказанним. Світали ночі, вечоріли дні. Не раз хитнула доля терезами. Слова як сонце сходили в мені. Несказане лишилось несказанним. ***

Поїзд у Варшаву

[Присоединенная картинка][Присоединенная картинка]Поїзд у Варшаву спогади навіяв, Я на Україні згадую тебе. Ти співав для мене пісню вечорами: Co komu do tego, ze my tak kohamy! Я люблю, коханий, Київ і Варшаву, Але батьківщина в кожного своя Як тебе згадаю забринить сльозами. Co komu do tego, ze my tak kohamy! Поїзд із Варшави йде крізь моє серце, зустріч довгожданну радість окриля І минають роки, роки за роками О яке то щастя ze my tak kohamy! [Присоединенная...

Читать дальше...

Коли я буду сивою

Коли я буду сивоюІ життя моє піде мрякою,Для тебе я буду красивою А для інших, може ніякою. Ще для когось відьмою, коброю,А між іншим, якщо відверто,То була я дурною і доброюБезборонною і несинхронною. Ні з теоріями, ні з практиками, Боліла в душі іронія Всіма ліктиками і галактиками. І не знало міщанське кодлоКоли я захлиналась лихом Що душа на люди виходила  Забинтована білим сміхом. А в житті як на полі мінному Я хотіла би в цьому сторіччі Хоч би той магазинний мінімум,  Люди...

Читать дальше...

Ліна Костенко - Ольга Богомолець

  [Присоединенная картинка] [Присоединенная картинка]  " ВАЖКИЙ ЧАС  ! Я ПОВЕРТАЮСЯ  ! "  І як тепер тебе забути? Душа до краю добрела. Такої дивної отрути Я ще ніколи не пила.Такої чистої печалі, Такої спраглої жаги, Такого зойку у мовчанні, Такого сяйва навкруги.                          [Присоединенная картинка] [Присоединенная картинка]  Такої зоряної тиші. Такого безміру в добі!.. Це, може, навіть і не пісня, А квіти кинуті тобі.І як тепер тебе забути? Душа до краю...

Читать дальше...

Апологiя лицарства

Апологiя лицарства[Присоединенная картинка] Ліна КостенкоТам за вiками за гiрким туманом,Де Вiчнiсть трубить у Роландiв рiг,Була Любов єдиним талiсманом,А талiсман той звався оберiг.[Присоединенная картинка] Було життя овiяне красою,Любов i честь цiнились над життя,I що там смерть з великою косою -Мужчина, лицар, сонячне дитя.[Присоединенная картинка] В моїх садах мелодiї Провансу -I жiнка, жiнка, жiнка всiх вiкiв.За неї лицар гинув без авансу,Вона ж чекала цокоту пiдкiв.В монастирях...

Читать дальше...